06 серпня 2025 рокусправа № 380/21038/24
місто Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гулика А.Г.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агролайф корми» до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про визнання протиправними та скасування рішень
І. Стислий виклад позицій учасників справи
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Агролайф корми» код ЄДРПОУ 36874925, місцезнаходження: 81151, Львівська обл., Львівський р-н, с. Давидів, вул. Львівська, 2а до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області код ЄДРПОУ 43968090, місцезнаходження: 79026, Львівська область, м. Львів, вул. Стрийська, 35, у якій просить суд:
- визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення від 24.09.2024 №0404570410 та № 0404550410, прийняті Головним управлінням ДПС у Львівській області.
В обґрунтування позову зазначено, що реєстрація податкових накладних відбувалися поза межами робочого часу (операційного дня) всупереч законодавству, і як наслідок цього фактичного прострочення в кількості одного дня не було. Відтак штрафна санкція щодо порушення строків реєстрації податкових накладних не повинна застосовуватися. В Акті від 22 серпня 2024 року № 35218/13-01-04 10/36874925 про результати камеральної перевірки не міститься мотивів встановлення в діях платника податку умислу, а лише наявний висновок про накладення стягнення, керуючись статті 124 ПК України. Відтак, позивач вважає, що згідно з податковим повідомленням-рішенням від 24 вересня 2024 року № 0404550410 до нього застосовано штрафні санкції, які не можуть бути застосовані з огляду на те, що контролюючим органом не доведено, що ТзОВ «Агролайф корми» мало можливість вжити заходи щодо дотримання правил та норм ПК України, але не здійснило цього.
05.11.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позовних вимог заперечив повністю. Відзив обґрунтований тим, що обставини, щодо своєчасності видачі квитанції, з якою Порядок пов'язує факт реєстрації накладних виходячи з даних Реєстру, не входять до предмету дослідження у справі, оскільки в межах камеральної перевірки інспектор перевіряє дотримання строків реєстрації накладних виходячи з даних реєстру, який адмініструє ДПС України, та позбавлений компетенції досліджувати питання подання вказаних накладних на реєстрацію. Звертає увагу на те, що позивач станом на сьогодні не звернувся із судовим позовом до ДПС України про визнання дій, щодо реєстрації податкових накладних у ЄРПН та скерування квитанцій про реєстрацію таких накладних протиправними. Відповідно до зазначених обставин та норм ПК України відомості у ЄРПН та квитанції про реєстрацію податкових накладних є законними та достовірними. На підставі дослідження ЄРПН Головним управлінням ДПС у Львівській області встановлено, що граничний термін реєстрації цих накладних - 18.08.2024. Однак платником такі накладні отримано та зареєстровано ДПС України 19.08.2024 у період з 18:06 по 18:08, про що свідчать квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Копії квитанцій додаються . Відтак порушення терміну реєстрації таких податкових накладних становить 1 день, і штрафна санкція за порушення строків реєстрації застосована у розмірі 2%.
12.05.2025 до суду від представника позивача надійшло клопотання про доручення квитанцій про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
23.05.2025 до суду від відповідача надійшли додаткові пояснення, у яких проти задоволення позовних вимог заперечив повністю. Пояснення обґрунтовані тим, що позивач допустив порушення строків реєстрації податкових накладних, тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 24.09.2024 №0404570410 та №04045504100, відповідають вимогам чинного законодавства, відтак відсутні підстави для визнання їх протиправними та скасування.
ІІ. Рух справи
Ухвалою від 15.10.2024 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі.
Заходи забезпечення позову та доказів, у тому числі шляхом їх витребування, не вживались.
