про залишення позовної заяви без розгляду
06 серпня 2025 року Київ № 640/10406/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Горобцової Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві питання про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Державної архітектурно-будівельної інспекції України «Про звільнення ОСОБА_1 » від 12.03.2021 №85 «ОС»;
- поновити ОСОБА_1 на посаді головного інспектора будівельного нагляду відділу методології та нагляду за видачею сертифікатів готовності об'єктів до експлуатації Департаменту дозвільних процедур Державної архітектурно-будівельної інспекції України;
- стягнути з Державної архітектурно - будівельної інспекції України середній заробіток за час вимушеного прогулу, а саме: за період з 12.03.2021 по дату ухвалення судового рішення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2021 відкрито провадження у справі №640/10406/21 за вказаним позовом та призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.10.2021 залучено до участі у справі в якості співвідповідача Державну інспекцію архітектури та містобудування України (код ЄДРПОУ 44245840, адреса: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26).
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 №2825-ІХ, дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю.
19.10.2023 вказані матеріали адміністративного позову отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 19.10.2023 справа розподілена судді Горобцовій Я.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.03.2024 адміністративну справу прийнято до провадження за правилами загального провадження, призначено підготовче судове засідання на 24.04.2024 о 12:00 год.
Повістка представнику позивача була направлена через підсистему «Електронний суд» на її електронну адресу, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_2, та отримана 22.03.2024 про що свідчить довідка про доставку електронного листа.
Повістка відповідачу на його електронну адресу, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_1, та отримана 25.03.2024 про що свідчить звіт про успішне отримання листа.
Крім того, повістку було направлено представнику відповідача через підсистему «Електронний суд» на її електронну адресу, а саме: office@diam.gov.ua, та отримана 25.03.2024 про що свідчить довідка про доставку електронного листа.
24.04.2024 у судове засідання було знято з розгляду, у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному. Розгляд справи відкладено на 12.06.2024 о 15:00 год.
Повістка представнику позивача була направлена в його електронний кабінет через підсистему «Електронний суд», та отримана 03.06.2024 о 22:06 про що свідчить довідка про доставку електронного листа.
Повістка відповідачу на його електронну адресу, а саме: office@diam.gov.ua, та отримана 05.06.2024 про що свідчить звіт про успішне отримання листа.
12.06.2024 у судове засідання з'явився представник відповідача. Решта учасників справи будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з'явились, причини неявки суду невідомі. Розгляд справи відкладено на 22.10.2024 о 14:30 год.
Повістка представнику позивача була направлена в його електронний кабінет через підсистему «Електронний суд», та отримана 10.10.2024 о 19:10 про що свідчить довідка про доставку електронного листа.
Повістка відповідачу на його електронну адресу, а саме: office@diam.gov.ua, та отримана 15.10.2024 про що свідчить звіт про успішне отримання листа.
22.10.2024 у судове засідання сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з'явились, причини неявки суду невідомі. Розгляд справи відкладено на 04.12.2024 о 11:00 год.
Повістка представнику позивача була направлена в його електронний кабінет через підсистему «Електронний суд», та отримана 18.11.2024 о 10:28 про що свідчить довідка про доставку електронного листа.
Повістка відповідачу на його електронну адресу, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_1, та отримана 20.11.2024 про що свідчить звіт про успішне отримання листа.
04.12.2024 у судове засідання сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з'явились, причини неявки суду невідомі. Розгляд справи відкладено на 25.02.2025 о 12:00 год.
Повістка позивачу була направлена в його електронний кабінет через підсистему «Електронний суд», та отримана 28.01.2025 о 00:50 про що свідчить довідка про доставку електронного листа.
Повістка відповідачу на його електронну адресу, а саме: office@diam.gov.ua, та отримана 03.02.2025 про що свідчить звіт про успішне отримання листа.
25.02.2025 у судове засідання з'явився представник відповідача. Решта учасників справи будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з'явились, причини неявки суду невідомі.
Представником відповідача подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки позивач втретє не з'явився в судове засідання.
Суд зазначає, що позивачем, представником позивача не подано до суду жодних заяв чи клопотань про відкладення судового засідання чи про розгляд справи за відсутності позивача.
Відповідно до частини третьої статті 124 КАС України судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється:
1) за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу;
2) за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.
За змістом частини десятої статті 126 КАС України вручення повістки представнику учасника справи вважається також врученням повістки і цій особі.
Відповідно до частини першої статті 127 КАС України часом вручення повістки вважається: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Частиною другою статті 127 КАС України встановлено, якщо повістку надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення.
Відповідно до частин першої - другої статті 129 КАС України за письмовою заявою учасника судового процесу, який не має офіційної електронної адреси, текст повістки надсилається йому судом електронною поштою, факсимільним повідомленням, телефонограмою, текстовим повідомленням з використанням мобільного зв'язку на відповідну адресу електронної пошти, номер факсу, телефаксу, телефону, зазначені у відповідній письмовій заяві. Учасник судового процесу повинен за допомогою електронної пошти (факсу, телефону) негайно підтвердити суду про отримання тексту повістки. Текст такого підтвердження роздруковується, а телефонне підтвердження записується відповідним працівником апарату суду, приєднується секретарем судового засідання до справи і вважається належним повідомленням учасника судового процесу про дату, час і місце судового розгляду. В такому випадку повістка вважається врученою учаснику судового процесу з моменту надходження до суду підтвердження про отримання тексту повістки.
Приписи статті 131 КАС України встановлюють обов'язок повідомити про зміну адреси та причини неприбуття в судове засідання.
Учасники судового процесу зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов'язані завчасно повідомити про це суд.
Положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі зміни адреси електронної пошти, номера факсу, телефаксу, телефону, які учасник судового процесу повідомив суду.
Суд вжив усі можливі заходи з використанням передбачених нормами Кодексу адміністративного судочинства України процесуальних засобів щодо належного повідомлення позивача, представника позивача про час, місце та дату судового засідання.
Відповідно до частини 5 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
При цьому, суд звертає увагу, що для унеможливлення залишення позовної заяви без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи, позивач має обґрунтувати поважність причин неявки або подати заяву про розгляд справи за його відсутності з додержанням принципу гласності судового процесу відповідно до частини першої статті 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права та пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, пункту 6 частини другої статті 129 Конституції України, статті 10 Кодексу адміністративного судочинства України, практики Європейського суду з прав людини (§ 63 рішення у справі «Podbielski and PPU Polpure v. Poland», рішення у справі «Мельхоус проти Чеської республіки», § 27 рішення у справі «Ріпан проти Австрії»).
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий розгляд справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя. Між тим, як зазначає у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватись належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Верховний Суд у постанові від 30.11.2022 у справі №759/14068/19 виходить із того, якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них.
З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» №11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року зазначив, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
Цих принципів і вимог позивач не дотримується.
Позивач, представник позивача про час та місце розгляду справи повідомлялися судом належним чином. У жодне з них у справі позивач, чи представник позивача не з'явилися.
Відсутність позивача та його представника в судовому засіданні з розгляду заявленого позову позбавляє суд можливості з'ясувати обставини, що мають значення для повного, об'єктивного вирішення спору, прийняття законного рішення у справі.
Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач, в першу чергу, має активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
З урахуванням викладеного, враховуючи, що позивач повторно не прибув, свого представника не направив у судові засідання без поважних причин, заяв про розгляд справи за відсутності позивача суду не подавав, а неявка позивача, перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання представника відповідача та залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись ст. ст. 44, 205, 240, 243, 248, 256, 294, 295, 297 КАС України, суд
Клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду - задовольнити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачеві, що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Я.В. Горобцова