07 серпня 2025 рокуСправа №160/16666/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Олійника В. М.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
06 червня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії з 01.03.2024 з обмеженням її максимального розміру з урахуванням суми індексації пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 185 від 23.02.2024 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" та з 01.03.2025 з обмеженням її максимального розміру з урахуванням суми індексації пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 209 від 25.02.2025 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році».
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії (нарахованої відповідно до рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2024 року по справі № 160/32027/23) з 01.03.2024 без обмеження її максимального розміру з урахуванням суми індексації пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 185 від 23.02.2024 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" та з 01.03.2025 з обмеженням її максимального розміру з урахуванням суми індексації пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 209 від 25.02.2025 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що він є пенсіонером Міністерства оборони України, отримує пенсію за вислугу років призначену відповідно до вимог Закону України №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
07 березня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою, в якій просив здійснити виплату пенсії починаючи з 01.03.2024 року, без обмеження її максимального розміру, з урахуванням суми індексації пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №185 від 23.02.2024 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році", з 01.03.2025 з обмеженням її максимального розміру з урахуванням суми індексації пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 209 від 25.02.2025 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році».
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №15882-9141/К-01/8-0400/25 від 03 квітня 2025 року позивачеві повідомлено, що на виконання постанови №185 пенсію ОСОБА_1 проіндексовано з 01.03.2024, але перерахунок не призвів до її збільшення, оскільки розмір пенсії, обчислений на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2024 у справі №160/32027/23, перевищує максимальний, визначений статтею 43 Закону №2262.
3 урахуванням зазначеного, з 01.01.2025 пенсія ОСОБА_1 обчислена у розмірі 25234,15 грн., який обчислено на виконання рішення суду та з урахуванням вимог Закону №4059 та Постанови №1.
З 01.03.2025 пенсію ОСОБА_1 було проіндексовано відповідно до постанови №209, але перерахунок не призвів до її збільшення, оскільки її розмір перевищує десять прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
ОСОБА_1 вважає протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови йому в здійсненні виплати пенсії з 01.03.2024 року, без обмеження її максимального розміру, з урахуванням суми індексації пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №185 від 23.02.2024 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році", з 01.03.2025 з обмеженням її максимального розміру з урахуванням суми індексації пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 209 від 25.02.2025 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», у зв'язку з чим звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 червня 2025 року для розгляду адміністративної справи №160/16666/25 визначено суддю Олійника В.М.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
11 червня 2025 року на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області направлено ухвалу про відкриття провадження по справі та примірник позовної заяви з додатками.
12 червня 2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області отримано ухвалу про відкриття провадження по справі та примірник позовної заяви з додатками, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в системі "Електронний суд", яка міститься в матеріалах справи.
02 липня 2025 року на адресу суду через систему "Електронний суд" від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву вх.№34890/25, в якому представник відповідача з позовними вимогами, викладеними в позовній заяві не погоджується та вважає їх необґрунтованими з наступних підстав.
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" якою встановлено, що з 1 березня 2023 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту два постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 року включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197.
Відповідно до пункту десятого Постанови №168 розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами першим - сьомим цієї постанови, не може перевищувати 1500,00 гривень.
3 огляду на зазначене нормативне регулювання спірних відносин зазначаємо, що постанова від 24.02.2023 року №168 прийнята Кабінетом Міністрів України згідно із частиною другою статті 42 Закону України №1058-IV та на виконання вимог статті 64 Закону №2262-XII.
Погоджуючись з повноваженнями уряду в цій частині, позивач заперечує лише дію пункту 10 Постанови №168, посилаючись на те, що, на його думку, це положення прямо суперечить положенням Законів України №2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» та Конституції України, в тому числі й тому, що порушує його право як позивача на належний, гарантований державою, рівень пенсійного забезпечення, та як наслідок, призводить до додаткового обмеження максимального розміру пенсії.
На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2024 у справі №160/32027/23 позивачеві проведено перерахунок пенсії з 01.03.2022 з урахуванням індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" та з 01.03.2023 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" без обмеження пенсії максимальним розміром.
Після проведеного перерахунку на виконання рішення суду розмір пенсії позивача станом на 01.03.2022 склав 25104,95 грн., на 01.03.2023 - 27080,12 грн.
На виконання Постанови №185 пенсію ОСОБА_1 проіндексовано з 01.03.2024, але перерахунок не призвів до її збільшення, оскільки розмір пенсії, обчислений на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2024 у справі №160/32027/23, перевищує максимальний, визначений статтею 43 Закону №2262.
