06 серпня 2025 року справа №320/8718/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій до Державного підприємства «Клавдієвське лісове господарство» про застосування заходів реагування у вигляді зупинення роботи,
До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі також - позивач) до Державного підприємства «Клавдієвське лісове господарство» (далі також - ДП «Клавдієвське лісове господарство», відповідач), в якій позивач просить:
- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель та споруд ДП «Клавдієвське лісове господарство», розташованого за адресою: Київська область, Бородянський район, смт. Клавдієво-Тарасове, вул. Шкільна, 22, шляхом зобов'язання ДП «Клавдієвське лісове господарство» повністю зупинити експлуатацію вказаного об'єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті позапланової перевірки від 17.08.2020 № 99.
Позов мотивовано недотримання відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки під час експлуатації ним будівель та споруд, що створює реальну загрозу життю і здоров'ю людей, які працюють і перебувають на вказаному об'єкті, та є підставою для зупинення експлуатації зазначеного об'єкта до повного усунення виявлених порушень.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що позивач помилково взяв за основу термін «пожежа», зазначений в акті позапланової перевірки від 17.08.2020 № 99 в графі «ризики настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності». За твердженням відповідача, дана графа передбачає лише ймовірні ризики настання негативних наслідків, а не встановлює явище, яке уже відбулося. Тому під терміном «ймовірність виникнення пожежі» відповідач не вбачається прямої загрози життю та здоров'ю людей, а відтак зауважує, що підставою для застосування позивачем терміну «пожежа» став саме рапорт начальника Бородянського РВ ГУ ДСНС України в Київській області, складений у вересні 2020 року. З огляду на це відповідач вважає, що передчасне звернення позивача з даним позовом позбавило його можливості досудового врегулювання спору, оскільки значну частину зафіксованих в акті порушень ним було усунуто.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2020 року задоволено клопотання представника відповідача та вирішено перейти до розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Представник позивача подав до суду заяву, в якій просив перейти до розгляду справи у порядку письмово провадження.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.
З огляду на викладене, на підставі ч. 3 ст. 194 КАС України, суд вбачає за необхідне подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Відповідно до наказу Головного управління ДСНС України у Київській області від 07.08.2020 № 597 «Про проведення позапланових перевірок», Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Положення про Головне управління ДСНС України у Київській області, затвердженого наказом ДСНС України від 04.02.2013 № 3 (у редакції наказу ДСНС України від 12.11.2018 № 661), протокольного рішення засідання Кабінету Міністрів України від 29.07.2020 (витяг з протоколу № 62) та доручення ДСНС України від 04.08.2020 № 03-11360/261-1 «Про виконання доручення Кабінету Міністрів України», посадовими особами позивача було здійснено позапланову перевірку щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки ДП «Клавдієвське лісове господарство» за адресою: Київська область, Бородянський район, смт. Клавдієво-Тарасове, вул. Шкільна, 22.
07.08.2020 головному інспектору відділу пожежної безпеки управління запобігання надзвичайних ситуацій ДСНС України у Київській області - майору служби цивільного захисту Кондратюку В.В., провідному інспектору Бородянського РВ Головного управління ДСНС України у Київській області - лейтенанту служби цивільного захисту Марцю І.П. та провідному інспектору Бородянського РВ Головного управління ДСНС України у Київській області - капітанту служби цивільного захисту Драпею В.С. було видане посвідчення № 2503 на проведення позапланової перевірки щодо додержання (виконання) вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки ДП «Клавдієвське лісове господарство», розташованим за адресою: Київська область, Бородянський район, смт. Клавдієво-Тарасове, вул. Шкільна, 22.
За результатами проведення планового державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, посадовими особами позивача 17 серпня 2020 року було складено Акт № 99, в якому зафіксовано 38 виявлених порушень.
