06 серпня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/618/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕТАЛ-КОНТАКТОР» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -
Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 05.11.2024 року №0016976/11-28-04-08.
В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що 15 жовтня 2024 року ТОВ “ЕТАЛ-КОНТАКТОР» отримало поштовим відправленням акт про результати камеральної перевірки щодо порушення правил (термінів) сплати (перерахування) податків, платежів, зборів від 27.09.2024 року №14054/11-28-04-08/43587508. Згідно висновку Головного управління ДПС у Кіровоградській області: “Перевіркою встановлено, що ТОВ “ЕТАЛ-КОНТАКТОР» несвоєчасно сплачено узгоджену суму грошового зобов'язання по орендній платі за земельну ділянку протягом 2022 року, та 2024 року, чим порушено п.57.1 ст. 57, п.п.69.1. п.69 підрозділу 10 розділу ХХ “Перехідні положення» Податкового Кодексу України. Товариством до контролюючого органу подано заперечення до акту перевірки. За результатом розгляду заперечень контролюючим органом винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення. Товариство не погоджується із висновками відповідача та зазначає, що 06.12.2022 року товариством подано уточнюючу податкову декларацію з плати за землю за 2022 рік. Подання у встановленому порядку уточнюючої податкової декларації з плати за землю є правом платника податків, визначене нормами ПКУ, на усунення самостійно виявлених помилок, і не являється сплатою або погашенням податкового боргу, тому штрафні санкції, передбачені п.124.1 ст.124 ПКУ та пеня за порушення строків сплати податкового зобов'язання до платника податків не застосовується у разі зменшення раніше нарахованих податкових зобов'язань внаслідок виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних (податкових) періодах за цей період. Таким чином, вважає, що штрафні санкції та пеня за порушення строків сплати податкового зобов'язання по платі за землю до платника не застосовується, у разі зменшення раніше нарахованих податкових зобов'язань внаслідок виправлення ним самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних (податкових) періодах. Крім того, звертав увагу, що це вже була повторна камеральна перевірка контролюючого органу та складено акт від 16.04.2024 №4585/11-28-04-08/43587508, а діючим податковим законодавством не передбачено повторної камеральної перевірки, то вважає її проведення протиправним, висновки, які покладені в основу спірного рішення, безпідставними.
Ухвалою судді від 05.02.2025 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (а.с.35).
Згідно наданого до суду відзиву на позов (а.с.38-39), відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зважаючи на те, що прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення обумовлено порушенням податкового законодавства, а саме порушення строків сплати узгодженого податкового зобов'язання, а тому нарахування штрафних санкцій є правомірним, рішення є таким, що не підлягає скасуванню.
Представником позивача подано до суду відповідь на відзив у якому повністю не погодився з доводами відповідача та підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив їх задовольнити (а.с.45-46).
Ухвалою суду від 16.05.2025 року для повного та всебічного розгляду адміністративної справи у сторін витребувано додаткові докази (а.с.61-62).
20.05.2025 та 27.05.2025 року від учасників надійшли додаткові докази та пояснення.
Дослідивши подані учасниками справи документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
24.12.2021 року між Приватним акціонерним товариством "Науково-виробниче об'єднання "Етал" (Орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕТАЛ-КОНТАКТОР" (Суборендар) укладено договір суборенди земельної ділянки загальною площею 10,7584 із земельної ділянки площею 23,6542 га з кадастровим номером 3510300000:07:333:0004 (а.с.68-70).
10.02.2022 року Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕТАЛ-КОНТАКТОР" подано податкову декларацію з плати за землю за 2022 рік (а.с.49-51).
18.07.2022 року між ПрАТ "Науково-виробниче об'єднання "Етал" (Орендар) та ТОВ "ЕТАЛ-КОНТАКТОР" (Суборендар) укладено додаткову угоду, якою зокрема п.9 Договору викладено в новій редакції: «Суборендна плата на період дії воєнного стану вноситься Суборендарем для земельної ділянки площею 10,7584 га в розмірі 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням її індексації, встановленої відповідно до закону. Після закінчення дії воєнного стану орендна плата новситься Суборендарем в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням її індексації, встановленої відповідно до закону.» (а.с.72)
11.08.2022 року позивачем подано уточнюючу податкову декларацію з плати за землю за 2022 рік, де уточнювалися показники щодо податкового зобов'язання з плати за землю за липень-серпень 2022 (а.с.52-54).
