06 серпня 2025 року Справа № 280/3496/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження адміністративну справу
за позовною заявою Головного управління ДПС у Запорізькій області
до Товариства з обмеженою відповідальністю “ДРАКАРІС.»
про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, -
Головне управління ДПС у Запорізькій області (далі - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “ДРАКАРІС.» (далі - відповідач), в якій позивач просить суд надати Головному управлінню ДПС у Запорізькій області дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ДРАКАРІС.» (зареєстроване як юридична особа за адресою: 69019, Україна, Запорізька обл., м. Запоріжжя, пр. Соборний буд. 210-А, кв. 10.) за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
В обґрунтування позовної заяви вказав, що за Товариством з обмеженою відповідальністю “ДРАКАРІС.» рахується податковий борг у сумі 102 669,38 грн., з яких: 13 802,11 грн. по податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, 88 867,27 грн. по орендній платі з юридичних осіб. Стверджує, що податковим органом вживались заходи, направлені на погашення податкового боргу та боржнику направлялась податкова вимога форми «Ю» №0002363-1307-0801 від 14.08.2023, яка залишилась без виконання. Також вказує, що на підставі п.95.5 ст.95 Податкового кодексу України уповноваженими особами ГУ ДІІС у Запорізькій області прийняті рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу від 07.05.2024 №233/4-0801 та від 20.11.2024 №597/4-0801. На виконання вказаних рішень про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу до банківських установ були направлені платіжні інструкції від 15.01.2025, які направлені до Запорізького РУ АТ КБ «Приватбанк», м.Запоріжжя, р/р НОМЕР_1 та були повернуті без виконання у зв'язку з відсутністю коштів. З огляду на викладене, позивач просить суд задовольнити позов.
Ухвалою суду від 20.05.2025 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/3496/25. Призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання протягом шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав, направлена на його адресу ухвала суду повернулась без вручення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Згідно частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив наступне.
Згідно наданого витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю “ДРАКАРІС.» зареєстроване як юридична особа за адресою: 69019, Запорізька обл., м. Запоріжжя, пр. Соборний буд. 210-Д, кв. 10.
За даними інтегрованої картки платника податків Товариство з обмеженою відповідальністю “ДРАКАРІС.» має податковий борг 13 802,11 грн. по податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості та 88 867,27 грн. по орендній платі з юридичних осіб.
Контролюючий орган направляв на податкову адресу відповідача податкову вимогу форми “Ю» №0002363-1307-0801 від 14.08.2023.
Уповноваженою особою ГУ ДПС у Запорізькій області на підставі статті 89 ПК України винесено рішення про опис майна ТОВ “ДРАКАРІС.» у податкову заставу від 15.08.2023 №1426/08-01-13-05.
На підставі даного рішення складено Акт опису майна від 26.09.2023 №327/08-01-13-05-14, яким описано у податкову заставу майно ТОВ “ДРАКАРІС.», а саме: об'єкти нерухомого майна. Адреса: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Миру, буд. 1.
Податковий борг виник у зв'язку з несплатою самостійно визначених сум податку у податкових деклараціях на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та розрахунках земельного податку.
ГУ ДПС у Запорізькій області прийняті рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу від 07.05.2024 №233/4-0801 та від 20.11.2024 №597/4-0801.
На виконання вказаних рішень про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу до банківських установ були направлені платіжні інструкції від 15.01.2025, які направлені до Запорізького РУ АТ КБ «Приватбанк», м.Запоріжжя, р/р НОМЕР_1 , які повернулась без виконання, у зв'язку з відсутністю кош тів.
У зв'язку з відсутністю коштів для погашення податкового боргу, податковий орган вважає, що наявні підстави для звернення до суду з позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
За правилами підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України (тут і в подальшому в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з пунктом 36.1 статті 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з пунктом 59.1статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 87.2 статті 87 ПК України встановлено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Згідно з пунктом 88.1 статті 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення (пункт 88.2 статті 88 ПК України).
Відповідно до пункту 89.1 статті 89 ПК України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.
Пунктом 89.2 статті 89 ПК України встановлено, що з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.
У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.
Пункт 89.3 статті 89 ПК України передбачає, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.
До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.
Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.
Порядок застосування податкової застави податковими органами визначений Порядком № 586, абзац 2 пункту 10 якого передбачає, що опис майна може бути проведено за інформацією, документами і матеріалами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності та їх посадових осіб, які забезпечують ведення відповідних державних реєстрів (кадастрів).
Згідно з п.95.1 ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктом 95.2 ст.95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до п.95.3 ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Пунктом 95.4 ст.95 ПК України визначено, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з положеннями пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов'язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов'язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У разі наявності непогашеного зобов'язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов'язання держави.
У таких випадках: рішення про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов'язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи; рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення.
Тобто, з аналізу вказаних положень податкового законодавства вбачається, що за наявності відповідних обставин, а саме: якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов'язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені Податковим кодексом України строки, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов'язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість, контролюючий орган за рішенням його керівника (його заступника або уповноваженої особи) наділений правом для здійснення стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, без звернення до суду.
Наведене відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному в постанові КАС ВС від 17.10.2024 у справі № 160/517/23.
До предмету доказування у справі, що розглядається, входять обставини щодо переліку усіх відкритих платником податків банківських рахунків, наявність/відсутність на таких рахунках грошових коштів, необхідних для погашення наявної у відповідача суми податкового боргу, а також вчинення податковим органом дій щодо стягнення коштів з таких рахунків.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 15.11.2022 у справі №807/675/16, від 06.12.2022 у справі №813/4632/16, від 24.02.2023 у справі №826/17041/14, від 23.03.2023 у справі №520/15977/2020 тощо.
Як установлено судом, контролюючим органом прийнято рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу від 07.05.2024 №233/4-0801 та від 20.11.2024 №597/4-0801, на виконання яких направлені платіжні інструкції від 15.01.2025 до Запорізького РУ АТ КБ «Приватбанк», м.Запоріжжя, р/р НОМЕР_1 , які повернулись без виконання у зв'язку з відсутністю коштів, також податковим органом направлялась боржнику податкова вимога форми “Ю» №0002363-1307-0801 від 14.08.2023.
Відповідно до пункту 20.1.34-1 статті 20 ПК України податковий орган має право звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що контролюючим органом вжито всіх можливих заходів для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу відповідача, однак такі заходи не дали позитивного результату у зв'язку з відсутністю коштів, які перебувають у власності платника податку.
За наведеного вище суд дійшов висновку про наявність правових підстав для надання контролюючому органу дозволу на погашення усієї суми боргу суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
З урахуванням вимог ч. 2 ст. 139 КАС України, судовий збір з відповідача не стягується.
Керуючись ст.ст. 9, 12, 139, 255, 257 КАС України, суд, -
Позовну заяву Головного управління ДПС у Запорізькій області (Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ 44118663) до Товариства з обмеженою відповідальністю “ДРАКАРІС.» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, - задовольнити повністю.
Надати Головному управлінню ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр.Соборний, 166; код ЄДРПОУ ВП 44118663) дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ДРАКАРІС.» (пр. Соборний, буд. 210-А, кв. 10, м. Запоріжжя, 69019, код ЄДРПОУ 43786801) за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення,а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 06.08.2025.
Суддя Л.Я. Максименко