05 серпня 2025 року Справа № 160/8731/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіБоженко Н.В.
за участі секретаря судового засіданняСватко Є.А.
за участі:
представників позивача: представника відповідача: представника третьої особи-2: Ярмош В.О., Положай А.В. Шуваєвої С.О. Цвєткової О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Воскресенська, буд. 24, код ЄДРПОУ: 25843931) до Державної аудиторської служби України (04070, м. Київ, вул. П. Сагайдачного, буд. 4, код ЄДРПОУ: 40165856), третя особа-1: Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ» (49000, м. Дніпро, вул. Лебедєва-Кумача, буд. 33, код ЄДРПОУ: 40130383), третя особа-2: Товариство з обмеженою відповідальністю «ОНУР КОНСТРУКЦІОН ІНТЕРНЕШНЛ» (79040, м. Львів, вул. Авіаційна, буд. 7, код ЄДРПОУ: 32851616) про визнання протиправною та скасування вимоги, -
24 березня 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області до Державної аудиторської служби України (далі - відповідач), третя особа-1: Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ», третя особа-2: Товариство з обмеженою відповідальністю «ОНУР КОНСТРУКЦІОН ІНТЕРНЕШНЛ», в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною та скасувати Вимогу Державної аудиторської служби України № 001700-14/2647-2025 від 27.02.2025.
Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність вимоги відповідача, яка є предметом оскарження. Позивач зазначає, зокрема, що Вимога є безпідставною, не ґрунтується на підтверджених належних і допустимих доказах, а винятково на припущеннях посадових осіб Відповідача, непослідовних та суперечливих умовиводах, їх прийнято необґрунтовано, без належного аналізу та врахування усіх обставин та положень законодавства, що мають значення для її прийняття. В основу Вимоги покладено необґрунтовані та безпідставні припущення контролюючого органу, якими Відповідач керувався при наданні оцінки щодо начебто завищення вартості виконаних будівельних робіт, а також завищення вартості витрат на утримання Служби Замовника за Договорами. При цьому міркування Відповідача викладені алогічно, безпідставно та без належних доказів, а також у результаті неправильного застосування правових норм. Зазначає, що на момент завершення ремонту на об'єкті були виконані всі роботи передбачені проектною документацією згідно з будівельними нормами, стандартами і правилами роботи, що підтверджується записами в загальних журналах робіт, спеціальних журналах, журналі авторського нагляду під час будівництва. Позивач наголошує на тому, що відповідно до вимог п. 21.9 ДБН В.2.3-4:2015 (зі змінами) з метою встановлення об'єктивних значень товщин асфальтобетонних шарів та фізико-механічних показників асфальтобетону при прийманні закінчених робіт відбирання кернів потрібно здійснювати у період не раніше ніж через добу та не пізніше шести місяців після влаштування відповідних шарів. Але, незважаючи на вимоги ДБН В.2.3 4:2015 (зі змінами) представниками Держаудитслужби та ФОП ОСОБА_1 відбір кернів здійснювався у період більше ніж шість місяців після влаштування відповідних шарів, що є грубим порушенням. Представниками Держаудитслужби в розрахунку за результатами проведення кернування розраховується розбіжність виходячи з 10 см, що є неправомірним. Служба не погоджується з розрахунками за результатами проведення кернувальних робіт на з'їздах з основної дороги. Так, для об'єктивного визначення обсягу влаштованих сумішей вирівнюючого та верхнього шару покриття на з'їздах необхідно було відібрати керни на всіх з'їздах. Крім того, встановлені розбіжності в обсягах по не існуючій асфальтобетонної суміші на з'їздах з основної дороги. розрахунок за результатами проведення кернувальних робіт по тротуарах зроблено не правомірно. Кількість асфальтобетонних сумішів, яка передбачена робочим проектом на влаштування вирівнюючого шару та шару покриття на основній дорозі, з'їздах з основної дороги, а також на тротуарах влаштовано в обсягах не менших, ніж передбачено робочим проектом. Отже складена Вимога є безпідставною та протиправною, тому підлягає скасуванню у судовому порядку.
Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/8731/25 та у зв'язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 березня 2025 року позовну заяву залишено без руху. Запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали виконати вимоги, що в ній викладені, та усунути недоліки позовної заяви.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/8731/25, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).
22 березня 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано пояснення, які надійшли від третьої особи-2 в підсистемі «Електронний Суд». Третя особа зазначає, що будь-які порушення з боку ТОВ «ОНУР КОНСТРУКЦІОН ІНТЕРНЕШЛ» при включенні вартості заготівельно-складських витрат на гарячі асфальтобетонні суміші за договором № КР-Н-23-2 від 20.08.2021 року виключаються з огляду на положення ДСТУ - Н Б Д. 1.1 -2:2013. Представниками Держаудитслужби не враховано вимоги п.44 таблиці 21.1 ДБН В.2.3-4:2015, а взято в розрахунок завищення вартості лише ті результати кернів, які мають товщину меншу ніж проектна, незважаючи на те, що середня товщина відповідає проектному значенню, а подекуди середня товщина перевищує проектне значення. Результати дослідження кернів, які проведені лабораторією Національного транспортного університету не можуть бути належними та достовірними доказами, і не можуть підтверджувати наявність порушень при виконанні робіт ТОВ «ОНУР КОНСТРУКЦІОН ІНТЕРНЕШНЛ». ТОВ «ОНУР КОНСТРУКЦІОН ІНТЕРНЕШНЛ» повністю погоджується із запереченнями, наведеними Позивачем в позовній заяві, щодо порушення процедури відбору зразків-кернів інженерами-співробітниками ФОП ОСОБА_1 відповідно до Актів відбору проб вирубок (кернів) асфальтобетону № 1 -10 від 15.10.2024 року. представниками Держаудитслужби та ФОП ОСОБА_1 відбір кернів здійснювався у період більше ніж шість місяців після влаштування відповідних шарів, тому такі результати є не достовірними та не можуть підтверджувати наявність порушень при виконанні робіт. Тобто, розбіжність в Розрахунку встановлена по кількості асфальтобетонної суміші, а вихідні дані взято для розрахунку з позицій та робіт Акту ф. №КБ-2в, які не мають відношення до влаштування асфальтобетонного покриття, що у свою чергу, теж призвело до неправильних висновків. Настанова щодо визначення прямих витрат у вартості будівництва ДСТУ-Н Б Д.1.1-2:2013 є обов'язковою при визначенні вартості будівництва об'єктів, що споруджуються за рахунок бюджетних коштів. При обстеженні об'єкту інспектором ДАСУ, зазначені розбіжності в акті проведення контрольних обмірів по влаштованим дорожнім знакам пов'язані з тим, що на місці де по проекту були встановлені дорожні знаки ПK7+80 - ПK9+32 зі сторони воєнних підрозділів було збудовано фортифікаційні споруди та блок пости, що видно на фото, які надавалися під час заперечень Відповідачу. Твердження, що застосування коефіцієнта 1,62 призводить до збільшення вартості будівельних робіт на 6 704 927,71 грн є хибним та не обґрунтованим, оскільки економія по вартості матеріалів тільки по цій позиції складає: (141 054,11-131 368,16 )х 798,62 = 7 735 393,39 грн. (разом з ПДВ).
28 квітня 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано відзив, який надійшов від відповідача в підсистемі «Електронний Суд». Відповідач проти позову заперечує в повному обсязі та повторює висновки ревізії, наполягає на правильності здійснених розрахунків. Серед іншого, зазначає контрольні обміри проводилися під час проведення перевірки за участю позивача, відповідні показники є достовірними та належними. За результатом кернування встановлено ненормативні показними параметрів дорожнього покриття на відповідних ділянках. Також вказує, що позивач завищив показники адміністративних витрат, безпідставно застосувавши збільшуючі коефіцієнти. Також допущено завищення показників витрат на матеріали, зайво враховані невиконані роботи. Детальний виклад відповідних аргументів наведено при їх оцінці по тексту рішення суду.
29 квітня 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника відповідача надійшли три заяви про долучення доказів, а також копія раніше поданого відзиву.
05 травня 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано відповідь на відзив, який надійшов від відповідача в підсистемі «Електронний Суд». Позивач повторює доводи позовної заяви.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 червня 2025 року призначено розгляд адміністративної справи №160/8731/25 за правилами загального позовного провадження та замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим. Підготовче засідання призначено на 15 липня 2025 року.
Ухвалами Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року забезпечено участь представників Державної аудиторської служби України та Товариства з обмеженою відповідальністю «ОНУР КОНСТРУКЦІОН ІНТЕРНЕШНЛ» у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Третя особа-1 правом подання письмових пояснень не скористалась.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 липня 2025 року закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 29 липня 2025 року.
Ухвалами Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року забезпечено участь представників Державної аудиторської служби України та Товариства з обмеженою відповідальністю «ОНУР КОНСТРУКЦІОН ІНТЕРНЕШНЛ» у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
В судове засідання, призначене на 29 липня 2025 року, з'явились представники позивача, представник відповідача, представник третьої особи-2, представник третьої особи-1 в судове засідання не з'явився про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином. В судовому засіданні учасники справи надали пояснення та в судовому засіданні оголошено перерву до 05 серпня 2025 року.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2025 року забезпечено участь представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ОНУР КОНСТРУКЦІОН ІНТЕРНЕШНЛ» у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
В судове засідання, призначене на 05 серпня 2025 року, з'явились представники позивача, представник відповідача, представник третьої особи-2, представник третьої особи-1 в судове засідання не з'явився про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином. В судовому засіданні досліджено матеріали справи, представники сторін виступили з промовами в судових дебатах.
Суд, заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача, представника третьої особи-2 вивчивши матеріали справи та об'єктивно оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив наступні обставини.
01 січня 2025 року відповідачем складено Акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.04.2018 року по 30.06.2024 року №001700-21/1 (далі - Акт ревізії), згідно якого виявлено порушення, щодо усунення яких в подальшому прийнято вимогу, що є предметом оскарження.
Листом від 30.01.2025 року №1-3/191 позивач подав відповідачу заперечення до Акту ревізії.
Листом від 18.02.2025 року №001700-14/2131-2025 відповідач надіслав позивачу висновок на заперечення, яким заперечення відхилено.
