07 серпня 2025 рокуСправа №160/17/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В. розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АЛЬФАТЕХ» до Чернівецької митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АЛЬФАТЕХ» (далі - ТОВ «ТД «АЛЬФАТЕХ», позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Чернівецької митниці (далі - митниця, відповідач), в якому позивач визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці №UA408000/2024/000568/2 від 25.11.2024 про коригування митної вартості товарів за ВМД 24UA408020058195U1.
В обґрунтування позову зазначено, що відповідно до прямого контракту №TRI-0307 від 03.07.2023 (далі - Контракт), укладеного між ТОВ «ТД «АЛЬФАТЕХ» та TRIANGLE TYRE CO. LTD (Китайська Народна Республіка), а також укладених до нього: специфікації №12 в редакції додаткової угоди №1508/1 від 15.08.2024, специфікації №12/1 від 05.08.2024, інвойсу №12242003857-2/4019-1 від 20.08.2024 та специфікації №3/7 до нього на митну територію України був завезений товар - шини за асортиментом у загальній кількості 514 шт. на загальну суму 34 687,40 доларів США (товар). 24.11.2024 позивач надав відповідачу декларацію №24UA408020058195U1, в якій самостійно, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 52 Митного кодексу України (далі - МК України), визначив митну вартість товарів. 24.11.2024 декларантом отримано повідомлення митниці, відповідно до якого позивачу слід надати за наявності додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості. У відповідь на дане повідомлення позивачем надано відповідь за вих. №25/11-2024-2 від 25.11.2024. 25.11.2024 позивачем отримано рішення №UA408000/2024/000568/2 від 25.11.2024 митниці про коригування митної вартості товарів за ВМД 24UA408020058195U1, де зазначено, що за результатами проведеного опрацювання виявлено розбіжності та відсутність належних документів, що підтверджують всі складові митної вартості та обрано метод визначення митної вартості - резервний. Разом з тим, позивач вказує, що зауваження відповідача жодним чином не впливають на формування числових складових митної вартості товару. Подані до митниці документи, на думку позивача, не містять жодних розбіжностей щодо числових складових митної вартості товарів, надають можливість ідентифікувати найменування, кількість, вартість, порядок та факт поставки товару, а дані, вказані у зазначених документах кореспондуються між собою. Зважаючи на вищевикладене, позивач вважає, що оскаржуване рішення прийнято митним органом всупереч чинному законодавству в сфері митної справи, а саме не взято до уваги докази, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, натомість митний орган неправомірно акцентував увагу на другорядних документах, які можуть застосовуватися лише після обґрунтування недостатності першорядних документів, чого митним органом зроблено не було. Вважаючи оскаржуване рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 20.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
28.01.2025 представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції відповідача зазначено, що 24.11.2024 ТОВ «ТД «АЛЬФАТЕХ» подано до митного оформлення електронну митну декларацію №24UA408020058195U1 разом з відповідними товаросупровідними документами. Відповідно до частини 3 статті 53 МК України документи, які підтверджують митну вартість, документально не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності. Так, у пункті 5 контракту від №TRI- 0307 від 03.07.2023 йдеться про наявність пакування та маркування. Відомостей щодо включення вартості пакування та маркування, яка є складовою митної вартості товару, не надано. Крім того, інвойс від 20.08.2024 №12242003857-2/4019-1 виставлений на суму 265 672,30 дол. США; специфікація №3/7 від 20.08.2024 до цього інвойсу виставлена на суму 34 687,4 дол. США, на яку і здійснюється митне оформлення даної декларації. За умовами зовнішньоекономічного контракту відповідно до графи 44 МД товар постачається в рамках Специфікації №12 від 30.07.2024 в редакції додаткової угоди №1508/1 від 15.08.2024 (на суму 566 379,60 дол. США) та Специфікації №12/1 від 05.08.2024 (на суму 25 440,00 дол. США). Ані інвойс від 20.08.2024 №12242003857-2/4019-1, ані Специфікація №3/7 від 20.08.2024, не містять посилання на ці специфікації або додаткову угоду. Враховуючи те, що відповідно до попередніх митних оформлень в рамках цього контракту на одну специфікацію може бути укладено декілька додаткових угод, неможливо точно зазначити, що товар постачається саме за цими специфікаціями. Також, митниця звертає увагу, що специфікації №12 від 30.07.2024 в редакції додаткової угоди №1508/1 від 15.08.2024 (на суму 566 379,60 