ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"07" серпня 2025 р. справа № 300/1926/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Котович Ігор Олексійович, до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_3 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання здійснити виплату індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 29.11.2018, з 30.11.2018 по 14.07.2020, з 15.07.2020 по 31.12.2022, без урахування фактично виплачених сум поточної індексації пропорційно дням служби, -
ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діє адвокат Котович Ігор Олексійович (надалі по тексту також - представник позивача, адвокат Котович І.О.), 21.03.2025 звернувся в суд з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (надалі по тексту також - відповідач 1, ВЧ НОМЕР_1 ), Військової частини НОМЕР_2 (надалі по тексту також - відповідач 2, ВЧ НОМЕР_2 ), Військової частини НОМЕР_3 (надалі по тексту також - відповідач 3, ВЧ НОМЕР_3 ), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 стосовно нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за періоди з 01.03.2018 по 29.11.2018 із застосуванням абзаців 4-6 пункту 5 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" від 17 липня 2003 року за № 1078 в фіксованому розмірі 4 426,69 гривень на місяць, без урахування фактично виплачених сум поточної індексації;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення у сумі 4 426,69 гривень на місяць у загальній сумі 39 554,62 гривень за період з 01.03.2018 по 29.11.2018 включно, відповідно до приписів абзаців 4-6 пункту 5 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" від 17 липня 2003 року за №1078, та пропорційно дням служби в зазначеному періоді;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 стосовно нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за періоди з 30.11.2018 по 14.07.2020 із застосуванням абзаців 4-6 пункту 5 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" від 17 липня 2003 року за №1078 в фіксованому розмірі 3 866,99 гривень на місяць, без урахування фактично виплачених сум поточної індексації;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення у сумі 3 866,99 гривень в місяць у загальній сумі 75 343,93 гривень за період з 30.11.2018 по 14.07.2020 включно, відповідно до приписів абзаців 4-6 пункту 5 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" від 17 липня 2003 року за №1078, та пропорційно дням служби в зазначеному періоді;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_3 стосовно нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за періоди з 15.07.2020 по 31.12.2022 із застосуванням абзаців 4-6 пункту 5 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" від 17 липня 2003 року за №1078 в фіксованому розмірі 3 858,65 гривень на місяць, без урахування фактично виплачених сум поточної індексації;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення у сумі 3 858,65 гривень в місяць у загальній сумі 114 016,88 гривень за період з 15.07.2020 по 31.12.2022 включно, відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" від 17 липня 2003 року за №1078, та пропорційно дням служби в зазначеному періоді.
Підставою звернення позивача із вказаним позовом є дії відповідачів у нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення в неповному обсязі, а саме з порушенням абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 за №1078 за період з 01.03.2018 по 29.11.2018 у загальній сумі 39 554,62 гривень, за період з 30.11.2018 по 14.07.2020 у загальній сумі 75 343,93 гривень, за період з 15.07.2020 по 31.12.2022 у загальній сумі 114 016,88 гривень.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 , у періоди з 21.12.2017 по 29.11.2018 проходив військову службу на посадах Військової часини НОМЕР_1 . Позивач до відповідача 1 з вимогою повідомити чи проводився у періоди з 01.03.2018 по 08.11.2018 розрахунок та виплата позивачу індексації грошового забезпечення з урахуванням положень абзаців 4-6 пункту 5 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку індексації грошових доходів населення" від 07.07.2003 за №1078, та в якому розмірі. Відповідач 1 листом №1525/486/1741/пс від 21.11.2024 визнав, що не проводив нарахування та виплату індексації грошового забезпечення та надав довідку-розрахунок індексації позивача за періоди з 01.03.2018 по 29.11.2018, а також довідку про грошове забезпечення позивача.
У період з 30.11.2018 по 14.07.2020 ОСОБА_1 проходив військову службу на посадах Військової частини НОМЕР_2 . Відповідач 2 листом №173/837/пс від 20.11.2024 зазначив, що не проводив своєчасно нарахування та виплату індексації грошового забезпечення позивача з урахуванням положень абзаців 4-6 пункту 5 Постанови №1078 та надав довідку про розміри нарахованого та виплаченого грошового забезпечення позивача за його складовими.
Також у період з 15.07.2020 по 31.12.2022 позивач проходив військову службу на посадах військової частини НОМЕР_3 . З довідки №313/9/7913д від 15.11.2024 про розмір нарахованого та виплаченого грошового забезпечення позивача за період з 03.07.2022 по 30.08.2023 слідує, що відповідачем 3 не проводилась своєчасно індексація грошового забезпечення позивача з урахуванням положень абзаців 4-6 пункту 5 Постанови №1078.