27 лютого 2025 року відповідачем щодо позивача сформовано вимогу щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства №001700-14/2647-2025 (далі - Вимога). Згідно Вимоги відповідач вимагав:
1) Забезпечити відшкодування втрат (збитків) на загальну суму 13415301,40 гри, завданих внаслідок завищення вартості виконаних ТОВ «БУДІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ» робіт по об'єкту «Поточний середній ремонт автомобільної дороги загально користування державного значення Т-04-13 Царичанка-Магдалинівка-Губиниха (окремими ділянками), Дніпропетровська область км км7 +099 - км 35+089 (45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг, вирівнювання поверхонь)», згідно з договором від 13.08.2021 № ПС-Т-04-13/2, відповідно до норм статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України та переказати зазначені кошти, а також завищену вартість витрат на утримання служби Замовника (2,5%) на суму 268 908,71 грн до державного бюджету України;
2. Забезпечити відшкодування втрат (збитків) на загальну суму 19 537 092,1 грн, завданих внаслідок завищення вартості виконаних ТОВ «БУДІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ» робіт по об'єкту «Капітальний ремонт автомобільної дороги державного значення Т-04-29 Станція Верхньодніпровськ-Верхівцеве-Божедарівка на ділянках км 0+000 - км 14+491, км 18+491 - км 37+636, Дніпропетровська область», згідно з договором від 21.05.2021 № КР-Т-04-29, відповідно до норм статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України та переказати зазначені кошти, а також завищену вартість витрат на утримання служби Замовника (2,5%) на суму 405 200,84 грн до державного бюджету України;
3. Забезпечити відшкодування втрат (збитків) на загальну суму 3858195,64 грн, завданих внаслідок завищення вартості виконаних ТОВ «ОНУР КОНСТРУКЦІОН ІНТЕРНЕШНЛ» робіт по об'єкту «Капітальний ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення II-23 Кропивницький - Кривий Ріг - Запоріжжя (7 лотів) (45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв 'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь) Лот 2. «Капітальний ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Н-23 Кропивницький - Кривий Ріг - Запоріжжя на ділянці км 140+056 - км 155+050, Дніпропетровська область», згідно з договором від 20.08.2021 № КР- Н-23-2, відповідно до норм статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України та переказати зазначені кошти, а також завищену вартість витрат на утримання служби Замовника (2,5%) на суму 80 379,07 грн до державного бюджету України;
4. Забезпечити відшкодування втрат (збитків) на загальну суму 1199257,84 грн завданих, внаслідок завищення вартості виконаних ТОВ «ОНУР КОНСТРУКЦІОН ІНТЕРНЕШНЛ» робіт по об'єкту «Будівництво автомобільної дороги державного значення Н-31 Дніпро - Царичанка - Кобеляки - Решетилівка від с. Лобойківка до межі Дніпропетровської області, II етап II стадії, Дніпропетровська область», згідно з договорами від 20.12.2019 № Б-О-1/1 (сума встановлених збитків 1 129 626,77 гри) та від 07.05.2020 № Б-О-1/2 (сума встановлених збитків 69 631,06 грн), відповідно до норм статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України та переказати зазначені кошти, а також завищену вартість витрат на утримання служби Замовника (2,5%) на суму 24 984,54 грн до державного бюджету України;
5. Забезпечити відшкодування втрат (збитків) на загальну суму 10354103,25 грн, завданих внаслідок завищення вартості виконаних ТОВ «ОНУР КОНСТРУКЦІОН ІНТЕРНЕШНЛ» робіт за об'єктом «Реконструкція мосту з підходами через річку Чортомлик на км 206+925 автомобільної дороги загального користування державного значення Н-23 Кропивницький-Кривий Ріг-Запоріжжя, Дніпропетровська область» (45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь)», згідно з договорами від 21.08.2020 № Б-О-2 (сума встановлених збитків 10 332 311,5 грн з ПДВ) та від 14.01.2022 № Б-О-2-1 (сума встановлених збитків 21 791,75 грн з ПДВ), відповідно до норм статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України та переказати зазначені кошти, а також завищену вартість витрат на утримання служби Замовника (2,5%) на суму 211298,40 грн до державного бюджету України.
Вважаючи Вимогу протиправною, позивач звернувся до суду з цієї позовною заявою.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд зазначає наступне.
Згідно із положеннями частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Статтею 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-XII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №2939-XII) передбачено, що здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі, орган державного фінансового контролю).
Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2939-XII, головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі, підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування установлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до вимог статті 4 Закону № 2939-XII, інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.
На підконтрольних установах, щодо яких за відповідний період їх фінансово-господарської діяльності відповідно до цього Закону проведено державний фінансовий аудит, інспектування за ініціативою органу державного фінансового контролю не проводиться.
Пунктом 7 статті 10 Закону №2939-XII передбачено, що органу державного фінансового контролю надається право: пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
Згідно із змістом статті 11 Закону № 2939-XII, плановою виїзною ревізією вважається ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані роботи органу державного фінансового контролю і проводиться за місцезнаходженням такої юридичної особи чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна ревізія.
Частиною другою статті 15 Закону №2939-XII передбачено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.
Відповідно п. 1, п.п. 1, 3 п. 3, п.п. 2, 3, 9 п. 4, п.п. 16, п. 6, п. 7 Положення про Державну аудиторську службу України, яке затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43 центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, є Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба).
Основними завданнями Держаудитслужби, зокрема, є: реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю; здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів.
Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.
Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
Процедуру проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб'єктів господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать суб'єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), а на підставі рішення суду в інших суб'єктів господарювання визначає Порядок проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року №550 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, далі Порядок №550).
Згідно п.п. 2, 3 Порядку №550 інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.
Пунктами 4-8, 12 Порядку №550 передбачено, що планові та позапланові виїзні ревізії проводяться органами державного фінансового контролю відповідно до Закону та цього Порядку.
Згідно пункту 16 Порядку №550 ревізія проводиться шляхом: документальної перевірки, що передбачає встановлення відповідності законодавству установчих, фінансових, бухгалтерських (первинних і зведених) документів, статистичної, фінансової та бюджетної звітності, господарських договорів, розпорядчих та інших документів об'єкта контролю, пов'язаних із плануванням і провадженням фінансово-господарської діяльності, веденням бухгалтерського обліку, складенням фінансової звітності (далі - документи об'єкта контролю). Надання документів об'єкта контролю посадовим особам органу державного фінансового контролю забезпечується керівником об'єкта контролю чи його заступником у строк, який зазначається посадовими особами органу державного фінансового контролю у вимозі про надання документів та встановлюється з урахуванням запитуваного обсягу таких документів; - фактичної перевірки, що передбачає контроль за наявністю грошових сум, цінних паперів, бланків суворої звітності, оборотних і необоротних активів, інших матеріальних і нематеріальних цінностей шляхом проведення інвентаризації, обстеження та контрольного обміру виконаних робіт, правильністю застосування норм витрат сировини і матеріалів, виходу готової продукції і природних втрат шляхом організації контрольних запусків у виробництво, контрольних аналізів готової продукції та інших аналогічних дій за участю відповідних посадових осіб органу державного фінансового контролю або фахівців інших органів, підприємств, установ та організацій. Посадові особи органу державного фінансового контролю мають право вимагати від керівників об'єкта контролю організацію та проведення фактичної перевірки в присутності посадових осіб органу державного фінансового контролю та за участю матеріально-відповідальних осіб, а у разі перевірки обсягу виконаних робіт - також представників суб'єкта господарювання - виконавців робіт.
Документальна і фактична перевірки проводяться щодо дотримання вимог законів та інших нормативно-правових актів. Фактична перевірка здійснюється станом на дату її проведення незалежно від періоду, що підлягає ревізії. Для підтвердження результатів фактичної перевірки та фактів, що стосуються періоду, який підлягає ревізії, посадові особи органу державного фінансового контролю можуть перевіряти документи об'єкта контролю і за інші періоди фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю.
Застосовуючи вищевикладені положення до обставин цієї справи суд зазначає наступне.
Оскарження у судовому порядку індивідуально-правового акта, яким у цьому випадку є вимога Держаудитслужби, є гарантованим правом підконтрольного органу в розрізі завдань та принципів адміністративного судочинства.
Тому у позивача наявне право на оскарження цієї вимоги в судовому порядку.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 06.12.2024 року у справі №420/15205/23, від 25.07.2024 року у справі №160/12986/21.
Право підконтрольної установи на оскарження вимоги, яка містить зобов'язання щодо повернення збитків, слід розуміти в контексті «права на оскарження вимоги, як акта індивідуальної дії, в частині дотримання процедури проведення перевірки контролюючим органом (шляхом проведення ревізії, моніторингу та ін.) у співвідношенні з суттю встановлених порушень».
Водночас, правомірність вимоги у частині законності і правильності обчислення розміру збитків може бути предметом перевірки в судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю про їхнє стягнення. Такий порядок оскарження слід застосовувати, якщо підконтрольною установою не було попередньо оскаржено таку вимогу по суті встановлених порушень під час проведення відповідної перевірки і таким порушенням, судом не було надано оцінку (відсутня будь-яка реакція з боку підконтрольної установи після отримання вимоги), або дотримання процедури проведення перевірки (ревізії, моніторингу, тощо) та факт порушення з боку підконтрольної установи під час здійснення господарської діяльності встановлено у судовому рішенні
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25.07.2024 року у справі №160/12986/21.
Отже, в даній справі перевіряються висновки ревізії в частині дійсного існування порушень, а не в частині математичного обчислення шкоди, завданої такими порушеннями.
І) Щодо п. 1 Вимоги.
Цей пункт стосується ремонту ділянок дороги Т-04-13 Царичанка-Магдалинівка-Губиниха третьою особою-1 за договором від 13.08.2021 року№ ПС-Т-04-13/2.
