Іменем України
07 серпня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/9460/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Тихонов І.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Кірсік Сніжана Володимирівна до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу,
У провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) в інтересах якого діє адвокат Кірсік С.В. (далі - представник позивача), до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач, Укртрансбезпеки), в якому представник позивача просить суд:
- скасувати постанову Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки № 326123 від 14.12.2021 про застосування адміністративно-господарських санкцій.
Позовні вимоги представника позивача мотивовані тим, що 30.05.2022 позивач отримав постанову Миронівського ВДВС в Обухівському районі Київської області від 24.05.2022 року на підставі постанови № 326123 від 14.12.2021 року Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки. Постанову № 326123 від 14.12.2021 року Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки позивач не отримував.
13.06.2022 року представник позивача отримала відповідь на адвокатський запит та копію відповідної постанови.
Так, в постанові Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 14.12.2021 року про застосування адміністративно-господарського штрафу № 326123, зазначено, що Горожанкін Я.Ю., 18.11.2021, м. Київ, д.н. НОМЕР_1 , допущено відсутність схеми маршруту, розклад руху, таблиці вартості проїзду, відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт».
Зазначив, що за своєю правовою природою штраф, який застосовується до автомобільних перевізників відповідно до ст. 60 Закону №2344-III, є адміністративно-господарським штрафом, а тому він може бути застосований виключно до суб'єкта господарювання, у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності у сфері автомобільного транспорту.
Отже, суб'єктом правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 60 Закону №2344-III, може бути лише суб'єкт господарювання, зокрема, фізична особа-підприємець.
Складена оскаржувана постанова на фізичну особу ОСОБА_1 (не на фізичну особу підприємця), а отже в розумінні норм закону він не може бути суб'єктом, щодо якого може бути складена постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Відповідачем не було дотримано вимог вказаного Порядку №1567 щодо процедури розгляду акта перевірки про порушення ним законодавства про автомобільний транспорт, що позбавило позивача законного права бути присутнім під час розгляду справи, подати відповідні докази, висловити заперечення.
З викладеного слідує, що оскаржувана постанова винесена відповідачем з порушенням Порядку №1567, а тому є протиправною та підлягає скасуванню.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2022 року відкрито провадження в адміністративній справі; визначено, що справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
16.08.2022 заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідачем надано відзив на позовну заяву, вказуючи на те, що 18.11.2021 інспекторами Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, відповідно до направлення від 11.11.2021 № 000299 на рейдову перевірку, на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів в місцях навантаження і розвантаження, проводилась рейдоваперевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнарод перевезення пасажирів та вантажів. Співробітниками Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки було зупинено транспортний засіб марки Мercedes-Benz, державний номерний знак НОМЕР_2 , який використовується позивачем.
Згідно з статтею 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-III (далі - Закон № 2344-III), автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Відповідно твердження позивача про те, що ОСОБА_1 не є автомобільним перевізником не відповідають дійсності і не заслуговують на увагу.
Зазначив, що під час перевірки було встановлено надання послуг з регулярних пасажирських перевезень по маршруту «Київ-Маслівка», за відсутності на момент перевірки документів визначених статтею 39 Закону № 2344-III, а саме: схеми маршруту, розкладу руху, таблиця вартості проїзду.
Надані позивачем твердження про здійснення нерегулярних перевезень не заслуговують на увагу, адже відповідно до пункту 55 Правил № 176 замовлення юридичною або фізичною особою автобуса для нерегулярних перевезень здійснюється шляхом укладення з автомобільним перевізником письмового договору про замовлення транспортного засобу та пункту 56 Правил № 176 договір на здійснення нерегулярних перевезень, що укладається між юридичною або фізичною особою та автомобільним перевізником у письмовій формі, повинен містити дату і час здійснення перевезення початковий та кінцевий пункти маршруту, маршрут перевезення і державний реєстраційний номер транспортного засобу та мету поїздки.
Під час здійснення уповноваженим особами Укртрансбезпеки перевірки договір на здійснення нерегулярних перевезень був відсутній. Позивачем не надано жодного доказу з приводу наявності під час надання послуг та проведення рейдової перевірки у водія належної фіксації дотримання водієм режимів праці та відпочинку, що фактично становить визнання позивачем порушення законодавства про автомобільний транспорт та визнання законності прийняття оскаржуваної постанови.