дол. США) та №12/1 від 05.08.2024 (на суму 25 440,00 дол. США) до контракту №TRI- 0307 від 03.07.2023 виставлені на загальну суму 591 819,6 дол. США та передбачають 100% передоплати. Інвойс від 20.08.2024 №12242003857-2/4019-1 виставлений на суму 265 672,30 дол. США., в ньому також передбачена наявність 100% передоплати. В платіжних інструкціях №177 від 13.08.2024, №181 від 03.09.2024 та №195 від 05.11.2024 в графі 70 «Призначення платежу» зазначено, що оплата здійснена за специфікаціями №12 від 30.07.2024 та №12/1 від 05.08.2024. Платіж здійснено на загальну суму 304 537,84 дол. США. Так, не виконано умови здійснення 100% оплати та не можливо здійснити перевірку факту 100% оплати за партію товару, який оформлюється. Також, рахунок на оплату від 11.11.2024 №1199 та довідка від 11.11.2024 № 11.11/24-16 містять відомості щодо розподілу експедиторського обслуговування на до/після кордону України. Експедитор надає послуги на всій протяжності маршруту. Виникає питання щодо документального підтвердження зазначених відомостей. Документів, які б підтвердили безпосередньо вартість та критерій розподілу даної послуги на до/ після кордону України, не надано. Поміж іншого, в CMR від 15.11.2024 № 5289 перевізником зазначено ФОП ОСОБА_1 . Рахунок на оплату від 11.11.2024 №1199 та довідка від 11.11.2024 № 11.11/24-16 виставлені ТОВ «ІНТЕРНЕШНЛ КАРГО СЕРВІС ЕЙЧ.ДІ»; документів від перевізника до експедитора не надано. Так, відсутнє документальне підтвердження умов надання послуг, їх вартості та розрахунків між експедитором та перевізником, що можуть вплинути на числове значення експедиційно-транспортних витрат, як складової митної вартості. Крім того, копія митної декларації країни відправлення від 20.08.2024 №420420240000244938 містить відомості щодо ціни за кілограм товару, тоді як в інших документах ціна товару виставлена за штуку. Згідно з частинами 2, 3 статті 53 МК України та враховуючи положення пункту 1 частини 5 статті 54 МК України, декларанту запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості. Декларантом додатково надіслано лист №25/11-2024-2 від 25.11.2024, в якому зазначено, що надано всі наявні документи та протягом 10 робочих днів додаткові документи надані не будуть. Враховуючи, що додаткових документів на вимогу митного органу не надано, а подані разом з митною декларацією документи містять розбіжності та невідповідності, які не усунуто, відповідно до частини 6 статті 54 МК України, заявлена митна вартість товарів не може бути визнана митним органом. Відбулась процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товару (частина 5 статті 55 МК України) та з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу (частина 4 статті 57 МК України). Митним органом обрано метод визначення митної вартості - резервний. За основу для визначення митної вартості взято раніше визнану (визначену) митними органами митну вартість товару за МД №UA209170/2024/083898 від 07.10.2024 «Шини для вантажних автомобілів пневматичні нові: шина колісна 315/70r22,5 ведуча вісь, тягач. Індекс нав. 154/150, індекс шв. L, посадковий діаметр 22.5, всесезонні артикул 886858 - Всього 238шт. Виробник TRIANGLE TYRE CO., LTD. Країна походження CN. Вага нетто 15563 кг ». Рівень митної вартості 3,0552 дол. США/кг (95,9773 USD/шт.).
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АЛЬФАТЕХ» (покупець) та TRIANGLE TYRE CO. LTD (Китайська Народна Республіка) (продавець) укладено контракт №TRІ-0307 від 03.07.2023 (далі - Контракт).
У відповідності до пункту 1 Контракту продавець продає, а покупець купує на умовах FОВ Qjngdao, Китай (відповідно до Інкотермс 2010) шини вантажні, що надалі іменуються «товар», в асортименті та кількостях, зазначених у відповідних специфікаціях (далі - Специфікація), які є невід'ємною частиною цього Контракту.
Згідно з пунктом 2 Контракту кількість товару погоджується сторонами та зазначається у відповідних специфікаціях до цього Контракту.
На підставі пункту 3 Контракту ціна на товар встановлена в доларах США за 1 штуку, узгоджується сторонами на кожну партію поставки, що вказується у відповідних Специфікаціях до цього Контракту.
Орієнтовна сума контракту становить 15 000 000 доларів США. Сума Контракту може бути змінена Додатковими угодами до цього Контракту.
Згідно з пунктом 4 Контракту умови поставки узгоджуються специфікаціями на кожну партію окремо, відповідно до ІНКОТЕРМС 2010. Міжнародні правила тлумачення торговельних термінів - ІНКОТЕРМС 2010 мають обов'язковий характер для сторін у межах цього контракту.
Відповідно до пункту 6 Контракту товар повинен бути поставлений не пізніше 180 днів з моменту підписання специфікації, якщо інше не зазначено у специфікації.
