Україна
Донецький окружний адміністративний суд
07 серпня 2025 року Справа№200/3600/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С., розглянув в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якій просив:
визнати протиправною та скасувати постанову від 09.08.2022 № 14015/36750/8437/30 Бахмутського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про припинення (затримання) щомісячної страхової виплати;
зобов'язати відновити нарахування та виплату страхових виплат з 01.08.2022, виплативши заборгованість із щомісячних страхових виплат, яка виникла за період з 01.08.2022 по день поновлення такої виплати.
В позові зазначено, що припинення виплати страхових виплат з 01.08.2022 є протиправним та таким, що порушує гарантоване Конституцією України право позивача на соціальний захист, що включає, зокрема, право на забезпечення у разі повної, часткової або тимчасової працездатності, а також в старості та в інших випадках, передбачених законом. Право громадянина на здійснення йому страхових виплат не можна пов'язувати з такою умовою, як постійне місце проживання (реєстрація місця проживання), оскільки, зокрема, ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачає, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Відповідач надав до суду відзив, в якому зазначив про відсутність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог. Відповідач повідомив, що відповідно до інформації Єдиної інформаційно-аналітичної системи Фонду соціального страхування України ОСОБА_1 отримував щомісячні страхові виплати як внутрішньо переміщена особа в Бахмутському міському відділенні УВД ФССУ в Донецькій області по 31.07.2022, постановою якого від 09.08.2022 № 14015/36750/8437/30 виплати були затримані з 01.08.2022 через невідоме місце мешкання. При цьому, чинне законодавство не покладає на органи Фонду обов'язку здійснювати розшук потерпілих, встановлювати їх фактичне місце перебування, банківські рахунки тощо. Отримувати страхові виплати на підконтрольній українській владі території чи ні - це виключне особисте право і воля потерпілих, які потребують активних дій саме з боку останніх. З 01.08.2022 по теперішній час щомісячні страхові виплати не нараховувалися та не сплачувалися. Так, станом на 01.05.2025 заборгованість відсутня. Відповідач посилаючись на, зокрема, постанову Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 №299 вказав, що позивач не позбавлений права на поновлення страхових виплат шляхом звернення з відповідною заявою та пакетом необхідних документів для поновлення страхових виплат.
Ухвалою суду від 26.05.2025 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Згідно з ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 цього Кодексу датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Позивач, ОСОБА_1 , відповідно до відомостей довідки про взяття позивача на облік на внутрішньо переміщеної особи від 09.12.2016 № 1119102517 зареєстрований у м. Горлівка Донецькій області, переміщений у м. Бахмут Донецькій області.
Відповідно до листа відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 13.05.2025 № 0500-0202-8/47669 перебував на постійному обліку в Горлівському міському відділенні у Калінінському районі УВД ФССУ в Донецькій області, в подальшому отримував щомісячні страхові виплати як внутрішньо переміщена особа в Бахмутському міському відділенні УВД ФССУ в Донецькій області по 31.07.2022, постановою якого від 09.08.2022 №14015/36750/8437/30 «Про припинення (затримання) щомісячної страхової виплати» виплати були затримані з 01.08.2022 зазначена причина припинення п. 6 ч. 1 ст. 46, ч. 2 ст. 16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №1105-XIV (невідоме місце мешкання). З 01.08.2022 по теперішній час щомісячні страхові виплати не нараховувалися.
У зазначеному листі також вказано, що відповідно до абз. 4 п. 8 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №299, страхові виплати, виплату яких припинено до набрання чинності цією постановою, поновлюються за заявами про продовження страхових виплат, що надійшли до органів ПФУ, зокрема поданими з використанням віддаленого кваліфікованого електронного підпису "Дія.Підпис" ("Дія ID"), або через веб-портал електронних послуг ПФУ, у разі встановлення органами ПФУ особи отримувача в режимі відеоконференцзв'язку, під час якого пред'являються документи, що посвідчують особу. Згідно з п. 10 цього Порядку особам, які проживають на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, або виїхали з тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України та проживають на підконтрольній Україні території, в заяві про продовження страхових виплат необхідно зазначити, чи отримує дана особа страхові виплати від Російської Федерації.