ІІІ. Фактичні обставини справи
Позивачем складені податкові накладні №376 від 17.07.2024 року, №703 від 31.07.2024 року, №550 від 25.07.2024 року, №454 від 22.07.2024 року , №348 від 16.07.2024 року, №512 від 24.07.2024 року, №453 від 22.07.2024 року, №405 від 18.07.2024 року, №432 від 19.07.2024 року, №614 від 29.07.2024 року, №350 від 16.07.2024 року, №529 від 24.07.2024 року, №669 від 30.07.2024 року, №375 від 17.07.2024 року, №615 від 29.07.2024 року, №614 від 29.07.2024, №364 від 18.06.2024 року, №51 від 04.06.2024 року, №60 від 04.06.2024 року, №555 від 26.06.2024 року, №626 від 28.06.2024 року, №466 від 21.06.2024 року, №581 від 18.06.2024 року, №553 від 26.06.2024 року, №305 від 14.06.2024 року, №68 від 04.06.2024 року, №39 від 03.06.2024 року, №207 від 11.06.2024 року, №250 від 13.06.2024 року, №302 від 14.06.2024 року, №304 від 14.06.2024 року, №629 від 28.06.2024 року, №624 від 28.06.2024 року, №345 від 17.06.2024 року, №616 від 28.06.2024 року, №631 від 18.06.2024 року, №630 від 28.06.2024 року, №327 від 17.06.2024 року, №518 від 25.06.2024 року, №579 від 27.06.2024 року, №297 від 14.06.2024 року, №114 від 06.06.2024 року, №301 від 14.06.2024 року, №298 від 14.06.2024 року, №303 від 14.06.2024 року, №601 від 27.06.2024 року, №300 від 14.06.2024 року, №235 від 13.06.2024 року, №611 від 28.06.2024 року, №36 від 03.06.2024 року, №393 від 19.06.2024 року, №535 від 25.06.2024 року, №274 від 14.06.2024 року, №206 від 11.06.2024 року, №247 від 13.06.2024 року, №621 від 28.06.2024 року, №366 від 18.06.2024 року, №550 від 26.06.2024 року, №395 від 19.06.2024 року, №12 від 03.06.2024 року, №680 від 28.06.2024 року, №299 від 14.06.2024 року, №495 від 21.06.2024 року, №663 від 28.06.2024 року, №139 від 07.06.2024 року, №30 від 03.06.2024 року, №372 від 18.06.2024 року, №113 від 06.06.2024 року, №625 від 28.06.2024 року, №202 від 11.06.2024 року, № 185 від 10.06.2024 року, №485 від 21.06.2024 року, №136 від 07.06.2024 року, №240 від 13.06.2024 року, №531 від 25.06.2024 року, №637 від 28.06.2024 року, №108 від 06.06.2024 року, №31 від 03.06.2024 року, №424 від 20.06.2024 року, №661 від 30.06.2024 року, №332 від 15.07.2024 року, №248 від 13.06.2024 року, №278 від 14.06.2024 року, №168 від 10.06.2024 року, №635 від 28.06.2024 року, №566 від 26.06.2024 року, №98 від 06.06.2024 року, №522 від 25.06.2024 року, №449 від 20.06.2024 року, №62 від 04.06.2024 року, №137 від 07.06.2024 року, №666 від 28.06.2024 року, №661 від 28.06.2024 року, №412 від 19.06.2024 року, №170 від 10.06.2024 року, №662 від 28.06.2024 року, №665 від 28.06.2024 року, №598 від 27.06.2024 року, №660 від 28.06.2024 року, №439 від 20.06.2024 року, №283 від 14.06.2024 року, №669 від 28.06.2024 року, №289 від 14.06.2024 року, №599 від 27.06.2024 року, №664 від Документ сформований в системі «Електронний суд» 04.11.2024 2 28.06.2024 року, №433 від 20.06.2024 року, №622 від 28.06.2024 року, №584 від 27.06.2024 року, №200 від 11.06.2024 року, №413 від 19.06.2024 року, №263 від 14.06.2024 року, №281 від 14.06.2024 року, №667 від 28.06.2024 року, №432 від 20.06.2024 року, №288 від 14.06.2024 року, №668 від 28.06.2024 року, №124 від 07.06.2024 року, №125 від 07.06.2024 року, №597 від 27.06.2024 року, №38 від 03.06.2024 року, №429 від 20.06.2024 року, №159 від 08.07.2024 року.
Накладні зареєстровані у проміжку з 03.06.2024 року до 30.07.2024 року з порушенням граничного терміну реєстрації податкової накладної від 1 до 28 днів.