Як зазначив позивач, Порядок №1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи "поточної" та "індексації-різниці". Згідно абзаців 3,4 пункту 5 Порядку №1078 у зв'язку із підвищенням у березні 2018 року доходу позивача відповідачу належало вирішити питання чи має останній право на отримання суми індексації-різниці, а також її розмір. Відповідачі не нараховували і не виплачували позивачу індексацію-різницю за періоди з 01.03.2018 по 29.11.2018, з 30.11.2018 по 14.07.2020, з 15.07.2020 по 31.12.2022. З огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалась у березні 2018 року. Відповідачі зобов'язані з 01.03.2018 по 29.11.2018, з 30.11.2018 по 14.07.2020, з 15.07.2020 по 31.12.2022 виплачувати суму індексації грошового забезпечення, визначену на підставі положень Порядку №1078. Враховуючи наведене просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Івано-Франківський окружний адміністративний суд ухвалою від 26.03.2025 відкрив провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України, Кодекс). Одночасно судом витребувано у сторін додаткові докази, необхідні для розгляду справи (а.с.51-54).
Відповідач 1 скористався правом на подання відзиву на позовну заяву. Так, Військова частина НОМЕР_1 скерувала через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему відзив із приміткою "Документ сформований в системі "Електронний суд" 07.04.2025" на позовну заяву, який зареєстровано судом 07.04.2025 за вх.№9067/25 (а.с.57-70). У поданому відзиві відповідач 1 заперечив проти доводів ОСОБА_1 , викладеного в адміністративному позові.
Так, відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року за №1013, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. Отже, під фіксованою сумою індексації заробітної плати слід розуміти різницю між сумою індексації і розміром підвищення заробітної плати, яка може мати місце у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) працівників. Така різниця розраховується лише у випадку, якщо розмір підвищення заробітної плати не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення тарифних ставок (окладів). Отже, сума підвищення грошового забезпечення перевищує суму індексації, яка склалась у березні 2018 року (яка дорівнює нулю, оскільки змінився "базовий" місяць), а тому підстав для застосування фіксованої суми індексації грошового забезпечення немає. Крім цього, відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_1 від 21.11.2024 року за №1525/486/1742/пс, у період з березня 2018 року по грудень 2018 року військовою частиною НОМЕР_1 здійснено нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 .
Враховуючи правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 09.06.2022 року у справі №600/524/21-а, Військова частини НОМЕР_1 звертає увагу на те, що Закон України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядок №1078 у період існування спірних правовідносин не містили в собі такого поняття як "фіксована сума індексації". Зазначений термін використовувався у додатку 4 "Приклад проведення індексації у разі підвищення грошових доходів" до Порядку, однак лише у редакції, що діяла до 15 грудня 2015 року. При цьому, виходячи з приведених вище правових норм, Військовою частиною НОМЕР_1 нарахування індексації за період з 01.03.2018 року по 29.11.2018 року здійснюється із застосуванням базового місяця березень 2018 року, при наявності на те правових підстав. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Представником Військової частини НОМЕР_3 через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему подано клопотання із приміткою "Документ сформований в системі "Електронний суд" 09.04.2025" про залишення позовної заяви без розгляду (а.с.71-76), в якому вказує наступне.
Так, з доданих до позовної заяви копій документів слідує, що позивач, не погоджуючись із порядком виплати йому грошового забезпечення, звернувся до суду із даним позовом, проте згідно з витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 30.08.2023 за №208 останній був виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення, при цьому, позовну заяву було подано до суду лише 25.03.2025, тобто з пропущенням встановленого КАС України строку на звернення до суду.
З урахуванням наведеного, на переконання представника Військової частини НОМЕР_3 , позивачем не надано жодних належних доказів наявності об'єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та не наведено поважних обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.
Разом із тим, зазначено, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача, вчинених на звернення позивача, при цьому, слід резюмувати обізнаність ОСОБА_1 щодо розміру заробітної плати, котру останній отримував кожного місяця, а отже й про порушені права та/або інтереси.
Також Військова частина НОМЕР_3 через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему скерувала до суду додаткові пояснення у справі із приміткою "Документ сформований в системі "Електронний суд" 09.04.2025" (а.с.77-91).