06.12.2022 року ТОВ "ЕТАЛ-КОНТАКТОР" подано уточнюючу податкову декларацію з плати за землю за 2022 рік, в якому уточнено показники щодо податкового зобов'язання з плати за землю за серпень-грудень 2022 (а.с.55-57).
Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області проведено камеральну перевірку щодо порушення правил термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з орендної плати за землю позивачем, за результатами якої складено акт камеральної перевірки від 16.04.2024 року №4584/11-28-04-08/43587508. (а.с.86-87).
Перевіркою встановлено, що ТОВ "ЕТАЛ-КОНТАКТОР" несвоєчасно сплачено узгоджену суму грошового зобов'язання по орендній платі за земельну ділянку протягом 2022 року, чим порушено п.57.1 ст.57, п.п.69.1. п.69 підрозділу 10 розділу XX “Перехідні положення» Податкового Кодексу України. Таким чином до платника застосовується штрафна санкція за порушення сплати узгодженого податкового зобов'язання по орендній платі за землю по Олександрійській ТГ UА 35080030000042560 (відповідно до поданої декларації по орендній платі за землю №9023541330 від 10.02.2022 року в сумі 32505,90 грн.
Акт камеральної перевірки від 16.04.2024 року направлений засобами поштового зв'язку та отриманий уповноваженою особою позивача 22.04.2024 року (а.с.88).
ТОВ "ЕТАЛ-КОНТАКТОР" подано до контролюючого органу заперечення на висновки акту камеральної перевірки від 16.04.2024 року.
Згідно висновку за результатами розгляду заперечень від 16.05.2024, зазначені в акті камеральної перевірки від 16.04.2024 № 4585/11-28-04-08/43587508 щодо порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання з орендної плати за землю по Олександрійській ТГ в сумі 29 984,80 грн не підлягають застосуванню, на суму 2 521,10 грн - не спростовуються, є правомірними і залишаються без змін. (а.с.89)
22.05.2024 року Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області винесено податкове повідомлення - рішення №0007418/11-28-04-08 щодо застосування до позивача штрафу у розмірі 2521,10 грн (а.с.91).
Податкове повідомлення - рішення №0007418/11-28-04-08 від 22.05.2024 року у даній адміністративній справі не оскаржується.
Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області проведено камеральну перевірку щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з орендної плати за землю, за результатами якої складено акт камеральної перевірки від 27.09.2024 року №14054/11-28-04-08/43587508 (а.с.17-18, 93-94).
Перевіркою встановлено, що ТОВ "ЕТАЛ-КОНТАКТОР" несвоєчасно сплачено узгоджену суму грошового зобов'язання по орендній платі за земельну ділянку протягом 2022 року та 2024 року, чим порушено п.57.1 ст.57, п.п.69.1. п.69 підрозділу 10 розділу XX “Перехідні положення» Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (зі за змінами та доповненнями). Таким чином, до платника застосовується штрафна санкція за порушення сплати узгодженого податкового зобов'язання по орендній платі за землю по Олександрійській ТГ UА 3508050000038829 відповідно до поданої декларації по орендній платі за землю №9023541330 від 10.02.2022 року та №9031395689 від 16.02.2024 року в сумі 14616,51 грн.
Акт камеральної перевірки від 27.09.2024 року направлений засобами поштового зв'язку та отриманий уповноваженою особою позивача 15.10.2024 року (а.с.95).
ТОВ "ЕТАЛ-КОНТАКТОР", не погодившись із висновками цього акту, подано до контролюючого органу заперечення на висновки акту камеральної перевірки від 27.09.2024 року (а.с.23-24).
Згідно висновку від 29.10.2024 за результатами розгляду заперечень, зазначені в акті про результати камеральної перевірки висновки щодо порушення правил (термінів) сплати (перерахування) узгодженої суми податкового зобов'язання з плати за землю (орендній платі) по Олександрійській ТГ ТОВ "ЕТАЛ-КОНТАКТОР" від 27.09.2024 №14054/11-28-04-08/43587508 на суму штрафної санкції 10030,64 грн. не спростовуються, є правомірними і залишаються без змін.
