06 серпня 2025 рокусправа № 380/6751/25 м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Андрусів У. Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду в Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач-1, ГУ ПФУ у Львівській області), Головного управління Пенсійного фонду в Черкаській області (далі- відповідач-2, ГУ ПФУ у Черкаській області), у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області №134750007861 від 28.03.2025 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії згідно з Законом України «Про державну службу»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити призначення, нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу», зарахувавши до стажу державної служби період роботи з 01.12.2010 по 26.11.2020 в органі місцевого самоврядування, з дня звернення із заявою від 21.03.2025, з урахуванням довідки №919 від 19.03.2025 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 01.01.2024 працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), довідки №920 від 19.03.2025 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели кваліфікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або яка працювала в державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Зважаючи на досягнення пенсійного віку та наявність необхідного стажу державної служби, звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії державного службовця, до якої додав довідки № 919 від 19.03.2025 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), №920 від 19.03.2025 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели кваліфікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або яка працювала в державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби. За результатами розгляду заяви ГУ ПФУ в Черкаській області прийняло рішення №134750007861 від 28.03.2025, яким відмовлено у перерахунку пенсії. Підставою для відмови слугувало те, що станом на 01.05.2016 позивач працював на посаді сільського голови Смільнівської сільської ради, що не відноситься до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону №3723-ХІІ.
Позивач вважає відмову відповідача протиправною та вказує на дотримання усіх умов, передбачених п. 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу», ч. 1 ст. 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу», а саме: досягнення необхідного віку, наявність страхового стажу, стажу служби на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, понад 20 років станом на 01.05.2016, що у сукупності дає право на переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
З метою поновлення порушеного права, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою судді 14.04.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
01.05.2025 відповідач-2 подав відзив на позовну заяву. В обґрунтування заперечень зазначає, що за результатами розгляду заяви позивача ГУ ПФУ в Черкаській області прийняло рішення про відмову у здійсненні перерахунку пенсії відповідно до Закону №889. Стверджує, що періоди роботи в органах місцевого самоврядування з 04.07.2001 не зараховуються до спеціального стажу для визначення права на пенсію за нормами Закону № 889-VIII, тому зарахувати період роботи, на які покликається позивач, як роботу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, підстав немає. З огляду на наведене, просить відмовити у задоволенні позову.
05.05.2025 відповідач-1 подав до суду відзив на позовну заяву із викладом заперечень щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову. Свою позицію мотивує тим, що позивачу з 21.03.2023 призначено пенсію відповідно до Закону №1058. 21.03.2025 позивач звернувся до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою про перехід на пенсію державного службовця на підставі Закону України «Про державну службу» із врахуванням довідок про складові заробітної плати №919 від 19.03.2025, №920 від 19.03.2025. За принципом екстериторіальності ГУ ПФУ в Черкаській області розглянуло заяву та прийняло рішення про відмову у переведенні на пенсію відповідно до Закону №3723-ХІІ. Покликаючись на приписи порядку №622 вказує, що довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1-6, видаються виключно для призначення згідно з п. 10, 12 розділу ХІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №889-VІІІ пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3733-ХІІ та не є підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця. Наголошує, що посадові особи місцевого самоврядування не є державними службовцями з 04.07.2001. Стверджує, що посада, яку займав позивач з 01.12.2010 до 26.11.2020 віднесена до категорій посад посадових осіб місцевого самоврядування, а не до відповідних категорій посад державних службовців. Зважаючи на викладене, просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
08.05.2025 представник позивача подав відповідь на відзив, у якому виклав свої міркування та аргументи щодо наведених відповідачами у відзивах на позовну заяву заперечень та мотиви їх відхилення.
Частиною 5 ст. 262 КАС України унормовано, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки відсутнє клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на які сторони покликаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Позивач отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що визнається сторонами.
Відповідно до записів трудової книжки від 21.08.1980 серії НОМЕР_1 позивач, зокрема, працював:
- 28.11.1997 - прийнятий за конкурсом на посаду старшого контролера-ревізора КРВ у Бродівському районі КРУ по Львівській області;
- 01.02.1998 - переведено на посаду контролера-ревізора цього відділу у зв'язку зі зміною штатного розпису;
- 28.09.2007 - призначений на посаду старшого контролера-ревізора КРВ у Бродівському районі;
- 29.11.2010 - звільнений з роботи у зв'язку з обранням на виборну посаду в Смільнівську сільську раду;
- 01.12.2010 - обраний сільським головою Смільнівської сільської ради VI демократичного скликання;
- 01.12.2010 - прийняв присягу посадової особи місцевого самоврядування;
- 20.11.2015 - обраний сільським головою Смільнівської сільської ради VІІ демократичного скликання;
- 26.11.2020 - повноваження сільського голови Смільнівської сільської ради Бродівського району Львівської області припинено на підставі пп. 4 п. 2 розділу Прикінцеві положення закону України «Про внесенні змін до деяких Законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад.
