06 серпня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/8395/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/8395/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
16.06.2025 ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - ГУПФ), в якому, з урахуванням уточнень, просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії з 05.03.2025 з урахуванням середнього показника заробітної плати за останні три роки, які передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме - 2020, 2021 та 2022 роки, зобов'язавши ГУПФ здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 05.03.2025 з урахуванням середнього показника заробітної плати за останні три роки, які передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме - за 2020, 2021 та 2022 роки.
В якості підстави для звернення до суду заявниця вказує на протиправну, як на її думку, поведінку відповідача, який при обчисленні пенсії за віком протиправно застосував показники середньої заробітної плати по Україні за 2014 - 2016 роки замість показників 2020 - 2022 року.
Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 23.06.2025 позовну заяву було залишено без руху.
Після усунення недоліків, ухвалою від 07.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
У наданому до суду відзиві на позов представник ГУПФ просить у задоволенні позовних вимог відмовити. Повідомляє, що позивач перебуває на обліку в ГУПФ, де з 11.12.2014 отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення". На підставі заяви від 03.05.2023 позивача переведено на пенсію за віком згідно із Законом №1058. Розрахунок пенсії здійснено із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, у розмірі 3 764,40 грн.
Розгляд справи здійснюється судом в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку у ГУПФ, де з 11.12.2014 отримувала пенсію за вислугу років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення" (а.с. 47).
З досягненням 01.05.2023 пенсійного віку позивачка 03.05.2023 звернулася до ГУПФ із заявою, в якій висловила бажання перейти на пенсію за віком (а.с. 52-53), у зв'язку з чим її переведено на пенсію за віком з 09.03.2022 (а.с. 54).
05.03.2025 позивачка звернулася до ГУПФ із заявою щодо застосування показника середньої заробітної плати для обчислення пенсії.
У відповідь листом ГУПФ від 01.04.2025 №5609-3987/П-02/8-1600/25 позивача поінформовано про те, що право на призначення пенсії було використано нею у 2014 році, тому для застосування при переведенні на пенсію за віком показника середньої заробітної плати в Україні за 2020 - 2022 роки, який враховується при призначенні пенсії у 2023 році, відсутні підстави, оскільки це суперечить вимогам статті 45 Закону №1058.
Позивачка, вважаючи протиправною бездіяльність ГУПФ щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплаті пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачено страхові внески, за три останні три роки (2020 - 2022), звернулася до суду з цим позовом.
Вирішуючи позов по суті, суд виходить з наступного.
Принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон №1058-ІV).
Статтею 9 Закону №1058-ІV визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 10 цього ж Закону передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV установлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді.
Зокрема, у постанові від 16.06.2020 (справа №127/7522/17) Верховний Суд зазначив, що за змістом частини третьої статті 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви, на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Таким чином, лише при переведенні з одного виду пенсії на інший можуть застосовуватись норми частини третьої статті 45 Закону №1058-ІV щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Зазначені висновки Верховного Суду узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду України, який свого часу у постанові від 29.11.2016 у справі №133/476/15-а (№21-6331а15) зазначив, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно з частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV.
Зазначена правова позиція Верховного Суду України була підтримана і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у праві № 876/5312/17.
У даній справі судом встановлено, що позивачу з 11.12.2014 було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1788-ХІІ, а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV вона звернулася вперше 03.05.2023.
Відтак доводи відповідача про те, що в цьому випадку мало місце призначення одного й того ж самого виду пенсії (пенсії за віком) але за іншим законом, суд визнає помилковими, оскільки в цьому випадку мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду на інший вид пенсії в межах одного Закону відповідно до частини третьої статті 45 Закону №1058-IV.
З огляду на викладене вище суд приходить висновку про наявність у позивача права на нарахування та виплату територіальним органом Пенсійного фонду пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням такої пенсії, а саме: за 2020 - 2022 роки.
За таких обставин суд визнає протиправними дії ГУПФ щодо застосування при обчисленні пенсії за віком ОСОБА_1 з 05.03.2025 (в обсязі заявлених позовних вимог) показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014 - 2016 роки, та зобов'язує ГУПФ здійснити перерахунок і виплатити на користь позивача пенсію за віком відповідно до частини другої статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2020 - 2022 роки, починаючи з 05.03.2025.
Тож позов слід задовольнити у спосіб, встановлений судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України на користь позивача слід стягнути всю суму судового збору у розмірі 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 у справі №440/8395/25 - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо застосування при обчисленні пенсії за віком ОСОБА_1 з 05.03.2025 показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014 - 2016 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до частини другої статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2020 - 2022 роки, починаючи з 05.03.2025.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області судові витрати, що пов'язані зі сплатою судового збору, у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927; вул. Гоголя, 34, м. Полтава, 36000).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду впродовж тридцяти днів з моменту його підписання.
Суддя Є.Б. Супрун