Також у даному висновку зазначено, що в акті камеральної перевірки ТОВ "ЕТАЛ-КОНТАКТОР" від 16.04.2024 №4585/11-28-04-08/43587508 були висвітлені питання щодо нарахування штрафних санкцій за порушення термінів часткової сплати узгоджених сум податкових зобов'язань, визначених у податковій декларації плати за землю №9023541330 від 10.02.2022, станом на 09.11.2022 року (а.с.96-97).
05.11.2024 року Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області винесено податкове повідомлення - рішення №0016976/11-28-04-08 щодо застосування до позивача штрафу у розмірі 10030,64 грн. (а.с.26, 99)
Позивач не погоджується із висновками викладеними в акті камеральної перевірки на підставі яких винесено повідомлення - рішення №0016976/11-28-04-08 від 05.11.2024 року, у зв'язку із чим звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до підпункту 62.1.3. пункту 62.1 статті 62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
За приписами пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Так, згідно пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО, даних Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального та Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.
Предметом камеральної перевірки також можуть бути, зокрема своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Статтею 67 Конституції України закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з п.п.16.1.4 п. 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідальність за порушення правил сплати грошового зобов'язання протягом граничних строків передбачена ст.124 ПК України.
У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Якщо зарахування коштів з електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в оплату узгодженої суми грошового зобов'язання, визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації, здійснюється на наступний операційний день, штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.
Пунктом 31.1 статті 31 ПК України передбачено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.
За приписами пункту 38.1 статті 38 ПК України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Згідно підпункту 10.1.1. пункту 10.1. статті 10 ПК України до місцевих податків належить, зокрема, податок на майно.
Податок на майно складається, зокрема, з плати за землю (підпункт 265.1.3. пункту 265.1. статті 265 ПК України).
За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.147. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України, плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Згідно пункту 287.1. статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Відповідно до пункту 287.3. статті 287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Позивач є платником орендної плати з юридичних осіб.
Згідно пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Як вбачається з уточнюючої декларації з плати за землю за 2022 рік від 06.12.2022 року, позивач задекларував податкові зобов'язання за орендовану земельну ділянку у таких розмірах: серпень - 33257,27 грн.; вересень - 33257,27 грн.; жовтень - 33257,27 грн.; листопад - 33257,27 грн.; грудень - 33257,27 грн. (а.с.55-57).
Відповідно до банківських виписок та облікової картки платника (орендна плата), позивач сплатив зобов'язання за серпень - 09.09.2022 року у розмірі 33257,27 грн.; зобов'язання за вересень - 13.10.2022 року у розмірі 33257,27 грн.; зобов'язання за жовтень -09.11.2022 року у розмірі 33257,27 грн.; зобов'язання за листопад - 08.12.2022 року у розмірі 33257,27 грн.; зобов'язання за грудень - 27.12.2022 року у розмірі 33257,27 грн.
З огляду на викладені обставини судом не встановлено порушення позивачем термінів сплати грошових зобов'язань з орендної плати.
З висновку за результатами розгляду заперечення на акт від 27.09.2024 року судом встановлено, що штрафні санкції за несвоєчасну сплату суми нарахованої орендної плати, узгодженої у податковій декларації №9023541330 від 10.02.2022, нараховані на суму зменшення орендної плати у зв'язку з поданням уточнюючої декларації №9260207927 від 06.12.2022 року відповідно до додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 08.12.2020 року №39742348, де змінено ставку орендної плати з 3 відсотків до 1 відсотка (а.с.96-97).
В даному випадку суд зазначає, що податкова декларація подається за звітний період в установлені ПК України строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п.49.1 ст.49 ПК України).
В свою чергу, порядок внесення змін до податкової звітності регулюється ст.50 ПК України.
Так, п.50.1 статті 50 ПК України встановлено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 цього Кодексу або при визначенні бази оподаткування відповідно до підпункту 141.9-1.3 пункту 141.9-1 статті 141 цього Кодексу у разі здійснення контрольованих операцій, якщо їх умови не відповідають принципу "витягнутої руки" у строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним;
б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.
Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.
Отже, суд приходить до висновку, що законодавством передбачена можливість для платника податку виправити помилки у вже поданій декларації таким платником податку.