Зі змісту даного Акту вбачається, що в ході перевірки було виявлено порушення ДП «Клавдієвське лісове господарство» законодавчих та нормативно-правових актів у сфері техногенної та пожежної безпеки, а саме:
1) пункту 1.21 глави 1 розділу ІV, пункт 4 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417 (далі - Правила № 1417) - будівлю гаражних боксів не обладнано системами блискавкозахисту від прямого попадання блискавки та її вторинних проявів;
2) пунктів 2.5 - 2.6 глави 2 розділу ІІІ Правил № 1417 - не оброблені дерев'яні конструктивні елементи горищних покриттів будівлі гаражних боксів засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності;
3) підпункту 1.2 пункту 1 глави 1 розділу V Правил № 1417 - приміщення гаражних боксів не обладнано системами протипожежного захисту (автоматичною пожежною сигналізацією);
4) пункту 1.8 глави 1 розділу ІV Правил № 1417 - у приміщеннях гаражних боксів допущено улаштування та експлуатацію тимчасових електромереж;
5) пункту 1.6 глави 1 розділу ІV Правил № 1417 - у приміщеннях гаражних боксів з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння, або затискачів;
6) пункту 1.16 глави 1 розділу ІV Правил № 1417 - у приміщеннях гаражних боксів електрощити, групові електрощитки не оснащено схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарату захисту (плавкої вставки);
7) пункту 1.18 глави 1 розділу ІV Правил № 1417 - у приміщеннях гаражних боксів допущено підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи;
8) пункту 1.18 глави 1 розділу ІV Правил № 1417 - у приміщеннях гаражних боксів світильники з лампами розжарювання експлуатуються без захисного суцільного скла (ковпаків);
9) пункту 4 розділу 1, пункту 4.1 глави 4 розділу ІV Правил № 1417 - у приміщеннях гаражних боксів допущено розміщення газобалонних установок (газові балони), що не відповідає Правилам безпекисистем газопостачання України, затвердженим наказом Мінпаливенерго України від 15.05.2015 № 285, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 08.06.2015 за № 674/27119 (НПАОП 0.00-1.20);
10) пунктів 2.5 - 2.6 глави 2 розділу ІІІ Правил № 1417 - не оброблені дерев'яні конструктивні елементи горищного покриття адміністративної будівлі засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності;
11) підпункту 1.2 пункту 1 глави 1 розділу V Правил № 1417 - адміністративну будівлю не обладнано системами протипожежного захисту (автоматичною пожежною сигналізацією);
12) пункту 2.31 глави 2 розділу ІІІ, пункту 4 розділу І Правил № 1417 - шляхи евакуації у адміністративній будівлі не забезпечено евакуаційним освітленням з встановленням світлових показчиків «Вихід»;
13) пункту 1.21 глави 1 розділу ІV, пункт 4 розділу І Правил № 1417 - адміністративну будівлю не обладнано системами блискавкозахисту від прямого попадання блискавки та її вторинних проявів;
14) пункту 1.8 глави 1 розділу ІV Правил № 1417 - у адміністративній будівлі допущено улаштування та експлуатацію тимчасових електромереж;
15) пункту 1.6 глави 1 розділу ІV Правил № 1417 - у адміністративній будівлі зєднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння, або затискачів;
16) пункту 1.17 глави 1 розділу ІV Правил № 1417 - у адміністративній будівлі відгалужувальні та з'єднувальні коробки не закриті кришками з негорючих або важкогорючих матеріалів;
17) пункту 1.18 глави 1 розділу ІV, пункту 2.12 глави 2 розділу ІІІ Правил № 1417 - у адміністративній будівлі допущено складування горючих матеріалів на відстані менше 1 метра від електроустаткування або під електрощитом;
18) підпункту 2.3 пункту 2.23 глави 2 розділу ІІІ, пункту 4 розділу 1 Правил № 1417 - у адміністративній будівлі елетрощит змонтовано в обємі сходової клітини та не відмежовано від інших приміщень протипожежними перешкодами;
19) пункту 1.12 глави 1 розділу ІV Правил № 1417 - у деревяній альтанці електропровода прокладено по горючій основі;
20) пункту 1.21 глави 1 розділу ІV, пункт 4 розділу І Правил № 1417 - будівлю контрольно-пропускного пункту не обладнано пристроями захисту від прямих попадань блискавки та її вторинних проявів;
