07 серпня 2025 року Справа № 160/16833/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЗахарчук-Борисенко Н. В.
за участі секретаря судового засіданняПархоменко К.В.
без участі представників сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою АТ «Криворізька теплоцентраль» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
09.06.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява АТ «Криворізька теплоцентраль» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 23.05.2025 року №0288130415.
В обгрунтування позовних вимог позивач вказав наступне. Контролюючим органом допущено математичну помилку при визначенні суми стягнення податкового повідомлення-рішення (далі - ППР). У спірному ППР податковим органом зазначено, що розмір штрафної санкції складає 709 411 грн. 04 коп. , що становить 10% від грошового зобов'язання у 7 094 109 грн. 78 коп. Проте 10% від зазначеної суми становить 709 410 грн. 98 коп., тобто податковим органом допущено арифметичну помилку в розрахунку - різниця становить 6 копійок.
На думку позивача, відповідачем порушено процедуру оформлення перевірки. Дата складання акту перевірки є 24.02.2025 року, а дата прийняття ППР - 23.05.2025 року, тобто більше ніж п'ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем коли за нормами ПК України податковим органом повинен був бути вручений платнику податків акт перевірки. До того ж, акт перевірки взагалі не було вручено або надіслано АТ «КТЦ» після його складення. Копія акта перевірки від 24.02.2025 року була вручена 04.06.2025 року головному бухгалтеру АТ «КТЦ» лише після прийняття оскаржуваного ППР, коли позивач після отримання ППР фактично дізнався про існування такого акта та направив до податкового органу листа від 04.06.2025 року за вих. №5983/06 з проханням надання примірника акту перевірки від 24.02.2025 року.
Водночас, позивач зауважує, що відповідачем пропущено строки на проведення перевірки і накладення штрафних санкцій, так як камеральна перевірка може бути проведена протягом 1095 днів, що настають за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов'язань. Як вбачається з відомостей, які містяться у самому ППР, то фактично кількість днів прострочення сплати грошових зобов'язань більше 1095 днів. При цьому, враховуючи вказану відповідачем кількість днів затримки та той факт, що граничні строки як для проведення камеральної перевірки, так і для застосування штрафних (фінансових) санкцій становлять 1095 днів, в даному випадку відсутні законні підстави для застосування до позивача зазначених у ППР штрафних (фінансових) санкцій. Податкове зобов'язання було остаточно узгоджене відповідними рішеннями суду ще у 2011-2012 роках, а фактична сплата відбулася 30.10.2018 року. Таким чином, навіть якщо відраховувати 1095 днів з цієї дати, граничний строк завершився у 2021 році. ППР було прийняте у травні 2025 року - тобто з істотним перевищенням строків давності.
Таким чином, у ДПС відсутні підстави для проведення камеральної перевірки за графіками розстрочених платежів у 2025 році, а як наслідок застосування штрафних санкцій у зв'язку із проведенням перевірки поза межами встановлених ПК України строків.
Ухвалою від 12.06.2025 року прийнято позовну заяву АТ «Криворізька теплоцентраль» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та відкрито провадження в адміністративній справі. Вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.
25.06.2025 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, яким заперечується проти задоволення позовних вимог у повному обсязі. Примірник акту перевірки було направлено поштовими засобами зв'язку АТ “Укрпошта» за номером відправлення №5000600097138 25.02.2025 року. Відповідно до довідки про причини повернення/досилання від 02.05.2025 року, поштове відправлення №5000600097138 було повернуто надсилачу за закінченням терміну зберігання. За правилами статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику) (пункт 42.2).
Підпунктом 102.1 ст. 102 ПК України визначено застосування строку давності 1095 днів, і зазначено, що цей строк застосовується податковим органом у випадку проведення перевірки та самостійного визначення суми грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації. Відповідач звертає увагу на тому, що платником податків самостійно задекларовано суми податкових зобов'язань, а податковим органом не проводилась перевірка подачі декларації і правильність задекларованих показників, а відтак, граничний строк подання податкової декларації не має жодного значення у цьому спорі. Натомість застосуванню підлягає лише строк давності 1095 днів, на який є посилання у приписах п. п. 76.3 ст. 76, 113, 114, 115 ПК України.
Аналіз чинного правового регулювання відповідальності за порушення строків сплати податків дає підстави для висновку, що датою, з якої обчислюється 1095-денний строк, впродовж якого може бути накладений штраф - є дата сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, а не дата, на яку припадає закінчення встановленого законом граничного строку сплати узгодженого грошового зобов'язання.
