про залишення позовної заяви без руху
06 серпня 2025 року м. Київ № 320/38502/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Перепелиця А.М., ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами Керівника Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра, що діє в інтересах держави, до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся Керівник Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра, що діє в інтересах держави, з позовом до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Міністерства культури та стратегічних комунікацій України (код ЄДРПОУ 43220275) щодо не включення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України пам'ятки археології «Могильник курганний» з охоронним номером 5189, який розташований у с. Кам'яне Солонянського району, Дніпропетровської області та взятий на державний облік на підставі рішення Дніпропетровського облвиконкому від 16.04.1987 за №180;
- зобов'язати Визнати протиправною бездіяльність Міністерства культури та стратегічних комунікацій України (код ЄДРПОУ 43220275) занести пам'ятку археології «Могильник курганний» з охоронним номером 5189 до Державного реєстру нерухомих пам'яток шляхом прийняття рішення, передбаченого вимогами ч. 1 ст. 14 Закону України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 та Порядком обліку об'єктів культурної спадщини, затвердженим наказом Міністерства культури України від 01.03.2024 №158.
Відповідно до ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Так, позивачем у позовній заяві зазначено ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а саме "02909938",
Проте, за даними Єдиного державногореєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ідентифікаційний код юридичної особи "02909938" належить Дніпропетровській обласній прокуратурі, а не Правобережній окружній прокуратурі міста Дніпра.
Окрім того, статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої вказаної статті КАС України, в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
У контексті наведеного, позовна заява повинна містити максимально чітко і зрозуміло сформовані позовні вимоги.
Суд зазначає, що обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, оскільки саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що містяться в статті 160 КАС України. Суд також зауважує, що цей обов'язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійсненні судочинства за його позовною заявою.
При цьому, суд звертає увагу, що позовні вимоги не мають юридичної визначеності з урахуванням приписів статті 5 КАС України.
З прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивачем оскаржується бездіяльність відповідача щодо не включення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України пам'ятки археології «Могильник курганний» з охоронним номером 5189, який розташований у с. Кам'яне Солонянського району, Дніпропетровської області та взятий на державний облік на підставі рішення Дніпропетровського облвиконкому від 16.04.1987 за №180.
Проте, прохальна частина позовної заяви не відповідає способам захисту порушеного права, які встановлено статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, прохальна частина позовної заява у частинні зобов'язання відповідача вчинити певні дії сформульована не чітко і не зрозуміло, не є юридично визначеною.
У зв'язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно уточнити прохальну частину позовної заяви, з урахуванням вказаних судом зауважень.
Відповідно до ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки можуть бути усунені, у п'ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду:
- уточненої позовної заяви, відповідно до кількості учасників справи, з відомостями про ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України) для позивача;
- уточненої позовної заяви, з урахуванням вказаних судом зауважень (з доказами надсилання всім учасникам справи).
Керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позовну заяву Керівника Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра, що діє в інтересах держави, - залишити без руху.
2. Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків.
3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Перепелиця А.М.