Відомостями трудової книжки також підтверджено, що ОСОБА_1 присвоєно:
- 28.05.1998 14 ранг державного службовця;
- 18.08.2000 15 ранг державного службовця;
- 01.12.2010 9 ранг посадової особи місцевого самоврядування в межах ІV категорії;
- 11.01.2013 8 ранг посадової особи органу місцевого самоврядування ІV категорії;
- 30.01.2015 7 ранг посадової особи органу місцевого самоврядування ІV категорії.
21.03.2025 позивач звернувся до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою про перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», до якої додав довідки №919 від 19.03.2025 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 01.01.2024 працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та №920 від 19.03.2025 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели кваліфікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або яка працювала в державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби.
За принципом екстериторіальності структурним підрозділом для прийняття рішення визначено ГУ ПФУ в Черкаській області.
За результатами розгляду заяви відповідач-2 прийняв рішення від 28.03.2025 №134750007861.
За змістом рішення, «До стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців для визначення права на призначення пенсії відповідно до пунктів 10 і 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VІІІ зараховуються періоди роботи на посадах в органах місцевого самоврядування до набрання чинності Закону №2493-ІІІ (до 04.07.2001).
Результат розгляду документів, доданих до заяви: станом на 01.05.2016 ОСОБА_2 працював на посаді сільського голови Смільнівської сільської ради, що не відноситься до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону 3723-ХІІ.
Вирішено відмовити у перерахунку пенсії у зв'язку з відсутністю права».
Вважаючи рішення про відмову у перерахунку та переході на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» протиправним, позивач пред'явив цей позов.
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку із прийняттям рішення про відмову у переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію державного службовця згідно з Законом України «Про державну службу».
Надаючи правову оцінку цим правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд застосовує такі норми чинного законодавства та робить висновки по суті спору.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України регламентовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз цієї норми дає змогу виснувати, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закон України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 9, ч. 1 ст. 10 Закону №1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника. Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Частиною 3 ст. 45 Закону №1058-IV унормовано порядок переведення з одного виду пенсії, передбаченої цим Законом, на інший. Зокрема, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01.05.2016 регулювалися Законом України від 16.12.1993 № 3723-XII «Про державну службу» (далі - Закон № 3723-XII).
За правилами ч. 1 Закону № 3723-XII державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону № 3723-XII регулювання правового становища державних службовців, що працюють в апараті органів прокуратури, судів, дипломатичної служби, митного контролю, служби безпеки, внутрішніх справ та інших, здійснюється відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено законами України.
Із наведеної норми вбачається, що правове становище державних службовців, які працюють в апараті інших органів, може регулюватися іншими спеціальними законами. При цьому Закон №3723-ХІІ застосовується до таких службовців в частині, яка не врегульована спеціальними законами.
Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону №3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної досади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
01.05.2016 набрав чинності Закон України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон №889-VIII).
Підпунктом 1 п. 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Згідно з п. 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №822/524/18).
Отже, після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом №889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений п. 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII, та мають передбачені вік та страховий стаж.
Аналогічна правова позиція сформована у постановах Верховного Суду від 15.12.2020 у справі №560/2398/19, від 22.05.2024 у справі №500/1404/23.
Відповідно до п. 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 №229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII, обчислюється, відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу».
Посади і органи, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби було визначено Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 (далі - порядок №283).
Згідно з п. 2 порядку № 283 до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.
Порядок № 283 втратив чинність у зв'язку із затвердженням 25.03.2016 постановою №229 Кабінету Міністрів України нового Порядку обчислення стажу державної служби (далі - порядок №229).
За змістом п. 4 порядку №229 до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України № 2493-III від 07.06.2001 «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 46 Закону №889-VIII до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
За правилами ст. 1 Закону України від 07.06.2001 №2493-III «Про службу в органах місцевого самоврядування» (далі - Закон №2493-III) служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.
Посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету (ст. 2 Закону № 2493-III).
Згідно зі ст. 3 Закону № 2493-III посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.
Частиною 7 ст. 21 Закону №2493-III (в редакції від 01.05.2016) унормовано, що пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби не менше 10 років, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України про державну службу.
Таким чином, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування», підлягає зарахуванню до стажу державної служби.
