07 серпня 2025 р. № 400/841/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаВійськової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, АДРЕСА_2 ,
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - Позивач) звернувся з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони (далі по тексту - Відповідач) з вимогами (з урахуванням уточнених позовних вимог) про:
- визнання протиправною бездіяльності щодо не нарахування та не виплати додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану у розмірі, збільшеному до 100 000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновками (постановами) ВЛК за період з 14.09.2024 року по 28.12.2024 року включно;
- зобов'язання нарахувати та виплатити додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану у розмірі збільшеному до 100 000,00 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновками (постановами) ВЛК за період з 14.09.2024 року по 28.12.2024 року включно.
Позовні вимоги мотивовано тим, що Позивач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . 14.09.2024 року під час бойових дій отримав травму, у зв'язку з чим перебував на стаціонарному лікуванні, а тому вважає, що набув право на отримання збільшеної додаткової грошової винагороди до 100 000,00 грн відповідно до Постанови №168. Проте, відповідачем не здійснено нарахування та виплату такої винагороди позивачу за період з 14.09.2024 по 28.12.2024 як учаснику бойових дій у розмірі 100 000 грн, що свідчить про протиправну бездіяльність відповідача.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 відкрито провадження у справі та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).
26.03.2025 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що Позивач не звертався до відповідача із питанням виплати додаткової грошової допомоги у встановленому порядку звернення, як і не надавав для нарахування додаткової винагороди медичних документів. Виплата додаткової винагороди в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць здійснюється пропорційно часу знаходження Військовослужбовця на стаціонарному лікуванні. Крім цього документи проте, що позивач знаходився у відпустці за станом здоров'я після тяжкого поранення у військовій частині НОМЕР_1 відсутні. Зазначає, що відповідний правовий висновок повністю кореспондується із положенням абзацу 1, 6 п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» № 168 від 28.02.2022 р. Разом з тим, необхідно також звернути увагу на те, що додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень виплачується військовослужбовцям, які перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком військово- лікарської комісії. За даних обставин вбачається, що у відповідача не було правових підстав проводити на користь Позивача нарахування та виплату додаткової винагороди, оскільки Позивач не надав відомості щодо часу перебування ним на стаціонарному лікуванні.
01.04.2025 р. Позивачем надано Відповідь на відзив на позовну заяву, де зазначає Позивач неодноразово звертався до командування військової частини НОМЕР_1 з рапортом про нарахування та виплату йому збільшеної додаткової винагороди за час перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці для лікування після тяжкого поранення. Проте, відповідачем проігноровано всі направлені рапорти Позивачем, не надано відповіді на рапорти та не здійснено нарахування та виплату позивачу вказаної додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ №168 за періоди з 14.09.2024 року по 28.12.2024 року включно.
13.06.2025 р. Позивачем надано клопотання про долучення доказів по справі.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Згідно з Довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 07.10.2024 року № 642/6410 виданою військовою частиною НОМЕР_1 Позивач 14.09.2024 р. одержав вибухову травму, множинні вогнепальні уламкові сліпі поранення обличчя з енуклеацією лівого ока, відкритий перелом кісток лицьового черепа з дефектом м'яких тканин параорбітальної ділянки (Додаток №5 до Положенняпро військово-лікарську експертизу в Збройних Сил України).
У Довідці зазначено, що травма отримана за обставин безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях, під час захисту Батьківщини, а саме виконання бойових завдань у складі підрозділу військової частини, поблизу АДРЕСА_3 . Травма отримана у засобах індивідуального захисту, при виконанні обов'язків військової служби пов'язаних із захистом Батьківщини, під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, та не пов'язана з вчиненням адміністративного, кримінального правопорушення, не є наслідком дій, скоєних у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або навмисним спричиненням собі тілесних ушкоджень.
У зв'язку з чим був направлений на стаціонарне лікування з 20.09.2024 року по 30.10.2024 року у КП “Волинська обласна клінічна лікарня».
Довідкою військово-лікарської комісії КП “Волинська обласна клінічна лікарня» Волинської обласної ради від 30.10.2024 року № 1164 була встановлена потреба у відпустці для лікування після травми на 30 календарних днів та підкреслено, що відповідно до наказу МОЗ України від 04.07.2007 року № 370 - травма отримана ОСОБА_1 відноситься до ТЯЖКИХ. А поранення, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини.
30.11.2024 р. відповідно до відпускного квитка Військової частини НОМЕР_1 від 02.11.2024 р. Позивач звільнений у відпустку за станом здоров'я строком на 30 діб з 31.10.2024 по 29.11.2024 р.
