про залишення позову без розгляду в частині
06 серпня 2025 року Справа № 320/47859/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Дудін С.О., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЛЬВЕРСТОУН ТРЕЙД" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "СІЛЬВЕРСТОУН ТРЕЙД" з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.01.2024 (суддя Донець В.А.) відкрито провадження у справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 13.02.2025 №246/0/15-25 звільнено ОСОБА_1 з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва (відряджений до Київського окружного адміністративного суду) у зв'язку з поданням заяви про відставку.
За результатами повторного автоматизованого розподілу 10.03.2025 адміністративна справа була передана для розгляду судді Дудіну С.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 адміністративну справу прийнято до провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Означеною ухвалою суду позовну заяву залишено без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання заяву про поновлення строку звернення до суду з позовною вимогою про оскарження рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 08.08.2023 №9312330/44296434 про відмову в реєстрації податкової накладної №202 від 07.07.2023 та докази поважності причин його пропуску.
20 березня 2025 року на адресу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви з додатками, а саме: надано заяву про поновлення процесуального строку в частині оскарження рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 08.08.2023 №9312330/44296434 про відмову в реєстрації податкової накладної №202 від 07.07.2023.
Означена заява мотивована тим, що протягом липня-серпня 2023 року позивач склав та направив на реєстрації до ЄРПН 599 податкових накладних, з яких 238 за липень 2023 року та 361 за серпень 2023 року. Реєстрація означених податкових накладних була зупинена, що повністю паралізувало діяльність позивача, оскільки за кожною податковою накладною ТОВ "СІЛЬВЕРСТОУН ТРЕЙД" надавалися пояснення та пакет документів щодо вчинення господарських операцій. На дату подання означеної позовної заяви в результаті одання позивачем повного пакету документів по кожній із поданих податкових накладних, частина з них була зареєстрована в автоматичному режимі. Водночас, щодо податкової накладної №202 від 07.07.2023 було прийняте спірне рішення про відмову в її реєстрації в ЄРПН.
Також позивач повторно посилався на проведення ГУ ДПС у Дніпропетровській області відносно нього документальної позапланової невиїзної перевірки з 18.09.2023 тривалістю 5 робочих днів, для проведення якої було підготовлено та направлено до контролюючого органу документи, пов'язані з предметом перевірки у кількості 4447.
Тобто, протягом перебігу тримісячного строку звернення до суду позивачем вживалися заходи щодо підготовки близько 9000 копій документів.
Дослідивши подану позивачем заяву про поновлення строків звернення, суд зазначає таке.
Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Стаття 123 КАС України встановлює наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду. Зокрема, частиною третьою цієї статті визначено, що в разі якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інше подібне за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість пропущеного строку; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд, зокрема, у постанові від 30.08.2018 в адміністративній справі № 813/2897/16.
Конституційний Суд України в Рішенні від 13.12.2011 №17-рп/2011 визнав конституційними положення КАС України про скорочені строки звернення до адміністративного суду в разі попереднього використання можливостей досудового порядку вирішення спору, якими лише скорочено строки здійснення окремих процесуальних дій, а змісту й обсягу конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя не звужено.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Спеціальним регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.
Статтею 56 Податкового кодексу України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів.
Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
За приписами пункту 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19 уже сформував правовий висновок, відповідно до якого норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац 3 пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Відповідно до висновків Великої палати Верховного Суду, викладених у постанові від 16.07.2025 у справі № 500/2276/24, в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень / дій / бездіяльності суб'єкта владних повноважень:
1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України);
2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов'язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України);
3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов'язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 ПК України).
Предметом позову уданій справі є, зокрема, оскарження рішень комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 08.08.2023 №9312330/44296434 про відмову в реєстрації податкової накладної №202 від 07.07.2023.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач оскаржив спірне рішення №9312330/44296434 до Державної податкової служби України.
Державною податковою службою України було прийнято рішення від 24.08.2023 №64707/44296434/2, яким рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області №9312330/44296434 від 08.08.2023 залишено в силі, а скаргу позивача - без задоволення.
У позовній заяві позивач зазначив, що вказане рішення було ним отримано 24.08.2023.
У зв'язку з цим, у даному випадку має бути застосований тримісячний строк для звернення до суду з вимогою про оскарження рішення від 08.08.2023 №9312330/44296434.
Таким чином, звернувшись 15.12.2023 до суду з даним позовом, позивач пропустив тримісячний строк звернення до суду з вимогою про оскарження рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 08.08.2023 №9312330/44296434 про відмову в реєстрації податкової накладної №202 від 07.07.2023.
Судом не приймаються до уваги викладені у заяві про поновлення процесуального строку доводи як такі, що не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду з позовом у цій справі. Так, велике навантаження працівників підприємства, велика кількість документів, що мали бути підготовлені позивачем, на переконання суду, не можуть бути виправданням порушення строку звернення до суду, оскільки позивачем не доведено вжиття ним всіх необхідних дій, які б свідчили про проявлення ним належної турботливості та обачливості задля дотримання строку звернення до суду, зокрема, збільшення штату працівників тощо.
Відповідно до частини тринадцятої-п'ятнадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
За таких обставин, приймаючи до уваги те, що позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись статтями 171, 240, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву залишити без розгляду в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 08.08.2023 №9312330/44296343 про відмову у реєстрації податкової накладної №202 від 07.07.2023 та зобов'язання ДПС України зареєструвати податкову накладну №202 від 07.07.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
2. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Дудін С.О.