Згідно з пунктом 7 Контракту платіж за товар, проданий за цим контрактом, здійснюється у доларах США на рахунок продавця, зазначений у пункті 14 цього Контракту. Умови оплати погоджуються сторонами на кожну партію окремо, що зазначається у відповідних Специфікаціях до цього Контракту. У разі несвоєчасного платежу продавець має право стягнути з покупця неустойку за прострочення платежу у розмірі 0,1% за кожний календарний тиждень від простроченої суми, але не більше ніж 5% від простроченої суми.
На підставі пункту 8 Контракту на відвантажений товар продавець надає покупцю в електронному форматі такі документи: ???комерційний інвойс; ??пакувальний аркуш; ??коносамент.
Згідно з пунктом 13 Контракту цей Контракт без Додатків складає 4 сторінки. Цей Контракт складено англійською за російською мовами, які мають однакову силу. Термін дії Контракту - до 31.12.2025.
До вказаного контракту сторонами погоджено специфікацію №12 від 15.08.2024 на поставку товару загальною вартістю 566 379,60 доларів США, умови поставки: FOB Qingdao, умови оплати: 100% передплата.
Компанія TRIANGLE TYRE CO. LTD (Китай), відповідно до умов даного Контракту, специфікації №12 від 15.08.2024 поставила TOB «ТД «АЛЬФАТЕХ» товар: «Шини та покришки пневматичні гумові нові для автобусів і вантажних автомобілів з індексом навантаження більш як 121: шина 215/75R17.5 16PR TR685 135/133L (індекс діаметр - 17.5) - 44 шт. навантаження 135/133, індекс швидкості L, посадочний; шина 285/70R19.5-18PR TR685 150/148J (індекс навантаження 150/148, індекс швидкості J, посадочний діаметр - 19.5) - 54 шт.; шина 9.5R17.5-18PR TR685 143/141J (індекс навантаження 143/141, індекс швидкості J, посадочний діаметр - 17.5) - 20 шт.; шина 235/75R17.5-18PR TR689A 143/141J (індекс навантаження 143/141, індекс швидкості J, посадочний діаметр - 17.5) - 126 шт.; шина 235/75R17.5-18PR TRT03 143/141J (індекс навантаження 143/141, індекс швидкості J, посадочний діаметр - 17.5) - 270 шт.».
Матеріали справи також містять копії платіжних інструкцій, платник: TOB «ТОРГОВИЙ ДІМ «АЛЬФАТЕХ», отримувач: компанія TRIANGLE TYRE CO. LTD (Китай): №177 від 13.08.2024 на суму 52 000,00 дол. США; №181 від 03.09.2024 на суму 40 000,00 дол. США; №195 від 05.11.2024 на суму 212 537,84 дол. США.
Матеріали справи містять копію договору про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів №01039-30 від 01.03.2019 укладеного між ТОВ «ТД АЛЬФАТЕХ» (замовник) та TOB «ІНТЕРНЕШНЛ КАРГО СЕРВІС ЕЙЧ.ДІ» (виконавець), згідно з пунктом якого у відповідності до цього Договору, виконавець зобов'язується за відповідну плату та за рахунок замовника надати транспортно-експедиторські послуги з організації перевезення вантажів морським, автомобільним, залізничним, авіаційним транспортом, а також перевезення у великотоннажних контейнерах і додаткові послуги, необхідні для організації таких перевезень вантажу.
З метою здійснення митного оформлення ввезених в режимі імпорту товарів їх було задекларовано позивачем до Чернівецької митниці за вантажною митною декларацією (ВМД) №24UA408020058195U1.
Митна вартість зазначеного товару позивачем визначена за основним методом.
Для підтвердження митної вартості товару, позивачем надано митниці такі документи:
- декларацію митної вартості №24UA408020058195U1;
- контракт №TRI-0307 від 03.07.2023;
- специфікації №12, №12/1 до Контракту №TRI-0307 від 03.07.2023;
- інвойс №12242003857-2/4019-1 від 20.08.2024;
- пакувальний лист №12242003857-2/4019-1 від 20.08.2024;
- комерційну пропозицію №12242003857-2/4019-1 від 30.07.2024;
- платіжні інструкції в іноземній валюті №177 від 13.08.2024, №181 від 03.09.2024, №195 від 05.11.2024;
- довідку від ТОВ «ІНТЕРНЕШНЛ КАРГО СЕРВІС ЕЙЧ.ДІ» №11.11/24-16 від 11.11.2024;
- рахунок №1999 від 11.11.2024 на оплату морського фрахту та оплату транспортних послуг;
- коносамент ZH240800184;
- коносамент 243410901;
- накладну CMR 5289 від 15.11.2024.
25.11.2024 Чернівецькою митницею винесено рішення про коригування митної вартості №UA408000/2024/000568/2.
Приймаючи оскаржуване рішення, відповідач спирався на таке.