Військова частина НОМЕР_3 через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему скерувала до суду відзив із приміткою "Документ сформований в системі "Електронний суд" 09.04.2025" на позовну заяву (а.с.92-106), у якому заперечила проти доводів ОСОБА_1 , викладених у позовній заяві, зважаючи на наступне.
У разі, якщо відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 за №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" у березні 2018 року відбулось підвищення посадового окладу, то значення індексу споживчих цін у цьому місяці мало прийматися за 1 або 100 відсотків. Для проведення подальшої індексації індекс споживчих цін мав розраховуватися з квітня 2018 року. Порівняння суми підвищення грошового доходу у разі зростання посадового окладу та сумою індексації має здійснюватися відповідно до прикладу, наведеному у додатку 4 до Порядку. Зокрема у зазначеному прикладі з метою коректного зіставлення даних, порівняння суми підвищення грошового доходу із сумою індексації здійснюється в умовах місяця, у якому відбулося підвищення посадового окладу. Тобто, у березні 2018 року порівняння суми підвищення грошового забезпечення здійснювалось не у порівнянні із розміром грошового забезпечення, який склався у лютому 2018 року, а з урахуванням посадового окладу до та після його підвищення, а також всіх складових грошового забезпечення, які не мають, разового характеру та були встановлені на березень 2018 року. Таким чином, у березні 2018 року надбавка за виконання особливо важливих завдань та щомісячна додаткова грошова винагорода не були встановлені, то для здійснення порівняння суми підвищення грошового доходу та суми індексації, для коректного зіставлення даних ці виплати не враховуються.
В подальшому в період проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_3 з 15.07.2020 по 30.08.2023 розмір посадового окладу позивача не змінювався. При цьому індексація нараховувалась з дотриманням вимог встановлених Законом України "Про індексацію грошових доходів населення", Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 за №1078. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Суд ухвалою від 14.04.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_3 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання здійснити виплату індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 29.11.2018, з 30.11.2018 по 14.07.2020, з 15.07.2020 по 31.12.2022, без урахування фактично виплачених сум поточної індексації пропорційно дням служби, - залишив без руху.
Пунктом 2 ухвали суду від 14.04.2025 встановлено позивачу з дня вручення цієї ухвали десятиденний строк для усунення вказаних в описовій частині ухвали недоліків шляхом приведення у відповідність адміністративного позову до вимог, статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, подання обґрунтованої заяви про поновлення строку на звернення до суду з даним адміністративним позовом та доказів поважності причин його пропуску (а.с.107-111).
На адресу суду через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (надалі по тексту також - підсистема "Електронний суд" ЄСІТС, підсистема) надійшла заява про поновлення строку звернення до суду від 27.04.2025, зареєстрована у канцелярії суду 28.04.2025 (а.с.126-133).
Перевіряючи заяву від 28.04.2025 на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України, Кодекс), суд встановив, що така підписана в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС електронним цифровим підписом ОСОБА_2 .
Додатком до коментованої заяви слугує сформована у підсистемі від імені ОСОБА_3 , котрий первинно звернувся до суду та діє в інтересах позивача ОСОБА_1 на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії "АІ" за №1796339 від 21.03.2025 (а.с.11), довіреність на справу №300/1926/25 від 06.04.2025, котрою останній "уповноважує ОСОБА_2 представляти мої інтереси в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) у справі №300/1926/25 з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, а також пред'являти виконавчі документи, видані у формі електронного документа, на примусове виконання до органів державної виконавчої служби (приватних виконавців)" (а.с.129).
Івано-Франківський окружний адміністративний суд ухвалою від 02.05.2025 повернув без розгляду заяву ОСОБА_2 про поновлення строку на звернення до суду від 27.04.2025, що надійшла через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зареєстрована у канцелярії суду 28.04.2025 (а.с.134-137).
На адресу суду через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи надійшла заява представника позивача про поновлення строку звернення до суду від 11.05.2025, зареєстрована у канцелярії суду 12.05.2025.
За змістом доводів представника позивача, такий вказує про незастосовність до спірних правовідносин в частині порядку видачі грошових атестатів "Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту", затверджених наказом Міністра оборони України від 22.05.2017 за №280 (з урахуванням змін, внесених наказом Міністра оборони України від 22.04.2021 за №104), оскільки такий не є нормативно-правовим актом.
З приводу грошового атестата ОСОБА_1 за вих.№313/9/5115 від 30.08.2023, котрий містить особистий підпис позивача із рукописним зазначенням поруч "Отримав", відзначено про його видачу при переміщенні до іншої військової установи для подальшого проходження військової служби лише з метою передачі атестату до фінансового органу нового місця служби, проте проставлення підпису не свідчить про обізнаність ОСОБА_1 з інформацією, котра у останньому міститься.