Відповідач зазначив у Вимозі, що ним встановлено завищення вартості виконаних робіт, чим завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 13415301,40 грн, за рахунок:
1.1) зайво врахованих в актах ф. № КБ-2в фактично невиконаних фізичних обсягів (кількості) робіт на суму 203 812,40 грн, чим порушено пункти 6.4.3 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 та пункт 6.3.3 ДСТУ-Н Б Д.1.1-2:2013;
1.2) встановленого кернуванням включення робіт та матеріалів, які фактично на об'єкті не влаштовано, на суму 2 700 668,21 грн, чим порушено пункт 1.1 договору від 13.08.2021 № ПС-Т-04-13/2, пункти 6.4.3 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013; пункт 6.3.3 ДСТУ-Н Б Д.1.1-2:2013, частини першої статті 193 Господарського Кодексу, статті 526, частини першої статті 629, частини першої статті 837 Цивільного Кодексу;
1.3) понаднормового завищення показника адміністративних витрат на суму 506 823,38 грн, чим порушено пункт 6.14 СОУ 42.1-37641918-085:2018, пункт 6.1.5.2 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, пункт 5.3.1 та 5.3.2 ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013;
1.4) включення вартості заготівельно-складських витрат на гарячі асфальтобетонні суміші на суму 10 003 997,45 грн, чим порушено пункт 6.3.1.2 ДСТУ- Н Б Д. 1.1-2:2013 та пункт 5.4 ДСТУ Б В.2.7-119:2011.
1.5) Унаслідок завищення вартості виконаних будівельних робіт за згаданим об'єктом завищено вартість витрат на утримання служби Замовника (2,5%) за 2021 рік на загальну суму 268 908,71 грн, що є порушенням вимог пункту 5.8.13 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 та призвело до матеріальної шкоди (збитків).
Суд оцінює відповідні доводи почергово.
Відповідним порушенням присвячено частину Акту перевірки, що викладена починаючи зі сторінки 18 (т. 1, а.с. 45 зворот).
За договором від 13.08.2021 року позивач найняв третю особу-1 як генерального підрядника для поточного середнього ремонту автомобільної дороги, оплата здійснена за кошти обласного бюджету, однак виявлено завищення вартості будівельних робіт.
Щодо п. 1.1. обґрунтування наявне в Акті перевірки на сторінці 27 (т. 1, а.с. 50). Відповідач зазначає, що провів контрольні обміри, порівнявши фактично виконані і доступні для огляду обміри окремих обсягів робіт з відображеними обсягами робіт в актах КБ-2в і встановив завищення об'єкту робіт та матеріалів за грудень 2021 року над фактично виконаними. Порушення зафіксовані в Акті контрольних обмірів від 09.10.2024 року №1.
Стверджено про порушення положень законодавства:
1) п. 6.4.3. ДСТУ Б Д.1.1.-1:2013: за твердої договірної ціни взаєморозрахунки провадяться на підстави виконаних обсягів робіт та їх вартості, визначеної в договірній ціні;
2) п. 6.4. СОУ 42.1-37641918-085:2018: Вартість матеріалів та конструкцій, що виготовляються у власних структурних підрозділах, підсобних господарствах підприємств (стаціонарні АБЗ та ЦБЗ, полігони, піскобази та бази для приготування в'яжучих, чорного щебеню та інше), приймається за ціною, що не повинна перевищувати цін інших виробників на ті самі ресурси, що склалися в регіоні, крім випадків, коли це обґрунтовано особливими вимогами до технічних характеристик та якості матеріальних ресурсів. При складанні ціни тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) та при проведенні взаєморозрахунків (при динамічній договірній ціні) за обсяги виконаних робіт вартість матеріалів визначається за відповідними калькуляціями, затвердженими підрядною організацією в установленому порядку (за виробничою собівартістю). Калькуляції складаються відповідно до МР Д.1.2-218-03450778-767
Позивач з цього питання зазначав, що проведення обмірів відбувалося фактично тільки по влаштованому верхньому шару покриття із дрібнозернистої асфальтобетонної суміші. Проте, в Акті №1 від 09.10.2024 року проведення контрольного обміру виконаних робіт зазначені розбіжності по влаштуванню підстилаючих шарів з щебенево-піщаної суміші, вирівнюючого шару із асфальтобетонної суміші; ущільненню котками дорожніми самохідними різної маси; розливу в'яжучих матеріалів, що фактично не можливо перевірити, так як зазначені роботи є прихованими
Відповідач вказував, що Акт контрольного обміру № 1 від 09.10.2024 є результатом фактичного обміру окремих виконаних обсягів будівельних робіт. Контрольні обміри проводили працівники Служби у складі комісії, що створена на підставі наказу Служби від 01.10.2024 № 237 у присутності представників Держаудитслужби. Представник Генпідрядника ТОВ «БУДІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ» на обміри не з'явився. Заміри площ здійснювались працівниками Служби, ділянки (пікітажі), на яких необхідно провести обміри зазначались працівниками Служби. У рамках проведення ревізії та під час виїзду на об'єкт з метою проведення контрольних обмірів, Службою не було надано представникам Держаудитслужби виконавчу схему об'єкту (із зазначенням кілометрової прив'язки та геометричних параметрів з'їздів). Контрольними обмірами установлено фактичну площу верхнього шару покриття із дрібнозернистої асфальтобетонної суміші, яка фактично менша, а ніж включена Підрядником та прийнятим Замовником в акт приймання виконаних будівельних робіт за ф.№ КБ-2в, так само, як і підстилаючі шари, які є невід'ємною частиною дорожнього одягу на примиканнях та з'їздах. В акті контрольного обміру № 1 від 09.10.2024 зазначено встановлену фактичну величину площі розбіжності по влаштуванню підстилаючих шарів з щебенево-піщаної суміші, вирівнюючого шару із асфальтобетонної суміші; ущільненню котками дорожніми самохідними різної маси; розливу в'яжучих матеріалів, що свідчить про відсутність завищення площі влаштування верхнього шару покриття із дрібнозернистої асфальтобетонної суміші, що є невід'ємною частиною Локального кошторису 4-1-1 на об'єкті поточний середній ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Т-04-13 Царичанка-Магдалинівка-Губиниха (окремими ділянками), Дніпропетровська область км 7+099-км 35+089, Розділу Дорожній одяг на примиканнях та з'їздах.
Згаданий акт від 09.10.2024 року №1 наявний у т.4, а.с. 205, він складений представниками позивача в присутності представника відповідача.
Це питання порушувалося в запереченнях, поданих позивачем та розглянутих відповідачем.
Суд не визнає це зауваження обґрунтованим, оскільки відповідач зазначав, що «В рамках проведення ревізії та під час виїзду на об'єкт з метою проведення контрольних обмірів, Службою відновлення не було надано представникам Держаудитслужби виконавчу схему об'єкту (із зазначенням кілометрової прив'язки та геометричних параметрів з'їздів)». Водночас, в запереченнях позивач зазначав: «Натомість, під час ревізії Службою було надано представникам Держаудитслужби детальну виконавчу схему (із зазначенням кілометрової прив'язки та геометричних параметрів з'їздів). Виконавчі схеми в Додатку 2 до заперечень. Проте, представникам Держаудитслужби надана Службою інформація була не врахована. Тому не зрозуміло, виходячи з яких даних було встановлено розбіжність в обсягах влаштованих з'їздів і перевірити достовірність встановлених розбіжностей не надається можливим».
Правомірність оскаржуваних дій, рішень, бездіяльності суб'єкта владних повноважень, суд оцінює на момент їх вчинення.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23.07.2021 року у справі №826/17810/18.
Не залежно від того, чи дійсно виконавча схема була наявна або відсутня під час проведення обмірів, вона в будь-якому випадку була у розпорядженні відповідача на момент прийняття Вимоги. Як наслідок, відповідач не міг виходити з того, що вона відсутня, що свідчить про методологічну помилку під час проведення розрахунків.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано (п. 2); обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) (п. 3); добросовісно (п. 5); розсудливо (п. 6); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) (п. 8).
Зазначені критерії хоч і адресовані суду, одночасно є й вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення та вчиняє дії.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2023 року у справі № 9901/459/21.
Такі дії відповідача з вищевказаними вимогами до його діяльності не узгоджуються.
Окрім цього, слушними є доводи позивача щодо проведення обмірів лише по верхньому шару покриття. Так, в акті йдеться про дорожній одяг на примиканнях та з'їздах, а також на зупинковій кишені, порушень щодо останньої не встановлено. Щодо примикань та з'їздів суд звертає увагу на п. 23, в якому йдеться про площу влаштованого верхнього шару покриття: 9874 метри квадратних згідно акту та 9773,69 метри квадратних за результатом обмірів, розбіжність складає 100,31 метри квадратних. Тобто, на площі майже в 10000 метрів квадратних розбіжність склала 100 метри квадратних, що з урахуванням масштабу робіт відповідає похибці вимірювання, в т.ч. з урахуванням посилань самого відповідача на те, що йому не було надано виконавчу схему об'єкту (із зазначенням кілометрової прив'язки та геометричних параметрів з'їздів).
Окрім цього, інші вимірювання, як вірно вказав позивач, проведені на основі вказаної розбіжності, а не безпосередньо, однак для такого припущення, зважаючи на зміст застосованих заходів, підстави відсутні, оскільки відповідні обставини, в разі їх ствердження, повинні були бути встановлені безпосередньо. Однак застосування заходів впливу такого характеру не передбачає опосередкованого та будь-якого неконкретного встановлення обставин порушення.
Отже, це зауваження судом визнано необґрунтованим.
Щодо п. 1.2. обґрунтування наявне в Акті перевірки на сторінці 27 (т. 1, а.с. 50). Відповідач зазначає, що відібрав проби і дорожньому покритті у вигляді циліндричних кернів (30 зразків). Встановлено, що середня товщина нижнього шару покриття із крупнозернистої асфальтобетонної суміші складає 9,85 см при 12 см необхідних, середня товщина верхнього шару покриття із дрібнозернистої асфальтобетонної суміші складає 4,22 см при 5 см необхідних, середня товщина керну нижнього шару покриття із рупнозернистої асфальтобетонної суміші складає 11 см при 12 см необхідних. Отже, вартість матеріалу, які фактично не улаштовано, складає 2700668,21 грн.