21) пункту 1.8 глави 1 розділу ІV Правил № 1417 - у будівлі контрольно-пропускного пункту допущено улаштування та експлуатацію тимчасових електромереж;
22) пункту 1.6 глави 1 розділу ІV Правил № 1417 - у будівлі контрольно-пропускного пункту зєднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння, або затискачів;
23) пункту 1.12 глави 1 розділу ІV Правил № 1417 - у будівлі контрольно-пропускного пункту електромережа, електросвітильники, електророзподільчі коробки, вимикачі та інші електровироби змонтовані на горючій основі;
24) пункту 1.18 глави 1 розділу ІV Правил № 1417 - у будівлі контрольно-пропускного пункту допущено підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи;
25) пункту 1.17 глави 1 розділу ІV Правил № 1417 - у будівлі контрольно-пропускного пункту відгалужувальні та з'єднувальні коробки не закриті кришками з негорючих або важкогорючих матеріалів;
26) пункту 1.18 глави 1 розділу ІV Правил № 1417 - у будівлі контрольно-пропускного пункту світильники з лампами розжарювання експлуатуються без захисного суцільного скла (ковпаків);
27) пункту 2.7 глави 2 розділу ІV Правил № 1417 - у будівлі контрольно-пропускного пункту не забезпечено відстань від печі на твердому паливі до речей,предметів та конструкцій не менше 0,7 м.;
28) пункту 2.6 глави 2 розділу ІV Правил № 1417 - у будівлі контрольно-пропускного пункту не забезпечено протипожежні розділки (відступки) від горючих конструкцій до печі на твердому паливі;
29) пунктів 15-16, пункту 20 розділу ІІ, пункту 10.1 глави 10 розділу VІ Правил № 1417 - не надано підтверджуючі матеріали щодо проходження особами задіяними на роботах на території АЗС, повязаної з підвищеною пожежною небезпекою, спеціального навчання (пожежно-технічний мінімум);
30) пункту 1.21 глави 1 розділу ІV, пункту 4 розділу І Правил № 1417 - не надано схеми зон захисту близкавкоприймачів будівлі АЗС та зовнішніх установок (резервуари);
31) статті 9 Закону України від 18 січня 2001 року № 2245-III «Про об'єкти підвищеної небезпеки» - не забезпечено проведення ідентифікації обєкта підвищеної небезпеки (АЗС);
32) пункту 2 частини 1 статті 20 Кодексу цивільного захисту України, пунктів 2-3 розділу ІІІ глави 4 розділу V Плавил техногенної безпеки, затверджених наказом МВС України від 05.11.2018 № 879 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 листопада 2018 р. за № 1346/32798, далі - Правила № 1346/32798) - не забезпечено працівників обєкта засобами індивідуального захисту;
33) пункту 18 частини 1 статті 20 Кодексу цивільного захисту України, пункту 3 розділу ІІІ, пунктів 1-2 глави 3 розділу V Правил № 1346/32798 - по АЗС не надано підтверджуючі матеріали щодо створення обєктового матеріального резерву для запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та проведення невідкладних відновлювальних робіт;
34) пункту 8 частини 1 статті 20 Кодексу цивільного захисту України, глави 6 розділу V, пункту 2 розділу ІІІ Правил № 1346/32798 - не надано підтверджуючі матеріали із проходження навчання з питань техногенної безпеки, навчання діям і способу захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру;
35) пункту 2 розділу ІІ Плавил № 1346/32798 - не надано підтверджуючі матеріали щодо забезпечення техногенної безпеки відображені у планах, робочих документах, посадових інструкціях та інших організаційно-розпорядчих документах обєкту, які стосуються захисту населення і територій;
36) пункту 1.20 глави 1 розділу ІV Правил № 1417 - не проведено заміри опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричниї мереж та електроустановок від короткого замикання;
37) пункту 4 розділу І пункту 2.1 глави 2 розділу V Правил № 1417 - територію та будівлі не забезпечено необхідною кількістю води для здійснення цілей пожежогасіння (зовнішнє протипожежне водопостачання);
38) пункту 3.10 глави 3 розділу 4, пункту 4 розділу І Правил № 1417 - переносні вогнегасники в будівлях та приміщеннях не розміщено шляхом навішування на вертикальні кострукції на висоті не більше 1.5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника, або у спеціальні тумби чи на підставки, що надійно закріплені, на підлозі якщо дозволяє конструкційне виконання).