У межах заяви зауважено, що відповідно до пункту 99 та пункту 100 Закону України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" від 24.03.1999 за №548-XIV саме помічник командира військової частини, серед іншого, має надавати правову допомогу службовим особам бригади в дотриманні законодавства з питань соціального і правового захисту військовослужбовців, проте представником Військової частини НОМЕР_3 не надано до суду звітні матеріали проведення інструкторсько-методичних занять на тему виплати індексації грошового забезпечення.
Окрім того, на переконання представника позивача, зважаючи на те, що військова служба в умовах воєнного стану носить понаднормовий характер навіть поза межами зон проведення заходів національної безпеки та оборони, проходження військової служби в такий період є достатньою та поважною підставою для поновлення строків звернення до суду.
Ухвалою суду від 16.05.2025 позовну заяву ОСОБА_1 в частині позовних вимог до Військової частини НОМЕР_3 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання здійснити виплату індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 15.07.2020 по 31.12.2022, без урахування фактично виплачених сум поточної індексації пропорційно дням служби, - залишено без розгляду (а.с.149-155).
Згідно наявної в матеріалах справи довідки про доставку електронного листа, ухвалу про відкриття провадження від 13.05.2024 у справі №300/3549/24 надіслано одержувачу - Головному управлінню Пенсійного фонду України в Сумській області засобами електронного зв'язку через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, котру доставлено до електронного кабінету останнього 13.05.2024 о 19:42 годині (а.с.46).
Згідно наявної в матеріалах справи довідки про доставку електронного листа, ухвалу про відкриття провадження від 26.03.2025 у справі №300/1926/25 надіслано одержувачу - Військовій частині НОМЕР_2 області засобами електронного зв'язку через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, котру доставлено до електронного кабінету останнього 26.03.2025 о 21:15 годині (зворотній а.с.55).
Відповідно до частини 1 статті 174 КАС України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 251 цього Кодексу.
Днем вручення судового рішення, серед іншого, є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи (пункт 2 частини 6 статті 251 КАС України).
З урахуванням вказаного ухвала суду про відкриття провадження у справі від 26.03.2025 вважається врученою відповідачу 2 належним чином.
Військова частина НОМЕР_2 , станом на день ухвалення рішення, не скористалось правом на подання відзиву на позовну заяву у строк, встановлений пунктом ухвалою про відкриття провадження від 26.03.2025.
В силу вимог частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, вивчивши адміністративний позов, відзив на позов, додаткові пояснення, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.
Згідно витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 22.12.2017 за №285 старшого лейтенанта ОСОБА_1 , призначеного наказом командира повітряного командування ОСОБА_4 (по особовому складу) від 30 жовтня 2017 року за №46 на посаду начальника електротехнічної служби-енергетика технічної частини військової частини НОМЕР_1 , вважати, що з 21 грудня 2017 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою (а.с.18).
Старшого лейтенанта ОСОБА_1 , начальника електротехнічної служби-енергетика технічної частини військової частини НОМЕР_1 , призначеного наказом командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 08 листопада 2018 року №641 на посаду офіцера організаційно-планової групи тилу логістики військової частини НОМЕР_2 , вважати, що справи та посаду здав і вибув до нового місця служби- АДРЕСА_1 з 29 листопада 2018 року виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення (зворотній бік а.с.18).
Таким чином, позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 з 21.12.2017 по 29.11.2018.
Витягом з наказу командира Військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 14.07.2020 за №149 засвідчується, що старшого лейтенанта ОСОБА_1 , призначеного наказом командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 08 листопада 2018 року №651 на посаду офіцера організаційно-планової групи тилу логістики, який прибув з військової частини НОМЕР_5 АДРЕСА_1 , з 30 листопада 2018 року зараховано до списків особового складу, на всі види забезпечення і вважати таким, що з 30 листопада 2018 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою посадовим окладом 5070 гривень на місяць, шпк "майор" (зворотній бік а.с.19).
Відповідно до витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 14.07.2020 за №149 капітана ОСОБА_1 , колишнього офіцера організаційно-планової групи тилу логістики, призначеного наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 03 липня 2020 року № 161, офіцером відділу управління інфраструктурним забезпеченням центру логістики об'єднаного штабу ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати, що 14 липня 2020 року справи та посаду здав і вибув до нового місця служби у м. Київ. 14 липня 2020 року виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення (а.с.19).