Позивач здійснював сплату самостійно визначених ним сум податкових зобов'язань не у встановлений законодавством термін, а значно пізніше. Податковим кодексом України закріплено такий правовий інститут як «несплата узгоджених грошових зобов'язань протягом граничних строків». Дія цього правового інституту розпочинається певним моментом у часі, таким моментом є дата сплати угодженого грошового зобов'язання за умови, якщо ця дата приходиться не на останній день граничного строку сплати узгодженого грошового зобов'язання, що встановлений ПК України. Порушення строку сплати можливо встановити лише в момент сплати, оскільки до цього моменту сплати грошового зобов'язання, як такої, ще не існує.
Відтак, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області при винесенні оспорюваного податкового повідомлення-рішення діяло в межах своїх повноважень та на підставі чинного законодавства України.
22.07.2025 року від позивача надійшло клопотання про долучення доказів.
У судових засіданнях представники сторін підтримали свої позиції, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.
За результатами проведеної камеральної перевірки складено Акт №9927/04-36-04-15/00130850 від 24.02.2025 року, яким встановлено порушення АТ «Криворізька теплоцентраль» підпункту 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, п. 57.3 ст. 57, п. 100.6 ст. 100, п. 100.7 ст. 100 ПК України в частині недотримання граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов'язання з ПДВ на суму ПДВ 7 094 109,78 грн, у т.ч. за порушення строку сплати:
менше 30 к.д. - на загальну суму ПДВ 0,00 грн;
більше 30 к.д. - на загальну суму ПДВ 7 094 109,78 грн.
23.05.2025 року відповідачем прийнято ППР №0288130415, яким за порушення позивачем строків сплати грошового зобов'язання застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі (10%) у сумі 709 411,04 грн. Долучено і розрахунок до даного ППР.
04.06.2025 року позивач звернувся з листом №5983/06 до ГУ ДПС, в якому просив надати Акт перевірки №9927/04-36-04-15/00130850 від 24.02.2025 року.
Вважаючи спірне ППР протравним та таким, що підлягає скасуванню, позивачу звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI.
За приписами п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.
Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки п. 75.1 ст. 75 ПК України.
Відповідно до вимог п. п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України передбачено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також може бути, зокрема, своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Згідно із п. 76.1 ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
За приписами пункту 76.3 статті 76 ПК України визначено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
За змістом пункту 86.7 статті 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).
Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.
Акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі - матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі - комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу.
Розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень відповідно до цього пункту (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях, додаткових документах та поясненнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
У разі отримання від платника податків у визначеному цим пунктом порядку заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень контролюючий орган зобов'язаний повідомити платника податків про дату, час та місце / спосіб розгляду матеріалів перевірки, у тому числі в режимі відеоконференції. Таке повідомлення надсилається платнику податків протягом двох робочих днів з дня отримання від нього заперечень та/або додаткових документів і пояснень, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду. Інформація (повідомлення) про розгляд контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, матеріалів перевірки в режимі відеоконференції надсилається платнику податків в електронному вигляді в електронний кабінет.
Платник податків має право брати участь у розгляді матеріалів перевірки особисто або через свого представника, у тому числі в режимі відеоконференції, про що зазначає у поданих запереченнях. Безпосередньо під час розгляду матеріалів перевірки платник податків має право надавати письмові (крім випадків розгляду матеріалів перевірки у режимі відеоконференції) та/або усні пояснення з приводу предмета розгляду.
Відсутність платника податку або його представника, повідомленого в передбаченому цією статтею порядку про час і місце розгляду матеріалів перевірки, не є перешкодою для розгляду матеріалів перевірки.
Під час розгляду матеріалів перевірки комісія з питань розгляду заперечень: встановлює, чи вчинив платник податку, щодо якого було складено акт перевірки, порушення податкового, валютного та/або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; розглядає обставини вчинених правопорушень, які відображені в акті перевірки, а також встановлені при розгляді наданих платником податків відповідно до цього пункту письмових пояснень та їх документального підтвердження (зокрема щодо обставин, що стосуються події правопорушення, та вжитих платником податків заходів щодо дотримання правил та норм законодавства, з посиланням на документи та інші фактичні дані, що підтверджують зазначені обставини); досліджує питання наявності або відсутності обставин, що виключають вину у вчиненні правопорушення (крім правопорушень, відповідальність за які настає незалежно від наявності вини), пом'якшують або звільняють від відповідальності; досліджує питання щодо необхідності проведення перевірки у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; визначає розмір грошових зобов'язань та/або суму зменшення бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, та/або суму зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або заниження чи завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, а також необхідність надсилання (вручення) платнику податків відповідного податкового повідомлення-рішення у випадках, передбачених цим Кодексом.