3 урахуванням зазначеного, з 01.01.2025 пенсія ОСОБА_1 обчислена у розмірі 25234,15 грн., який обчислено на виконання рішення суду та з урахуванням вимог Закону №4059 та Постанови №1.
З 01.03.2025 пенсію ОСОБА_1 було проіндексовано відповідно до постанови №209, але перерахунок не призвів до її збільшення, оскільки її розмір перевищує десять прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
Крім того, ОСОБА_1 не відноситься до категорії осіб, виплата яким проводиться без обмеження максимальним розміром, з урахуванням Рішення №7-р (ІІ).
З урахуванням викладеного, представник відповідача просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 - позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером Міністерства оборони України, отримує пенсію за вислугу років призначену відповідно до вимог Закону України №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2024 року в справі №160/32027/23 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково та вирішено:
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 з 01 березня 2022 року пенсії з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16 лютого 2022 року №118, а з 01 березня 2023 року також з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24 лютого 2023 року №168, без обмеження пенсії максимальним розміром, викладену в листі від 12.10.2023 року №50187-39889/К-01/8-0400/23.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01 березня 2022 року пенсію з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16 лютого 2022 року №118, а з 01 березня 2023 року також з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24 лютого 2023 року № 168, без обмеження пенсії максимальним розміром.
В іншій частині заявлених позовних вимог - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснювався.
На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2024 у справі №160/32027/23 позивачеві проведено перерахунок пенсії з 01.03.2022 з урахуванням індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" та з 01.03.2023 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" без обмеження пенсії максимальним розміром.
Після проведеного перерахунку на виконання рішення суду розмір пенсії позивача станом на 01.03.2022 склав 25104,95 грн., на 01.03.2023 - 27080,12 грн.
07 березня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою, в якій просив здійснити виплату пенсії починаючи з 01.03.2024 року, без обмеження її максимального розміру, з урахуванням суми індексації пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №185 від 23.02.2024 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році", з 01.03.2025 з обмеженням її максимального розміру з урахуванням суми індексації пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 209 від 25.02.2025 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році».
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №15882-9141/К-01/8-0400/25 від 03 квітня 2025 року позивачеві повідомлено, що на виконання постанови №185 пенсію ОСОБА_1 проіндексовано з 01.03.2024, але перерахунок не призвів до її збільшення, оскільки розмір пенсії, обчислений на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2024 у справі №160/32027/23, перевищує максимальний, визначений статтею 43 Закону №2262.
3 урахуванням зазначеного, з 01.01.2025 пенсія ОСОБА_1 обчислена у розмірі 25234,15 грн., який обчислено на виконання рішення суду та з урахуванням вимог Закону №4059 та Постанови №1.
З 01.03.2025 пенсію ОСОБА_1 було проіндексовано відповідно до постанови №209, але перерахунок не призвів до її збільшення, оскільки її розмір перевищує десять прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
ОСОБА_1 не відноситься до категорії осіб, виплата яким проводиться без обмеження максимальним розміром, з урахуванням Рішення №7-р (ІІ).
ОСОБА_1 вважає протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови йому в здійсненні виплати пенсії з 01.03.2024 року, без обмеження її максимального розміру, з урахуванням суми індексації пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №185 від 23.02.2024 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році", з 01.03.2025 з обмеженням її максимального розміру з урахуванням суми індексації пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 209 від 25.02.2025 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», у зв'язку з чим звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, визначає Закон №2262-ХІІ.
Як встановлено статтею 64 Закону №2262-ХІІ, у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Сума індексації враховується під час подальшого перерахунку пенсії відповідно до статті 63 цього Закону.
23 лютого 2024 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році".
Пунктом 2 якої встановлено, що з 1 березня 2024 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 968) та пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (Офіційний вісник України, 2023 р., № 26, ст. 1475) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2023 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
25 лютого 2025 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №209, відповідно до пункту 1, з 1 березня 2025 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини 2 статті 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124 Питання проведення індексації пенсій у 2019 році проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Підпунктом 1 пункту 2 Постанови №209 установлено, що розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. №118 Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році, пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №168 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році та підпункту 1 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року №185 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби) та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2024 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови.