Відповідно до частини 3 статті 53 МК України документи, які підтверджують митну вартість документально не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності, а саме:
- у пункті 5 контракту від №TRI- 0307 від 03.07.2023 йдеться про наявність пакування та маркування. Відомостей щодо включення вартості пакування та маркування, яка є складовою митної вартості товару, не надано;
- інвойс від 20.08.2024 №12242003857-2/4019-1 виставлений на суму 265672,30 дол. США. Специфікація №3/7 від 20.08.2024 до цього інвойсу виставлена на суму 34687,4 дол. США, на яку і здійснюється митне оформлення даної декларації. За умовами зовнішньоекономічного контракту відповідно до графи 44 МД товар постачається в рамках Специфікації №12 від 30.07.2024 в редакції додаткової угоди №1508/1 від 15.08.2024 (на суму 566379,60 дол. США) та Специфікації №12/1 від 05.08.2024 (на суму 25440,00 дол. США). Ані інвойс від 20.08.2024 №12242003857-2/4019-1, ані Специфікація №3/7 від 20.08.2024 не містять посилання на ці специфікації або додаткову угоду. Враховуючи те, що відповідно до попередніх митних оформлень в рамках цього контракту на одну специфікацію може бути укладено декілька додаткових угод, неможливо точно зазначити, що товар постачається саме за цими специфікаціями;
- специфікації №12 від 30.07.2024 в редакції додаткової угоди №1508/1 від 15.08.2024 (на суму 566379,60 дол. США) та №12/1 від 05.08.2024 (на суму 25440,00 дол. США) до контракту №TRI- 0307 від 03.07.2023 виставлені на загальну суму 591819,6 дол. США та передбачають 100% передоплати. Інвойс від 20.08.2024 №12242003857-2/4019-1 виставлений на суму 265672,30 дол. США., в ньому також передбачена наявність 100% передоплати. В платіжних інструкціях №177 від 13.08.2024, №181 від 03.09.2024 та №195 від 05.11.2024 в графі 70 «Призначення платежу» зазначено, що оплата здійснена за специфікаціями №12 від 30.07.2024 та №12/1 від 05.08.2024. Платіж здійснено на 3агальну суму 304537,84 дол. США. Так, не виконано умови здійснення 100% оплати та не можливо здійснити перевірку факту 100% оплати за партію товару, який оформлюється;
- рахунок на оплату від 11.11.2024 №1199 та довідка від 11.11.2024 № 11.11/24-16 містять відомості щодо розподілу експедиторського обслуговування на до/після кордону України. Експедитор надає послуги на всій протяжності маршруту. Виникає питання щодо документального підтвердження зазначених відомостей. Документів, які б підтвердили безпосередньо вартість та критерій розподілу даної послуги на до/після кордону України, не надано;
- в CMR від 15.11.2024 № 5289 перевізником зазначено ФОП ОСОБА_1 . Рахунок на оплату від 11.11.2024 №1199 та довідка від 11.11.2024 №11.11/24-16 виставлені ТОВ «ІНТЕРНЕШНЛ КАРГО СЕРВІС ЕЙЧ.ДІ». Документів від перевізника до експедитора не надано. Так, відсутнє документальне підтвердження умов надання послуг, їх вартості та розрахунків між експедитором та перевізником, що можуть вплинути на числове значення експедиційно-транспортних витрат, як складової митної вартості;
- копія митної декларації країни відправлення від 20.08.2024 №420420240000244938 містить відомості щодо ціни за кілограм товару, тоді як в інших документах ціна товару виставлена за штуку.
Згідно з частинами 2, 3 статті 53 МК України та враховуючи положення пункту 1 частини 5 статті 54 МК України, що позиціонується з положеннями статті 17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ, декларанту слід надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:
- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
- транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару (для підтвердження умов перевезення та числових значень експедиційно-транспортних витрат, які є складовими митної вартості товару);
- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (для підтвердження числових значень складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар);
- виписку з бухгалтерської документації (для деталізації умов оплати); - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару (для підтвердження числових значень щодо вартості товару та умов поставки);
- висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (для підтвердження даних щодо виробника товару та ціни).
Декларантом додатково надіслано лист №25/11-2024-2 від 25.11.2024, в якому зазначено, що надано всі наявні документи та протягом 10 робочих днів додаткові документи надані не будуть.
Враховуючи, що додаткових документів на вимогу митного органу не надано, а подані разом з митною декларацією документи містять розбіжності та невідповідності, які не усунуто, відповідно до частини 6 статті 54 МК України заявлена митна вартість товарів не може бути визнана митним органом.
Відбулась процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товару (частина 5 статті 55 МК України) та з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу (частина 4 статті 57 МК України). Згідно з положеннями пункту 1 статті 55 МК України митим органом буде здійснено коригування митної вартості товару. В митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому, відповідно до статей 59, 60 МК України, неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62, 63 МК України методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митного органу відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Митницею обрано метод визначення митної вартості - резервний.
