Справа № 420/18516/25
07 серпня 2025 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеської області (65091, м. Одеса, вул. Прохорівська, 6, код ЄДРПОУ 38643633) про визнання протиправним та скасування наказу
До Одеського окружного адміністративного суду 11.06.2025 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеської області, в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати наказ № 209-НК/60 від 11.03.2025 Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області щодо оголошення ОСОБА_1 сувору догану.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що він працював в службі цивільного захисту та перебував на посаді начальника частини забезпечення та обслуговування аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України в Одеській області з серпня 2007 року по 19.02.2025, у зв'язку з наказом №157-НК/60 звільнений зі служби цивільного захисту за станом здоров'я. До Головного управління ДСНС України в Одеській області надійшов лист від 11.12.2024 №6028-2784/6028 начальника аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного Управління щодо виявлення нестачі автомобільних шин та акумуляторних батарей. Для вивчення всіх обставин Головного управління ДСНС України в Одеській області наказом №НС-15/60 від 10.01.2025 наказано провести службове розслідування, щодо перевірки частини забезпечення та обслуговування Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України в Одеській області. На підставі вище зазначеного наказу №НС-15/60 від 10.01.2025 було створено комісію. Згодом 07.03.2025 року було затверджено висновок щодо перевірки частини забезпечення та обслуговування Аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України в Одеській області. Проведеним службовим розслідуванням встановлено, що в період з 10.06.2024 по 10.07.2024 відповідно до наказу начальника АРЗ СП ГУ «Про проведення інвентаризації ТМЦ» від 07.06.2024 № 30 проведено інвентаризацію ТМЦ в підпорядкованих підрозділах. Безпосередньо з 03.07.2024 по 05.07.2024 інвентаризаційною комісією АРЗ СП ГУ проведено інвентаризацію необоротних активів начальника ЧЗ та О АРЗ СП ГУ ОСОБА_1 . Надалі 18.02.2025 комісією було проведено зняття залишків в складі АРЗ СП ГУ № 16 з ТМЦ за які відповідав начальник ЧЗ та О АРЗ СП ГУ Оскер.С.В.. Комісія виявила нестачу вживаних радіостанцій в кількості 15 штук, Акумуляторів (далі АКБ) в кількості 13 шт. та пневошин в кількості - 22 шт., нестача було оцінена на загальну суму у розмірі 242 105 грн 44 копійки. Також комісією було отримано пояснення в форматі рапортів від водіїв. Прошу звернути увагу, що від 18.02.2025 року ОСОБА_1 направив рапорт начальнику ГУ ДСНС України в Одеській області, в якому зазначив, що згідно інвентаризаційного опису необоротних активів від 03.07.2024 року майно наявне в повному обсязі. 3 11.09.2024 року по 17.02.2025 року був на лікарняному, та не міг відповідати та слідкувати за майном. Надалі, одразу після закінчення лікарняного був видано наказ «Про звільнення зі служби цивільного захисту, прийом на роботу, внесення змін до наказу» від 19.02.2025 року № 157-НК/60 згідно якого Позивач був звільнений за станом здоров'я. Після звільнення з посади, відповідно до чинного законодавства та внутрішніх нормативних актів установи, з нього припиняється функціональна та матеріальна відповідальність за доручене майно, виконання службових обов'язків та управлінських рішень. З моменту видання наказу про звільнення, особа втрачає повноваження керівника та більше не несе юридичної чи дисциплінарної відповідальності за дії або бездіяльність, що відбуваються в підрозділі після цієї дати. На підставі вищевикладеного, а саме персональне обвинувачення позивача до нестачі майна, комісія пропонує притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді - суворої догани.
25.06.2025 від представника відповідача ГУ ДСНС в Одеській області надійшло клопотання (вх. №64255/25) про залишення позову без розгляду, покликаючись на пропускстроку звернення до суду, оскільки на виконання вимог цього пункту, на Наказі № 209-НК/60 від 11.03.2025, Позивачем власноруч написано «Ознайомлений», проставлено дату 12.03.2025, а також підпис та ПІБ. Таким чином, позивач дізнався про оскаржуваний наказ 12.03.2025, а отже місячний строк на звернення до адміністративного суду розпочався наступного дня - 13.03.2025, а сплив 13.04.2025. Проте, як вбачається з матеріалів справи, позов було зареєстровано в Одеському окружному адміністративному суді 11.06.2025.