Стверджено про порушення положень законодавства:
1) п. 6.4.3. ДСТУ Б Д.1.1.-1:2013: за твердої договірної ціни взаєморозрахунки провадяться на підстави виконаних обсягів робіт та їх вартості, визначеної в договірній ціні;
2) п. 6.4. СОУ 42.1-37641918-085:2018: Вартість матеріалів та конструкцій, що виготовляються у власних структурних підрозділах, підсобних господарствах підприємств (стаціонарні АБЗ та ЦБЗ, полігони, піскобази та бази для приготування в'яжучих, чорного щебеню та інше), приймається за ціною, що не повинна перевищувати цін інших виробників на ті самі ресурси, що склалися в регіоні, крім випадків, коли це обґрунтовано особливими вимогами до технічних характеристик та якості матеріальних ресурсів. При складанні ціни тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) та при проведенні взаєморозрахунків (при динамічній договірній ціні) за обсяги виконаних робіт вартість матеріалів визначається за відповідними калькуляціями, затвердженими підрядною організацією в установленому порядку (за виробничою собівартістю). Калькуляції складаються відповідно до МР Д.1.2-218-03450778-767;
3) ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом;
4) ст. 526 Цивільного кодексу України: зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;
5) ст. 529 Цивільного кодексу України: Договір є обов'язковим для виконання сторонами;
6) ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України: За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Позивач зазначав, що в Акті ревізії зазначено, що зразки-керни відбирались кваліфікованими інженерами ФОП ОСОБА_1 та були доставлені в лабораторію Національного транспортного університету (НТУ) для дослідження товщини верхнього шару (ЩМА) покриття на таких ділянках, як: основний проїзд, з'їзди, смуги розвороту, зупинки. Проте, відповідно до робочого проекту, Актів ф. №КБ-2в та виконавчої документації верхній шар покриття із щебенево-мастикової асфальтобетонної суміші (ЩМА-20) на бітумі БМКП 60/90-65 влаштовувався лише на основному проїзді. За результатами проведення кернувальних робіт представниками Держаудитслужби розрахована розбіжність в обсягах асфальтобетонних сумішей, виходячи з загального обсягу асфальтобетонних сумішей передбачених та влаштованих на 80 з'їздах. Проте, відповідно до даних, які зазначено в Актах відбору проб вирубок (кернів асфальтобетону), що проводились ФОП ОСОБА_1 по вищезазначеному об'єкту на з'їздах з основної дороги, кількість відібраних кернів склала лише 21 шт на 5 з'їздах з 80 влаштованих.
Також, позивач наголошує на тому, що відповідно до вимог п. 21.9 ДБН В.2.3-4:2015 (зі змінами) з метою встановлення об'єктивних значень товщин асфальтобетонних шарів та фізико-механічних показників асфальтобетону при прийманні закінчених робіт відбирання кернів потрібно здійснювати у період не раніше ніж через добу та не пізніше шести місяців після влаштування відповідних шарів. Але, незважаючи на вимоги ДБН В.2.3- 4:2015 (зі змінами) представниками Держаудитслужби та ФОП ОСОБА_1 відбір кернів здійснювався у період більше ніж шість місяців після влаштування відповідних шарів, що є грубим порушенням.
Відповідач у відзиві фактично лише процитував Акт ревізії. Аналогічним чином викладено і результат розгляду заперечень на Акт ревізії.
Відповідний звіт про науково-дослідну роботи наявний в т. 4, а.с. 209.
Суд визнає слушними посилання позивача на порушення, допущені відповідачем під час вимірювань. Так, дійсно згідно ДБН В.2.3-4:2015 (з урахуванням Зміни №1) з метою встановлення об'єктивних значень товщин асфальтобетонних шарів та фізикомеханічних показників асфальтобетону при прийманні закінчених робіт відбирання кернів потрібно здійснювати у період не раніше ніж через добу та не пізніше шести місяців після влаштування відповідних шарів.
В даній справі сам відповідач неодноразово в Акті ревізії використовує Акт КБ-2в за результатами робіт, які мали місце в грудні 2021 року, тобто - за межами шести місяців після влаштування шарів.
Окрім цього, визначення середніх значень дійсно мало б здійснюватися з урахуванням ширшої вибірки, ніж обраної відповідачем. Судом не заперечується встановлені дослідженням факти, однак наголошується на тому, що підстави для перенесення висновків щодо окремих невідповідностей на всі роботи відсутні, оскільки йдеться про обсяг порушення законодавства та вину, а також про розмір необхідного відшкодування, які не можуть встановлюватися виходячи з припущень та екстраполяції окремих висновків на весь об'єкт.
Отже, це зауваження судом визнано необґрунтованим.
Щодо п. 1.3. обґрунтування наявне в Акті перевірки на сторінці 21 (т. 1, а.с. 57). Відповідач зазначає, що адміністративні витрати визначені в розрахунку на 1 людино-годину загальної кошторисної трудомістковсті будівельних робіт 14,144, однак цей показних для поточного ремонту складає 4,92 грн. На вимогу на пояснення від 30.12.2024 року надано лист від 30.12.2024 року №1-8/3411 з посиланням на те, що розмір витрат визначається підрядником на підставі обґрунтованої їх величини та структури. Відповідач визнав такий розрахунок необґрунтованим нічим, підтверджуючі документи відсутні, розрахунок не підписано зі сторони позивача. Встановлено завищення вартості виконаних робіт на загальну суму 506823,38 грн.
Стверджено про порушення положень законодавства:
1) п. 6.13. СОУ 42.1-37641918-085:2018: розмір кошторисного прибутку при складанні тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) та при здійсненні взаєморозрахунків уточнюється з урахуванням показника, наведеного у додатку Ж;
2) п. 6.14. СОУ 42.1-37641918-085:2018:при складанні ціни тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) розмір адміністративних витрат визначається підрядником на підставі обґрунтованої їх величини і структури (за даними бухгалтерського обліку та загальної нормативно-розрахункової трудомісткості виконаних ремонтних робіт за Актами приймання виконаних будівельних робіт, примірна форма №КБ-2в), яка склалася у цій організації за попередній звітний період. Розраховані підрядником показники надаються замовнику в складі договірної ціни та використовуються при проведенні взаєморозрахунків за обсяги виконаних робіт.
3) п. 5.2.1. ДСТУ Б Д.1.1.-1:2013: Для визначення кошторисної вартості об'єктів будівництва, їх черг та/або пускових комплексів складається інвесторська кошторисна документація таких видів: - локальні кошториси; -локальні кошторисні розрахунки; -об'єктні кошториси; -об'єктні кошторисні розрахунки; -кошторисні розрахунки; -зведені кошторисні розрахунки вартості об'єктів будівництва; -зведення витрат; -відомості кошторисної вартості будівництва будинків, будівель, споруд, лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури, що входять до пускових комплексів; -відомості кошторисної вартості будівництва об'єктів та робіт з охорони довкілля; -відомості ресурсів до відповідних кошторисів та кошторисних розрахунків;
4) п. 5.3.1. ДСТУ Б Д.1.1.-1:2013: Склад інвесторської кошторисної документації визначається залежно від стадії проектування та технічної складності об'єктів будівництва;
5) п. 5.3.2. ДСТУ Б Д.1.1.-1:2013: При визначенні вартості окремих видів капітальних ремонтів (при поліпшенні експлуатаційних показників введених в експлуатацію в установленому порядку об'єктів будівництва) кошторисна документація складається за дефектним актом. У дефектному акті визначаються фізичні об'єми робіт та умови їх виконання;
А також п. 5.3.3., п. 5.3.4., 5.3.5., 5.3.6. ДСТУ Б Д.1.1.-1:2013.
Позивач зазначав, що згідно СОУ 42.1-37641918-085:2018 Додатком «Е» дійсно передбачено застосування усередненого коефіцієнта 4,9 для визначення адміністративних витрат, але цей показник для інвесторської кошторисної документації. Проте, згідно з п.6.14 СОУ 42.1-37641918-085:2018 (на які також посилається Відповідач) при складанні ціни тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) розмір адміністративних витрат визначається підрядником на підставі обґрунтованої їх величини і структури (заданими бухгалтерського обліку та загальної нормативнорозрахункової трудомісткості виконаних ремонтних робіт за Актами приймання виконаних будівельних робіт), яка склалася у цій організації за попередній звітний період. Тому Висновки у Акті ревізії та у спірній Вимозі, без перевірки підтвердження зазначених витрат підрядної організації є неправомірними. Згідно СОУ 42.1-37641918-085:2018 Додатком «Е» дійсно передбачено застосуСтандартами організації України (СОУ) 42.1-37641918-085:2018 пункт 6.14 чітко передбачено, що при складанні ціни тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) розмір адміністративних витрат визначається підрядником на підставі обґрунтованої їх величини і структури (заданими бухгалтерського обліку та загальної нормативно-розрахункової трудомісткості виконаних ремонтних робіт за Актами приймання виконаних будівельних робіт), яка склалася у цій організації за попередній звітний період (Розрахунок за попередній період організацією надавався)ання усередненого коефіцієнта 4,9 для визначення адміністративних витрат, але цей показник для інвесторської кошторисної документації. Проте, згідно з п.6.14 СОУ 42.1-37641918-085:2018 (на які також посилається Відповідач) при складанні ціни тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) розмір адміністративних витрат визначається підрядником на підставі обґрунтованої їх величини і структури (заданими бухгалтерського обліку та загальної нормативнорозрахункової трудомісткості виконаних ремонтних робіт за Актами приймання виконаних будівельних робіт), яка склалася у цій організації за попередній звітний період. Тому Висновки у Акті ревізії та у спірній Вимозі, без перевірки підтвердження зазначених витрат підрядної організації є неправомірними.
Відповідач вказував, що застосування показника адміністративних витрат у розмірі 14,144, який є значно більшим, а ніж передбачено проєктно-кошторисною документацією, СОУ та ДСТУ, ТОВ «БУДІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ» обґрунтовує лише одним документом, який називається Розрахунок показника адміністративних витрат ТОВ «БУДІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ» за результатами 2020 року, складеним на половині сторінки формату А4, який не містить пояснень необхідності застосування більшого коефіцієнта, а ніж передбаченого ПКД показника 4,92. Крім того, товариством не надано фінансово-економічного обґрунтування (аналізу витрат товариства та пояснення їх об'єктивної необхідності): не надано підтвердних бухгалтерських документів (звітність, що підтверджує фактичний рівень адміністративних витрат, наприклад: форма № 1 «Баланс» та форма № 2 «Звіт про фінансові результати»); не надано листа-обґрунтування до Замовника, з поясненнями необхідності застосування більшого коефіцієнта та який би містив відповідні посилання на нормативні документи або роз'яснення особливостей ведення діяльності підрядника.
В результатах розгляду заперечень на акт ревізії відповідач вказував, що службою відновлення, як розпорядником бюджетних коштів, не проведено перевірки наданих Підрядником показників у розрахунку, як наслідок з державного бюджету на користь Товариства надлишково сплачено 506 823,38грн.