За основу для визначення митної вартості взято раніше визнану (визначену) митними органами митну вартість товару за МД №UA209170/2024/083898 від 07.10.2024 «Шини для вантажних автомобілів пневматичні нові: шина колісна 315/70r22,5 ведуча вісь, тягач. Індекс нав. 154/150, індекс шв. L, посадковий діаметр 22.5, всесезонні артикул 886858 - Всього 238шт. Виробник TRIANGLE TYRE CO., LTD. Країна походження CN. Вага нетто 15563 кг ». Рівень митної вартості 3,0552 дол. США/кг (95,9773 USD/шт.).
Позивач не погоджується із зазначеними рішеннями митного органу, у зв'язку з чим, звернувся за захистом порушеного права до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Пунктом 24 частини 1 статті 4 МК України визначено, що митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно - правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Згідно з Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).
Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару.
За змістом статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів (пункт 1 частини 1 статті 50 МК України).
Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).
Відповідно до частин 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант, який заявляє митну вартість товару, зобов'язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (пункт 2 частини 2 статті 52 МК України).
Згідно з частинами 1, 5 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Частиною 2 статті 53 МК України визначено документи, які підтверджують митну вартість товарів: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок - фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі - продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з статтею 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Приписами пункту 1, 5, 6 частини 10 статті 58 МК України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
витрати, понесені покупцем:
а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;
б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;
в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням;
витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України
Пунктом 6 частини 2 статті 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість є у тому числі і транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
При цьому, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (пункт 2 частини 2 статті 52 МК України).
Використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально (частина 21 статті 58 МК України).
Аналізуючи вказані норми митного законодавства, можна дійти висновку, що саме на декларанта покладено обов'язок надавати митному органу під час митного оформлення товару банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, при цьому, використані декларантом документи повинні бути об'єктивними, підтвердженими документально та піддаватися обчисленню, також підлягають включення до ціни товару і витрати на його транспортування, які не були включені до ціни товару, а у разі, якщо дані, які містяться у поданих документах, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації, митний орган має виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.
Суд звертає увагу, що спірне рішення фактично обґрунтовано тим, що подані декларантом документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.
Відповідно до частини 2 статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Разом з тим, згідно з частино 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Частиною 2 статті 55 МК України встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;
5) інформацію про:
а) право декларанта на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:
у разі згоди декларанта з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;
б) право декларанта оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Таким чином, прийняті митним органом письмові рішення про коригування заявленої митної вартості товарів мають містити, зокрема: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Згідно з частиною 3 статті 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Втім, як видно зі змісту спірного рішення, митний орган зазначає про неможливість застосування методів визначення митної вартості товарі передбачених пунктом 2 частини 1 статті 57 МК України у зв'язку з відсутністю інформації щодо вартості ідентичних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, однак таке формальне обґрунтування із загальними висновками не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини 2 статті 55 МК України.
Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 06.03.2019 у справі №809/278/17, у постанові від 27.07.2018 у справі №809/1174/17, у постанові від 21.02.2018 у справі №820/17417/14, у постанові від 01.04.2021 у справі №260/695/19.
Як визначено у частині 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митному органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.
Митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
У свою чергу, декларант надав відповідачу всі необхідні документи із поданням митної декларації, які давали можливість останньому встановити дійсну митну вартість товару за ціною контракту.
При цьому суд також звертає увагу на таке.
Як вже встановлювалося судом, поставка товару задекларованого у митній декларації, здійснювалась на підставі контракту №TRI-0307 від 03.07.2023, укладеного між ТОВ «ТД «АЛЬФАТЕХ» та TRIANGLE TYRE CO. LTD (Китайська Народна Республіка).
Щодо тверджень митниці про ненадання відомостей щодо включення вартості пакування та маркування, яка є складовою митної вартості товару, суд зазначає про таке.
Як встановлено судом, пунктом 1 зовнішньоекономічного контракту №TRI-0307 від 03.07.2023 встановлено, що продавець продасть, а покупець купить на умовах FOB Qingdao, Китай (відповідно до Інкотермс 2010) шини вантажні, що надалі іменуються «товар», в асортименті та кількостях, зазначених у відповідних специфікаціях (далі Специфікація), які є невід'ємною частиною цього Контракту.
Пунктом 5 Контракту також встановлено, що маркування товару на кожне пакувальне місце має наноситись відповідно до вимог виробника. Товар повинен бути відповідним чином зафіксований усередині ящика, щоб уникнути пошкоджень або псування у дорозі до пункту призначення.