Ухвалою суду від 27.06.2025 постановлено позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху, встановивши 5-денний строк для усунення недоліків, шляхом надання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності пропуску цього строку або надати докази того, що строк звернення до суду не пропущено.
01.07.2025 до суду від представника позивача надійшло клопотання (вх. №66508/25) на виконання ухвали про усунення недоліків, в якому зазначив, що листом від 18.04.2025 № 6001.1-2848/6004 ГУ ДСНС України в Одеській області було надано відповідь на адвокатський запит та належним чином завірені копії документів відносно ОСОБА_1 та службового розслідування. Просив звернути увагу, що серед документів була надана копія Наказу (по особовому складу) №209-НК/60 від 11.03.2025 «Про покарання» за підписом Начальника управління персоналом КЛОЧКО Віталія, однак на копії даного наказу відсутні будь-які примітки та будь-який особистий підпис ОСОБА_1 .
Отже твердження представника позивача зводяться до того, що адвокату у відповідь на адвокатський запит надано копію Наказу (по особовому складу) №209-НК/60 від 11.03.2025 без будь-яких підписів ОСОБА_1 , що в свою чергу свідчить про не пропущення строку звернення до суду щодо його оскарження.
Натомість представником відповідача ГУ ДСНС в Одеській області до суду було надано копію Наказу № 209-НК/60 від 11.03.2025, на якому ОСОБА_1 власноруч написано «Ознайомлений», проставлено дату 12.03.2025, а також підпис та ПІБ.
Ухвалою суду від 04.07.2025 запропоновано Головному управлінню Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області протягом 5-ти днів з дня отримання копії даної ухвали подати до суду письмові пояснення щодо клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Домущі В.С. про усунення недоліків від 01.07.2025 у справі №420/18516/25 та щодо наявних розбіжностей.
10.07.2025 від представника відповідача, на виконання ухвали суду від 04.07.2025, надійшли додаткові пояснення у справі (вх. №ЕС/70104/25), в яких повідомили, що згідно з вимогами чинного законодавства та нормативно-розпорядчих документів ДСНС України, накази кадрового характеру формуються, візуються та підписуються в електронній формі за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП) посадової особи, яка уповноважена на їх видання. Відповідна інформація зазначена в лівому нижньому куті документа поруч з qr кодом. Таким чином, оригінал наказу існує в електронній формі, а всі надані копії можуть містити або не містити підпис ознайомлення співробітника, залежно від того, коли, в якому контексті, ким і для якої мети ці копії готувалися. Представником відповідача до матеріалів справи було надано копію наказу № 209- НК/60 від 11.03.2025, на якому позивачем власноруч зроблено напис «Ознайомлений», зазначено дату 12.03.2025, проставлено підпис та ПІБ, що підтверджує факт ознайомлення з наказом саме в цю дату. Ознайомлення з відповідним наказом відбулось у присутності декількох осіб. Копія наказу, що була надана адвокату позивача у відповідь на адвокатський запит, є стандартною копією з електронної системи, і не може містити позначки про ознайомлення, оскільки роздруковується не з особової справи співробітника, а з електронного архіву документів (СЕД АСКОД), де відображається лише зміст наказу, без рукописних поміток. У адвокатському запиті не було зазначено про отримання копій документів чи інформації про ознайомлення позивача з наказами.