Суд не приймає доводи відповідача, оскільки вони ґрунтуються на основі заперечення п. 6.14. СОУ 42.1-37641918-085:2018, за змістом якого адміністративні витрати визначаються підрядником. Доводи відповідача в свою чергу зводяться до того, що такі витрати мав визначити позивач у розмірі, про який зазначає відповідач, однак це не узгоджується як з вказаним нормативним положенням, так і з загальними засадами договірних правовідносин, адже розмір витрат підрядника визначав би замовник.
Окрім цього, відповідач зазначав, що щодо пояснень з приводу відсутності печатки та підпису в наданій до перевірки договірній ціні до договору від 13.08.2021 № ПС-Т-04-13/2 (в паперовому вигляді та на електронному носії у вигляді сканованих копій), які були надані до перевірки під час ревізії - пояснення не були враховані Держаудитслужбою, позаяк зауваження стосується, не опублікованого примірника на електронній системі публічних закупівель Prozorro, а паперових примірників наданих до перевірки працівникам Держаудитслужби, підпис та печать Служби (Замовника) в яких відсутня.
Суд не приймає цей аргумент, оскільки таке правозастосування суперечить ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідач, діючи обґрунтовано та з урахуванням всіх обставин не міг не прийняти документ, який містить відомості про обставини, які підлягають встановленню. Натомість відповідач, маючи у розпорядженні необхідні відомості, їх не врахував. В свою чергу обставини дотримання вимог законодавства у сфері публічних закупівель є підставою для виникнення інших правовідносин та формування висновку за результатом аудиту, а не для прийняття рішень без урахування всіх обставин.
Отже, це зауваження судом визнано необґрунтованим.
Щодо п. 1.4. обґрунтування наявне в Акті перевірки на сторінці 24 (т. 1, а.с. 48 зворот). Відповідач зазначає, що позивач включав заготівельно-складські витрати на суміші асфальтобетонні гарячі і теплі різних марок та типів, термін зберігання яких не перевищує трьох годин після їх приготування, що не дає змоги їх зберігання на складах та не несе витрат, пов'язаних з втратами та пошкодженням матеріалів при їх транспортуванні до складу підсумкових відомостей ресурів актів за ф. №КБ-2в, що призвело до завищення вартості робіт на суму 10003997,45 грн. На виомгу щодо надання пояснень від 30.12.2024 року позивач листом від 30.12.2024 року №1-8/3411 пояснив, що такі витрати розраховуються за відсотком до кошторисної вартості матеріалів і є лімітом коштів на двішодкування цих витрат підряднику, при цьому у складі вартості матеріальних ресурсів враховуються заготівельно-складські витрати, призначені дляпокрисття витрат будівельних організацій на утримання апарату заготівельних служб (відділи постачання, підрозділи виробничо-технологічної комплектації будівельних організації тощо) та матеріальних базових складів, а не лише витрат, пов'язаних з втратами, які важко усуваються, і усуванням матеріалів при їх транспортування та зберіганні на складах.
Стверджено про порушення положень законодавства:
1) п. 6.3.1.2. ДСТУ Н Б Д.1.1.-2:2013: Заготівельно-складські витрати розраховуються виходячи з відповідних статей цих витрат та обсягів матеріальних ресурсів, які зберігаються на складах та застосовуються безпосередньо на об'єкті будівництва, потужності організації та обсягів робіт по цьому об'єкту будівництва або за домовленістю сторін за усередненими відсотковими показниками, передбаченими в інвесторській кошторисній документації, що обумовлюється договором;
2) п. 5.4. ДСТУ Б В.2.7-119:2011: Вимоги до виробництва, укладання та ущільнення асфальтобетонної суміші.
Позивач зазначав, що договорами передбачено застосування відсоткових показників, які в свою чергу передбачені інвесторською кошторисною документацією, тому відсутні будь-які порушення наведеної норми ДСТУ.
Відповідач зазначав, що укладені договори Служби з підрядними організаціями є типовими та містять пункт, за змістом якого зазначено: Заготівельно-складські витрати враховуються згідно ДСТУ-НБД. 1.1-2:2013 п. 5.5.2 та п. 6.3.1.2 за усередненими відсотковими показниками, але не більш 2% на будівельні матеріали, вироби та конструкції, та 0,75% на металеві конструкції. Підрядними організаціями ТОВ «БУДІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ» та ТОВ «ОНУР КОНСТРУКЦІОН ІНТЕРНЕШНЛ» на стадії складання та погодження договірних цін за згодою Служби - розпорядника бюджетних коштів враховуються кошти на покриття заготівельно-складських витрат, що визначаються за максимальним відсотковим показником 2% від суми відпускної ціни та ціни транспортування матеріальних ресурсів, необхідних для виконання будівельно-монтажних робіт на об'єкті будівництва, в тому числі і тих матеріальних ресурсів, що не зберігаються на складах, а саме готових сумішей розчину, бетону та асфальтобетонної гарячої суміші. Проте, як випливає із зазначеного, безпосередньо ДСТУ - НБД. 1.1-2:2013 не передбачено зберігання готових сумішей розчину, бетону та асфальтобетонної суміші на території складів.
Відповідач повторно заперечував проти варіанта поведінки, який прямо передбачений нормативним положенням - за п. 6.3.1.2. ДСТУ Н Б Д.1.1.-2:2013 заготівельно-складські витрати можуть бути розраховані за домовленістю сторін, що і мало місце в даній справі. Нормою право не встановлено умов для такого варіанту розрахування, в зв'язку з чим суд відхиляє це зауваження відповідача.
Щодо п. 1.5. обґрунтування наявне в Акті перевірки на сторінці 26 (т. 1, а.с. 49 зворот) і далі по тексту, до сторінки 30. Це зауваження має похідний характер відносно попередніх та констатує завищення витрат на утримання позивача на 268908,71 грн:
1) 208416,64 грн - щодо зауваження 1.4.;
2) 4228,19 грн - щодо зауваження 1.1.;
3) 56263,92 грн - щодо зауваження 1.2.
В усіх випадках констатовано порушення:
1) п. 5.8.13. ДСТУ Б Д.1.1.-1:2013: до глави 10 «Утримання служби замовника» (графи 6 та 7) включаються кошти на утримання служби замовника (включаючи кошти на здійснення технічного нагляду) в обґрунтованому розмірі, який, як правило, складає до 2,5% від підсумку глав 1-9, графа 7. При цьому, якщо функції замовника здійснює структурний підрозділ підприємства, який утримується за рахунок основної діяльності, кошти на утримання служби замовника до зведеного кошторисного розрахунку вартості об'єкта будівництва не включаються, що обумовлюється вихідними даними на проектування.
Оскільки це зауваження має похідний характер відносно зауважень, які вже відхилені, воно також підлягає відхиленню.
Отже, всі зауваження відповідача по п. 1 Вимоги є безпідставними, що свідчить про необґрунтованість Вимоги в цій частині.
ІІ) Щодо п. 2 Вимоги.
Цей пункт стосується капітального ремонту автомобільної дороги Т-04-29 станція Верхньодніпровськ-Верхівцеве-Божедарівка третьою особою-1 за договором від 21.05.2021 року №КР-Т-04-29.
Відповідач зазначив у Вимозі, що ним встановлено завищення вартості виконаних робіт, чим завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 19537092,10 грн за рахунок:
2.1) зайво врахованих в актах ф. № КБ-2в фактично невиконаних фізичних обсягів (кількості) робіт на суму 1 644 111,93 грн, чим порушено пункт 6.4.4.1 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 та пункт 6.3.3 ДСТУ-Н Б Д.1.1-2:2013;
2.2) встановленого кернуванням включення робіт та матеріалів, які фактично на об'єкті не влаштовано, на суму 13 926 215,53 грн, чим порушено пункт 1.1 договору від 21.05.2021 № КР-Т-04-29, пункт 6.4.3 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, пункт 6.4 СОУ 42.1-37641918-085:2018, частини першої статті 193 Господарського Кодексу, статті 526, частини першої статті 629, частини першої статті 837 Цивільного Кодексу;
2.3) включення вартості заготівельно-складських витрат на гарячі асфальтобетонні суміші на суму 3 966 764,65 грн, чим порушено пункт 6.3.1.2 ДСТУ- Н Б Д. 1.1-2:2013 та пункт 5.4 ДСТУ Б В.2.7-119:2011.
2.4) Унаслідок завищення вартості виконаних будівельних робіт за згаданим об'єктом завищено вартість витрат на утримання служби Замовника (2,5%) за 2021 рік на загальну суму 405 200,84 грн, що є порушенням вимог пункту 5.8.13 ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 та призвело до матеріальної шкоди (збитків).
Суд констатує повну тотожність природи цих зауважень тим, що розглянуті у попередньому розділі рішення (за виключенням відсутності зауваження по п. 1.3. щодо завищення показника адміністративних витрат).
Цьому об'єкту присвячено виклад Акту ревізії зі сторінки 30 (т. 1, а.с. 51 зворот).
Слід зазначити, що раніше при розгляді зауваження 1.4. судом констатовано його необґрунтованість виходячи не з питань факту, а з загально-правової оцінки: розмір відповідних витрат може мати договірну природу, а відповідач фактично оспорював таку природу. Отже, з цих же підстав, безвідносно до конкретного об'єкту, усі зауваження відповідача, побудовані в такий спосіб, судом відхиляються, що в даному випадку свідчить про безпідставність зауваження за п. 2.3. При цьому і доводи сторін по цьому зауваженню були тотожними.
Зауваження 2.1 та 2.2 стосувалися подібних обставин, що й у попередньому розділі рішення, порушення тих же нормативних положень, однак засновані на різних фактичних обставинах, що вимагає їх окремого дослідження.
Щодо п. 2.1 суд зазначає, що повторно йдеться про перевірку обсягів виконаних робіт через контрольні обміри, при цьому в даному випадку йдеться не лише про завищення обсягів робіт, а й про включення в акти робіт, які фактично не виконані, однак так само йдеться про висновки, що походять від співставлення обмірів з актами ф. КБ-2в. Порушення встановлено актом контрольного обміру від 10.10.2024 року №2 (т. 4, а.с. 249).
Водночас, фактичні обставини відрізняються. Позивач зазначав, що цей вищевказаний об'єкт було введено в експлуатацію 11.01.2022 року, що підтверджується Актом готовності об'єкта до експлуатації та Сертифікатом готовності, який видано державною інспекцією архітектури та містобудування України (далі - ДІАМ). Акт готовності об'єкта до експлуатації - документ, що підтверджує готовність споруди до подальшого використання. Видаючи сертифікат ДІАМ засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації.