Отже, Контрактом передбачено, що товар продається в асортименті та за цінами, вказаними в специфікації, при цьому маркування товару наноситись відповідно до вимог виробника, товар повинен бути зафіксованим усередині ящика, задля уникнення пошкоджень або псування у дорозі до пункту призначення.
При цьому, Контрактом не передбачено виокремлення вартості маркування та пакування від загальної вартості предмету контракту.
Суд вказує, що у разі використання правил Інкотермс FОВ (вільно на борту) у порту відвантаження продавець зобов'язаний за свій рахунок здійснити завантаження товару на борт зазначеного покупцем судна в узгоджену дату або в межах обумовленого терміну в названому порту відвантаження відповідно до звичаїв порту, а також виконати митні формальності, необхідні для вивозу. Покупець повинен за свій рахунок зафрахтувати судно і своєчасно сповістити продавця про терміни, умови та місце навантаження, назву, часу прибуття судна. Ціна FОВ (FОВ price) означає, що контрактна ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) у порт призначення.
Верховний Суд у постанові від 05.12.2024 у справі №380/19286/23 зазначив, що термін Інкотермс FOB передбачає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Тобто всі витрати до моменту переходу товару через поручні судна, які включають вартість його пакування та маркування, несе саме продавець. Обов'язок поставити товар у придатному для безпечного транспортування стані, з відповідною упаковкою, покладається на продавця. Згідно з положеннями підпункту «в» пункту 1 частини десятої статті 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Тобто у разі включення до ціни товару вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару.
Означене вказує на безпідставність та необґрунтованість висновків відповідача.
Щодо тверджень відповідача відносно того, що неможливо ідентифікувати платіжні доручення з даною поставкою, суд зазначає про таке.
Як встановлено частиною 2 статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
При цьому, суд зауважує, що відповідно до приписів статті 53 МК України надання до митного органу банківських платіжних документів та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару не є безумовним або обов'язковим.
Суд зазначає, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв'язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару
Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування митним органом додаткових документів у декларанта.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 11.06.2019 у справі №813/1755/17, від 29.07.2021 у справі №380/6459/20.
Відмова у митному оформленні має бути аргументованою невиконанням вимог, що пов'язані саме з тими недоліками, у зв'язку з якими митним органом витребувані додаткові документи.
Аналогічний правовий висновок здійснений Верховним Судом у постанові від 06.03.2018 у справі №815/3142/17.
Отже, вказані зауваження відповідача жодним чином не впливають на формування числових складових митної вартості товару. Водночас декларант надав відповідачу всі необхідні документи із поданням митної декларації, які давали можливість останньому встановити дійсну митну вартість товару за ціною контракту.
Крім того, суд звертає увагу на те, що інвойс №12242003857-2/4019-1 від 20.08.2024 та специфікація №3/7 від 20.08.2024 містять посилання на контракт від 03.07.2023 № TRI-0307, в межах виконання якого здійснювалась поставка товару.
Також, суд зазначає, що у своїй сукупності із наданими документами, інвойс від 20.08.2024 №12242003857- 2/4019-1 та Специфікація №3/7 від 20.08.2024 дають можливість встановити до поставки якої саме партії товару він відноситься.
Стосовно позиції митного органу про те, що не можливо здійснити перевірку факту 100% оплати за партію товару, який оформлюється, суд зазначає про наступне.
Передоплата за товар здійснена платіжними інструкціями в іноземній валюті: №177 від 13.08.2024; №181 від 03.09.2024; №195 від 05.11.2024, які надано позивачем до митного оформлення та в графі 70 яких вказано документ, на підставі якого проводилось перерахування коштів, а саме, Специфікація №12 до Контракту №TRI-0307 від 03.07.2023.
Відповідно до частини 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, якщо рахунок сплачено.
Отже, декларант має обов'язок підтвердити оплату товару, що декларується, якщо оплата вже відбулась.
Оскільки, як вже зазначено раніше, форма оплати за контрактом від 03.07.2023 №TRI-0307 100% передплата, то оплата товару, що декларувався, відбулась. Таким чином, позивач повинен був надати документ, що підтверджує оплату товару на суму, що зазначена в митній декларації.
Водночас всі надані позивачем як до суду, так і до митного органу документи не містять жодних розбіжностей, надають можливість ідентифікувати найменування, кількість, вартість, порядок та факт поставки товару, а дані, вказані у зазначених документах кореспондуються між собою.
При цьому, суд повторно наголошує, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.
У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв'язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару
Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування митним органом додаткових документів у декларанта.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.06.2019 у справі №813/1755/17, від 29.07.2021 у справі №380/6459/20.
Щодо тверджень митного органу, що копія митної декларації країни відправлення містить відомості щодо ціни за кілограм товару, тоді як згідно з умовами пункту 3 контракту від 03.07.2023 №TRI-0307 ціна виставляється за 1 штуку, суд вказує про наступне.