Позивач посилається на те, відповідач порушив норми реєстрації податкових накладних №376 від 17.07.2024 року, №703 від 31.07.2024 року, №550 від 25.07.2024 року, №454 від 22.07.2024 року , №348 від 16.07.2024 року, №512 від 24.07.2024 року, №453 від 22.07.2024 року, №405 від 18.07.2024 року, №432 від 19.07.2024 року, №614 від 29.07.2024 року, №350 від 16.07.2024 року, №529 від 24.07.2024 року, №669 від 30.07.2024 року, №375 від 17.07.2024 року, №615 від 29.07.2024 року, №614 від 29.07.2024 року в частині реєстрації таких накладних наступним днем.
На підставі дослідження ЄРПН Головним управлінням ДПС у Львівській області встановлено, що граничний термін реєстрації накладних - 18.08.2024. Однак платником накладні отримано зареєстровано ДПС України 19.08.2024 у період з 18:06 по 18:08, про що свідчать квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Агролайф корми» 06 вересня 2024 року отримано Акт від 23 серпня 2024 року № 35438/13-01-04 10/36874925 про результати камеральної перевірки щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних ТзОВ «Агролайф корми», що складений ГУ ДПС у Львівській області.
Як вказано в Акті перевірки, в результаті проведення камеральної перевірки встановлено порушення вимог, передбачених пунктом 201.1 статті 201 та/або пункту 192.1 статті 192 Кодексу щодо граничних терміні реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування до податкових накладних за період червень-липень 2024 року.
Відповідно до пункту 1201.1 статті 1201 розділу II Кодексу до ТзОВ «Агролайф корми» застосовано штрафну санкцію в розмірі 118 176,22 грн. На підставі Акта перевірки контролюючим органом прийнято, а платником податків 27 вересня 2024 року отримано податкове повідомлення-рішення від 24 вересня 2024 року № 0404570410.
Згідно з податковим повідомленням-рішенням контролюючим органом застосовано наступні штрафи: Сума штрафу за ставкою 2% - 38645,70 грн.; Сума штрафу за ставкою 5% - 79530,52 грн.; Сума штрафу за ставкою 10% - 0 грн Сума штрафу за ставкою 15% - 0 грн Сума штрафу за ставкою 20% - 0 грн Сума штрафу за ставкою 25% - 0 грн. Сума штрафу за ставкою 30% - 0 грн. Сума штрафу за ставкою 40% - 0 грн. Сума штрафу за ставкою 50% - 0грн. Разом штрафу: 118 176,22 грн.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Агролайф корми» 06 вересня 2024 року отримано Акт від 22.08.2024 року № 35218/13-01-04 10/36874925 про результати камеральної перевірки щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість ТзОВ «Агролайф корми», складений ГУ ДПС у Львівській області.
Як вказано в Акті перевірки, в результаті проведення камеральної перевірки встановлено несвоєчасну сплату підприємством, узгодженої суми податкового зобов'язання, чим порушено пункту57.1. статті57 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами та доповненнями).
За результатами перевірки Головним управлінням ДПС у Львівській області встановлено, що позивачем порушено п. 203.2 ст.203 та ст. 54 ПК України, оскільки граничним терміном сплати узгодженої суми ПДВ:
- за податковою декларацією ПДВ №9347040951 від 20.12.2023 року є 02.01.2024 року натомість фактична сплата відбулась у період від 05.07.2024 до 27.07.2024 частковими платежами;
- за податковою декларацією ПДВ №9377030490 від 22.01.2024 року є 30.01.2024, однак фактична сплата платником податків здійснена в період від 30.07.2024 до 19.08.2024 частковими платежами
На підставі Акта перевірки контролюючим органом прийнято, а платником податків 27 вересня 2024 року отримано податкове повідомлення-рішення від 24.09.2024 №0404550410. Згідно з податковим повідомленням-рішенням ТзОВ «Агролайф корми» зобов'язано сплатити штраф у сумі 338 684,91 грн.
Вважаючи податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області № 0404570410 та № 0404550410 протиправними, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
IV. Позиція суду
Вирішуючи спір по суті, суд керувався такими мотивами.