25.11.2021 повідомленням від 25.11.2021 № 99578/19.1/24-21, яке було направлено перевізнику рекомендованим листом із штрих-кодовим ідентифікатором, було виклика його для розгляду справ про порушення законодавства про автомобільний транспорт на 14.12.2021.
Як вбачається з реєстру поштових відправлень адресою адресата є вул. П. Борисенка, 85-а, с. Маслівка, Миронівський р-н, Київська обл., 08850, що повністю збігається із адресою, вказаною адресою місця проживання позивача в позові.
Враховуючи те, що відповідно до акта проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 18.11.2021 № 264945 ОСОБА_1 виконував перевезення і на момент перевірки були відсутні схеми маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду, в.о. заступником начальника Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки було прийнято постанову прозастосування адміністративно-господарського штрафу від 14.12.2021 № 326123 відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону № 2344-III у розмірі 17 000,00 грн.
На підставі вищевикладеного відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
31.08.2022 від представника позивача надійшла відповідь на відзив в обґрунтування якої додатково зазначено, що в акті №264945 зазначений водій ОСОБА_2 , отже на підставі чого Північне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки склало акти на фізичну особу ОСОБА_1 так і не зазначено. Вважає, що складена постанова на позивача відповідно до норм законодавства він не може бути суб'єктом, щодо якого може бути складена постанова про застосування адміністративно - господарського штрафу. Крім того, оскаржувана постанова не містить місця вчинення правопорушення.
На підставі вказаного, представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги.
Законом України Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ (далі Закон № 3863-ІХ) пункт 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (Відомості Верховної Ради України, 2023 р., № 29, ст. 111) викладено в новій редакції.
Так, приписами пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" установлено, що інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Кірсік Сніжани Володимирівни до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу - прийнято до провадження.
Дослідив матеріали справи, розглянув справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінив докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, судом встановлено.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , є громадянином України, про що свідчить копія паспорта, довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру.
Позивач зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця, основним видом діяльності якого за КВЕД 49.31 є Пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення.
18.11.2021 інспекторами Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, на підставі направлення на рейдову перевірку від 11.11.2021 № 000299, на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів в місцях навантаження і розвантаження, проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів.
18.11.2021 співробітниками Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки було зупинено транспортний засіб марки Мercedes-Benz, державний номерний знак НОМЕР_2 , який використовується суб'єктом господарювання (ФОП ОСОБА_1 ) надання послуг по перевезенню пасажирів автомобільним транспортом.
За результатами проведення перевірки вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 18.11.2021 № 264945, відповідно до якого за результатами проведеної перевірки виявлено порушення статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: під час здійснення регулярних пасажирських перевезень за маршрутом «Київ-Миронівка» у водія на момент перевірки відсутні документи, а саме; схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду.
На підставі висновків акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 18.11.2021 № 264945 Північноим міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 14.12.2021 № 326123, відповідно до якої на позивача на підставі абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» накладено штраф у загальному розмірі 17000 грн.
Не погодившись із прийнятою постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу, представник позивача звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
У статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-ІІІ (далі - Закон № 2344-ІІІ), який регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами-суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень (стаття 3 Закону № 2344-ІІІ).
Відповідно до частини 4 статті 6 Закону № 2344-ІІІ реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
На виконання вимог абзацу 4 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №442 від 10.09.2014 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті, Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті та підпорядкувавши Службі, що утворюється, Державну спеціальну службу транспорту.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Положення).
Відповідно до пункту 1 Положення Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Згідно з пунктами 1, 3 пункту 4 Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному транспорті; здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті.
Як зазначено у пункті 8 Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
На момент прийняття оскаржуваної постанови таким органом виступав Відділ державного нагляду (контролю) у Київській області, утворений згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2021 № 1579-р «Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті».
Частинами 14, 17, 18 статті 6 Закону № 2344-ІІІ передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначено Порядком № 1567, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. № 1567 (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин).
