Справа № 420/23112/24
06 серпня 2025 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
Головуючої судді Бойко О.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника відповідача про роз'яснення судового рішення по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання нарахувати та виплатити компенсацію, стягнення відшкодування моральної шкоди,-
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 27.12.2024 позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнив частково, а саме вирішив:
- визнати протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо ненарахування та невиплати компенсації за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу, за виконавчими листами № 420/80/22, виданими Одеським окружним адміністративним судом 22 лютого 2024 року;
- зобов'язати Державну казначейську службу України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, буд. 6; ЄДРПОУ 37567646) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсацію в розмірі трьох відсотків річних від простроченої суми за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, за виконавчими листами № 420/80/22, виданими Одеським окружним адміністративним судом 22 лютого 2024 року;
- в задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року залишено без змін.
02.07.2025 від представника відповідача надійшла заява про роз'яснення судового рішення в частині нарахування інфляційних втрат на суму простроченого грошового зобов'язання, а саме в частині визначення конкретної (чіткої) суми коштів у вигляді інфляційних втрат за весь час прострочення, що підлягає виплаті ОСОБА_1 . В обґрунтування поданої заяви представник зазначив, що Казначейство, діючи у межах наданих повноважень, згідно з частиною другою статті 19 Конституції України не має підстав і можливості нарахувати інфляційні втрати на суму простроченого грошового зобов'язання, оскільки Закон про гарантії не передбачає підстав такого нарахування, а Порядок № 845 не визначає механізму нарахування інфляційних втрат за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу.
Розглянувши заяву та наведене обґрунтування, суд зазначає наступне.
Згідно з ч.ч. 1, 2, 3, 5 ст.254 КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Стаття 254 КАС України чітко визначає, що роз'яснення судового рішення не передбачає зміну змісту судового рішення.
За загальними нормами права, роз'яснення судом ухваленого ним рішення здійснюється насамперед з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
У заяві про роз'яснення рішення зазначається, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання. Роз'яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов'язкового характеру.
Суть роз'яснення судового рішення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові та невирішені вимоги, він лише має роз'яснити положення постановленого ним рішення, які нечітко або незрозуміло ним сформульовані. Роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю, якщо воно є неясним та незрозумілим як для осіб, щодо яких воно постановлене, так і тих, що будуть здійснювати його виконання.
Таким чином, є дві умови, за яких роз'яснюється рішення: перша умова - це та, що не можна змінювати його зміст, а друга - якщо воно є незрозумілими для тих, кого зобов'язано його виконувати і орган, який буде його виконувати.
Відтак, роз'яснення рішення - це більш повний, чіткий, ясний, зрозумілий виклад рішення, як правило його резолютивної частини, розуміння та сприйняття яких викликає труднощі, однак шляхом постановлення ухвали про роз'яснення суд не вправі змінювати суть самого рішення.
Суд зазначає, що в рішенні по справі 420/23112/24 сформовано висновки щодо часткового задоволення позову та в мотивувальній частині наведено обґрунтовані мотиви та підстави з посиланням на норми матеріального законодавства, які регулюють спірні правовідносини.
При цьому, резолютивна частина рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.12.2024 є чіткою за змістом та зрозумілою, оскільки не містить жодних положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо його розуміння.
Натомість, зміст поданої 02.07.2025 відповідачем заяви схожий на виникнення у відповідача певних питань щодо порядку виконання рішення суду, що не регулюється ст. 254 КАС України.
При цьому, суд наголошує, що труднощі у розумінні судового рішення є підставою для його роз'яснення, труднощі, пов'язані із виконанням судового рішення - роз'ясненню не підлягають.
За таких умов підстави для роз'яснення рішення суду від 27.12.2024 по справі № 420/23112/24 в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України, відсутні, оскільки зазначене рішення є цілком обґрунтоване та зрозуміле у зв'язку з чим зазначене рішення суду роз'яснення не потребує.
Керуючись ст.ст. 205,254 КАС України суд, -
В задоволенні заяви представника Державної казначейської служби України про роз'яснення судового рішення по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання нарахувати та виплатити компенсацію, стягнення відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Порядок і строки оскарження ухвали визначаються ст.ст.293,295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 256Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту іі підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти з днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвалу суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга подається учасниками справи до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Оксана БОЙКО