Стаття 19 Конституції України визначає, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених законом, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з підпунктом 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України Єдиний реєстр податкових накладних (ЄРПН) реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.
Як передбачає пункт 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Аналіз наведених правових норм вказує, що на платника податків покладено обов'язок щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН у строк встановлений податковим законодавством, а саме для податкових накладних складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені, а для податкових накладних складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. Порушення вказаних строків реєстрації податкових накладних свідчить про наявність порушення, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафу в залежності від терміну такого порушення, що передбачено пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України.
18 березня 2020 року набрав чинності Закон України від 17 березня 2020 року № 533- IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 533).
У зв'язку із набранням чинності Закону № 533 (з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX та Закону України від 13 травня 2020 року № 591-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)») підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнено пунктом 52-1 такого змісту:
«За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:
порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;
відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;
порушення вимог законодавства в частині:
обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;
обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;
здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку;
порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню».
Пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України містив чітку вказівку на темпоральний критерій незастосування штрафних санкцій за вчиненні відповідні порушення: з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.
Законодавець у спосіб внесення змін до ПК України запровадив мораторій на застосування штрафних санкцій, у тому числі за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у відповідний період.
Необхідно зазначити, що карантин Кабінет Міністрів України установив на підставі постанови від 11 березня 2020 року № 211 з 12 березня 2020 року.
Постановою від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Кабінет Міністрів України відмінив з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Водночас до завершення карантину Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.
З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу Російської Федерації та забезпечення прав і обов'язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України від 03 березня 2022 року № 2118-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» (далі - Закон № 2118), який набрав чинності 07 березня 2022 року.
Законом № 2118 підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнено пунктом 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
Зокрема підпунктами 69.1, 69.9 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України визначено, що у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Законом України від 24 березня 2022 року № 2142-IX внесено зміни у підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а саме слова «трьох місяців» замінено словами «шести місяців».
Надалі Верховна Рада України прийняла Закон України від 12 травня 2022 року № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі - Закон № 2260).
У зв'язку із набранням чинності 27 травня 2022 року Закону № 2260 підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України викладено у такій редакції:
«У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».
Отже, з набранням чинності Законом № 2260 передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язку, зокрема щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.
Закон № 2260 підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнив положеннями, відповідно до яких у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.
Отож, з 27 травня 2022 року припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.
Законом № 2260 було внесено зміни й до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.
Відповідно до нової редакції цієї норми для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків.
З 27 травня 2022 року пункт 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнено підпунктом 69.1-1.
Згідно з новими положеннями цього підпункту платники податку на додану вартість зобов'язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З огляду на таке правове регулювання спірних правовідносин суд зазначає, що платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію в ЄРПН податкових накладних в період дії мораторію, запровадженого пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а саме з 01 березня 2020 року по 26 травня 2022 року.
Суд зазначає, що Верховний Суд у постановах від 30 січня 2024 року у справі №280/4484/23 та від 06 лютого 2024 року у справі № 160/10740/23 дійшов висновку про те, що з 27 травня 2022 року припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України.
Своєю чергою, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26 лютого 2025 року у справі № 200/4768/23 відзначив, що: «Механізм «ковідного» мораторію, закріплений у пункті 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, мав діяти до завершення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою протидії поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Водночас із запровадженням воєнного стану законодавцем було ухвалено особливості оподаткування, насамперед шляхом доповнення підрозділу 10 розділу XX ПК України підпунктом 69.2 (у редакції Закону №2260-ІХ), який із 27 травня 2022 року чітко установив, що вимоги законодавства щодо «ковідного» мораторію під час воєнного стану не застосовуються.
Варто зазначити, що норма підпункту 69.2 сприймається однозначно та не викликає множинного трактування. Зміст цього підпункту прямо передбачає припинення дії пункту 52-1 під час воєнного стану, тому платник податків не міг мати жодних правомірних очікувань щодо подальшого поширення «ковідного» мораторію в цей період. Відтак у платників податків відсутній простір для ухвалення рішень із різним правовим змістом, що характерно у ситуаціях колізії або неоднозначності норм.