Згідно із пунктами 2 та 4 Порядку № 1567, рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку. Положення про формений одяг, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку посадової особи та працівника Укртрансбезпеки затверджує Мінінфраструктури. Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) можуть проводитися із залученням посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, органу місцевого самоврядування та/або місцевої держадміністрації, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Укртрансбезпеки, та власників (балансоутримувачів) пунктів габаритно-вагового контролю (за погодженням з їх керівниками).
Надаючи оцінку підставам застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу відповідно до спірної постанови, суд виходив з такого.
Відповідно до частини 12 статті 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
В силу частини 7 статті 6 Закону № 2344-III центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, серед інших: державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті; контроль за дотриманням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах.
Приписами частини 14 статті 6 Закону № 2344-III визначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Згідно з частинами 17 - 20 статті 6 Закону № 2344-III рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.
Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, мають право: використовувати спеціалізовані автомобілі; використовувати спеціальне обладнання, призначене для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку; супроводжувати транспортний засіб, що має ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, до найближчого місця зважування (на відстань не більше 50 кілометрів) для здійснення габаритно-вагового контролю, а також забороняти подальший рух такого транспортного засобу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; здійснювати габаритно-ваговий контроль транспортних засобів; використовувати стаціонарні або пересувні пункти габаритно-вагового контролю; використовувати засоби фото - і відеофіксації процесу перевірки, у тому числі в автоматичному режимі; у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред'являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справ про порушення законодавства; здійснювати опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення адміністративного правопорушення, свідками якого вони були або могли бути.
Автомобільні перевізники, їх уповноважені особи (водії), автомобільні самозайняті перевізники, суб'єкти господарювання, які надають автостанційні послуги, мають право фіксувати процес проведення планової, позапланової або рейдової перевірки (перевірки на дорозі) засобами фото- і відеотехніки, не перешкоджаючи проведенню таких перевірок.
За приписами пункту 14 Порядку № 1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об'єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Відповідно до пункту 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання приписів щодо усунення порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, винесених за результатами розгляду справ про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, які можливо перевірити під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі); виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення, визначені у статті 39 Закону № 2344-III.
Відповідно до частини 1 вказаної статті Закону автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Згідно з частиною 2 статті 39 Закону № 2344-III визначено такі документи для регулярних пасажирських перевезень:
для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;
для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.
В свою чергу, відповідно до частини 1 статті 34 Закону № 2344-III встановлено вимоги до автомобільного перевізника, зокрема він повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.
В силу частини 1 статті 60 Закону № 2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, передбачено штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В силу пунктів 21, 22 Порядку № 1567 у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3. Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).
У разі відмови водія від підписання акта рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу посадова особа (особи), що провела перевірку, вносить про це запис.
Суд наголошує, що згідно з відомостями акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 18.11.2021 № 264945 в розділі «пояснення водія про причини порушення» зазначено, що водій з актом ознайомлений. Будь - яких зауважень від водія в акті перевірки не зазначено.
З аналізу вище наведених норм слідує, що за відсутності документів, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення, передбачених статтею 39 Закону № 2344-III зокрема, в даному випадку схеми маршруту, розкладу руху, таблиці вартості проїзду, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення транспортним засобом, що здійснюються на комерційній основі, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.
Непред'явлення під час проведення перевірки, зазначених у статті 39 Закону № 2344-III документів, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення, свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком застосування санкцій, визначених статтею 60 Закону № 2344-ІІІ.
При цьому Законом № 2344-ІІІ передбачена відповідальність у вигляді адміністративно-господарського штрафу саме до автомобільних перевізників.
В розумінні вимог статті 1 Закону № 2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Відповідно до частини першої статті 29 Закону № 2344-III автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб'єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.
Згідно з частинами першою та другою статті 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Суб'єктами господарювання є:
1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;
2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Отже, штраф за порушення автомобільним перевізником законодавства у сфері перевезень може бути застосований до фізичної особи лише якщо вона зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності.
Як було вказано вище, позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець 07.09.2020 з видами діяльності за КВЕД 49.31 Пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення (основний), 49.39 Інший пасажирський наземний транспорт, н.в.і.у., 49.32 Надання послуг таксі, 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів.