Також оспорено конкретні розбіжності (наявність стовпчиків, опори, унітази, люки і тд). Повторно позивач заперечував і проти того, що обміри проводились лише по верхньому шару покриття.
Щодо відсутніх елементів дороги суд зауважує наступне.
Відповідач зазначав, що відсутні докази звернення в поліції за відповідними фактами. Суд не приймає це зауваження, зокрема, в аспекті обставин розгляду наступного зауваження: позивач зазначав, що 19.07.2023 року об'єкт вже перевірявся і порушення відсутні, на що відповідач вказав: до перевірки надавались тільки акти сезонних обстежень, складені безпосередньо Службою відновлення та акт контрольного обміру від 19.07.2023 Східного офісу Держаудитслужби, складений в рамках заходу, який не завершено (станом на момент проведення ревізії тривали судові спори), та під час якого члени ревізійної групи Держаудитслужби, яка проводила ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Служби за період з 01.04.2018 по 30.06.2024 - присутня не була та відповідно підтвердити інформацію зазначену в актах не може.
Такі твердження є безпідставними, оскільки акти, складені за участі відповідача, мають доказову силу незалежно від можливості члена ревізійної служби їх підтвердити. В зворотному випадку сам відповідач не повинен був би посилатися на акти проведення контрольних обмірів окремо без показань свого представника.
В свою чергу цілком розумним, а також обґрунтованим (з урахуванням оцінки наступного доводу позивача) є твердження про те, що елементи дороги, які придатні до від'єднання від дороги, могли бути від'єднані. В цьому аспекті суд повертається до аргументу про звернення до правоохоронних органів та констатує, що відповідне звернення (або відсутність такого звернення) самодостатньо не підтверджують ані наявність або відсутність відповідних елементів дороги, ані обставини їх зникнення. В зворотному випадку відповідач мав би прийняти таку обставину як безспірну незалежно від дати звернення до поліції. Окрім цього, відповідач не пояснив за якими конкретно положеннями законодавства та як часто позивач мав здійснювати перевірку наявності кожного з сотень елементів дороги.
Суд зауважує, що йдеться, наприклад, про викопаний та облаштований углиб бетонний отвір без кришки (т. 5, а.с. 10), що є ілюстрацією відсутності люка. З урахуванням засади розумності та змагальності, а також обов'язку відповідача довести правомірність свого рішення за стандартом «поза розумним сумнівом», припущення що люку не було є набагато менш ймовірним, ніж що він був, однак згодом був викрадений чи зник з інших підстав. Іншим прикладом є металевий стовпчик для дорожнього знаку на якому відсутній дорожній знак т. 5, а.с. 12).
На відміну від інших в адміністративному судочинстві тягар доказування покладається на суб'єкта владних повноважень, а не на позивача. При цьому суб'єкт владних повноважень може посилатися лише на докази, які були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що вони не були отримані ним до його прийняття з незалежних від нього причин.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23.11.2023 року у справі №420/9371/22.
Положеннями частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено презумпцію неправомірності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, згідно якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13.02.2025 року у справі №420/12149/23.
На сьогодні у праві існують три основні стандарти доказування: «баланс імовірностей» (balance of probabilities) або «перевага доказів» (preponderance of the evidence); «наявність чітких та переконливих доказів» (clear and convincing evidence); «поза розумним сумнівом» (beyond reasonable doubt) та у справах, де суб'єкт владних повноважень доводить правомірність своїх рішень, що передбачають втручання у власність або діяльність суб'єкта приватного права (зокрема, притягнення його до відповідальності), подані таким суб'єктом владних повноважень докази, за загальним правилом, повинні відповідати критерію «поза розумним сумнівом».
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 29.09.2023 року у справі №200/2859/19-а.
При вирішенні спору цього спору, суд вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі Федорченко та Лозенко проти України, відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 18.10.2023 року у справі №1.380.2019.004162.
У справі Кобець проти України Європейський суд з прав людини, керуючись критерієм доведення поза розумним сумнівом (рішення у справі Авшар проти Туреччини), вказав, що таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. Принцип оцінки доказів поза розумним сумнівом полягає в тому, що розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення (рішення від 14.02.2008 у справі Кобець проти України).
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16.06.2023 року у справі №826/5397/18.
В своїй сукупності вказані нормативні положення свідчать, що саме відповідач повинен довести існування юридичного складу - обставин, за наявності яких він може, а тому правомірно прийняв спірне рішення.
Наступним доводом позивача було посилання на те, що об'єкт був зданий в експлуатацію, що підтверджується Актом готовності об'єкта до експлуатації та Сертифікатом готовності, який видано державною інспекцією архітектури та містобудування України. Позивач посилався на цю обставину і під час відповіді на вимогу про надання пояснень, і у запереченнях на Акт ревізії, однак відповідач цей аргумент повністю проігнорував.
Суд констатує значущість та суттєвість цього аргументу, оскільки згідно п. 24, 25 Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 461, для отримання сертифіката замовник (його уповноважена особа) подає до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю заяву про прийняття в експлуатацію об'єкта та видачу сертифіката, до якої додається акт готовності об'єкта до експлуатації та документ або інформація (реквізити платежу) про внесення плати.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю приймає подані замовником заяву, акт готовності об'єкта до експлуатації та вчиняє дії у межах законодавства щодо з'ясування питання достовірності відомостей у поданих документах, відповідності об'єкта проектній документації, вимогам будівельних норм, стандартів і правил на основі чек-листа за результатами виїзного огляду об'єкта будівництва на місцевості з фотофіксацією об'єкта під час прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, який виготовляється з використанням Реєстру будівельної діяльності.
Отже, відповідний сертифікат має доказову силу щодо відповідності об'єкта проектній документації та є засвідченням відповідних обставин з боку держави. Як наслідок, у випадку ствердження саме обставин завищення та нездійснення обсягу проектних робіт (та витрат відповідного обсягу матеріалів) іншим органом державної влади, такий орган має особливо змістовно обґрунтувати свої висновки, в т.ч. в аспекті попередніх висновків іншого органу влади. В даному ж випадку відповідач ці висновки взагалі до уваги не взяв.
Іншим доводом позивача було твердження про те, що на наданих ним фотознімках наявні місця від викрадених елементів дороги, на що відповідач вказав: «виконання робіт з встановлення елементів автомобільної дороги Держаудитслужбою враховано в тих обсягах, які за результатом проведених контрольних обмірів підтверджено, як виконані і які є на фотофіксації». Фактично, позиція відповідача також звелася до ігнорування слідів від існування елементів дороги та обґрунтування своїх висновків виключно тим, що вони відсутні, а тому їх не було, що за наявного масиву даних на спростування такого твердження є недостатнім обґрунтуванням для правозастосування, яке створює наслідки матеріально-правового характеру.
Щодо доводів в частині завищення обсягу робіт суд звертає увагу на п. 53 акту, згідно якого влаштування вирівнюючого шару основи дорожнього одягу за актом надано по площі 5421,43 метри квадратних, а за результатом обміру здійснено по площі 5105,00 метри квадратних, розбіжність склала 316,43 метрів квадратних, що також принаймні значною мірою може бути обґрунтовано похибкою вимірювання видовжених об'єктів.
Окрім цього, суд також повторно приймає доводи позивача про неможливість безумовного перенесення результатів вимірювання поверхні на обсяг інших виконаних робіт та затрачених матеріалів.
Отже, зауваження 2.1. є необґрунтованим.
Зауваження 2.2. повторно стосувалося результатів кернування.
Відповідний звіт про науково-дослідну роботи наявний в т. 3, а.с. 241.
В результаті розгляду заперечень відповідач вказує: «Проте, представниками Держаудитслужби не враховано вимоги п.44 таблиці 21.1 ДБН В.2.3-4:2015 (зі змінами), в розрахунок за результатами проведення кернувальних робіт лише ті результати кернів, які мають товщину меншу ніж проектна, незважаючи на те, що середня товщина перевищує проектне значення. Фактично на основній дорозі вищезазначеного об'єкта було відібрано 48 кернів в 16 місцях, а представниками Держаудитслужби взято до уваги лише 18 кернів, які було відібрано в 6 місцях», зазначаємо, що працівниками Держаудитслужби враховано вимоги п.44 таблиці 21.1 ДБН В.2.3-4:2015 (зі змінами), не менше ніж три керни (вирубки) на 9000 м2 рівномірно по ширині та довжині, зокрема і для ділянок площею до 9000 м2 в розрахунок за результатами проведення кернувальних робіт внесено результати кернів, які мають товщину меншу ніж проектна».
Суд констатує, що таке вибіркове правозастосування не узгоджується з вимогами ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Також судом приймаються доводи позивача щодо розбіжності в кількості кернів, згаданих в Акті ревізії та у звіті експерта, що вказує на невизначеність щодо джерела висновків відповідача.
Окрім цього, судом приймаються доводи позивача щодо неналежного визначення середнього значення результатів дослідження та його перенесення на весь об'єкт, оскільки здійснена вибірка є замалою, а таке перенесення є безпідставним (наприклад, зроблено висновки щодо одного з тротуарів, з якого не відбирався зразок).
Повторно має місце і порушення ДБН В.2.3-4:2015 (з урахуванням Зміни №1) щодо відібрання кернів у період не раніше ніж через добу та не пізніше шести місяців після влаштування відповідних шарів.
Отже, це зауваження судом визнано необґрунтованим.
Щодо п. 2.4. суд повторює, що висновки про розмір витрат на утримання замовника мають похідний характер, в зв'язку з чим необґрунтованість попередніх зауважень свідчить про безпідставність цього зауваження.
Отже, всі зауваження відповідача по п. 2 Вимоги є безпідставними, що свідчить про необґрунтованість Вимоги в цій частині.
ІІІ) Щодо п. 3 Вимоги.
Цей пункт стосується капітального ремонту автомобільної дороги Н-23 Кропивницький - Кривий Ріг - Запоріжжя третьою особою-2 за договором від 20.08.2021 року №КР-Н-23-2.