Наявність зазначених порушень стала підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справы доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд зазначає таке.
За змістом статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05.04.2007 №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон №877-V).
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону №877-V, державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Частиною першою статті 4 Закону №877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Згідно із пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року №1052, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
Положеннями статті 64 Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 №5403-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в областях.
Згідно вимог пункту 3 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року № 1052, основними завданнями ДСНС є: 1) реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності: 2) здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільної о захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.
Згідно з пунктом 4 Розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417 (далі - Правила № 1417), пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.
Пунктом 2.2 Розділу ІІІ Правил №1417 передбачено, що керівники об'єктів, підприємств повинні забезпечити утримання засобів протипожежного захисту, зокрема, системи протипожежного захисту, у працездатному стані та забезпечити підтримання їх експлуатаційної придатності (технічне обслуговування).
Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 Розділу V Правил №1417, усі системи протипожежного захисту (далі - СПЗ) мають бути справними і утримуватися в постійній готовності до виконання роботи. Несправності, які впливають на їх працездатність, повинні усуватися негайно, інші несправності усуваються в передбачені регламентом терміни, при цьому необхідно робити записи у відповідних журналах.
Будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».
Статтею 2 Закону України "Про пожежну безпеку" передбачено, що забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ та організацій покладається на їх керівників і уповноважених ними осіб, якщо інше не передбачено відповідним договором.
Згідно з частиною 2 статті 51 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення техногенної безпеки суб'єкта господарювання покладається на його керівника.
Частиною 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.
Відповідно до статті 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
За приписами частини 7 статті 7 Закону № 877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
У силу пункту 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Згідно з частиною 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Частиною 4 статті 4 Закону № 877-V визначено, що виключно законами встановлюються вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності.
Відповідно до пунктів 1, 4 частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є зокрема недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами та нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій.
Згідно із частиною 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Відтак, захід реагування у вигляді зупинення експлуатації (роботи) нежитлового / житлового приміщення до повного усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки є заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Судом встановлено, що об'єктом перевірки був суб'єкт господарювання - ДП «Клавдієвське лісове господарство» (код ЄДРПОУ 00992065), розташоване за адресою: Київська область, Бородянський район, смт. Клавдієво-Тарасове, вул. Шкільна, 22.
За результатами перевірки складений акт від 17.08.2020 № 99, в якому зафіксовано 38 порушень вимог законодавства, що в свою чергу може призвести до виникнення надзвичайної ситуації та створити загрозу життю та/або здоров'ю людей.
За умовами пункту 24 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України, надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб'єкті господарювання на ній або водному об'єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров'ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об'єкті, провадження на ній господарської діяльності.
Відповідно до вимог пункту 3.1 Національного класифікатору ДК 019:2010 "Класифікатор надзвичайних ситуацій", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 року №457 (далі - Класифікатор) "Надзвичайна ситуація - порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об'єкті на ній або на водному об'єкті, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, зокрема епідемією, епізоотією, епіфітотією, пожежею, що призвело (може призвести) до виникнення великої кількості постраждалих, загрози життю та здоров'ю людей, їх загибелі, значних матеріальних утрат, а також до неможливості проживання населення на території чи об'єкті, ведення там господарської діяльності".
Згідно із пунктом 4 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України аварія - небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила ураження, травмування населення або створює на окремій території чи території суб'єкта господарювання загрозу життю або здоров'ю населення та призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи спричиняє наднормативні, аварійні викиди забруднюючих речовин та інший шкідливий вплив на навколишнє природне середовище.
Відповідно до пункту 25 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України, небезпечна подія - подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров'ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків.
Розділом 4 Класифікатору передбачено, що надзвичайна ситуація техногенного характеру це порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об'єкті на ній або на водному об'єкті унаслідок транспортної аварії (катастрофи), пожежі, вибуху, аварії з викиданням (загрозою викидання) небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин, раптового руйнування споруд; аварії в електроенергетичних системах, системах життєзабезпечення, системах телекомунікацій, на очисних спорудах, у системах нафтогазового промислового комплексу, гідродинамічних аварій тощо.