У справі, що розглядається, контролюючим органом на підставі акту від 18.11.2021 № 264945 винесено оскаржувану постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 14.12.2021 № 326123, відповідно до яких до позивача як перевізника адміністративно-господарський штраф у сумі 17000,00 грн за порушення, яке полягло у допущенні перевезення пасажирів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 39 Закону № 2344-III, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону № 2344-III.
Відсутність відомостей у спірній постанові про місце вчинення правопорушення не впливає на законність постанов, оскільки у відповідному розділі постанов є посилання на відповідні акти проведення перевірки.
При цьому, судом відхиляються доводи позивача стосовно того, що спірну постанову винесено відносно фізичної особи, а не фізичної особи-підприємця, оскільки з огляду на зазначені вище норми законодавства, автомобільним перевізником може бути лише суб'єкт господарювання, що виключає можливість застосування спірною постановою адміністративно-господарського штрафу до фізичної особи без статусу суб'єкта господарювання.
Наведене підтверджується також формою такої постанови, яка визначена додатком 5 до Порядку №1567, та містить графу для заповнення «найменування суб'єкта господарювання, прізвище та ініціали фізичної особи - суб'єкта господарювання». При цьому, відсутність поряд з прізвищем та ініціалами позивача його статусу як ФОП, на переконання суду, не свідчить про винесення означеної постанови саме відносно фізичної особи ОСОБА_1 з огляду на неможливість застосування такого штрафу до фізичної особи (без статусу підприємця) та наявність у спірній постанові під прізвищем, ім'ям та по батькові позивача примітки «найменування суб'єкта господарювання, прізвище та ініціали фізичної особи - суб'єкта господарювання», що свідчить про те, що постанова винесена саме відносно позивача як суб'єкта господарювання.
Відповідно до абзацу 1 пункту 25, пунктів 26, 27 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.
У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
У спростування доводів представника позивача про порушення порядку розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт щодо неналежного повідомлення про дату, час та місце розгляду справи, відповідачем долучено до матеріалів справи копію повідомлення від 25.11.2021 № 99578/19.1/24-21 щодо розгляду справи про порушення вимог законодавства, норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом по акту № 264945 відбудеться 14 грудня 2021 року з 09:30 до 15:00 год., яке буде розглянуто в приміщенні Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки за адресою м. Київ, пр.-т. Науки 57 (2й поверх, каб. 10).
Відповідно до списку поштових відправлень листів рекомендованих та копію фіскального чеку АТ «Укрпошта» від 25.11.2021, яким підтверджується направлення на адресу позивача поштового відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 215600426655.
У позивача була можливість надати відповідні заперечення, пояснення та докази до моменту винесення постанови, з моменту скоєння правопорушення.
Таким чином, враховуючи викладені обставини, доводи та твердження позивача не підтверджують факту порушення Укртрансбезпекою законодавства про автомобільний транспорт, а постанова від 14.12.2021 № №326123 про застосування адміністративно-господарського штрафу, є правомірною та такою, що відповідає вимогам законодавства України, а відтак, не підлягає скасуванню.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Отже, допущенні позивачем порушення законодавства про автомобільний транспорт знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи, оскаржувані постанови про застосування до ОСОБА_1 як перевізника адміністративного-господарського штрафу прийняти в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом, а тому підстави для її скасування відсутні.
Відповідно до статей 9, 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно зі статтею 90 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
При цьому в силу положень частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
При цьому, згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Таким чином, перевіривши обґрунтованість ключових доводів сторін та оцінивши надані ними докази в сукупності, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову належить відмовити.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог відсутні підстави для відшкодування позивачеві витрат, пов'язаних із сплатою судового збору.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 260, 262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в інтересах якого діє адвокат Кірсік Сніжана Володимирівна ( РНОКПП НОМЕР_4 01054, м. Київ, вул. Павлівська, 18) до Державної служби України з безпеки на транспорті (ЄДРПОУ 39816845. 01153, м. Київ, просп. Перемоги, 14) про скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» судом апеляційної інстанції щодо всіх справ, підсудних окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, та переданих на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України відповідно до цього Закону, є Шостий апеляційний адміністративний суд.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.В. Тихонов