При цьому пункт 52-1 не був формально виключений із тексту ПК України, оскільки на момент ухвалення відповідних змін паралельно мали місце як карантин, так і воєнний стан, і є очевидним, що було невідомо, яка з указаних обставин завершиться раніше. Отже, попри те що пункт 52-1 формально залишався в цьому Кодексі, дія цього положення на період воєнного стану фактично була припинена і не могла бути застосована».
З огляду на зазначене, Верховний Суд у складі судoвoї палати з рoзгляду справ щoдo пoдатків, збoрів та інших oбoв'язкoвих платежів Касаційнoгo адміністративнoгo суду не знайшов підстав для відступлення від висновку, який викладений у постановах Верховного Суду від 30 січня 2024 року у справі № 280/4484/23 та від 06 лютого 2024 року у справі №160/10740/23.
Позивачем сформовано податкові накладні №376 від 17.07.2024 року, №703 від 31.07.2024 року, №550 від 25.07.2024 року, №454 від 22.07.2024 року , №348 від 16.07.2024 року, №512 від 24.07.2024 року, №453 від 22.07.2024 року, №405 від 18.07.2024 року, №432 від 19.07.2024 року, №614 від 29.07.2024 року, №350 від 16.07.2024 року, №529 від 24.07.2024 року, №669 від 30.07.2024 року, №375 від 17.07.2024 року, №615 від 29.07.2024 року, №614 від 29.07.2024, №364 від 18.06.2024 року, №51 від 04.06.2024 року, №60 від 04.06.2024 року, №555 від 26.06.2024 року, №626 від 28.06.2024 року, №466 від 21.06.2024 року, №581 від 18.06.2024 року, №553 від 26.06.2024 року, №305 від 14.06.2024 року, №68 від 04.06.2024 року, №39 від 03.06.2024 року, №207 від 11.06.2024 року, №250 від 13.06.2024 року, №302 від 14.06.2024 року, №304 від 14.06.2024 року, №629 від 28.06.2024 року, №624 від 28.06.2024 року, №345 від 17.06.2024 року, №616 від 28.06.2024 року, №631 від 18.06.2024 року, №630 від 28.06.2024 року, №327 від 17.06.2024 року, №518 від 25.06.2024 року, №579 від 27.06.2024 року, №297 від 14.06.2024 року, №114 від 06.06.2024 року, №301 від 14.06.2024 року, №298 від 14.06.2024 року, №303 від 14.06.2024 року, №601 від 27.06.2024 року, №300 від 14.06.2024 року, №235 від 13.06.2024 року, №611 від 28.06.2024 року, №36 від 03.06.2024 року, №393 від 19.06.2024 року, №535 від 25.06.2024 року, №274 від 14.06.2024 року, №206 від 11.06.2024 року, №247 від 13.06.2024 року, №621 від 28.06.2024 року, №366 від 18.06.2024 року, №550 від 26.06.2024 року, №395 від 19.06.2024 року, №12 від 03.06.2024 року, №680 від 28.06.2024 року, №299 від 14.06.2024 року, №495 від 21.06.2024 року, №663 від 28.06.2024 року, №139 від 07.06.2024 року, №30 від 03.06.2024 року, №372 від 18.06.2024 року, №113 від 06.06.2024 року, №625 від 28.06.2024 року, №202 від 11.06.2024 року, № 185 від 10.06.2024 року, №485 від 21.06.2024 року, №136 від 07.06.2024 року, №240 від 13.06.2024 року, №531 від 25.06.2024 року, №637 від 28.06.2024 року, №108 від 06.06.2024 року, №31 від 03.06.2024 року, №424 від 20.06.2024 року, №661 від 30.06.2024 року, №332 від 15.07.2024 року, №248 від 13.06.2024 року, №278 від 14.06.2024 року, №168 від 10.06.2024 року, №635 від 28.06.2024 року, №566 від 26.06.2024 року, №98 від 06.06.2024 року, №522 від 25.06.2024 року, №449 від 20.06.2024 року, №62 від 04.06.2024 року, №137 від 07.06.2024 року, №666 від 28.06.2024 року, №661 від 28.06.2024 року, №412 від 19.06.2024 року, №170 від 10.06.2024 року, №662 від 28.06.2024 року, №665 від 28.06.2024 року, №598 від 27.06.2024 року, №660 від 28.06.2024 року, №439 від 20.06.2024 року, №283 від 14.06.2024 року, №669 від 28.06.2024 року, №289 від 14.06.2024 року, №599 від 27.06.2024 року, №664 від Документ сформований в системі «Електронний суд» 04.11.2024 2 28.06.2024 року, №433 від 20.06.2024 року, №622 від 28.06.2024 року, №584 від 27.06.2024 року, №200 від 11.06.2024 року, №413 від 19.06.2024 року, №263 від 14.06.2024 року, №281 від 14.06.2024 року, №667 від 28.06.2024 року, №432 від 20.06.2024 року, №288 від 14.06.2024 року, №668 від 28.06.2024 року, №124 від 07.06.2024 року, №125 від 07.06.2024 року, №597 від 27.06.2024 року, №38 від 03.06.2024 року, №429 від 20.06.2024 року, №159 від 08.07.2024 року.
