Справа № 420/23112/24
06 серпня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді - Бойко О.Я., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника відповідача про зміну способу виконання рішення суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання нарахувати та виплатити компенсацію, стягнення відшкодування моральної шкоди,-
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 27.12.2024 позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнив частково, а саме вирішив:
- визнати протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо ненарахування та невиплати компенсації за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу, за виконавчими листами № 420/80/22, виданими Одеським окружним адміністративним судом 22 лютого 2024 року;
- зобов'язати Державну казначейську службу України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, буд. 6; ЄДРПОУ 37567646) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсацію в розмірі трьох відсотків річних від простроченої суми за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, за виконавчими листами № 420/80/22, виданими Одеським окружним адміністративним судом 22 лютого 2024 року;
- в задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року залишено без змін.
02.07.2025 від відповідача надійшла заява про зміну способу виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.12.2024 у справі № 420/23112/24, в якій представник просив змінити спосіб виконання рішення шляхом стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 компенсації в розмірі трьох відсотків річних від простроченої суми за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу в розмірі 190,84 грн. з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, за виконавчими листами № 420/80/22, виданими Одеським окружним адміністративним судом 22.02.2024.
В обґрунтування поданої заяви представник зазначив, що з огляду на зміст статті 5 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та пунктів 50, 51 Порядку № 845, прийняття Казначейством рішення про виплату компенсації можливе виключно після здійснення безспірного списання коштів за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів (КПКВК 3504040). Представник звернув увагу, що ані Закон про гарантії, ані Порядок № 845 не передбачають механізму нарахування компенсації у разі/після виконання рішення суду за рахунок бюджетних асигнувань боржника - державного органу.
17.07.2025 від позивача надійшли заперечення проти заяви про зміну способу виконання судового рішення, в яких позивач просив відмовити у задоволенні заяви представника відповідача про зміну способу виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року у справі № 420/23112/24.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України заява розглянута в порядку письмового провадження.
Розглянувши заяву про зміну способу і порядку виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі № 420/23112/24, суд дійшов наступного.
Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
При цьому, спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого КАС України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів щодо реалізації рішення в разі неможливості його виконання в раніше встановлений спосіб. Тобто, фактично здійснюється заміна одного заходу примусового виконання іншим.
Порядок виконання рішення це визначена законодавством послідовність і зміст виконавчих дій державним виконавцем, а також права і обов'язки суб'єктів виконавчого провадження під час їх вчинення.
В свою чергу, встановлення зміни способу і порядку виконання судового рішення не може мати на меті зміну судового рішення по суті, а має, на думку суду, забезпечити порядок виконання судового рішення шляхом визначення послідовності і змісту виконавчих дій державним виконавцем, а також прав і обов'язків суб'єктів виконавчого провадження під час їх вчинення.
Отже, суд звертає увагу на те, що під зміною способу і порядку виконання рішення розуміється прийняттям судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і спосіб, встановлених раніше. Суд, за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, не змінюючи при цьому його змісту.
У свою чергу, зміст поданої заяви та її прохальна частина вказує не на зміну способу та порядку виконання судового рішення, а прийнятті нового із зазначенням конкретної суми стягнення, що не досліджувалось судом під час прийняття рішення у даній справі.
Стаття 129 Конституції України передбачає, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Принцип обов'язковості судових рішень, як один з визначальних принципів здійснення правосуддя в Україні, полягає в обов'язковому виконанні на всій території України судових рішень, що набрали законної сили, а також у встановлені відповідальності за невиконання таких рішень.
Вказаний принцип обов'язковості судових рішень поряд із Конституцією України знайшов своє відображення і в Кодексі адміністративного судочинства України, а саме у статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України - судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Зважаючи на зміст резолютивної частини рішення суду, конкретне визначення суми коштів до виплати позивачу не було предметом спору. Подаючи до суду заяву про зміну способу і порядку виконання рішення суду, шляхом стягнення з Державного бюджету України на користь стягувача компенсації в розмірі трьох відсотків річних від простроченої суми за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу в розмірі 190,84 грн. з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, заявник фактично просить суд змінити та розширити резолютивну частину рішення від 27.12.2024, змінити рішення суду по суті та спосіб захисту, що є неможливим, оскільки таке судове рішення є незмінним.
За таких умов підстави для встановлення способу і порядку виконання судового рішення по справі №420/23112/24 в порядку ст.378 КАС України відсутні.
Керуючись ст.ст.241, 243, 378 КАС України суд, -
В задоволенні заяви представника Державної казначейської служби України про зміну способу виконання рішення суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання нарахувати та виплатити компенсацію, стягнення відшкодування моральної шкоди,- відмовити.
Ухвала набирає законної сили у порядку ст.256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. ст. 293-295 КАС України.
Суддя Оксана БОЙКО