У розділі 6 Класифікатору зазначені коди надзвичайних ситуацій у наслідок пожеж та вибухів.
Згідно визначення ДСТУ 2272-06 "Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять" небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, утравмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.
Отже з аналізу наведених норм вбачається, шо пожежі відносяться до надзвичайних ситуацій, а загроза життю та здоров'ю людей виникає не лише при наявності порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що безпосередньо можуть до неї призвести, але й за наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від шкідливого впливу небезпечних чинників при вже виниклій пожежі.
Відповідно до частини 10 статті 4 Закону №877-V, посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з'ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом.
Згідно із частиною 5 статті 4 Закону №877-V. виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Таким чином, заявлений предмет позову щодо повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі та споруд відповідача цілком відповідає наведеним положенням статті 70 Кодексу цивільного захисту України та частини 5 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Разом з тим, частиною 2 статті 17 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту здійснює прогнозування спільно із центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями імовірності виникнення надзвичайних ситуацій, визначає показники ризику та здійснює районування території України щодо ризику виникнення надзвичайних ситуацій.
Приписами пункту 4 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1052 від 16.12.2015 року, визначено, що ДСНС відповідно до покладених на неї завдань зокрема здійснює разом із центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями прогнозування імовірності виникнення надзвичайних ситуацій, визначає показники ризику та здійснює районування території України щодо ризику виникнення надзвичайних ситуацій.
Отже, позивач у даній справі є саме тим органом, який здійснює прогнозування імовірності виникнення надзвичайних ситуацій, визначає показники ризику та здійснює районування підвідомчій йому території щодо ризику виникнення надзвичайних ситуацій.
В свою чергу, правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов'язку у підконтрольного суб'єкта, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.
При обранні заходу реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, позивачем як суб'єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.
Отже, підставами для застосування заходів реагування є насамперед наявність встановлення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Відповідно до статті 69 Кодексу цивільного захисту України, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у межах своїх повноважень видають відповідно приписи, розпорядження чи постанови, зокрема, з питань пожежної безпеки у разі, поміж іншого, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, та з питань техногенної безпеки.
При цьому, застосування заходів реагування можливо у разі виявлення порушень, які створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, а тому метою ухвалення судового рішення про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємства є насамперед усунення суб'єктом господарювання виявлених під час перевірки порушень вимог пожежної безпеки. Зупинення діяльності підприємства є виправданим виключно з метою усунення загрози життю та здоров'ю людей.
Як убачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів, перевірка відповідача здійснювалась у відповідності до вимог діючого законодавства, правомірність її призначення та проведення відповідачем не оскаржується.
Натомість, застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель та споруд відповідача є заходом направленим на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил у сфері охорони праці слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи. Водночас, існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров'ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування.
Вказані висновки кореспондується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 26.06.2018 по справі № 823/589/16.
Згідно із частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд також наголошує, що застосування відповідних заходів реагування є необхідним оперативним та превентивним способом впливу з метою усунення існування загрози життю та здоров'ю людей. Таким чином, не має значення якою особою було допущено ці порушення, оскільки такий захід впливу застосовується контролюючим органом не з метою притягнення винних осіб до відповідальності, а виключно з метою уникнення заподіяння шкоди життю та здоров'ю людей, тобто має запобіжний характер. Недодержання суб'єктами господарювання вимог у сфері пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення.
Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов'язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов'язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.
Захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.
Крім того, захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері охорони праці.
Вказані висновки кореспондується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 05.12.2018 по справі № 826/13896/16.
Також такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації продукції не є санкцією за порушення вимог законодавства, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.02.2019 по справі № 810/2400/18, від 16.05.2019 по справі № 812/1296/18, від 07.08.2019 по справі № 810/1820/18.
При цьому, враховуючи, що позивач є спеціальним органом, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, суд зазначає, що належним доказом усунення зафіксованих в акті перевірки порушень є саме результати повторної перевірки.