ОСОБА_1 проходив Військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 з 30.11.2018 по 14.07.2020.
Представник позивача звернувся до ВЧ НОМЕР_1 із адвокатським запитом від 01.11.2024 за №11/2024-15 з вимогою повідомити чи проводився у періоди з 01.03.2018 по 08.11.2018 розрахунок та виплата позивачу індексації грошового забезпечення з урахуванням положень абзаців 4-6 пункту 5 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку індексації грошових доходів населення" від 07.07.2003 за №1078, та в якому розмірі (а.с.16).
Відповідач 1 листом №1525/486/1741/пс від 21.11.2024 визнав, що не проводив нарахування та виплату індексації грошового забезпечення та надав довідку-розрахунок індексації позивача за періоди з 01.03.2018 по 29.11.2018, а також довідку про грошове забезпечення позивача (а.с.25).
Також адвокат Котович І.О. звертався до ВЧ НОМЕР_2 із запитом від 01.11.2024 за №11/2024-15 в якому просив повідомити чи проводився у періоди з 30.11.2018 по 14.07.2020 розрахунок та виплата позивачу індексації грошового забезпечення з урахуванням положень абзаців 4-6 пункту 5 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку індексації грошових доходів населення" від 07.07.2003 за №1078, та в якому розмірі (а.с.17).
Відповідач 2 листом від 20.11.2024 за №173/837/пс зазначив, що нарахування та виплата індексації грошового забезпечення за період з 30.11.2018 по 14.07.2020 здійснювалась у встановленому законом порядку та надав запитувані документи (а.с.26-27).
Суд зазначає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_3 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання здійснити виплату індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 15.07.2020 по 31.12.2022, без урахування фактично виплачених сум поточної індексації пропорційно дням служби, - залишено без розгляду ухвалою суду від 16.05.2025, а відтак судом не розглядаються (а.с.149-155).
Вважаючи протиправними дії відповідачів, щодо не виплати різниці між сумою індексації грошового забезпечення та розміром підвищення грошового забезпечення з урахуванням вимог абзаців 4 та 6 пункту 5 Порядку №1078 за період з 01.03.2018 по 29.11.2018 у загальній сумі 39 554,62 гривень, за період з 30.11.2018 по 14.07.2020 у загальній сумі 75 343,93 гривень, за період з 15.07.2020 по 31.12.2022 у загальній сумі 114 016,88 гривень ОСОБА_1 звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права.
Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в редакції, чинній на момент врегулювання спірних правовідносин.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 за №2232-ХІІ (надалі по тексту також - Закон №2232-XII), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Водночас, Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 за №2011-ХІІ (надалі по тексту також - Закон №2011-XII) визначено основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлено єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантовано військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
За змістом статті 1 Закону №2011-XII соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з частиною 2 статті 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця (частина 3 статті 9 Закону №2011-XII).
В свою чергу, правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" (надалі по тексту також - Закон №1282-ХІІ).
Так, в силу правового регулювання, визначеного статтею 1 Закону №1282-XII, індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Приписами статті 2 Закону №1282-XII визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Підстави для проведення індексації визначені статтею 4 Закону № 1282-ХІІ.
У первинній редакції частина 1 статті 4 цього Закону передбачала, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.
Надалі до цієї норми були внесені зміни Законом України від 24.12.2015 за №911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (надалі по тексту також - Закон №911-VIII), який набрав законну силу 01.01.2016.
Тож, індексація грошових доходів населення, як то визначено статтею 4 Закону №1282-XII (в редакції змін згідно із Законом №911-VIII від 24.12.2015), проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Інші положення статті 4 цього Закону з 2005 року й дотепер залишилися незмінними.
Зокрема, частинами 2-5 статті 4 Закону №1282-ХІІ передбачено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У рішенні Конституційного Суду України від 15.10.2013 у справі №9-рп/2013 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу Законів про працю України (надалі по тексту також - КЗпП України) зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Тому системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення, зважаючи на застосування положень частини 2 статті 6 Закону №1282-XII, визначається Кабінетом Міністрів України. В даному випадку такими правилами є Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 за №1078 (як зазначено вище, надалі по тексту також - Порядок №1078).
Згідно пункту 11 Порядку №1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 1 січня 2016 року).
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Пунктом 2 Порядку №1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, в тому числі й грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби
Як визначено пунктом 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Отже, з системного аналізу вказаних норм законодавства суд дійшов висновку про те, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті, у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.
