Україна
Донецький окружний адміністративний суд
05 серпня 2025 року Справа№200/4358/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Троянової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності з непроведення нарахування та виплати компенсації втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії в повному розмірі, нарахованої на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07.11.2022 по справі № 200/3511/22, за весь період її невиплати з 01.03.2022 року по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії (30.05.2025 року); зобов'язання нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії в повному розмірі, нарахованої на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07.11.2022 по справі №200/3511/22, за весь період її невиплати з 01.03.2022 року по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії (30.05.2025 року).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20 червня 2025 року суд прийняв до розгляду позовну заяву та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) без виклику учасників справи.
За правилами частини 1 статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином за допомогою програмного забезпечення «Електронний суд».
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07.11.2022 по справі № 200/3511/22 відповідач здійснив йому нарахування пенсії по інвалідності з 01.03.2022 року без обмеження максимальним розміром із урахуванням виплачених сум. Нарахована сума доплати пенсійних виплат за результатами перерахунку згідно Рішення по справі № 200/3511/22 за період з 01.03.2022 по 31.08.2023 склала 46909,60 грн. 30 травня 2025 року Державною казначейською службою України на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі № 200/3511/22 мені було виплачено основну суму доходу (заборгованість з пенсії) у сумі 46859,60 грн (комісія 50 грн.). Зазначив, що звернувся до відповідача про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходу за час затримки виплати вчасно не виплаченої частини пенсії в сумі 46909,60 грн. за період з 01.03.2022 по 30.05.2025, проте відповідач повідомив про відсутність підстав для розрахунку компенсації на суму заборгованості. Бездіяльність відповідача з непроведення нарахування та виплати компенсації втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії в повному розмірі, нарахованої на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07.11.2022 по справі № 200/3511/22, за весь період її невиплати з 01.03.2022 року по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії (30.05.2025 року), вважає протиправним, просив задовольнити позов.
Відповідачем через канцелярію суду у встановлені судом строки, надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2025 року по справі №200/3511/22 нарахована сума доплати за результатами перерахунку згідно рішення суду, з урахуванням виплачених сум, за період з 01 березня 2022 року по 31 серпня 2023 року у розмірі 46909 гривень 60 копійок. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2023 року по справі № 200/3511/22 Замінено спосіб і порядок виконання рішення суду, на підставі якого Донецьким окружним адміністративним судом 27 січня 2023 року видано виконавчий лист № 200/3511/22 […] на «стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нарахованої суми доплати за результатами перерахунку згідно рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2022 року по справі № 200/3511/22 за період з 01 березня 2022 року по 30 серпня 2023 року у загальній сумі 46909 гривень 60 копійок». Зазначив, що судові рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників здійснюються органами Казначейства, а не Пенсійним фондом України та його структурними підрозділами. у Головного управління відсутні рахунки відкриті в органах Державної казначейської служби України, тому виплата за означеними рішеннями суду відбувається за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду, а не за рахунок коштів Головного управління. Таким чином, Головне управління не проводило вищеозначеним рішенням суду, а отже, і не є належним відповідачем у справі.
Крім того, позивачем подано до суду відзив на позовну заяву, зміст якої аналогічний викладеному в позовній заяві.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є громадянином України (паспорт серії НОМЕР_2 ), особою з інвалідністю 2 групи внаслідок війни (посвідчення серії НОМЕР_3 від 21 лютого 2011 року) та особою, що претендує на виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії.
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010) є суб'єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, основним завданням якого, згідно вимог чинного законодавства, зокрема, є реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення.
Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 на управління покладені повноваження, зокрема, щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії, щомісячного довічного грошове утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством (підпункти 7,8 пункту 4 Положення).
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2022 року у справі №200/3511/22 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не здійснення ОСОБА_1 нарахування та виплати пенсії по інвалідності з 01 березня 2022 року без обмеження максимальним розміром. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії по інвалідності на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 про розмір грошового забезпечення від 06.07.2021 №ФС-98101/09/01/929, згідно з рішенням Донецького окружного адміністративного суд від 11 жовтня 2021 року у справі № 200/10580/21 з 01 березня 2022 року без обмеження максимальним розміром із урахуванням виплачених сум.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2023 року у справі № 200/3511/22 залишено без задоволення апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2022 року у справі № 200/3511/22. Залишено без змін рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2022 року у справі 200/3511/22.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2023 року у справі № 200/3511/22 задоволено заяву Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про заміну способу та порядку виконання рішення суду по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Замінено спосіб і порядок виконання рішення суду, на підставі якого Донецьким окружним адміністративним судом 27.01.2023 видано виконавчий лист № 200/3511/22 про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії по інвалідності на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 про розмір грошового забезпечення від 06.07.2021 № ФС-98101/09/01/929, згідно з рішенням Донецького окружного адміністративного суд від 11 жовтня 2021 року у справі № 200/10580/21 з 01 березня 2022 року без обмеження максимальним розміром із урахуванням виплачених сум, зі «стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нарахованої суми доплати за результатами перерахунку згідно рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07.11.2022 по справі № 200/3511/22 за період з 01.03.2022 по 30.06.2023 у загальній сумі 10909,60 грн» на «стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нарахованої суми доплати за результатами перерахунку згідно рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07.11.2022 по справі № 200/3511/22 за період з 01.03.2022 по 30.08.2023 у загальній сумі 46909,60 грн».
30.05.2025 року позивачу виплачено заборгованість з пенсії у розмірі 46909,60 грн, що підтверджується скріншотом з програмного забезпечення банківської установи.