Отже, період роботи до набрання чинності Законом №889-VIII на посаді у Смільнівській сільській раді, які за наведених норм права, прирівняні до посад державної служби, дає право на пенсійне забезпечення у порядку, визначеному законодавством України про державну службу.
Аналогічний висновок щодо застосування вищенаведених норм права у подібних правовідносинах викладений у постановах Верховного Суду від 22.11.2018 в справі №500/6640/16, від 10.02.2021 у справі №825/1453/18, від 12.04.2021 у справі №591/3924/16-а.
Суд установив, що позивач у період з 28.11.1997 до 29.11.2010 працював державним службовцем, обіймаючи посади контролера-ревізора та старшого контролера-ревізора КРВ у Бродівському районі КРУ по Львівській області.
Тобто стаж державної служби за ці періоди становить 13 років 0 місяців 2 дні.
Крім того, згідно з записами трудової книжки від 21.08.1980 серії НОМЕР_1 позивач з 01.12.2010 до 26.11.2020 обіймав посаду голови Смільнівської сільської ради Бродівського району Львівської області (що в сукупності підтверджує стаж роботи в органах місцевого самоврядування тривалістю 9 років 11 місяців 26 днів).
Із системного аналізу наведеного нормативного регулювання суд дійшов висновку, що перебування на посадах в органах місцевого самоврядування підлягає зарахуванню до стажу державної служби, тому під час обчислення стажу державної служби позивача повинні враховуватися періоди роботи в Смільнівській сільській раді.
З урахуванням викладеного вище суд вважає обґрунтованою вимогу щодо зарахування до стажу державної служби позивача періоду роботи з 01.12.2010 до 26.11.2020.
Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що на момент звернення позивача до ГУ ПФУ у Львівській області (21.03.2025) дотримано всіх умов, необхідних для реалізації права на переведення на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ, п. 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889, а саме позивач досягнув 62 річного віку, а стаж роботи на посадах державного службовця - понад 20 років (станом на 01.05.2016 - понад 10 років).
Відтак, відмова відповідача в переведенні позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» є неправомірною, тому рішення ГУ ПФУ у Черкаській області від 28.03.2025 №134750007861 необхідно визнати протиправним та скасувати.
За змістом ч. 3 ст. 45 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
У спірному випадку у позивача право на переведення з одного виду пенсії на інший виникло з моменту звернення до пенсійного органу з відповідною заявою 21.03.2025.
Щодо врахування при обчисленні розміру пенсії довідок про складові заробітної плати, то суд зазначає таке.
За змістом ст. 37 Закону №3723-ХІІ визначення заробітної плати для обчислення пенсій державним службовцям здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
20.07.2024 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 № 823 «Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб», якою, зокрема, абз.6 п. 4 порядку №622 замінено абзацами такого змісту:
За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на дату виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах, визначених законодавством, таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі. Середньомісячна сума зазначених виплат за місяць визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за місяць на фактичну чисельність державних службовців за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, здійснюється з урахуванням положень пунктів 4-1 і 4-2 цього Порядку.
Порядок №622 було доповнено, зокрема, п. 4-2, який передбачає. що для державних службовців, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та яких не було переведено на посади, передбачені штатним розписом, форму якого затверджено наказом Мінфіну від 28 січня 2002 р. № 57 (з урахуванням змін, внесених наказом Мінфіну від 27 листопада 2023 р. № 661), або які звільнилися до 1 січня 2024 р. з таких органів, визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям здійснюється з урахуванням пункту 4 цього Порядку. При цьому посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на 31 грудня 2023 р., а розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв, але не пізніше 31 грудня 2023 року.
Для призначення пенсії державного службовця таким особам та особам, які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби, подаються довідки про:
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 4;
розміри виплат, зазначених в абзацах третьому - п'ятому пункту 4 цього Порядку, за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 5;
розміри виплат, зазначених в абзаці шостому пункту 4 цього Порядку, за формою згідно з додатком 6.
Цією постановою №823 також затверджено форми довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, серед яких, зокрема, довідка про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) за Додатком №4 до Порядку та довідка про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби за Додатком №6 до Порядку.
У матеріалах справи наявні довідки, видані Управлінням соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації Львівської області, №919 від 19.03.2025 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 01.01.2024 працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), №920 від 19.03.2025 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели кваліфікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або яка працювала в державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби.
Суд зауважує, що довідки видані за формою, затвердженою постановою №823, не скасовані та не відкликані, інформація, що наявна в них, не визнана недостовірною та не спростована відповідачем.
Також, за правилами ч. 3 ст. 44 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду України мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також у необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інші відомості, передбачені законодавством для визначення права на пенсію.
Відповідно до п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постанова правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб: надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів.