До листа відповідачем додано копію постанови Бахмутського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області від 09.08.2022 № 14015/36750/8437/30 про припинення (затримання) позивачу страхових виплат з 01.08.2022 через невідоме місце мешкання та довідку відповідача від 13.05.2025 № 0500-0202-8/47669, відповідно до якої з 01.08.2022 страхові виплати позивачу не здійснюються.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ ТА ВИСНОВКИ СУДУ
Частиною першою статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючим громадянам щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, у разі нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, охорони їхнього життя та здоров'я визначає Закон України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV (далі - ЗУ № 1105-XIV).
Відповідно до ч. 1 ст. 12 цього Закону право на страхові виплати за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи - громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їхніх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.
Пунктами 4, 7, 8 статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що страхові виплати, призначені, але своєчасно не одержані потерпілим або особою, яка має на це право, здійснюються за весь минулий час, але не більш як за три роки з дня звернення за їх одержанням.
Якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхових виплат, з вини уповноваженого органу управління або його територіальних органів своєчасно не призначено або не виплачено суму страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв'язку з підвищенням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України "Про оплату праці".
Страхові виплати за поточний місяць здійснюються протягом місяця з дня настання страхового випадку. Доставка і переказ сум, що виплачуються потерпілим, здійснюються за рахунок коштів соціального страхування.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону № 1105-XIV (тут і далі в редакції, чинній з 02.04.2022 та на час припинення позивачу страхових виплат) страхові виплати і надання соціальних послуг припиняються: 1) на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 2) на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого; 3) якщо з'ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Сума витрат на страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку; 4) якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми; 5) якщо потерпілий ухиляється від медичної чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов'язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню; 6) в інших випадках, передбачених законодавством.
Пунктом 9 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1105-XIV встановлено, що особливості здійснення страхових виплат за соціальним страхуванням внутрішньо переміщеним особам визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з приписами Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» статус внутрішньо переміщеної особи надає особі спеціальні, додаткові права, або «інші права», як це зазначено у ст. 9 Закону, не звужуючи при цьому обсяг конституційних прав та свобод особи. Вказаний Закон встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.
При цьому, статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.
Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Отримання позивачем страхових виплат не може ставитись в залежність від місця проживання особи.
За викладеним у рішенні Європейського Суду з прав людини “Пічкур проти України» виплата соціальних платежів сама по собі не може ставити осіб, які проживають у різних країнах, у відносно схоже становище, оскільки будь-яка система соціального забезпечення, включаючи пенсійне забезпечення, у першу чергу створена для забезпечення певних мінімальних стандартів рівня життя осіб, що проживають у відповідній країні, та обслуговування їхніх потреб. Більше того, важко зробити якесь правильне порівняння між пенсіонерами, що проживають у відповідній країні, та тими, які проживають в іншому місці, через низку економічних та соціальних відмінностей, що застосовуються залежно від країни.
Практикою Суду встановлено, що дискримінація означає поводження з особами у різний спосіб, без об'єктивного та розумного обґрунтування, у відносно схожих ситуаціях.
Відмінність у ставленні є дискримінаційною, якщо вона не має об'єктивного та розумного обґрунтування, іншими словами, якщо вона не переслідує легітимну ціль або якщо немає розумного співвідношення між застосованими засобами та переслідуваною ціллю.
Згідно зі статтею 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основи соціального захисту.
Так, на час припинення страхових виплат позивачу ані Законом № 1105 ані будь-яким іншим законом не передбачалося підставою припинення страхових виплат «невідоме місце мешкання». Законами України «Про верифікацію та моніторинг державних виплат», «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» підстави для припинення (призупинення) страхових виплат також не встановлені.
Відтак, припинення страхових виплат позивачу здійснено протиправно та всупереч законам.
Посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №299 та затверджений нею Порядок, що встановлює необхідність звернення позивачем відповідно звернення до відповідача із заявою про поновлення виплат є безпідставними, оскільки припинення позивачу таких виплат на підставі постанови Бахмутського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області від 09.08.2022 № 14015/36750/8437/30 відбулось протиправно та незаконно.
Суд також зауважує, що 01.01.2023 набув чинності Закон України від 03.09.1999 №1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 1105-XIV), в редакції Закону України № 2620-IX від 21.09.2022.
Відповідно до статті 4 Закону № 1105-XIV уповноваженим органом управління в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку (далі - уповноважений орган управління) є Пенсійний фонд України.