Питання про те, як саме визначається сума індексації, регулювалося абзацом 6 пункту 4 Порядку №1078, а з 15.03.2018 врегульоване абзацом 5 цього ж пункту, норми яких є тотожними і передбачають, що сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Пункт 5 Порядку №1078 застосовується з 1 грудня 2015 року у новій редакції на підставі постанови Уряду №1013 від 09.12.2015.
Абзац 1 пункту 5 Порядку №1078 у вказаній редакції передбачав, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Цей же абзац діяв з 15 березня 2018 року до 1 квітня 2021 року у редакції постанови Уряду №141 від 28.02.2018 і встановлював, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Абзац 2 пункту 5 Порядку №1078 застосовується з 1 грудня 2015 року дотепер у редакції постанови Уряду №1013 від 09.12.2015 і передбачає, що обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
В свою чергу, абзац 3 пункту 5 Порядку №1078 застосовувався з 1 грудня 2015 року у редакції постанови Уряду №1013 від 09.12.2015 і передбачав, що сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Цей же абзац з 15 березня 2018 року дотепер діє у редакції постанови Уряду №141 від 28.02.2018 та передбачає, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 застосовується з 1 грудня 2015 року дотепер у редакції постанови Уряду №1013 від 09.12.2015 і встановлює таке правило: якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Абзац 5 пункту 5 Порядку №1078 застосовувався з 1 грудня 2015 року до 1 квітня 2021 року у редакції постанови Уряду №1013 від 09.12.2015 і передбачав, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 діяв з 1 грудня 2015 року у редакції постанови Уряду №1013 від 09.12.2015 і передбачав, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 11 цього Порядку.
Цей же абзац з 15 березня 2018 року до 1 квітня 2021 року діяв у редакції постанови Уряду №141 від 28.02.2018 і передбачав, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 11 цього Порядку.
Пункт 102 Порядку №1078 був викладений у новій редакції на підставі постанови Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року.
У цій редакції пункт 102 Порядку №1078 застосовувався з 1 грудня 2015 року до 1 квітня 2021 року та передбачав, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
Абзац 2 пункту 3 статті 9 Закону №2011-XII передбачає, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 за №260, що був чинним до 07.06.2018, затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (надалі по тексту також - Інструкція №260).
Відповідно до пункту 1.2. Інструкції №260 грошове забезпечення військовослужбовців визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Розміри посадових окладів, окладів за військовими званнями, додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців установлюються відповідно до чинного законодавства.
Аналогічне правове регулювання з 20.07.2018 визначено Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України №260 від 07.06.2018.
Механізм індексації має універсальний характер, позаяк індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру. Своєю чергою, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації (пункт 44 постанови Верховного Суду від 27.04.2021 у справі № 380/1513/20).
Виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення (постанови Верховного Суду від 19.07.2019 у справі №240/4911/18, від 07.08.2019 у справі №825/694/17, від 20.11.2019 у справі №620/1892/19).
Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (постанова Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №206/4411/16-а).
Крім цього, Порядок №1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, "поточної" та "індексації-різниці".
Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.
У разі виникнення спору щодо індексації грошових доходів, коло обставин, які є істотними для справи; факти, що підлягають встановленню; характер спірних правовідносин; матеріальний закон, який їх регулює, - залежать від виду індексації, з приводу якої існує спір.
Щодо поточної індексації, то право працівника на її отримання виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 01.01.2016 встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 11, абзац 6 пункту 5 Порядку №1078).
Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку № 1078).
Пунктом 14 Порядку №1078 визначено, що єдиним компетентним органом, який має право надавати роз'яснення щодо порядку нарахування індексації грошових доходів населення є Мінсоцполітики.
Так, Мінцосполітики у своєму листі від 08.09.2021 за №826/3263/фес зазначає, що посадові оклади військовослужбовців востаннє підвищувались у січні 2008 року. Цим же листом Мінсоцполітики визначено, що сума індексації у березні 2018 року становить 4 463,15 (1762 (прожитковий мінімум) х 253,3 (величина приросту індексу споживчих цін) / 100).
Як встановлено судом, у період з 01.03.2018 по 29.11.2018 та з 30.11.2018 по 14.07.2020 спірним між сторонами є виплата суми індексації у разі настання обставин, передбачених абзацами 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078.
В контексті вказаного варто мати на увазі, що "фіксованої" суми індексації Закон №1282-XII і Порядок №1078 такого поняття не містять.
Цей термін фігурував у Додатку 4 до Порядку №1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.06.2012 за №526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.