Відповідач зазначив у Вимозі, що ним встановлено завищення вартості виконаних робіт, чим завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 3858195,64 грн за рахунок:
3.1) встановленого кернуванням включення робіт та матеріалів, які фактично на об'єкті не влаштовано, на суму 2 633 264,8 грн, чим порушено пункт 1.1 договору від 20.08.2021 № КР-Н-23-2, пункт 6.4.4.1 ДСТУ Б Д. 1.1-1:20ІЗ, пункт 6.4 СОУ 42.1-37641918-085:2018, частини першої статті 193 Господарського Кодексу, статті 526, частини першої статті 629, частини першої статті 837 Цивільного Кодексу;
3.2) включення вартості заготівельно-складських витрат на гарячі асфальтобетонні суміші на суму 1 224 930,84 грн, чим порушено пункт 6.3.1.2 ДСТУ- Н Б Д. 1.1-2:2013 та пункт 5.4 ДСТУ Б В.2.7-119:2011.
3.3) Унаслідок завищення вартості виконаних будівельних робіт за згаданим об'єктом завищено вартість витрат на утримання служби Замовника (2,5%) за 2021 рік на загальну суму 80 379,07 грн, що є порушенням вимог пункту 5.8.13 ДСТУ Б Д. 1.1 -1:2013 та призвело до матеріальної шкоди (збитків).
Суд констатує повну тотожність природи цих зауважень тим, що вже були розглянуті раніше.
Цьому об'єкту присвячено виклад Акту ревізії зі сторінки 46 (т. 1, а.с. 59 зворот).
Слід зазначити, що раніше при розгляді зауваження 1.4. судом констатовано його необґрунтованість виходячи не з питань факту, а з загально-правової оцінки: розмір відповідних витрат може мати договірну природу, а відповідач фактично оспорював таку природу. Отже, з цих же підстав, безвідносно до конкретного об'єкту, усі зауваження відповідача, побудовані в такий спосіб, судом відхиляються, що в даному випадку свідчить про безпідставність зауваження за п. 3.2. При цьому і доводи сторін по цьому зауваженню були тотожними.
Зауваження щодо кернування має відмінні фактичні обставини. Так, йдеться про звіт про науково-дослідну роботи, що наявний в т. 4, а.с. 77.
Позивач зазначив, що в Акті ревізії зазначено, що зразки-керни відбирались кваліфікованими інженерами ФОП ОСОБА_1 та були доставлені в лабораторію Національного транспортного університету (НТУ) для дослідження товщини верхнього шару (ЩМА) покриття на таких ділянках, як: основний проїзд, з'їзди, смуги розвороту. Проте, відповідно Актів ф. №КБ-2в та виконавчої документації на зазначеному об'єктів фактично влаштовано тільки нижній шар покриття із крупнозернистої асфальтобетонної суміші тип А марка І на бітумі БНД 70/100. Тобто, НТУ досліджувалась товщина зразків-кернів верхнього шару покриття ЩМА невідомого походження, які не мають відношення до вищевказаного об'єкту. В той же час, в Акті ревізії проводиться розрахунок середньої товщини нижнього шару покриття. Враховуючи зазначене, не зрозуміло який тип асфальтобетонної суміші НТУ фактично досліджувався, тому результати такого дослідження є не об'єктивними та не можуть бути прийняті до уваги.
Відповідач це зауваження проігнорував, не надавши змістовних пояснень. Зважаючи на предмет дослідження в ході ревізії відповідач повинен був поза розумним сумнівом вказати, що обґрунтовує порушення вимог законодавства позивачем релевантними доказами, в свою чергу ігнорування таких доводів створює обґрунтовані додаткові сумніви в обґрунтованості рішення відповідача.
Також повторно має місце юридична ситуація, коли позивач зазначає, що середнє значення відповідає вимогам законодавства і відповідач вибірково підходить до встановлення обставин, на що відповідач повторно вказав, що для висновків достатньо не менше ніж три керни (вирубки) на 9000 м2 рівномірно по ширині та довжині. Як наслідок, суд повторює свій попередній висновок про те, що таке правозастосування є необґрунтованим. Також зразки повторно відібрано з пропуском терміну на їх відібрання.
Таким чином, зауваження за п. 3.1, 3.2 є необґрунтованими, а зауваження за п. 3.3. має похідний характер, в зв'язку з чим теж є необґрунтованим.
Отже, всі зауваження відповідача по п. 3 Вимоги є безпідставними, що свідчить про необґрунтованість Вимоги в цій частині.
IV) Щодо п. 4 Вимоги.
Цей пункт стосується будівництва автомобільної дороги Н-31 Дніпро-Царичанка-Кобеляки-Решетилівка від с. Лобойківка до межі Дніпропетровської області третьою особою-2 за договором від 20.08.2021 року №КР-Н-23-2.
Відповідач зазначив у Вимозі, що ним встановлено завищення вартості виконаних робіт, чим завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 1199257,84 грн за рахунок:
4.1) встановленого кернуванням включення робіт та матеріалів, які фактично на об'єкті не влаштовано, на суму 1 100 894,65 грн, чим порушено пункт 1.1 договору від 20.12.2019 № Б-О-1/1, пункту 6.4.4.1 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», частини першої статті 193 Господарського Кодексу, статті 526, частини першої статті 629, частини першої статті 837 Цивільного Кодексу;
4.2) включення вартості заготівельно-складських витрат на гарячі асфальтобетонні суміші на суму 98 363,19 грн, чим порушено пункт 6.3.1.2 ДСТУ- Н Б Д. 1.1 -2:2013 та пункт 5.4 ДСТУ Б В.2.7-119:2011.
4.3) унаслідок завищення вартості виконаних будівельних робіт за згаданим об'єктом завищено вартість витрат на утримання служби Замовника (2,5%) за 2020 рік на загальну суму 24 984,54 грн, що є порушенням вимог пункту 5.8.13 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 та призвело до матеріальної шкоди (збитків)
Суд констатує повну тотожність природи цих зауважень тим, що вже були розглянуті раніше.
Цьому об'єкту присвячено виклад Акту ревізії зі сторінки 51 (т. 1, а.с. 62).
Слід зазначити, що раніше при розгляді зауваження 1.4. судом констатовано його необґрунтованість виходячи не з питань факту, а з загально-правової оцінки: розмір відповідних витрат може мати договірну природу, а відповідач фактично оспорював таку природу. Отже, з цих же підстав, безвідносно до конкретного об'єкту, усі зауваження відповідача, побудовані в такий спосіб, судом відхиляються, що в даному випадку свідчить про безпідставність зауваження за п. 4.2. При цьому і доводи сторін по цьому зауваженню були тотожними.
Зауваження щодо кернування має відмінні фактичні обставини. Так, йдеться про звіт про науково-дослідну роботи, що наявний в т. 4, а.с. 132.
Позивач зазначав, що «Проаналізувавши дані за результатами кернування, які вказано в Актах відбору проб вирубок (кернів асфальтобетону), що проводились представниками ФОП ОСОБА_1 та розрахунок за результатами проведення кернувальних робіт по вищезазначеному об'єкту зазначаємо, що представниками Держаудитслужби встановлено розбіжності в обсягах асфальтобетонних сумішей на ділянках автомобільної дороги та її елементах та по типах дорожнього одягу де фактично представниками ФОП ОСОБА_1 відбір кернів не здійснювався». Відповідач відповідь на цей аргумент на надав. Як вже зазначав суд, зважаючи на предмет дослідження в ході ревізії відповідач повинен був поза розумним сумнівом вказати, що обґрунтовує порушення вимог законодавства позивачем релевантними доказами, в свою чергу ігнорування таких доводів створює обґрунтовані додаткові сумніви в обґрунтованості рішення відповідача
З цих же підстав суттєвим є зауваження позивача щодо посилання відповідача на розбіжність з п. 29 Акту КБ-2в, якого у відповідному акті не існує, при цьому не йдеться про описку, адже посилання на п. 28 вказано раніше окремо. Таку ж природу та оцінку суду має аргумент позивача про те, що представниками Держаудитслужби встановлено розбіжність у кількості асфальтобетонної суміші на ділянках автомобільної дороги де представниками ФОП ОСОБА_1 фактично керни не відбирались.
Також повторно на зауваження позивача про нерівномірність відібрання зразків відповідач навів загальне посилання на положення законодавства, безвідносно до змісту заперечень.
Як кількість зауважень, що підтверджуються матеріалами справи, так і порядок поводження відповідача з ними (ігнорування) вказують на необґрунтованість цього підпункту Вимоги.
Таким чином, зауваження за п. 4.1, 4.2 є необґрунтованими, а зауваження за п. 4.3. має похідний характер, в зв'язку з чим теж є необґрунтованим.
Отже, всі зауваження відповідача по п. 4 Вимоги є безпідставними, що свідчить про необґрунтованість Вимоги в цій частині.
V) Щодо п. 5 Вимоги.
Цей пункт стосується реконструкції мосту з підходами через річку Чортомлик на км 206+925 автомобільної дороги Н25 третьою особою-2 за договором від 21.08.2020 року №Б-О-2 та від 14.01.2022 року №Б-О-2-1.
Відповідач зазначив у Вимозі, що ним встановлено завищення вартості виконаних робіт, чим завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 10354103,25 грн за рахунок:
5.1) зайво врахованих в актах ф. № КБ-2в фактично невиконаних фізичних обсягів (кількості) робіт на суму 3 248 764,04 гри, чим порушено пункт 6.4.4.1 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 та пункт 6.3.3 ДСТУ-Н Б Д.1.1-2:2013;
5.2) включення до складу актів приймання виконаних робіт за ф. № КБ-2в підвищуючого коефіцієнту 1,62, не передбаченого договірною ціною, на суму 6 704 927,71 грн, чим порушено пункти 1.3, 2.1, 3.1 укладеного договору від 21.08.2020 №Б-0-2 між Службою та підрядником та пункти 6.2.1; 6.3.1; 6.4.4.1 таб.4.4.2 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013;
5.3) включення вартості заготівельно-складських витрат на гарячі асфальтобетонні суміші на суму 400 411,50 грн, що є порушенням пункту 6.3.1.2 ДСТУ- Н Б Д. 1.1-2:2013 та пункту 5.4 ДСТУ Б В.2.7-119:2011.
5.4) Унаслідок завищення вартості виконаних будівельних робіт за згаданим об'єктом завищено вартість витрат на утримання служби Замовника (2,5%) за 2021 рік на загальну суму 211 298,40 грн, що є порушенням вимог пункту 5.8. ІЗ ДСТУ Б Д.1.1-1:20ІЗ та призвело до матеріальної шкоди (збитків)
Суд констатує повну тотожність природи цих зауважень тим, що вже були розглянуті раніше, за виключенням зауваження за п. 5.2.