Отже, за загальним правилом підставою для проведення розрахунку/перерахунку пенсії на підставі заробітної плати є первинні документи про нарахування такої заробітної плати.
Видача довідок про заробітну плату проводиться підприємством, відповідно до первинних документів за нормативними документами, які дійсні на момент видачі довідки.
Відповідачем-2 не проведено перевірку спірних довідок. При цьому, вказані довідки містять інформацію щодо суми заробітної плати, видані на підставі особових рахунків, у них наявний підпис керівника підприємства та головного бухгалтера, а також відповідний відбиток печатки вказаної установи.
Зазначене свідчить, що у відповідача відсутні підстави для неврахування вказаних довідок.
Суд також звертає увагу, що згідно з правовими висновками Верховного Суду, сформульованими у постанові від 12.09.2023 в справі №560/8328/22, для призначення пенсії за віком за Законом №3723-ХІІ особі, яка на час звернення за її призначенням не є державним службовцем, проте відповідає критеріям, визначеним у пункті 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII, використовується розмір заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а не розмір заробітної плати, яку така особа отримувала під час перебування на державній службі.
З огляду на те, що позивач на час звернення із заявою не займав посаду державної служби, суд дійшов висновку, що пенсія позивачу підлягає обчисленню у відсотковому співвідношенні від заробітку, зазначеного у відповідних довідках.
Стосовно вимоги позивача про зобов'язання ГУ ПФУ у Львівській області здійснити переведення на пенсію державного службовця та провести йому перерахунок з урахуванням довідок про складові заробітної плати, суд враховує таке.
Відповідно до п. 4.1, 4.2 порядку №22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Суд установив, що у межах спірних правовідносин заява позивача розглянута за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ в Черкаській області та за результатом її розгляду прийнято спірне рішення.
Тому дії зобов'язального характеру щодо переведення позивачки на пенсію за віком відповідно до Закону №889-VIII та проведення перерахунку пенсії з урахуванням довідок про складові заробітної плати, має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що прийняв рішення - ГУ ПФУ в Черкаській області.
Наведена правова позиція корелюється з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 07.05.2024 у справі №460/38580/22, від 24.05.2024 у справі №460/17257/23, від 18.09.2024 у справі №240/6201/23.
ГУ ПФУ у Львівській області не розглядало заяву позивача, не приймало рішення, а тому відсутні підстави для покладання на нього обов'язку щодо здійснення перерахунку пенсії. Тому позовна вимога в частині покладення на відповідача-1 зобов'язання здійснити переведення на пенсію державного службовця та провести відповідний перерахунок задоволенню не підлягає.
Суд акцентує на тому, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
За правилами ч. 3 ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
З урахуванням встановлених обставин справи та проведеного аналізу норм чинного законодавства України, з метою поновлення порушеного права позивача суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача перевести з 21.03.2025 з пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV на пенсію державного службовця за віком відповідно до Закону № 889-XIII, зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи в органах місцевого самоврядування з 01.12.2010 до 26.11.2020 та здійснити перерахунок пенсії з урахуванням довідок, виданих Управлінням соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації Львівської області, №919 від 19.03.2025 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 01.01.2024 працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), №920 від 19.03.2025 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели кваліфікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або яка працювала в державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби.
Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За правилами ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з ч. 1 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши наявні у справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позову частково.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується таким.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Приписами ч. 1 ст. 139 КАС України регламентовано, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення до суду з цим позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 1211,20 грн.
Отже, понесені позивачем документально підтверджені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1211,20 грн підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-2, оскільки, незважаючи на часткове задоволення позову, суд установив порушення прав позивача внаслідок протиправного рішення відповідача-2 та спір по суті вирішено на його користь, тобто задоволена основна позовна вимога немайнового характеру.
Керуючись ст. 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду в Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 28.03.2025 №134750007861.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Черкаській області перевести ОСОБА_1 з 21.03.2025 з пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію державного службовця за віком відповідно до Закону України від 10.12.2015 №889-VІІІ «Про державну службу», зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи в органах місцевого самоврядування з 01.12.2010 до 26.11.2020, та здійснити перерахунок пенсії з урахуванням довідок, виданих Управлінням соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації Львівської області, №919 від 19.03.2025 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 01.01.2024 працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), №920 від 19.03.2025 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели кваліфікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або яка працювала в державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби.
4. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду в Черкаській області судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач-1 - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул. Митрополита Андрея, буд. 10, м. Львів, 79016; ЄДРПОУ 13814885).
Відповідач-2 - Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (місцезнаходження: вул. Смілянська, буд. 23, м. Черкаси, 18000; ЄДРПОУ 21366538).
СуддяАндрусів Уляна Богданівна