Абзацами 3, 4 пункту 3 Постанови №209 обумовлено, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень; пенсії, перераховані відповідно до цієї постанови, виплачуються з урахуванням положень статті 46 Закону України Про Державний бюджет України на 2025 рік і постанови Кабінету Міністрів України від 3 січня 2025 р. №1 Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану.
Статтею 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" встановлено, що у 2025 році у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, Законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року №379/95-ВР "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 року №1 Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану установлено, що у період воєнного стану у 2025 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, Законів України Про державну службу, Про прокуратуру, Про статус народного депутата України, Про Національний банк України, Про Кабінет Міністрів України, Про дипломатичну службу, Про службу в органах місцевого самоврядування, Про судову експертизу, Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів, Про наукову і науково-технічну діяльність, Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року №379/95-ВР "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України" (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення:
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, 0,5;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, 0,4;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, 0,3;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, 0,2;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, 0,1.
Таким чином, Законом України "Про Державний бюджету України на 2025 рік" та постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 року №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" встановлено додаткові підстави для обмеження шляхом застосування коефіцієнтів розміру пенсій, призначених на підставі Закону №2262-ХІІ, що прямо заборонено частиною третьою статті 1-1 Закону №2262-ХІІ.
Судом встановлено, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2024 у справі №160/32027/23 позивачеві проведено перерахунок пенсії з 01.03.2022 з урахуванням індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" та з 01.03.2023 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" без обмеження пенсії максимальним розміром.
Після проведеного перерахунку на виконання рішення суду розмір пенсії позивача станом на 01.03.2022 склав 25104,95 грн., на 01.03.2023 - 27080,12 грн.
На виконання Постанови №185 пенсію ОСОБА_1 проіндексовано з 01.03.2024, але перерахунок не призвів до її збільшення, оскільки розмір пенсії, обчислений на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2024 у справі №160/32027/23, перевищує максимальний, визначений статтею 43 Закону №2262.
3 урахуванням зазначеного, з 01.01.2025 пенсія ОСОБА_1 обчислена у розмірі 25234,15 грн., який обчислено на виконання рішення суду та з урахуванням вимог Закону №4059 та Постанови №1.
З 01.03.2025 пенсію ОСОБА_1 було проіндексовано відповідно до постанови №209, але перерахунок не призвів до її збільшення, оскільки її розмір перевищує десять прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
При цьому, відповідач застосував положення абзацу 4 пункту 3 Постанови №209, які кореспондують до статті 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" й постанови Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 року №1 в частині встановлення обмежувальних коефіцієнтів до розміру пенсії.
У свою чергу, свої дії щодо обмеження виплати підвищення пенсії, передбаченого Постановами №185 та №209, відповідач обґрунтовує приписами статті 43 Закону №2262-XII.
Проте такі дії відповідача суд вважає неправомірними, оскільки Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону №2262-ХІІ зі змінами, а саме частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн.
Правовим наслідком прийняття Конституційним Судом України Рішення від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 є втрата чинності із 20 грудня 2016 року частиною сьомою статті 43 Закону №2262-XII.
Оскільки частина 7 статті 43 Закону №2262-ХІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 є відсутньою, то положення Закону України від 06 грудня 2016 року №1774-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, яким у частині сьомій статті 43 слова і цифри у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року замінено на у період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року, є нереалізованими.
Отже, з 2017 року стаття 43 Закону №2262-ХІІ не містить норм про обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
З цього приводу наявні правові висновки у постановах Верховного Суду від 30 жовтня 2020 року у справі №522/16881/17, від 09 листопада 2020 року у справі №813/678/18, від 31 березня 2021 року у справі №815/3000/17 та ін.
Верховний Суд у постанові від 31 березня 2021 року у справі №815/3000/17 вказав про відсутність підстав для відступу від правового висновку, висловленого щодо питання обмеження граничного розміру пенсії у попередніх постановах (від 06 листопада 2018 року у справі №522/3093/17, від 08 серпня 2019 року у справі №522/3271/17, від 10 жовтня 2019 року у справі №522/22798/17, від 30 жовтня 2020 року у справі №522/16881/17).
Також суд зауважує, що обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-ХІІ, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, було введено в дію Законом України від 08 липня 2011 року №3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи".