На звернення позивача з питань нарахування та виплату компенсації втрати частини доходу за час затримки виплати вчасно не виплаченої частини пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області надано відповідь листом від 11.06.2025 року 18231-18209/М-02/8-0500/25, відповідно до якої на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07.11.2022 по справі №200/3511/22, яке набрало законної сили 19.06.2023, Головним управлінням здійснено перерахунок пенсії по інвалідності на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 про розмір грошового забезпечення від 06.07.2021 № ФС98101/09/01/929, згідно з рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2021 року у справі № 200/10580/21 з 01 березня 2022 року без обмеження максимальним розміром із урахуванням виплачених сум. Нарахована сума доплати за результатами перерахунку згідно Рішення суду за період з 01.03.2022 по 31.08.2023 склала 46909,60 грн. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07.09.2023 по справі 200/3511/22 змінено спосіб і порядок виконання Рішення суду на стягнення з Головного управління нарахованої суми доплати за результатами перерахунку за період з 01.03.2022 по 31.08.2023 у загальній сумі 46909,60 грн. Доплата до пенсії на виконання вимог суду, нарахована разово та не носить щомісячний характер. Це підтверджується тим, що сума 46909,60 грн є підсумком за визначений період (з 01.03.2022 року по 31.08.2023 року). Закон № 2050 спрямований на захист прав громадян у разі порушення строків виплати регулярних доходів (наприклад, заробітної плати, пенсій, соціальних допомог тощо, які виплачуються щомісячно). Оскільки у цьому випадку йдеться про разову виплату, нараховану відповідно до рішення суду, її не можна класифікувати як регулярний дохід, який регулюється нормами Закону №2050. Отже, для розрахунку компенсації на суму заборгованості за Рішенням суду немає законних підстав.
Отже, предметом спору у даній справі є наявність правових підстав для виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.03.2022 по 31.08.2023 на суму пенсії 46909,60 грн.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Згідно з частиною 2 статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, урегульовані Законом України від 19.10.2000 №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» (надалі - Закон №2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (надалі - Порядок №159).
Згідно зі статтями 1, 2 Закону №2050-ІІІ, підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Статтями 3 та 4 Закону №2050-ІІІ встановлено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Відповідно до приписів статті 6 Закону №2050-ІІІ, компенсацію виплачують за рахунок: - власних коштів - підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об'єднання громадян; - коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету; - коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.
Пунктом 2 Порядку №159 визначено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.
Відповідно до пункту 3 Порядку №159, компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру:
пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат);
соціальні виплати (допомога сім'ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо); стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення).
Із наведеного правового регулювання слідує, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, у тому числі, пенсії.
Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком №159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 18.11.2014 у справі №21-518а14, від 11.07.2017 у справі №21-2003а16, Верховним Судом у постановах від 06.02.2018 у справі №681/423/15-а, від 20.02.2018 у справі №522/5664/17, від 21.06.2018 у справі №523/1124/17, від 03.07.2018 у справі №521/940/17, від 05.10.2018 у справі №127/829/17, від 12.02.2019 у справі №814/1428/18, від 11.02.2021 у справі №1540/3742/18.
За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Крім того, у постанові від 05.03.2020 у справі №140/1547/19, Верховний Суд зазначив, що згідно з положеннями статті 4 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» компенсацію виплачують за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету. З системного аналізу правових норм вбачається, що основними умовами для виплати суми компенсації є: 1) порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та 2) виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.
З матеріалів справи судом встановлено, що 30.05.2025 року позивачу здійснено повну виплату заборгованості пенсії за період з 01.03.2022 року по 31.08.2023 року в розмірі 46909,60 грн на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07.11.2022 року по справі №200/3511/22.
Суд звертає увагу, що компенсація, передбачена Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», виплачується у разі порушення строків виплати доходу (у тому числі пенсії), а не виконання рішення суду. Оскільки вказані кошти нараховані в результаті протиправної не виплати належної пенсії, вказана сума є доходом в розумінні статті 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29 квітня 2020 року по справі №420/2093/16-а.
При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.
Зазначена правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 20 лютого 2018 року по справі №336/4675/17, від 05 жовтня 2018 року по справі №162/787/16-а.
Отже, належні позивачу з 01.03.2022 по 31.08.2023 року в розмірі 46909,60 грн на виконання рішення суду виплачені лише 30 травня 2025 року, тому позивач має право на компенсацію за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії.
Стосовно обраного позивачем способу захисту порушених прав суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд дійшов висновку визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.03.2022 по 31.08.2023 року на суму пенсії 46909,60 грн; зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.03.2022 по 31.08.2023 року на суму пенсії 46909,60 грн за весь час затримки виплати з 01.03.2022 року по день фактичної виплати 30 травня 2025 року відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №159 від 21.02.2001.
При цьому, суд звертає увагу, що питання щодо нарахування та виплати пенсій законодавством віднесено до компетенції пенсійного органу, а не органу державного казначейства, як помилково вважає відповідач, а отже, у разі несвоєчасної виплати пенсії обов'язок щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходу покладається саме на пенсійний орган.
Компенсація втрати частини доходу є спеціальним видом юридичної відповідальності, який застосовується до органу, що здійснює нарахування та виплату пенсії з метою захисту майнових інтересів пенсіонера та є прямим правовим наслідком невиконання обов'язку своєчасно нарахувати та виплатити пенсію. При цьому основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком №159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії).
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п'ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.
Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з обранням належного способу захисту прав позивача.
Відповідно до статті 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки позивач є звільненим від сплати судового збору як особа з інвалідністю 2 групи.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.03.2022 по 31.08.2023 року на суму пенсії 46909,60 грн.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84122) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.03.2022 по 31.08.2023 року на суму пенсії 46909,60 грн за весь час затримки виплати з 01.03.2022 року по день фактичної виплати 30 травня 2025 року відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001.
Повний текст рішення складено 05 серпня 2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.В. Троянова