В свою чергу, відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1105-XIV, вказано припинити Фонд соціального страхування України та Управління виконавчої дирекції Фонду реорганізовано шляхом їх приєднання до Пенсійного фонду України з 1 січня 2023 року. Зазначено, що Пенсійний фонд України та його територіальні органи є правонаступниками Фонду соціального страхування України, його виконавчої дирекції, управлінь виконавчої дирекції Фонду та їх відділень. Кабінету Міністрів України у встановленому порядку вказано вжити заходів, що випливають із цього Закону.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2022 року № 1442 «Питання припинення Фонду соціального страхування України та управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України» також вказано припинити з 01 січня 2023 року, реорганізувавши шляхом приєднання до Пенсійного фонду України, зокрема, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області.
Верховний Суд в постанові від 30.12.2020 у справі № 805/4361/17-а, в ухвалі від 19.07.2021 у справі № 360/2968/20 зазначав, що публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов'язків одного суб'єкта права іншому. При цьому обов'язок по відновленню порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід щодо переходу до правонаступника обов'язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.
Отже, правонаступництво в сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.
Таким чином, коли відбувається публічне правонаступництво, вирішальним є встановлення факту переходу повністю чи частково функцій (адміністративної компетенції) від одного суб'єкта владних повноважень до іншого, а не факту державної реєстрації припинення суб'єкта владних повноважень як юридичної особи, що вибув з публічних правовідносин.
Відповідно до ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Механізм здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів визначений Порядком здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 № 1074.
Згідно із п. 6 зазначеного Порядку у разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого органу, права та обов'язки органів виконавчої влади переходять до органу виконавчої влади, до якого приєднано один або кілька органів виконавчої влади.
Як встановлено судом, в силу Закону № 1105-XIV Пенсійний фонд України та його територіальні органи є правонаступниками Фонду соціального страхування України, його виконавчої дирекції, управлінь виконавчої дирекції Фонду та їх відділень.
При цьому, відповідно до п. 7 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014. № 280, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Таким чином, станом на теперішній час відбулося правонаступництво, тобто перехід прав та обов'язків Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (відділенням якого було Бахмутське міське відділення), яким виплачувались страхові виплати позивачу, до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області, а відтак останній є відповідальним за несплату позивачу з 01.08.2022 страхових виплат.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про недоведення відповідачем, як правонаступником Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, правомірності припинення позивачу страхових виплат з 01.08.2022.
Таким чином, вимоги позивача про визнання протиправною та скасування постанови Бахмутського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області від 09.08.2022 № 14015/36750/8437/30 про припинення (затримання) щомісячної страхової виплати є такими, що підлягають задоволенню.
Виходячи з приписів п. 7 статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», зважаючи, що виплати позивачу з 01.08.2022 не здійснюються безпідставно та з вини уповноваженого органу, позивачу має бути відновлено нарахування та виплату щомісячних з 01.08.2022 по теперішній час (без обмеження будь-яким строком). Отже, вимоги про зобов'язання відповідача відновити нарахування та виплату страхових виплат з 01.08.2022 також підлягають задоволенню.
Вимоги позивача про зобов'язання відповідача виплатити заборгованість із щомісячних страхових виплат, яка виникла за період з 01.08.2022 по день поновлення такої виплати фактично дублюють за своїм змістом вимоги про зобов'язання відповідача відновити нарахування та виплату страхових виплат з 01.08.2022, які судом вже задоволені та що є достатнім способом захисту порушених прав позивача, а отже задоволенню не підлягають.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Пунктом 1 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць, з огляду на що рішення про зобов'язання відповідача відновити виплату та сплатити заборгованість підлягає негайному виконанню в частині виплати за один місяць.
Відповідно до частин першої, третьої, восьмої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Враховуючи виникнення спору з огляду на неправильні дії відповідача, сплачені позивачем судові витрати зі сплати судового збору у сумі 968,96 грн підлягають стягненню на його користь з бюджетних асигнувань відповідача повністю.
З огляду на викладене вище, на підставі положень Конституції України, Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 241-243, 245, 246, 291, 371 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову Бахмутського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області від 09.08.2022 № 14015/36750/8437/30 про припинення (затримання) щомісячної страхової виплати ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області відновити нарахування та виплату ОСОБА_1 страхових виплат з 1 серпня 2022 року.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 з бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області судовий збір у сумі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.
Рішення суду у межах суми страхових виплат за один місяць підлягає негайному виконанню.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відомості про сторін:
ОСОБА_1 (позивач) - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (відповідач) - адреса: 84122, м. Слов'янськ, пл. Соборна, б. 3, ЄДРПОУ 13486010.
Суддя А.С. Михайлик