про забезпечення позову
07 серпня 2025 р. № 400/8387/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Біоносенко В. В., розглянув в порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову в адміністративній справі
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 АДРЕСА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_4 ,
прозаява про забезпечення позову,
ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 з позовом про визнання незаконним та протиправним взяття позивача на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_4 ; зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 відновити у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію про перебування ОСОБА_1 на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував тим, що постійно проживає АДРЕСА_5 , та там перебував на військовому обліку в місцевому ТЦК та СП. В травні 2025 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_7 з заявою про надання йому відстрочки з підстав передбачених п.9 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» - зайняті постійним доглядом за хворою матір'ю, які за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, чи рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи потребують постійного догляду. Рішенням ІНФОРМАЦІЯ_8 від 30.05.2025 у наданні відстрочки були відмовлено. Позивачем було оскаржено зазначену відмову у наданні відстрочки в судовому порядку, та за його позовом відкрито провадження в адміністративній справ №400/5763/25. Ухвалою МОАС від 05.06.2025 забезпечено позов ОСОБА_1 , заборонено ІНФОРМАЦІЯ_9 здійснювати призов на військову службу під час мобілізації - ОСОБА_1 , до набрання судовим рішенням у цій справі законної сили.Рішенням МОАС від 11.07.2025 у адміністративній справі №400/5763/25 позов ОСОБА_1 задоволений, зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_10 надати ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період. Але, незважаючи на наявність ухвали суду про забезпечення позову та позитивного рішення суду по суті позовних вимог, ІНФОРМАЦІЯ_11 не надано відстрочку позивачу, а переведено його на обліку до ІНФОРМАЦІЯ_12 , та вживаються заходи щодо призову на військову службу за мобілізацію.
06 серпня 2025 року року позивачем до суду подано заяву про забезпечення позову, шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_13 вчиняти будь-які дії, пов'язані з мобілізацією та призовом ОСОБА_1 на військову службу по мобілізації до моменту набрання законної сили рішенням у справі за поданою позовною заявою.
Зазначена заява обґрунтована тим, що невжиття зазначених заходів забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення адміністративного суду; застосування згаданих заходів забезпечення позову не порушує прав та охоронюваних законом інтересів сторін у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу; оскільки заявником вказується на фактичне порушення його прав та охоронюваних законом інтереси, наявна можливість існування небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до вирішення спору по суті та набрання рішенням законної сили, існує реальна загроза, що у разі невжиття заходів забезпечення позову до розгляду судом позовної заяви та прийняття рішення у справі буде неможливе виконання рішення суду, прийнятого у справі за позовом, оскільки у випадку, якщо до закінчення розгляду даної справи можливі примусові заходи, а саме дії щодо призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 , це призведе до порушення та обмеження законних прав та інтересів позивача, а в разі задоволення позову виконання даного рішення буде ускладнено.
Відповідно до ч.2 ст.150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Суд не вбачає очевидної протиправності рішення відповідача щодо постановлення позивача на військовий облік в ІНФОРМАЦІЯ_14 , тобто підстав передбачених п.2 ч.2 ст.150 КАС України. На переконання суду, очевидна протиправність рішень суб'єкта владних повноважень, це прийнята рішення ним таких рішень, які взагалі не передбачені законодавством України, або прийняти рішень, суб'єктами які не наділенні компетенцією у відповідній сфері. Натомість у цьому випадку, відповідно до ст.14 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», саме на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання, покладений обов'язок взяття на обліку військовозобов'язаних. Питання поставлення на обліку позивача саме до ІНФОРМАЦІЯ_12 та наскільки такі дії відповідача були правомірними, в теперішній час є спірним, і ще повинно бути ретельним чином досліджено та доведено.
Разом з тим, у цьому випадку суд вбачає, що до цього часу позивач перебував на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_9 .
З липня 2024 по травень 2025 років, ІНФОРМАЦІЯ_15 надав позивачу відстрочку за п.9 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», в подальшому між позивачем та ІНФОРМАЦІЯ_15 був судовий спір з приводу подальшого надання відстрочки, який також був вирішений на користь позивача, а ІНФОРМАЦІЯ_4 зазначене рішення станом на 07.08.2025 в апеляційному порядку не оскаржив. Тобто, на теперішній час у позивача є певні очікування щодо вирішення питання про надання йому відстрочки від призову буде вирішене так чи інакше в межах правової процедури. За таких обставин, суд погоджується з аргументами позивача, що здійснення іншим територіальним органом ТЦК та СП дій щодо призову на військову службу, позбавляє його можливості захисти у правовій спосіб свої інтереси щодо права на відстрочку від призову. По цій справі, позивачем оскаржується дії територіального центру комплектування щодо зміни військового обліку, яке в свою чергу тягне втрату позивачем судового захисту отриманого ним в межах адміністративної справи №400/5763/25. За таких обставин, питання правомірності зміни органу військового обліку, яке є предметом по цій справі, пов'язане з питанням наявності у позивача права на відстрочку, яке було предметом розгляду у справі №400/5763/25, тобто мета звернення до суду захист право на відстрочку від призову. Враховуючи викладене, у разі незабезпечення позову шляхом заборони відповідачу здійснювати призов позивачу на військову службу, є ризики передбачені п.1 ч.2 ст.150 КАС України - буде істотно ускладнене чи взагалі унеможливлене виконання рішення суду, та ефективний захист та поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких звернувся позивач або має намір звернутися до суду. У разі фактичного призова позивача на військову службу, навіть у разі задоволення позову, його право на відстрочку він вже не зможе скористатися, а питання звільнення з військової служби, є більш організаційне складним, а тому підпадає під поняття «ускладнення виконання рішення та ефективного захисту прав».
Також, суд враховує, що застосування заходів забезпечення позову у даній справі матиме наслідком лише відтермінування мобілізації позивача до лав Збройних Сил України, якщо за результатом розгляду справи по суті суд відмовить у задоволенні адміністративного позову. Водночас, невжиття таких заходів може спричинити для позивача негативні наслідки в разі його мобілізації, оскільки надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації особі, яка вже є військовослужбовцем, є неможливим, у зв'язку з чим захист прав, свобод та інтересів позивача за захистом яких він звернувся до суду, буде істотно ускладнений. Суд, враховує висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 05 лютого 2025 року у справі № 160/2592/23, згідно з якими процедура призову військовозобов'язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулась, а визнання процедури протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу.
Відповідно до ч.1 ст.151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Стаття 151 КАС України, не передбачає обмежень на забезпечення позову шляхом заборони здійснення призову на військову службу під час мобілізації.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку про можливість задоволення заяви позивача про забезпечення позову, шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснювати призов на військову службу під час мобілізації - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), до набрання судовим рішенням у цій справі законної сили.
Керуючись положеннями ст.154, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
1. Заяву ОСОБА_1 задовольнити.
2. Забезпечити позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснювати призов на військову службу під час мобілізації - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), до набрання судовим рішенням у цій справі законної сили.
3. Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
4. Копію ухвали негайно надіслати заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову, а також державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів по виконанню ухвали. Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 КАС України.
Суддя В.В.Біоносенко