Довідкою військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_2 від 28.11.2024 року № 7385 була встановлена потреба у відпустці для лікування після поранення (травми, каліцтва) терміном на 30 календарних днів та підкреслено, що відповідно до наказу МОЗ України від 04.07.2007 року № 370 - травма отримана ОСОБА_1 відноситься до ТЯЖКИХ. А поранення, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини.
05.12.2024 р. відповідно до відпускного квитка Військової частини НОМЕР_1 від 07.12.2024 р. Позивач звільнений у відпустку за станом здоров'я строком на 30 діб з 28.11.2024 по 27.12.2024 р.
З 26.12.2024 р. по 20.01.2025 р. Згідно Виписки із медичної карти стаціонарного хворого №9386 від 20.01.2025р. Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону у відділенні медичної реабілітації для терапевтичних хворих ОСОБА_1 перебував у стаціонарі.
Позивач вважаючи, протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати додаткової грошової винагороди, відповідно до постанови КМУ №168 від 28.02.2022р., в розмірі 100000 грн., у зв'язку з перебуванням на стаціонарному лікування в наслідок тяжкого поранення отриманого під час захисту Батьківщини за період з 14.09.2024 року по 28.12.2024, звернувся до суду із даною позовною заявою.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 стаття 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частиною 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно з частиною 4 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
28 лютого 2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», пунктом першим якої установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в2022); травматичної ампутації лівої верхньої кінцівки на рівні в/3 плеча. Відтак, у зв'язку з отриманням травми пов'язаної із захистом Батьківщини, позив
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників)
Отже, відповідно до пункту 1 Постанови №168 підставою для виплати військовослужбовцям додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень є те, що військовослужбовці:
1) беруть безпосередню участь у бойових діях;
2) забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
При цьому, суд зазначає, що наявність однієї із наведених вище підстав повинна бути підтверджена документально.
За відсутності документального підтвердження наведених вище обставин право на отримання додаткової винагороди у підвищеному розмірі до 100000,00 грн. не виникає.
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які:
у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії;
захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення);
загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану поранень, травм), - виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла).
У спірні періоди порядок виплати додаткової винагороди регламентувався окремим дорученням Міністра оборони України № 912/з/29 від 23.06.2022 (далі - Окреме доручення).
Відповідно до п.п. 6, 10 Окремого доручення, накази про виплату військовослужбовцям додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця; підготовка проектів наказів для здійснення виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168, покладається на підрозділи, що відповідають за облік особового складу.
При цьому, у пункті 7 Окремого доручення вказано, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшено до 100 000 гривень також включати військовослужбовців, які, зокрема, у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), пов'язаними із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Аналогічні норми містить і Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений Наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 (далі Порядок №260), які набрали чинності 01.02.2023.
Так, пунктом 11 розділу XXXIV Порядку №260 визначено, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які, зокрема, у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії,- за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.
Відповідно до пункту 12 розділу XXXIV Порядку №260, підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.
Тобто норми Постанови №168 передбачають встановлення двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди за час перебування у відпустці для лікування, а саме: пов'язаність поранення (контузія, травма, каліцтво) військовослужбовця із захистом Батьківщини, а також таке поранення є тяжким за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.05.2024 року у справі № 520/16191/23 та від 27.11.2024 року у справі № 380/20587/23.
При цьому, Постанова №168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, пов'язаних із пораненням, одержаним при захистом Батьківщини або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, за які виплачується збільшена до 100000 гривень винагорода.
Водночас суд наголошує, що оскільки додаткова винагорода є складовою грошового забезпечення військовослужбовця, очевидно, що застосування норм Постанови №168, яка регулює питання виплати додаткової винагороди, повинно відбуватися з урахуванням положень Закону №2011-ХІІ та прийнятого на його підставі Порядку №260.
Пункт 11статті 10-1 Закону № 2011-ХІІпередбачає, що у зв'язку з хворобою військовослужбовця йому надається відпустка для лікування із збереженням грошового та матеріального забезпечення на підставі висновку військово-лікарської комісії. Тривалість такої відпустки визначається характером захворювання. Загальний час безперервного перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою не повинен перевищувати 4 місяців підряд (крім випадків, коли законодавством передбачено більш тривалі строки перебування на лікуванні).
Аналогічно абзац 2 пункту 9 розділу І Порядку № 260 визначає, що грошове забезпечення за останніми займаними посадами виплачується за період звільнення від виконання службових обов'язків у зв'язку з хворобою та перебуванням на лікуванні в лікарняних закладах та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою (відпустці за станом здоров'я), але не більше чотирьох місяців із дня вибуття з військової частини (крім випадків, передбачених чинним законодавством України, більш тривалих строків перебування на лікуванні).