Відповідно до п.35.1, 35.2 ст.35 ПК України сплата податків та зборів здійснюється в грошовій формі у національній валюті України в готівковій або безготівковій формі, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
За змістом п.87.1 ст.87 ПК України встановлено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Отже подання платником податків у встановленому порядку уточнюючого розрахунку до податкової декларації не є формою сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу.
Суд зауважує, як вже зазначалось вище, що у силу приписів п.50.1 ст.50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
При цьому, якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.
Тож, вказаними нормами встановлено право платника податку, у разі виявлення помилок у поданій ним податковій звітності, внести відповідні зміни шляхом подання уточнюючого розрахунку.
Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду при поданні уточнюючої податкової декларації, якою зменшується податкове зобов'язання з певного податку, відсутній об'єкт застосування штрафної санкції/пені, оскільки подання уточнюючої декларації зі зменшеним податковим зобов'язанням не є сплатою узгодженої суми податкового зобов'язання, у той час як нарахування (застосування) штрафної санкції/пені залежить від суми погашеного податкового боргу та від кількості днів затримки сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №810/2108/16, від 13.02.2018 у справі №803/1156/17 від 12.06.2018 у справі №822/2198/17, від 23.06.2018 у справі №820/2508/17, від 12.02.2019 у справі №824/95/18-а, від 25.04.2019 у справі №826/19068/16, від 20.01.2021 у справі №826/7382/18, від 28.02.2020 у справі №812/1520/15, від 19.08.2021 у справі №812/1666/17.
Суд зауважує, що в даному випадку сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів, при цьому, жодною іншою нормою ПК України не передбачено, що погашення податкового боргу може відбуватись шляхом подачі уточнюючих розрахунків чи поданням річної декларації з визначенням податкових зобов'язань, які є меншими ніж сума раніше визначених зобов'язань, що говорить про відсутність підстав для нарахування позивачу штрафних санкцій/пені.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.09.2020 по справі №812/1703/16.
Крім того, специфіка нарахування штрафної санкції/пені, полягає в тому, що вона нараховується контролюючим органом вже на погашену суму податкового боргу, таким чином, при поданні уточнюючої податкової декларації, якою зменшується податкове зобов'язання з певного податку, відсутній об'єкт застосування штрафної санкції/пені.
У такому випадку, відсутня шкода державному бюджету, як і відсутній сам факт порушення, адже грошове зобов'язання, необхідне для сплати, було скориговано у від'ємне, тобто, відсутній обов'язок позивача сплачувати грошове зобов'язання, а отже, не може бути і застосований штраф за порушення сплати грошового зобов'язання, яке на той момент було від'ємним.
Отже, затримка сплати є такою, що відсутня, реальне грошове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету, як податкове зобов'язання дорівнює “-».
Враховуючи те, що позивачем згідно з вказаними вище уточнюючими податковими деклараціями з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2022 рік було відкореговано (зменшено) суму податкового зобов'язання, суд доходить висновку, що у відповідача не було підстав для нарахування позивачу штрафних санкцій, оскільки об'єкт (підстави) її нарахування відсутній.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.09.2020 у справі №805/1764/16-а.
Крім вказаного вище, суд вважає за необхідне звернути увагу, що п.п.14.1.152. п.14.1. ст.14 ПК України визначено, що погашення податкового боргу - це зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.
Втім, ПК України не містить переліку документів, які можуть підтверджувати факт погашення податкового боргу, однак, відповідно до ст.87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених тією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.
Таким чином, виходячи з викладеного вище в сукупності суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача.
Решта доводів та аргументів учасників справи не мають значення для вирішення спору по суті, не спростовують встановлених судом обставин у спірних правовідносинах та викладених висновків суду.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У ході розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, за сукупністю наведених обставин та враховуючи наявність письмових доказів, виходячи з системного аналізу вищезазначених норм чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір в сумі 2422,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №47 від 30 січня 2025 року (а.с.33), а відтак вказану суму слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС в Кіровоградській області.
Керуючись ст.ст.139, 243-246, 255, 292-297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕТАЛ-КОНТАКТОР» (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Заводська, 1, ЄДРПОУ 43587508) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, ЄДРПОУ 43995486) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 05.11.2024 року №0016976/11-28-04-08.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕТАЛ-КОНТАКТОР» (ЄДРПОУ 43587508) понесені судові витрати в сумі 2422,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 43995486).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА