Справа № 420/16586/25
06 серпня 2025 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Скупінської О.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНКОПП НОМЕР_1 ) до військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду 27.05.2025 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 , в якій позивач просить суд:
1. Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та не індексації грошового виплати забезпечення ОСОБА_1 за період з 05.05.2016 по 28.02.2018 року;
2. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 05.05.2016 до 28.02.2018 року з урахуванням січня 2008 року як місяця, для обчислення індексу споживчих цін при проведенні індексації грошового забезпечення («базового» місяця) та з урахуванням абзацу 4 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078;
3. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 11.02.2020 роки включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;
4. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 11.02.2020 роки відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078;
5. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у не застосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» в редакції чинній з 29.01.2020 при обчисленні ОСОБА_1 за 29.01.2020 по 20.06.2022 року включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме не визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
6. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок 29.01.2020 по 20.06.2022 року сум грошового забезпечення, обчисливши їх із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» в редакції чинній з 29.01.2020 року шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідні тарифні коефіцієнти та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що він проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 з 05.05.2016 по 20.06.2022. Наказом командування військової частини НОМЕР_2 його переведено до військової частини НОМЕР_4 . За період проходження військової служби він отримав грошове забезпечення у меншому розмірі, ніж встановлено положеннями чинного законодавства. Вважаючи, що відповідач протиправно визначив розмір посадового окладу, оклад за військовим званням застосував розмір прожиткового мінімуму станом на 01.01.2018 та протиправно не врахував та не виплатив індексацію грошового забезпечення. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Ухвалою судді від 02.06.2025 постановлено прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 та відкрити провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; витребувати від військової частини НОМЕР_2
- належним чином засвідчену копію доказів щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період із 05.05.2016 до 28.02.2018 із зазначенням базового місяця (у разі виплати);
- довідку про період (періоди) проходження служби ОСОБА_1 ;
- наказ про виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 ;
- належним чином засвідчені копії: відомостей про грошове забезпечення ОСОБА_1 (помісячно) з 29.01.2020 по 20.06.2022 (включно) із зазначенням складових (оклад, надбавка, премія, індексація).
Яка була доставлена в електронному вигляді «Ухвала про відкриття спрощеного позовного провадження» від 23.05.25 по справі № 420/14953/25 (суддя Скупінська О.В.) було надіслано одержувачу Військова частина НОМЕР_2 в його електронний кабінет.
Документ доставлено до електронного кабінету: 02.06.25 о 16:24.
Однак, вказана ухвала досі залишається не виконаною.
Відповідно до частини 4 статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно з приписами частин 1, 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).
Як зазначив Верховний Суд в постанові від 10.04.2020 у справі №560/1370/19, під час прийняття судового рішення мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб'єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення судового рішення. В протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб'єктів господарювання, щодо яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров'ю людей. Втім, за своїм змістом і суттю такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров'ю людей, у зв'язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування.
Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 807/1410/17.
Згідно з ч.ч.1,2 ст.94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Відповідно до ч.6 ст. 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч.1 та 2 ст.73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч.4 ст.77 КАС України суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду по справі №826/3403/16 суди не повинні обмежуватись лише тими доказами, які були надані позивачем під час розгляду справи.
Суддя зазначає, що відповідно до частини восьмої статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом, зокрема, накладення штрафу.
Керуючись ст.ст.73, 74, 77, 79, 80, 236, 248 КАС України, суд
Повторно витребувати від військової частини НОМЕР_2 :
- належним чином засвідчену копію доказів щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період із 05.05.2016 до 28.02.2018 із зазначенням базового місяця (у разі виплати);
- довідку про період (періоди) проходження служби ОСОБА_1 ;
- наказ про виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 ;
- належним чином засвідчені копії: відомостей про грошове забезпечення ОСОБА_1 (помісячно) з 29.01.2020 по 20.06.2022 (включно) із зазначенням складових (оклад, надбавка, премія, індексація).
Зазначені відомості надати до суду у десятиденний строк від дати отримання копії даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили після її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Олена СКУПІНСЬКА