Накладні зареєстровані у періоді з 03.06.2024 року до 30.07.2024 року з порушенням граничного терміну реєстрації податкової накладної від 1 до 28 днів.
На підставі дослідження ЄРПН Головним управлінням ДПС у Львівській області встановлено, що граничний термін реєстрації накладних - 18.08.2024. Однак платником накладні зареєстровано ДПС України 19.08.2024 у період з 18:06 по 18:08, про що свідчать квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Суд звертає увагу на те, що 27 травня 2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12 травня 2022 року № 2260-IX (далі - Закон № 2260-IX).
У цьому Законі підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України викладено у такій редакції:
«У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України платники податків звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану».
Окрім цього, в результаті проведення камеральної перевірки встановлено порушення вимог передбачених пунктом 201.1 статті 201 та/або пункту 192.1 статті 192 Кодексу щодо граничних терміні реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування до податкових накладних за період червень-липень 2024 року.
Накладні були зареєстровані від 03.06.2024 року до 30.07.2024 року з порушенням граничного терміну реєстрації податкової накладної від 1 до 28 днів, тобто вже після припинення карантинного («ковідного») та «воєнного» мораторіїв, а тому граничними строками реєстрації таких податкових накладних в ЄРПН є загальні строки, визначені пунктом 201.10 статті 201 ПК України.
Кожна з указаних податкових накладних зареєстрована позивачем в ЄРПН з порушенням граничних строків реєстрації, що відображено податковим органом в акті перевірки.
Позивач посилається на те, контролюючим органом порушено норми реєстрації податкових накладних №376 від 17.07.2024 року, №703 від 31.07.2024 року, №550 від 25.07.2024 року, №454 від 22.07.2024 року , №348 від 16.07.2024 року, №512 від 24.07.2024 року, №453 від 22.07.2024 року, №405 від 18.07.2024 року, №432 від 19.07.2024 року, №614 від 29.07.2024 року, №350 від 16.07.2024 року, №529 від 24.07.2024 року, №669 від 30.07.2024 року, №375 від 17.07.2024 року, №615 від 29.07.2024 року, №614 від 29.07.2024 року в частині реєстрації таких накладних наступним днем.
Водночас, позивачем долучено квитанції про реєстрацію вказаних накладних, із яких суд встановив порушення граничного терміну реєстрації.
Позивач станом на момент розгляду справи не звернувся із судовим позовом до ДПС України про визнання дій/бездіяльності щодо реєстрації податкових накладних у ЄРПН та скерування квитанцій про реєстрацію таких накладних протиправними. Відповідно до зазначених обставин та норм ПК України відомості у ЄРПН та квитанції про реєстрацію податкових накладних є законними та достовірними.
Крім оскарженого податкового повідомлення-рішення та розрахунку до нього, позивач не надав жодних доказів, які б підтверджували вчасне подання на реєстрацію податкових накладних
Суд також зазначає, що позивач не надав жодних належних та допустимих доказів, які б пітверджували вжиття всіх можливих та залежних від нього заходів для проведення своєчасної реєстрації в ЄРПН відповідних податкових накладних, що виключало б його вину у порушенні податкового законодавства в частині реєстрації цих податкових накладних в ЄРПН, а відтак і притягнення до відповідальності у вигляді штрафу за таке порушення, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України.