У постанові від 16 грудня 2021 року у справі №400/2085/19 Верховний Суд наголосив на протиправності обмеження органом Пенсійного фонду максимальним розміром пенсії та зазначив, що у такому разі підлягають застосуванню норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI. Ці висновки надалі застосовані Верховним Судом у постановах від 27 січня 2022 року у справі №240/7087/20, від 17 лютого 2022 року у справі №640/11168/20, від 18 травня 2022 у справі №380/12337/20, від 29 червня 2022 року у справі №640/19118/18, від 11 липня 2022 року у справі №620/613/21.
Крім того, Рішенням Конституційного Суду України від 12 жовтня 2022 року №7-р (ІІ)/2022 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону №3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон №2262-ХІІ. Відповідно до пункту 2 рішення Конституційного Суду України від 12 жовтня 2022 року №7-р (ІІ)/2022 приписи статті 2 Закону №3668-VI зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність через шість місяців із дня його ухвалення Конституційним Судом України.
Суд наголошує, що норма щодо обмеження максимальним розміром пенсій у спеціальному Законі №2262-ХІІ визнана неконституційною ще в 2016 році й станом на даний час відсутні положення про обмеження призначених згідно із вказаним Законом пенсій максимальним розміром.
Аргументи відповідача про існування законних підстав для обмеження пенсії позивача не узгоджуються із нормативним регулюванням спірних правовідносин та правовими висновками Верховного Суду щодо застосування норм права.
Суд також враховує, що згідно з правовою позицією Конституційного Суду України «обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262 порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною 5 статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканість України» (абзац 10 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення частини 7 статті 43, першого речення частини 1 статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Таким чином, відповідач зобов'язаний виплачувати позивачеві пенсію з урахуванням індексацій пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №185 від 23.02.2024 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" та індексації пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №209 від 25.02.2025 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» без обмеження її максимальним розміром.
Оскільки положення частини 7 статті 43 Закону №2262-XII визнано Конституційним Судом України неконституційним, воно втратило чинність з дня ухвалення такого рішення, а саме з 20 грудня 2016 року, тому внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 1774-VIII від 6 грудня 2016 року до частини 7 зазначеної статті зміни є нереалізованими, оскільки частина 7 статті 43, після рішення Конституційного Суду України, у Законі № 2262-XII відсутня.
Крім цього, вказані зміни, по своїй суті є повторним запровадженням правового регулювання, яке Конституційний Суд України визнав неконституційним, а тому ці зміни, не створюють підстав для обмеження пенсії максимальним розміром.
Крім того, суд вважає, що обмеження пенсії військовослужбовців максимальним розміром, на підставі норм Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" є неправильним, оскільки цей закон є загальним, водночас спеціальним законодавчим актом, який визначає порядок, умови та норми пенсійного забезпечення військовослужбовців є Закон №2262-XII, в якому норми щодо обмеження пенсії максимальним розміром відсутні, оскільки визнані неконституційними.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 6 листопада 2018 року у справі № 522/3093/17, від 8 серпня 2019 року у справі № 522/3271/17, від 30 жовтня 2020 року у справі № 522/16881/17, від 31 березня 2021 року у справі № 815/3000/17, від 17 травня 2021 у справі №343/870/17 та від 21 грудня 2021№120/3552/21-а, від 26 січня 2022 у справі №569/2950/17».
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про необхідність визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 в здійсненні виплати пенсії, без застосування обмеження пенсії максимальним розміром, з 01.03.2024 року з урахуванням індексації пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №185 від 23.02.2024 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році", з 01.03.2025 року з урахуванням індексації пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №209 від 25.02.2025 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», і, як наслідок, необхідності поновлення порушеного права шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) без застосування обмеження пенсії максимальним розміром, з 01.03.2024 року з урахуванням індексації пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №185 від 23.02.2024 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році", з 01.03.2025 року з урахуванням індексації пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №209 від 25.02.2025 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», з урахуванням виплачених сум.
Суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (Заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 .
Щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Судом встановлено, що позивач звільнений від сплати судового збору, у зв'язку з чим розподіл судових витрат судом не здійснюється.
Керуючись ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 в здійсненні виплати пенсії, без застосування обмеження пенсії максимальним розміром, з 01.03.2024 року з урахуванням індексації пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №185 від 23.02.2024 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році", з 01.03.2025 року з урахуванням індексації пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №209 від 25.02.2025 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) здійснити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) без застосування обмеження пенсії максимальним розміром, з 01.03.2024 року з урахуванням індексації пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №185 від 23.02.2024 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році", з 01.03.2025 року з урахуванням індексації пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №209 від 25.02.2025 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», з урахуванням виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.М. Олійник