Грошове забезпечення після чотирьох місяців безперервного перебування на лікуванні в лікарняних закладах виплачується на підставі висновку лікарняного закладу (військово-лікарської комісії), рішення командира військової частини про продовження перебування в лікарняних закладах та відповідно до вимог чинного законодавства (абзац 3 пункту 9 розділу І Порядку № 260).
Відповідно до пункту 15 розділу І Порядку №260 грошове забезпечення не виплачується, зокрема, за час перебування на лікуванні в лікарняних закладах понад встановлені чинним законодавством строки. Призупинення та поновлення виплати грошового забезпечення оголошується наказом командира військової частини.
Отже, відповідно до законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, виплати грошового забезпечення після чотирьох місяців лікування та перебування у відпустці за станом здоров'я можуть бути продовжені за наявності висновку лікарняного закладу (військово-лікарської комісії) (далі - ВЛК) про потребу в лікуванні та рішення командира військової частини про продовження виплати.
У справі, що розглядається, спірним питанням є наявність/відсутність у позивача права відповідно до Постанови № 168 на нарахування й виплату додаткової винагороди до 100 000 грн. за періоди з 14.09.2024 по 28.12.2024 за час перебування на стаціонарному лікуванні у зв'язку з пораненням, отриманим 14.09.2024 року.
Як зазначено вище Довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 07.10.2024 року № 642/6410 виданою військовою частиною НОМЕР_1 підтверджується те, що травма отримана за обставин безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях, під час захисту Батьківщини, а саме виконання бойових завдань у складі підрозділу військової частини, поблизу АДРЕСА_3 . Травма отримана у засобах індивідуального захисту, при виконанні обов'язків військової служби пов'язаних із захистом Батьківщини, під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, та не пов'язана з вчиненням адміністративного, кримінального правопорушення, не є наслідком дій, скоєних у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або навмисним спричиненням собі тілесних ушкоджень.
В довідці указано, що вона є Додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, тому ці довідки є підставою для видання наказу про виплату позивачу додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини.
Суд встановив, що у зв'язку з отриманим пораненням позивач, перебував на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я та перебував у відпустці для лікування після тяжкого поранення, починаючи з 14.09.2024 року по 28.12.2024 року, вказані обставини підтверджуються медичними виписками, Довідками ВЛК та Відпускними квитками.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач має право на отримання додаткової винагороди у збільшеному розмірі із розрахунку 100000 грн. на місяць пропорційно дням перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я, внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 14.09.2024 року по 28.12.2024.
Згідно виписки по картковому рахунку за період з 01.07.2024 по 16.01.2025 р. нарахування додаткової винагороди відсутнє. Зазначене відповідачем не заперечується.
Отже, відповідачем не надано та в матеріалах даної справи відсутні докази нарахування і виплати додаткової винагороди у збільшеному розмірі із розрахунку 100000 грн. на місяць пропорційно дням перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я за період з 14.09.2024 року по 28.12.2024.
Відтак, суд вважає, що бездіяльність відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168 у розмірі до 100000 гривень за вищевказаний період перебування позивача на лікуванні в закладах охорони здоров'я та у відпустках для лікування не відповідає критерію правомірності, передбаченому п.1 ч.2 ст.2 КАС України, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.
Суд зауважує, що критерії законності управлінського волевиявлення (як у формі рішення, так і у формі діяння) суб'єкта владних повноважень викладені законодавцем у приписах ч.2 ст.2 КАС України.
Обов'язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений у першу чергу саме на суб'єкта владних повноважень ч.2 ст.77 КАС України і повинен виконуватись шляхом подання до суду доказів на спростування вимог приватної особи та зазначення у процесуальних документах належних аргументів відповідності закону реально вчиненого суб'єктом владних повноважень управлінського волевиявлення.
Враховуючи положення частин першої, другої статті 77, 90 КАС України, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення адміністративного позову.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, підстав вирішувати питання про розподіл судових витрат немає.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України - задовольнити.
2. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо не нарахування та не виплати додаткової винагороди ОСОБА_1 передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану у розмірі, збільшеному до 100 000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновками (постановами) ВЛК за період з 14.09.2024 року по 28.12.2024 року включно.
3. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити додаткову винагороду ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану у розмірі збільшеному до 100 000,00 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновками (постановами) ВЛК за період з 14.09.2024 року по 28.12.2024 року включно.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 07.08.2025 р.
Суддя Н. В. Лісовська