Докази подання позивачем письмової заяви до контролюючого органу про відсутність можливості виконання ним податкового обов'язку, зокрема в частині реєстрації в ЄРПН податкових накладних відповідно до вимог наказу Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 у матеріалах справи відсутні.
Отже, притягнення податковим органом позивача до фінансової відповідальності на підставі пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України за несвоєчасну реєстрацію спірних податкових накладних є правомірним. Натомість посилання позивача на пункт 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України як на підставу для звільнення від застосування штрафних санкцій у таких правовідносинах є безпідставними.
З урахуванням викладеного суд висновує, що позивач належними та допустимими доказами не спростував факту допущеного ним податкового правопорушення, що полягає у порушенні граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних складених за період з 03.06.2024 по 30.07.2024 та описаних в акті перевірки, а тому притягнення позивача оскаржуваним ППР до фінансової відповідальності за таке порушення є правомірним.
Отже, прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення № 0404570410 від 24.09.2024 є правомірним.
Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Порядок сплати ПДВ визначено пунктом 203.2 статті 203 ПК України, а саме: сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Пунктом 50.1 статті 57 ПК України передбачено, що платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.
Виконання податкового обов'язку є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (пункту38 статті 38 Податкового кодексу України). Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо.
Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Сторони не заперечують, що позивачем як платником самостійно визначено та подано податкову декларацію з ПДВ, в якій задекларовано суми податкових зобов'язань до сплати. Декларація складена і підписана відповідно до статті 48 Податкового кодексу України та подана у спосіб визначений діючим законодавством.
Відповідальність платника за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання передбачена статтею 124 Кодексу:
У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: - при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; - при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
За результатами перевірки Головним управлінням ДПС у Львівській області встановлено, що позивачем порушено п. 203.2 ст.203 та ст. 54 ПК України, оскільки граничним терміном сплати узгодженої суми ПДВ
за податковою декларацією ПДВ № 9347040951 від 20.12.2023 року є 02.01.2024 року натомість фактична сплата відбулась у період від 05.07.2024 до 27.07.2024 частковими платежами;
за податковою декларацією ПДВ №9377030490 від 22.01.2024 року є 30.01.2024, однак фактична сплата платником податків була здійснена в період від 30.07.2024 до 19.08.2024 частковими платежами
Так, контролюючим органом за наслідком проведеної камеральної перевірки ТзОВ "Агролайф Корми", встановлено порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість та застосовано до суб'єкта господарської діяльності штрафну санкцію у розмірі 338684,91 грн., а саме: - 10% суми податкового боргу (сума грошового зобов'язання без урахування штрафних (фінансових) санкцій та пені) - 338684,91 грн.
Згідно з пункту 124.1 статті 124 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього па підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Зазначена норма, як слідує з її змісту, є універсальним приписом, який підлягає застосуванню в будь-яких випадках прострочення сплати узгодженого податкового зобов'язання незалежно від того, з яких причин платником податків було здійснено несвоєчасну сплату. Після фактичного погашення боргу платник податку повинен сплатити суму штрафу в розмірі, який залежить від терміну прострочення. Зазначена правова позиція суду апеляційної інстанції відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 03 серпня 2023 року по справі № 520/22505/21.
Станом на час виникнення у позивача обов'язку сплатити ПДВ за спірним ППР, чинною була наступна редакція підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, а саме:
«… 69. Установити, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
69.1. У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні…».
Наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року №225 затверджено «Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та перелік документів на підтвердження».
Даний Порядок розроблено відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу з метою тимчасового, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, підтвердження платниками податків можливості чи неможливості своєчасного виконання податкового обов'язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 глави 2 розділу II Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо.
Дія цього Порядку поширюється на платників податків - фізичних осіб - резидентів України, зокрема самозайнятих осіб, юридичних осіб (резидентів і нерезидентів України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування, та на яких покладено обов'язок зі сплати податків та зборів, подання звітності, виконання інших обов'язків, передбачених Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Позивач не повідомив суду про подання до податкового органу повідомлення про неможливість своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку.