Як вбачається з матеріалів справи, за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, провідними інспекторами Бородянського районного відділу Головного управління ДСНС у Київській області Драпей В.С. та Прокопенко В.І. було складено Акт від 15.10.2020 № 163, в якому зафіксовано порушення відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а саме:
1) пунктів 2.5 - 2.6 глави 2 розділу ІІІ Правил № 1417 - дерев'яні конструктивні елементи горищних покриттів будівлі гаражних боксів не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності;
2) пункту 1.21 глави 1 розділу ІV, пункт 4 розділу І Правил № 1417 - будівлю гаражних боксів не обладнано пристроями захисту від прямих попадань блискавки та її вторинних проявів;
3) підпункту 1.2 пункту 1 глави 1 розділу V Правил № 1417 - приміщення гаражних боксів не обладнано системами протипожежного захисту (автоматичною пожежною сигналізацією);
4) пункту 1.16 глави 1 розділу ІV Правил № 1417 - у приміщеннях гаражних боксів електрощити, групові електрощитки не оснащено схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарату захисту (плавкої вставки);
5) пунктів 2.5 - 2.6 глави 2 розділу ІІІ Правил № 1417 - дерев'яні конструктивні елементи горищного покриття адміністративної будівлі не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності;
6) підпункту 1.2 пункту 1 глави 1 розділу V Правил № 1417 - адміністративну будівлю не обладнано системами протипожежного захисту (автоматичною пожежною сигналізацією);
7) пункту 1.21 глави 1 розділу ІV, пункт 4 розділу І Правил № 1417 - адміністративну будівлю не обладнано системами блискавкозахисту від прямого попадання блискавки та її вторинних проявів;
8) підпункту 2.3 пункту 2.23 глави 2 розділу ІІІ, пункту 4 розділу 1 Правил № 1417 - у адміністративній будівлі елетрощит змонтовано в об'ємі сходової клітини та не відмежовано від інших приміщень протипожежними перешкодами;
9) пункту 1.21 глави 1 розділу ІV, пункт 4 розділу І Правил № 1417 - будівлю контрольно-пропускного пункту не обладнано пристроями захисту від прямих попадань блискавки та її вторинних проявів;
10) пункту 1.21 глави 1 розділу ІV, пункту 4 розділу І Правил № 1417 - не надано схеми зон захисту близкавкоприймачів будівлі АЗС та зовнішніх установок (резервуари);
11) статті 9 Закону України від 18 січня 2001 року № 2245-III «Про об'єкти підвищеної небезпеки» - не забезпечено проведення ідентифікації об'єкта підвищеної небезпеки (АЗС);
12) пункту 2 частини 1 статті 20 Кодексу цивільного захисту України, пунктів 2-3 розділу ІІІ глави 4 розділу V Плавил техногенної безпеки, затверджених наказом МВС України від 05.11.2018 № 879 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 листопада 2018 р. за № 1346/32798, далі - Правила № 1346/32798) - не забезпечено працівників об'єкта засобами індивідуального захисту;
13) пункту 18 частини 1 статті 20 Кодексу цивільного захисту України, пункту 3 розділу ІІІ, пунктів 1-2 глави 3 розділу V Правил № 1346/32798 - по АЗС не надано підтверджуючі матеріали щодо створення об'єктового матеріального резерву для запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та проведення невідкладних відновлювальних робіт;
14) пункту 8 частини 1 статті 20 Кодексу цивільного захисту України, глави 6 розділу V, пункту 2 розділу ІІІ Правил № 1346/32798 - не надано підтверджуючі матеріали із проходження навчання з питань техногенної безпеки, навчання діям і способу захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру;
15) пункту 2 розділу ІІ Плавил № 1346/32798 - не надано підтверджуючі матеріали щодо забезпечення техногенної безпеки відображені у планах, робочих документах, посадових інструкціях та інших організаційно-розпорядчих документах обєкту, які стосуються захисту населення і територій;
16) пункту 1.20 глави 1 розділу ІV Правил № 1417 - не проведено заміри опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричниї мереж та електроустановок від короткого замикання;
17) пункту 4 розділу І пункту 2.1 глави 2 розділу V Правил № 1417 - територію та будівлі не забезпечено необхідною кількістю води для здійснення цілей пожежогасіння (зовнішнє протипожежне водопостачання).