Вказана митна декларація країни відправлення міститься в матеріалах справи та дійсно містить як одиницю виміру кілограми.
Водночас, митна декларація країни відправлення відповідно до частини 2 статті 53 МК України не є обов'язковим документом для підтвердження заявленої митної вартості товару.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 02.03.2018 у справі №804/2997/17.
При цьому сама по собі розбіжність у способі обчислення вартості товару (поштучно чи на вагу) не впливає на митну вартість товару, сам відповідач не вбачав розбіжності у зазначених митних вартостях, адресувавши зауваження лише до об'єкту оцінювання, а не до суми постачання.
Таким чином, це зауваження є необґрунтованим.
Щодо зауважень митного органу до транспортної складової, суд зазначає наступне.
Відповідно до умов Контракту товар поставляється на умовах FOB Qingdao згідно з Інкотермс-2010. Умови поставки узгоджуються специфікаціями на кожну партію (пункт 4).
В специфікаціях сторонами погоджено умови поставки FOB Qingdao (Інкотермс 2010), місце призначення - Україна.
Згідно із базисом поставки FOB Інкотермс 2010 продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов'язок по митному очищенню товару для експорту. Даний термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом. Отже, ціна FOB складається з: закупівельної ціни товару; упаковки, маркування; отримання ліцензій та дозволів; держмита та інших митних зборів, податків (імпортні та експортні); витрат на транспортування в порт відправлення; фрахту судна; завантаження та розміщення товару на кораблі.
Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини 2 статті 53 МК України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Отже, документами на підтвердження витрат на транспортування можуть бути не лише транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження транспортних витрат, як складової митної вартості, до митного оформлення були надані такі документи: довідка від ТОВ «ІНТЕРНЕШНЛ КАРГО СЕРВІС ЕЙЧ.ДІ» №11.11/24-16 від 11.11.2024; рахунок №1199 на оплату морського фрахту та оплату транспортних послуг на суму 413 266,96 грн; коносамент ZH240800184; коносамент 243410901; накладна CMR 5289 від 15.11.2024.
Організацією перевезення товару для ТОВ «ТД «АЛЬФАТЕХ» здійснювало ТОВ «ІНТЕРНЕШНЛ КАРГО СЕРВІС ЕЙЧ.ДІ» на підставі Договору № 01039-30 від 01.03.2019 про надання транспортно-експедиторських послуг.
Відповідно до умов Договору № 01039-30 від 01.03.2019 позивач є замовником, а ТОВ «ІНТЕРНЕШНЛ КАРГО СЕРВІС ЕЙЧ.ДІ» - виконавцем.
Згідно з пунктом 1.1. Договору виконавець зобов'язався за відповідну плату та за рахунок замовника надати транспортно-експедиторські послуги з організації перевезення вантажів морським, автомобільним, залізничним, авіаційним транспортом, а також перевезення у великотоннажних контейнерах і додаткові послуги, необхідні для організації таких перевезень вантажу.
Відповідно до пункту 1.2 Договору за цим Договором транспортно-експедиторські послуги надаються замовнику при експортних, імпортних, внутрішніх, транзитних перевезеннях, територією інших держав або внутрішніх переченнях територією України.
Вартість послуг зазначаються у рахунку виконавця (пункт 3.1. Договору).
11.11.2024 на виконання умов договору №01039-30 від 01.03.2019 ТОВ «ІНТЕРНЕШНЛ КАРГО СЕРВІС ЕЙЧ.ДІ» виставлено позивачу рахунок на оплату №1199 відповідно до якого загальна вартість наданих транспортних послуг по доставці вантажу складає 413 266,96 грн, в т.ч. ПДВ - 4 649,01 грн, з яких:
морський фрахт за межами території України: Циндао, Китай - Констанца, Румунія становить 247 764,42 грн;
навантажувально-розвантажувальні роботи за межами території України (Констанца, Румунія) - 16 829,02 грн;
оформлення ВМД (за межами території України) - 6 194,73 грн;
експедирування в порту вигрузки Констанца, Румунія - 4 129,82 грн;
експедиторська винагорода (на території України) - 12 045,31 грн;
міжнародне автоперевезення за межами території України: Констанца, Румунія - п.п. Порубне, Україна - 49 557,84 грн.;
міжнародне автоперевезення по території України: п.п. Порубне, Україна - Підгороднє, Україна 60 897,08 грн;
транспортно-експедиційне обслуговування на території України - 11 199,73 грн.