Цьому об'єкту присвячено виклад Акту ревізії зі сторінки 52 (т. 1, а.с. 62 зворот).
Слід зазначити, що раніше при розгляді зауваження 1.4. судом констатовано його необґрунтованість виходячи не з питань факту, а з загально-правової оцінки: розмір відповідних витрат може мати договірну природу, а відповідач фактично оспорював таку природу. Отже, з цих же підстав, безвідносно до конкретного об'єкту, усі зауваження відповідача, побудовані в такий спосіб, судом відхиляються, що в даному випадку свідчить про безпідставність зауваження за п. 5.3. При цьому і доводи сторін по цьому зауваженню були тотожними.
Зауваження щодо невиконаних робіт має відмінні фактичні обставини. Так, йдеться про акт проведення контрольного обміру від 14.11.2024 року №5, що наявний в т. 4, а.с. 178.
Позивач вкотре зазначав, що проведення обмірів відбувалося фактично тільки по улаштованому верхньому шару покриття із щебенево-мастикової асфальтобетонної суміші. Суд в свою чергу повторює свій висновок, що таке правозастосування є безпідставним.
Позивач вказував, що фактично виконані об'єми робіт перевищують об'єми робіт, включені у вищенаведеному акті ф.КБ-2в. Тобто, відповідно до геодезичної схеми фактична площа ЩМА складає 8178,25 метри квадратних, а в акт ф.КБ-2В включено 8012,3 метри квадратних. Відповідач вчергове проігнорував обґрунтоване зауваження до його обчислень, чому вже неодноразово надавалась оцінка суду.
Решта зауважень стосувалася відсутності елементів дороги, що раніше вже оцінювалося судом за цілком аналогічних обставин висловлення зауважень (відсутність 2 щитків дорожніх знаків з 21 і тд).
Отже, це зауваження відповідача є необґрунтованим.
Щодо зауваження №5.2 суд зазначає, що раніше воно не висловлювалось. Відповідач зазначає, що підвищуючий коефіцієнт 1.62 не передбачений укладеними правочинами. В ході з'ясування відповідних обставин за вимогою встановлено, що коефіцієнт помилково не був включений до договірної ціни.
Відповідач констатував порушення:
1) п. 1.3, 2.1, 3.1, та п. 6.3.1 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013: Договірна ціна є кошторисом вартості підрядних робіт, який узгоджений замовником, і використовується при проведенні взаєморозрахунків; п.6.2.1 Ціна пропозиції учасника конкурсних торгів (підрядника) розраховується на підставі нормативної потреби в трудових і матеріально-технічних ресурсах, необхідних для здійснення проектних рішень по об'єкту будівництва, та поточних цін на них; п.6.4.4.1 Прямі витрати при визначенні вартості виконаних робіт розраховуються на підставі нормативних витрат трудових і матеріальнотехнічних ресурсів, виходячи з фізичних обсягів виконаних робіт та уточнених цін ресурсів, прийнятих в договірній ціні. Компенсація підряднику витрат, спричинених зростанням вартості матеріально-технічних ресурсів, здійснюється у складі вартості цих ресурсів за поточними цінами; п.6.4.4.2 Кошти на покриття решти статей загальновиробничих витрат та рівень заробітної плати працівників, заробітна плата яких враховується в загальновиробничих витратах, уточнюються в порядку, передбаченому договором;
2) п.5.1 ДСТУ-НБД.1.1-2:2013 Прямі витрати визначаються в локальних кошторисах шляхом множення визначеної за ресурсними елементними кошторисними нормами кількості трудових і матеріально-технічних ресурсів, необхідних для виконання об'ємів робіт, обчислених за проектною документацією або дефектним актом, на відповідні поточні ціни цих ресурсів.
Позивач зазначав, що коефіцієнти до заробітної плати працівників (числові параметри Н24, Н25, Н27) передбачені проектною документацією та договірною ціною на підставі п.4.2.1.3 ДСТУ-Н Б Д.1.1-2:2013, а саме: при розрахунку заробітної плати на будівництві тунелів метрополітенів, великих мостів та мостових переходів з мостобудівними об'єктами у їх складі (мости, естакади, шляхопроводи, автотранспортні розв'язки в різних рівнях), а також віадуків, вартість людино-години відповідного розряду обчислюється з застосуванням коефіцієнтів, наведених у додатку Б до цього ДСТУ. Пунктом Б.З додатку передбачено, що для розрахунку заробітної плати на будівництві великих мостів (мости довжиною понад 100 м та автодорожні мости довжиною менше 100 м, але з прогонами понад 60 м), шляхопроводів та естакад довжиною понад 600 м, складність яких обґрунтовується проектною документацією, до вартості людино-години відповідного розряду ланки робітниківбудівельників монтажників та ланки робітників, зайнятих на керуванні та обслуговуванні будівельних машин і механізмів при звичайних умовах виконання робіт, застосовується коефіцієнт - 1,62. Оскільки довжина мосту складає 161,40 м у локальному кошторисі №2-2-3 "Влаштування прогонової будови" до договірної ціни застосовані зазначені коефіцієнти. Акти КБ-2в складені і прийняті у межах ліміту коштів відповідно до проектної документації.
Третя особа-2 пояснювала, що відповідно розробленої робочої документації (Книга 5. Об'єктні та локальні кошториси), згідно вказаного вище Договору, на всі роботи, виконання яких безпосередньо пов'язане зі зведенням конструкцій позакласних мостів в кошторисах застосований вищезгаданий коефіцієнт - 1,62). Так як, довжина мосту складає 161,40 м у локальному кошторисі №2-2-3 «Влаштування прогонової будови» до договірної ціни застосовані зазначені коефіцієнти. Акти КБ-2в складені і прийняті у межах ліміту коштів відповідно до проектної документації. При формуванні Договірної ціни коефіцієнт 1,62 помилково не був включений до розрахунків. При цьому договірна ціна є Динамічною (динамічна ціна - кошторис, визначена як приблизний кошторис, що підлягає уточненню у разі змінення поточних цін на ресурси, що враховані у договірній ціні, а також з інших підстав, визначених умовами договору підряду).
За результатом розгляду заперечень на Акт ревізії відповідач вказав, що відповідно до ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» пункт 6.3.3 встановлює, що при погодженні договірної ціни замовник, розглядаючи її складові, перевіряє ціни на матеріальнотехнічні ресурси. Ціни повинні прийматися за відповідними обґрунтованими (як правило, найменшими при всіх рівних характеристиках) цінами на відповідні ресурси. Згідно пояснень Онура виходить, що Службою відновлення при погодженні Договірної ціни до договору від 21.08.2020 №БО-2 не дотримано пункту 6.3.3 ДСТУ Б Д.1.1- 1:2013 та не перевірено ціни на матеріальні ресурси.
Суд констатує, що відповідач фактично перейшов до обґрунтування можливості допущення спірної ситуації шляхом звинувачення третьої особи-2, однак не врахував, що порушення третіх осіб не можуть бути поставлені у провину позивачу.
В даній справі спірний коефіцієнт мав нормативно-визначений характер, а доводи відповідача зводяться до ігнорування цієї обставини з метою підтвердження власних висновків. В свою чергу вплив допущеної помилки на змагальність процедури закупівлі в межах ревізії не перевіряється. Також відповідач повністю проігнорував обставину наявності в цілому по договору економії.
Суд констатує, що ревізія спрямована на виявлення порушень законодавства, а дії учасників спірних правовідносин в підсумку законодавству відповідали, оскільки коефіцієнт, який мав бути застосований (що відповідач не заперечував) в підсумку і був застосований. В свою чергу обставини неналежного документального передбачення та оформлення застосування коефіцієнту хоча і є неповною відповідністю вимогам законодавства, однак не свідчать про наявність збитків, оскільки, як вже вказав суд, ті витрати, які мали бути в силу законодавства, в підсумку і мали місце. Вказане мало бути враховане відповідачем згідно вимог до його діяльності за ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, зауваження за п. 5.1-5.3 є необґрунтованими, а зауваження за п. 5.4. має похідний характер, в зв'язку з чим теж є необґрунтованим.
Отже, всі зауваження відповідача по п. 5 Вимоги є безпідставними, що свідчить про необґрунтованість Вимоги в цій частині.
Таким чином, суд констатує безпідставність Вимоги в повному обсязі.
Окремо суд звертає увагу на те, що в ході судового розгляду неможливим є часткове прийняття висновків відповідача, оскільки йдеться в т.ч. і про методологічні помилки, в свою чергу суд здійснює функцію правосуддя, а не доповнює повноваження відповідача щодо здійснення ревізії, в зв'язку з чим не повинен самостійно проводити будь-яких розрахунків згідно належної процедури замість відповідача.
Як наслідок, і та частина вимоги, що стосується спонукання до розгляду питання про притягнення винних осіб до відповідальності за допущені порушення є необґрунтованою.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість вимоги Державної аудиторської служби України щодо усунення виявлених порушень від 27.02.2025 року №001700-14/2647-2025, отже за вказаних обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат.
При зверненні до суду позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 2422,40 грн, що підтверджується платіжним документом від 01.04.2025 року. Відповідно до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений судовий збір за подання позову підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Воскресенська, буд. 24, код ЄДРПОУ: 25843931) до Державної аудиторської служби України (04070, м. Київ, вул. П. Сагайдачного, буд. 4, код ЄДРПОУ: 40165856), третя особа-1: Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ» (49000, м. Дніпро, вул. Лебедєва-Кумача, буд. 33, код ЄДРПОУ: 40130383), третя особа-2: Товариство з обмеженою відповідальністю «ОНУР КОНСТРУКЦІОН ІНТЕРНЕШНЛ» (79040, м. Львів, вул. Авіаційна, буд. 7, код ЄДРПОУ: 32851616) про визнання протиправною та скасування вимоги - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Державної аудиторської служби України щодо усунення виявлених порушень від 27.02.2025 року №001700-14/2647-2025.
Стягнути з Державної аудиторської служби України (04070, м. Київ, вул. П. Сагайдачного, буд. 4, код ЄДРПОУ: 40165856) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Воскресенська, буд. 24, код ЄДРПОУ: 25843931) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 2422,40 гривень (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 07 серпня 2025 року.
Суддя Н.В. Боженко