В акті перевірки від 15.10.2020 № 163 міститься також відмітка з підписом в.о. директора ДП «Клавдієвське лісове господарство» про відсутність будь-яких зауважень та заперечень щодо його змісту. Оскільки у відзиві на позов відповідач наголошує на саме частковому усуненні ним зафіксованих в акті від 17.08.2020 № 99 порушень, вказане, на думку суду, може свідчити про існування загрози життю та/або здоров'ю людей.
Крім того, суд також зважає на наявність у справі акту від 22.01.2021 № 5, складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, який повністю дублює акт перевірки від 15.10.2020 № 163, у тому числі й зафіксовані в ньому аналогічні за змістом порушення (16 порушень).
Таким чином, наведені вище порушення правил пожежної та техногенної безпеки, що залишались неусунутими, становлять реальну загрозу життю та здоров'ю людей, оскільки такі порушення впливають на забезпечення безпеки роботи об'єкта у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі чи аварії; самій ліквідації пожежі, аварії, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків; евакуації людей та їх захисту від наслідків пожежі, аварії, надзвичайної ситуації індивідуальними засобами захисту органів дихання і шкіри, тощо.
Водночас суд зазначає, що згідно з абзацом 2 частини 5 статті 4 Закону № 877-V, відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Відтак у разі усунення виявлених порушень, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, відповідач не позбавлений можливості звернутися до органу державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення із повідомленням відновлення господарської діяльності.
Суд не наділений повноваженнями виконувати функції органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері охорони праці, які в свою чергу є дискреційними, а тому тільки позивач при проведенні перевірки вправі оцінити якість виконаних робіт, спрямованих на усунення порушень.
Верховний Суд у постанові від 26.05.2022 року у справі № 640/20539/19 вказав, що встановити факт усунення відповідачем виявлених під час перевірки порушень можливо виключно шляхом проведення перевірки та оформлення її результатів. Необхідним є усунення всіх виявлених порушень, які фіксуються у відповідному акті за результатами перевірки, а підставами для застосування заходів реагування як крайнього тимчасового заходу впливу на порушника, повинні бути факти не усунення саме тих порушень, які окремо чи у своїй сукупності створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Разом з тим, як наголошено у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №823/589/16, захід реагування у вигляді повного зупинення об'єкту до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Встановлене та неусунуте порушення, на переконання суду, свідчить про високі ризики пожежі та в разі настання техногенної або пожежної події можуть завдати істотну шкоду життю та здоров'ю людей як працівників, які працюють на вказаному об'єкті, що є підставою для заборони його експлуатації.
Окрім того, існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров'ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до відповідача заходів реагування.
Вказаний висновок узгоджується із позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 05.05.2022 у справі № 160/4988/19.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Станом на дату прийняття рішення по справі відповідачем не надано доказів повного усунення ним всіх встановлених під час перевірки порушень.
З огляду на те, що відповідачем не доведено факту повного усунення порушення вимог законодавства у сфері охорони праці, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, суд приходить до виснвоку про наявність підстав для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду у вигляді повного зупинення експлуатації будівель та споруд ДП «Клавдієвське лісове господарство» (код ЄДРПОУ 00992065), розташованого за адресою: Київська область, Бородянський район, смт. Клавдієво-Тарасове, вул. Шкільна, 22, до повного усунення підприємством порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.
Оскільки, відповідно до приписів ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати у даному випадку з відповідача стягненню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель та споруд Державного підприємства «Клавдієвське лісове господарство» (код ЄДРПОУ 00992065), розташованого за адресою: Київська область, Бородянський район, смт. Клавдієво-Тарасове, вул. Шкільна, 22, шляхом зобов'язання ДП «Клавдієвське лісове господарство» повністю зупинити експлуатацію вказаного об'єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 17.08.2020 № 99, складеному за результатами проведення планового державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.