Проте постановою Уряду від 09.12.2015 за №1013 цей Додаток викладений у новій редакції і з 01.12.2015 у цьому Додатку, як і в цілому Порядку №1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується.
З 01.12.2015 в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувались з 01.12.2015 передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме: сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу (абзац 3); сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).
Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувались з 15.03.2018 передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме: сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3); сума індексації у місяці підвищення грошових доходів нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу (абзац 4).
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів, посадових окладів, грошового доходу) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до чергового підвищення тарифних ставок (окладів, посадових окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає суду підстави зробити висновок, що нарахування й виплата суми індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов'язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Враховуючи те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, суд дійшов висновку, що повноваження відповідача щодо виплати цієї суми індексації не є дискреційними. Своєю чергою, обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати такий вид індексації грошового забезпечення.
З урахуванням того факту, що 01.03.2018 набрала чинності Постанова №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 102 Порядку №1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу ОСОБА_1 , за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
Системний і цільовий способи тлумачення абзаців 3, 4 Порядку №1078 дають суду підстави зробити висновок, що у зв'язку із підвищенням у березні 2018 року доходу ОСОБА_1 відповідачам належало вирішити питання, чи має останній право на отримання суми індексації-різниці, а якщо так, то у якому розмірі.
Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23.03.2023 у справі №400/3826/21, від 29.03.2023 у справі №380/5493/21, від 06.04.2023 у справі №420/11424/21, від 20.04.2023 у справі №320/8554/21, від 11.05.2023 у справі №260/6386/21, від 22.06.2023 у справі №520/6243/22 із подібними правовідносинами, яка в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України підлягає врахуванню під час розгляду цієї справи.
Згідно з положеннями частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як видно з установлених обставин справи, ВЧ НОМЕР_6 та ВЧ НОМЕР_2 не нараховувала і не виплачувала позивачу цей вид індексації за період з 01.03.2018 по 29.11.2018 та з 30.11.2018 по 14.07.2020. Водночас позивач наполягає на тому, що має право на отримання індексації-різниці і що це право відповідачем проігноровано.
У цьому контексті суд зауважує, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Щодо кола обставин, які належить з'ясувати для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, то буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А); суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку № 1078).
Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23.03.2023 у справі №400/3826/21, від 29.03.2023 у справі №380/5493/21, від 06.04.2023 у справі №420/11424/21, від 20.04.2023 у справі №320/8554/21, від 11.05.2023 у справі №260/6386/21, від 22.06.2023 у справі №520/6243/22 із подібними правовідносинами.
В матеріалах справи міститься витяг з особового рахунку №24 за період з грудня 2017 року по грудень 2018, в якому наявна інформація про нараховане та виплачене грошове забезпечення ОСОБА_1 (а.с.62).
У розглядуваному випадку, суд вважає коментований витяг належним доказом, яку слід взяти до уваги на підтвердження розміру грошового забезпечення позивача.
Досліджуючи нарахування та виплати позивачу суми індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 29.11.2018 та з 30.11.2018 по 14.07.2020 суд встановив, що грошове забезпечення позивача у лютому 2018 року (виплачено в березні 2018 року) становило 10 574,40 гривень (а.с.62).
Також судом враховано, що грошове забезпечення позивача у березні 2018 року (виплачено у квітні 2018 року) становило 10 414,85 гривень (а.с.9-10).
Відтак, з урахуванням вказаного, грошовий дохід позивача зменшився, виходячи з розрахунку: 10414,85 - 10 574,40 = - 159,99 гривень.
Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку №1078 сума індексації грошового забезпечення за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018 помножити на величина приросту індексу споживчих цін і поділити на 100 відсотків (1 762,00 х 253,30% / 100 = 4 463,15).
В силу вимог абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума належної позивачу індексації у березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а саме: 4 463,15 - 0 = 4 463,15 гривень.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1.9 Інструкції №260 грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується за місцем штатної служби в поточному місяці за минулий.
Суд резюмує, що в спірному випадку для обчислення належної позивачу індексації-різниці відповідно до абзацу 4 Порядку №1078, слід застосовувати показник грошового доходу, як нараховане грошове забезпечення (станом на лютий 2018 року - 10 574,40 гривень, станом на березень 2018 року - 10 414,85 гривень), а не розмір грошового забезпечення, яке фактично виплачено у поточному місяці.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1.9 Інструкції №260 грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується за місцем штатної служби в поточному місяці за минулий.