11.07.2025 від представника позивача надійшли дві ідентичні заяви, у яких викладені додаткові пояснення (вх. №ЕП/10936/25, №ЕП/10937/25), в яких зазначено, що 19.02.2025 наказом № 157-НК/60 ОСОБА_1 було звільнено зі служби цивільного захисту за станом здоров'я. Після звільнення позивача, вже у березні 2025 року, було проведено службове розслідування, за результатами якого видано наказ № 209-НК/60 від 11.03.2025 «Про покарання», яким накладено дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани. Зазначений наказ є предметом оскарження в межах цієї адміністративної справи. Звертає увагу суду, що ОСОБА_1 був ознайомлений лише з наказом №157- НК/60 про звільнення. Натомість з наказом № 209-НК/60 «Про покарання» позивач ознайомлений не був. На адвокатський запит його представника від 15.04.2025 (вх. № 5-04/25) ГУ ДСНС надало копію зазначеного наказу без будь-яких підписів або приміток, що підтверджує відсутність факту належного ознайомлення позивача з цим документом. Водночас у матеріалах справи наявна копія наказу № 209-НК/60, щодо якої відповідачі стверджують, що на ній міститься підпис позивача із зазначенням дати 12.03.2025. Однак на офіційний адвокатський запит такий підписаний документ надано не було. Це викликає обгрунтований сумнів щодо достовірності вказаних доказів, а також свідчить про можливе порушення принципів добросовісності сторони у процесі.
14.07.2025 надійшли аналогічні попереднім додаткові пояснення (вх. №ЕП/10987/25).
Досліджуючи по суті зміст доводів сторін щодо спірної частини, вирішуючи питання щодо поважності пропуску строку звернення, суд керується наступним.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
При цьому, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
Доказами, які свідчать про день, коли особа дізналася про порушення своїх прав, є розписка про одержання/ознайомлення рішення, докази відправки та отримання кореспонденції, довідки, складені особами, у випадках, передбачених законом тощо.
Так представник відповідача на підтвердження пропуску строку звернення надав копію Наказу № 209-НК/60 від 11.03.2025, позивачем власноруч написано «Ознайомлений», проставлено дату 12.03.2025, а також підпис та ПІБ.
Позивач стверджує, що з наказом №209-НК/60 «Про покарання» не був ознайомлений з покликанням на відповідь на адвокатський запит, а саме додаток копія наказу №209-НК/60 «Про покарання» на якому відсутні відмітки про ознайомлення.
Разом з тим, щодо такої розбіжності у вказаних документах відповідач надав пояснення і вказав, що згідно з вимогами чинного законодавства та нормативно-розпорядчих документів ДСНС України Наказ №209-НК/60 від 11.03.2025 було створено та зареєстровано в системі електронного документообігу АСКОД. Натомість до суду було надано паперову копію з відповідною відміткою про ознайомлення позивача з Наказом №209-НК/60 від 11.03.2025 «Про покарання».
Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У пунктах 8.15-8.22 постанови Верховного Суду від 29.01.2021 у справі № 922/51/20 зазначено таке: « 8.15. Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були».
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Таким чином, суд не приймає до уваги твердження позивача, що Наказом №209-НК/60 від 11.03.2025 «Про покарання» на якому міститься відмітка про «ознайомлення» викликає обґрунтований сумнів щодо його достовірності, оскільки вказаний Наказ №209-НК/60 від 11.03.2025 «Про покарання» містять QR код, номер і дату, штрих-код системи електронного документообігу АСКОД, а надання документу в електронному вигляді не може ставити під сумнів паперову копію документу, а тому дає підстави вважати, що позивач достеменно був обізнаний про існування вказаного наказу №209-НК/60 від 11.03.2025 «Про покарання».
Отже, враховуючи викладене, суд висновує, що позивачем як не викладені поважні причини пропуску строку звернення до суду, так і не долучені докази поважності причин його пропуску, таким чином позивач не реалізував своє право на звернення до суду з підстав власної тривалої пасивної поведінки.
Встановлення процесуальних строків законом та перевірка їх дотримання сторонами судом передбачено з метою дисциплінування учасників судового процесу, належного та своєчасного користування ними своїми процесуальними правами та обов'язками.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.
Отже, даний адміністративний позов слід залишити позов без розгляду.
Частина 4 ст. 240 КАС України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
За таких обставин позивач не позбавлений права повторно звернутись до суду за захистом своїх прав після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду.
Керуючись статтями 240, 241, 243 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеської області про визнання протиправним та скасування наказу - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів.
Суддя Олена СКУПІНСЬКА