07 серпня 2025 р. № 400/5359/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача1. Начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 в АДРЕСА_2 , 2. ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 ,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 в Миколаївській області ОСОБА_2 (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати неправомірними дії керівника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , які є неправомірною бездіяльнісію;
- зобов'язати керівника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 розглянути заяву ОСОБА_1 та звільнити його від призову, як особу, яка має на утриманні 3 (трьох) дітей віком до 18 років до змісту п. 3 «В» прописаних ч. 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» за сімейним станом.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він звернувся до керівника ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 3 «в» ч. 12 ст. 26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в зв'язку з утриманням ним трьох дітей віком 18 років. Позивач отримав лист від 17.05.2025 року № 1/5859, відповідно до якого, позивачу запропоновано усунути недоліки при проданні відповідної зави та виконати вимоги Постанови № 560.
Ухвалою від 02.06.2025 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін у судове засідання.
Відповідач відзив на адміністративний позов не надав.
Ухвалою від 07.08.2025 року суд залучив в якості відповідача у справі ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Згідно ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
З'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
Позивач 07.05.2025 року рекомендованим листом звернувся до керіництва ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 3 «в» ч. 12 ст. 26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років).
До заяви буди надані копії свідоцтв про народження ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .
За результатом розгляду заяви 25.06.2025 року позивач отримав лист від 17.05.2025 року № 1/5859, відповідно до якого позивачу запропоновано усунути недоліки при проданні відповідної зави та виконати вимоги Постанови № 560.
Не погодившись з діями відповідача позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам суд враховує наступне:
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні регулюються Законом України від 21.10.1993 року № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон № 3543-XII).
Згідно ст. 1 Закону № 3543-XII, мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Відповідно до ст. 22 Закону № 3543-XII, під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Статтею 23 даного Закону визначено перелік військовослужбовців, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації та яким може бути надана відстрочка від військової служби.
Особами, що мають право на відстрочку від призову під час мобілізації, є військовозобов'язані, які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов'язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов'язаних за вибором такої особи з інвалідністю.
18.05.2024 року набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 560 (далі та раніше за текстом - Порядок № 560, зі змінами).
Відповідно до п. 56, 57 Порядку № 560, відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Згідно із п. 58 Порядку № 560, за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Відповідно до п. 60 Порядку № 560, комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади. На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом. Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення. У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку. До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Як судом зазначено вище, листом від 17.05.2025 року № 1/5859, відповідач зазначив, що позивачу запропоновано усунути недоліки при проданні відповідної заяви та виконати вимоги Постанови № 560.
Щодо підстави для нерозгляду відповідачем заяви позивача про надання відстрочки від призову, а саме: не відповідності заяви Додатку 4 Порядку № 560, суд зазначає наступне:
Відповідачем не конкретизовано, з яких підстав заява позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не відповідає Додатку 4 Порядку № 560.
При цьому, суд виходить з того, що правомірними способами поведінки відповідача за результатами розгляду заяви про надання відстрочки є надання відстрочки або вмотивована відмова.
Якщо відмова пов'язана з недоліками заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, недостатністю (відсутністю) певних документів, відповідач повинен обґрунтувати такі обставини, зазначивши про те, які є недоліки заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, які документи відсутні та повинні були бути надані тощо.
З огляду на викладене вище, суд робить висновок, що відповідь у листі від 17.05.2025 року № 1/5859, яким позивачу запропоновано усунути недоліки при проданні відповідної заяви та виконати вимоги Постанови № 560, а саме, що заява не відповідає Додатку 4 Порядку № 560, не містить чітих підстав для його прийняття та обґрунтування невідповідності поданої позивачем заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, вимогам чинного законодавства.
Отже, суд вважає, що відповідач не розглянув заяву позивача та документи, які до неї додані.
Суд наголошує, що за загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення відповідним органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Невиконання відповідачем законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії вказує на його протиправність.
За таких обставин і правових підстав, суд дійшов висновку про бездіяльність відповідача , щодо не розгляду заяви позивача , що стосується у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації критеріям, встановленим у ч. 2 ст. 2 КАС України, зокрема, критерію добросовісності та урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) в частині посилання на те, що заява про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, не відповідає Додатку 4 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постанововю № 560.
Що стосується позовної вимоги зобов'язати керівника ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути заяву позивача та звільнити його від призову, як особу, яка має на утриманні 3 (трьох) дітей віком до 18 років до змісту п. 3 «В» прописаних ч. 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» за сімейним станом, суд зазначає наступне:
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Частиною 4 ст. 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Судом встановлено, що саме відповідач наділений відповідними повноваженнями щодо розгляду заяви позивача та прийняття відповідного рішення щодо прийняття рішення про надання відстрочки.
Діючим законодавством визначено чіткі умови для прийняття відповідного рішення відповідачем за наслідками розгляду відповідної заяви позивача, а тому суд не може підміняти територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, уповноважений на здійснення відповідних дій щодо перевірки наведених у заяві відомостей та прийняття рішення.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги зобов'язального характеру підлягають до часткового задоволення, шляхом зобов'язання відповідача розглянути по суті заяву позивача від 07.05.2025 року про надання відстрочки, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
При цьому, суд зазначає, що позивач не позбавлений права повторного звернення до комісії з питань надання відстрочок військовозобов'язаним від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу, додавши до неї всі необхідні та передбачені законом документи.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Так, у зв'язку із тим, що позов задоволено частково, то, у відповідності до вимог ст. 139 КАС України, понесені позивачем витрати із сплати судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у сумі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) та ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) - задовольнити частково.
2. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 розглянути заяву ОСОБА_7 від 07.05.2025 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
3. В решті позовних вимог - відмовити.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 07.08.2025 року.
Суддя О.В. Малих