Щодо необхідності доведення податковим органом вини платника у невиконанні податкового обов'язку, суд зазначає таке.
У постановах від 3 серпня 2023 року у справі №520/22505/21, від 22 серпня 2023 року у справі №520/18519/21, від 5 жовтня 2023 року у справі №520/14773/21, від 16 листопада 2023 року у справі №160/24147/21 Верховний Суд сформулював висновки, які дають можливість розмежувати обставини, які утворюють склад правопорушення, за яке платник податків може бути притягнутий до відповідальності на підставі пунктів 124.1, 124.2 або 124.3 статті 124 ПК України.
Так позиція Верховного Суду полягає в тому, що відповідальність, передбачена пунктом 124.1 статті 124 ПК України, не пов'язана із встановленням/доведенням вини платника податків у формі умислу у вчиненому діянні (дії або бездіяльності). Для притягнення до фінансової відповідальності платника податків на підставі такої норми за загальним правилом достатнім є виявлення факту допущення платником податків порушення строку сплати узгодженої суми грошового зобов'язання. Водночас обов'язковою умовою, з якою законодавець пов'язує настання відповідальності у вигляді штрафу за пунктами 124.2 і 124.3 статті 124 ПК України, є доведення контролюючим органом вини платника податків у формі умислу, а саме, - що платник податків мав можливість вжити заходи щодо дотримання правил та норм ПК України, але умисно не вчиняв певні дії щодо сплати узгодженої суми грошового зобов'язання.
Невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил завжди є наслідком дій (бездіяльності) особи, які кваліфікуються як умисні, оскільки як невиконання, так і неналежне виконання є порушенням обов'язків, закріплених за платником податків у статті 16 ПК України. Вина є характеризуючою обставиною дій (бездіяльності) особи, яка полягає у тому, що особа повинна та може дотримуватися встановлених Кодексом правил та норм. Вина у податкових правопорушеннях завжди нерозривно пов'язана з встановленням умислу. На противагу цьому умисел у діях платника податків відсутній, якщо результат його поведінки не залежить від змісту і порядку дій. Тобто у разі, коли платник, діючи своєчасно, добросовісно й з належною обачністю не зміг би уникнути негативних наслідків податкового характеру. Відтак, особа вважається такою, що умисно допустила порушення податкової дисципліни, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких ПК України передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.
У випадку встановлення контролюючим органом під час проведення перевірки на підставі сукупності відповідних даних податкової інформації обставин, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог податкового законодавства, контролюючий орган не позбавлений можливості констатувати в діяннях платника податків вини в умисній формі. Такі обставини з відповідним обґрунтуванням висновків про умисність діяння в обов'язковому порядку мають бути зазначені в акті перевірки, який за усталеною позицією Верховного Суду є носієм доказової інформації щодо виявленого порушення.
Суд погоджується із відповідачем, що як на підставу обґрунтування наявності умислу у діях (бездіяльності) позивача, контролюючим органом в акті камеральної перевірки зазначено, що позивач самостійно визначив та подав декларації, уточнюючі розрахунки з ПДВ, в яких задекларував суми податкових зобов'язань до сплати. За даними ІТС «Управління документами» ГУ ДПС у Львівській області з боку платника податків відсутнє інформування ГУ про обставини, що звільняють від фінансової відповідальності за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань. Крім того, підприємство обізнане з граничними строками сплати податку, адже вони закріплені в Кодексі та знаходяться у вільному доступі.
Отже, податкове повідомлення-рішення від 24.09.2024 №0404550410 відповідача є правомірним.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.
V. Судові витрати
Відповідно до статті 139 КАС України у зв'язку з відмовою у задоволенні позову повністю судові витрати між сторонами не розподіляються.
Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 243, 244, 245 КАС України, суд
у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Агролайф корми» до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про визнання протиправними та скасування рішень відмовити повністю.
Судові витрати між сторонами не розподіляються.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Суддя Гулик Андрій Григорович