Тобто, при обчисленні, позивач помилково застосував не нараховане грошове забезпечення за лютий-березень 2018 року, а фактично виплачене у цих місяцях (за січень-лютий 2018 року).
Таким чином, починаючи з березня 2018 року сума індексації грошового забезпечення, з урахуванням абзаців 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 має виплачуватися ОСОБА_1 у розмірі 4 463,15 гривень до моменту наступного підвищення посадового окладу чи до дня звільнення.
Однак відповідач протиправно оминув вимоги абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 та починаючи з 01.03.2018 не виплачував позивачу до "поточної індексації" - "індексацію-різниці" грошового забезпечення у фіксованому розмірі 4 463,15 гривень в місяць, а у разі коли величина індексу споживчих цін перевищить поріг в розмірі 103 відсотка, то в підвищеному розмірі відповідно до чинного законодавства, аж до наступного підвищення тарифної ставки (окладу), при якому сума збільшення грошового забезпечення перевищить фіксовану суму індексації.
Дана правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 23.04.2020 у справі №816/1728/16, від 10.09.2020 у справі №200/9297/19-а, від 22.06.2023 у справі №520/6243/22.
З урахуванням вказаного, суд дійшов висновку про те, ВЧ НОМЕР_7 та ВЧ НОМЕР_2 всупереч абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 не нарахував і не виплатив позивачу, за період з 01.03.2018 по 29.11.2018 та з 30.11.2018 по 14.07.2020 індексацію грошового забезпечення із застосуванням індексації-різниці в сумі 4 463,15 гривень щомісячно.
У спірному випадку слід також врахувати абзац 6 пункту 4 Порядку №1078, за змістом якого у разі коли особа працює/служить неповний робочий/службовий час, сума індексації визначається з розрахунку повного робочого часу/кількості календарних днів у місяці, а виплачується пропорційно відпрацьованому/службовому часу.
З урахуванням вказаного за період з 01.03.2018 по 29.11.2018 та з 30.11.2018 по 14.07.2020 сума індексації підлягає визначенню з розрахунку кількості календарних днів у місяці, а виплаті пропорційно відпрацьованому/службовому часу.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (частини 1, 2 статті 77 КАС України).
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд за правилами статті 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
В силу вимог частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Водночас, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина 2 статті 9 КАС України).
У разі задоволення позову суд, застосовуючи припису пункту 10 частина 2 статті 245 КАС України, може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні (абзац 2 частини 4 статті 245 КАС України).
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, зважаючи на встановлення у справі не виконання відповідачем при розгляді заяви позивача власних повноважень в належному і повному обсязі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до часткового задоволення.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає, що ОСОБА_1 на підставі пункту 12 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи (а.с.10).
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, серед інших, і витрати на професійну правничу допомогу (частина 3 статті 132 КАС України).
Згідно статті 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Представник позивача, Котович І.О., в адміністративному позові просить стягнути на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 34 337,00 гривень.
Представником позивача, на виконання вимог статті 134 КАС України, не надано суду належних доказів, які підтверджують здійснення ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу в розмірі 34 337,00 гривень, з огляду на вказане, у суду відсутні підстави для вирішення питання про відшкодування останніх.
З огляду на не понесення позивачем судових витрат по сплаті судового збору, за відсутності доказів оплати сторонами інших судових витрат у справі, керуючись частиною 5 статті 139 КАС України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстави для розподілу судових витрат у справі.
На підставі статті 1291 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 за №1078, при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у період з 01.03.2018 по 29.11.2018.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 29.11.2018 в сумі 4 463,15 гривень (чотири тисячі чотириста шістдесят три гривні п'ятнадцять копійок) щомісячно, із урахуванням вимог абзацу 6 пункту 4, абзаців 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 за №1078, та з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 за №1078, при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у період з 30.11.2018 по 14.07.2020.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 30.11.2018 по 14.07.2020 в сумі 4 463,15 гривень (чотири тисячі чотириста шістдесят три гривні п'ятнадцять копійок) щомісячно, із урахуванням вимог абзацу 6 пункту 4, абзаців 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 за №1078, та з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 ), АДРЕСА_2 ;
представник позивача - Котович Ігор Олександрович (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_9 ), АДРЕСА_3 ;
відповідач 1 - Військова частина НОМЕР_1 (ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_10 ), АДРЕСА_4 ;
відповідач 2 - Військова частина НОМЕР_2 (ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_11 ), АДРЕСА_5 ;
відповідач 3 - Військова частина НОМЕР_3 (ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_12 ), АДРЕСА_6 .
Суддя Чуприна О.В.