Також, до митного оформлення було надано довідку від виконавця ТОВ «ІНТЕРНЕШНЛ КАРГО СЕРВІС ЕЙЧ.ДІ» від 11.11.2024 №11.11/24-16, в якій зазначено, що морський фрахт за межами митної території України: Циндао, Китай - Констанца, Румунія для ТОВ «ТД «АЛЬФАТЕХ», м. Дніпро 1*40HC контейнер № HASU4805289 складає 247 764,42 грн без ПДВ. Навантажувально-розвантажувальні роботи за межами території України (Констанца, Румунія) - 16 829,02 грн без ПДВ. Оформлення ВМД (за межами митної території України) - 6 194,73 грн без ПДВ. Експедирування в порту вигрузки Констанца, Румунія - 4 129,82 грн без ПДВ. Експедиторська винагорода (на території України) - 14 454,37 грн, включаючи ПДВ 20%. Міжнародне автоперевезення за межами території України: Констанца, Румунія - п.п. Порубне, Україна - 49 557,84 грн без ПДВ. Міжнародне автоперевезення по території України: п.п. Порубне, Україна - Підгороднє, Україна - 60 897,08 грн без ПДВ. Транспортно-експедиційне обслуговування на території України - 13 439,68 грн, включаючи ПДВ 20%.
Митним органом також не заперечується надання відповідних документів.
Таким чином, суд, зважаючи на надані позивачем документи до митного оформлення щодо транспортування товару, вказує на необґрунтованість висновків митного органу, оскільки позивачем надано документи, які дають змогу перевірити суму сплачену за транспортування товару.
Крім того, положеннями пункту 6 частини 2 статті 53 МК України та Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, не визначено вичерпного переліку документів, що надаються декларантом на підтвердження розміру витрат на транспортування товарів, відповідно, надані перевізником довідки про транспортно - експедиторські витрати є допустимими доказами розміру таких витрат.
Якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідки про транспортні витрати є допустимими доказами на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Відтак, суд вважає безпідставним не врахування під час митного оформлення вказаних рахунків та довідок про транспортні витрати.
Митним кодексом України не визначено вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів, не вказано, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи, а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
За вказаних обставин, суд відхиляє доводи відповідача щодо транспортної складової.
Щодо інших тверджень митного органу, які визначені як підстави для помилковості визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, суд виходить з того, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
Так, Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 по справі № 1140/3242/18 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв'язку з вказаним саме на митний орган покладається обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.
Отже, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.
При цьому, такі посилання митного органу не заслуговують на увагу, оскільки визначаючи зазначені недоліки, відповідач не наводить посилань на розбіжності у числових значеннях складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари.
Крім того, суд також вважає за необхідне зазначити і про таке.
Верховним Судом у постанові від 04.09.2018 року у справі № 818/1186/17 зазначено, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
Відповідно до позиції Верховного Суду у постанові від 27.07.2018 року по справі №809/1174/17, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім визначення джерела інформації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.
Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 08.02.2019 у справі №825/648/17, від 26.05.2022 у справі №560/355/19.
Суд також не бере до уваги посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Зважаючи на викладене, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача стосовно неможливості перевірки митної вартості товару за відсутності відомостей про відсутність інформації про виробника.
Інші підстави, зазначені у спірних рішеннях про коригування митної вартості суд не бере до уваги, оскільки такі підстави не передбачені частинами 2-4 статті 53 МК України.
Відтак, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача про не підтвердження числового значення митної вартості, визначеної за основним методом визначення митної вартості, що відповідно до приписів Митного кодексу України є підставою для корегування заявленої декларантом митної вартості.
Суд зазначає, що за результатами опрацювання наданих позивачем документів митний орган повинен був застосувати метод визначення митної вартості за ціною угоди (контракту) щодо товару, який імпортується, оскільки позивачем при декларуванні митної вартості зазначені усі складові числового значення митної вартості, а відповідачем не доведено, що позивачем неправильно здійснено розрахунок, а також, що до декларації внесено недостовірні або неточні відомості, що надані митному органу документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості.
У зв'язку з цим неподання позивачем (декларантом) запитуваних (витребуваних) відповідачем додаткових документів з об'єктивних причин, зокрема з причин їх невизначеності та відсутності, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не може бути достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування відповідачем іншого методу визначення митної вартості, а також не може бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення та здійснення коригування митної вартості.
Отже, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення Чернівецької митниці №UA408000/2024/000568/2 від 25.11.2024 є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду не те, що позовні вимоги були задоволені в повному обсязі, судовий збір, сплачений позивачем за подачу адміністративного позову до суду, в розмірі 2422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №28925 від 26.11.2024, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької митниці.
На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АЛЬФАТЕХ» (адреса: вул. Василя Сухомлинського, 48-Б, смт. Слобожанське, Дніпропетровська обл., 52001; ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 37383046) до Чернівецької митниці (адреса: вул. Руська, 248М, м. Чернівці, 58023; ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 43971359) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці №UA408000/2024/000568/2 від 25.11.2024 про коригування митної вартості товарів за вантажною митною декларацією №24UA408020058195U1.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Бондар