При розгляді матеріалів перевірки контролюючим органом досліджуються всі наявні фактичні дані, що стосуються предмета розгляду, у тому числі документи, надані платником податків або витребувані у нього, письмові та усні пояснення платника податку, інші фактичні дані, що наявні або доступні контролюючому органу.
За результатами розгляду матеріалів перевірки комісія з розгляду заперечень приймає висновок, що є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.
Податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу на підставі висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень протягом п'яти робочих днів, наступних за днем прийняття такого висновку комісією і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у порядку, визначеному підпунктом 86.7.1 цього пункту.
За приписами пункту 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.
Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про законодавчо встановлену процедуру, яка передує прийняттю контролюючим органом податкового повідомлення-рішення та направлена на надання платнику податків права подати свої заперечення та/або додаткові документи у випадку незгоди із висновками акта перевірки.
Закріплення на законодавчому рівні граничних строків направлення чи вручення контролюючим органом платнику податків акта перевірки після реєстрації у контролюючому органі протягом трьох робочих днів, направлене на забезпечення можливості реалізації свого права платником податків на подачу заперечень та додаткових документів і пояснень, якими може підтверджуватись відсутність його вини, наявність пом'якшуючих обставин, або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, акт камеральної перевірки від 24.02.2025 року №9927/04-36-04-15/00130850 надіслано позивачу поштовим відправленням за адресою: 50014, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1, однак на адресу відправника 02.05.2025 року повернувся конверт з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Суд зазначає, що адреса: 50014, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1, є податковою адресою позивача, що не заперечується останнім.
Відповідно до п. 42.2 ст. 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Згідно із п. 45.2 ст. 45 ПК України, податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідно до п. 66.3 ст. 66 ПК України, у разі проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження або місця проживання платника податків, внаслідок якої змінюється адміністративно-територіальна одиниця та контролюючий орган, в якому на обліку перебуває платник податків (далі - адміністративний район), а також у разі зміни податкової адреси платника податків, контролюючими органами за попереднім та новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків проводяться процедури відповідно зняття з обліку/взяття на облік такого платника податків. У такому разі платник податків, визначений у пункті 64.2 статті 64 цього Кодексу, зобов'язаний подати контролюючому органу за новим місцезнаходженням відповідну заяву у десятиденний строк від дня реєстрації зміни місцезнаходження (місця проживання) згідно з порядком обліку платників податків. У разі неподання такої заяви протягом 10 календарних днів платник податків або посадові особи платника податків несуть відповідальність відповідно до закону.
Суд враховує, що платник зобов'язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за податковою адресою і за якою податковий орган правомірно надсилає усю адресовану платникові кореспонденцію. У разі невиконання цього обов'язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв'язку з цим негативних для такого платника наслідків.
Вказані висновку суду узгоджуються із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 10.02.2023 року по справі №160/5278/19 та 23.02.2023 року по справі №120/14574/21-а.
Викладене спростовує доводи позивача щодо порушення податковим органом ст. 86 ПК України в частині направлення йому акту камеральної перевірки від 24.02.2025 року №9927/04-36-04-15/00130850.
Щодо твердження позивача про порушення строків накладення фінансових санкцій, суд вказує на таке.
Позивач вказує, що податкове зобов'язання було остаточно узгоджене відповідними рішеннями суду ще у 2011-2012 роках, а фактична сплата відбулася 30.10.2018 року. Таким чином, на думку позивача, навіть якщо відраховувати 1095 днів з цієї дати, граничний строк завершився у 2021 році. ППР було прийняте у травні 2025 року - тобто з істотним перевищенням строків давності
Так, Рішенням Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2011 року апеляційну скаргу Північної міжрайонної Державної податкової інспекції у м. Кривому Розі було задоволено та стягнуто з Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» суму боргу перед бюджетом за рахунок активів підприємства, а саме: по сплаті податку на додану вартість -11 888 238,90 грн. та податку на прибуток - 23 810 204,22 грн., а разом 35 698 443,12 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2011 року у справі №2a-10552/09/0470, по Державному підприємству «Криворізька теплоцентраль» (код ЄДРПОУ 00130850):
- відстрочено до 01 січня 2012 року виконання постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2011 року по справі №2a-10552/09/0470 за позовом Північної міжрайонної Державної податкової інспекції у м. Кривому Розі до Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» про стягнення до Державного бюджету України з Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» податкового боргу із відображенням відстрочки суми боргу в основному рахунку платника податків.
- розстрочено виконання постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2011 року по справі №2a-10552/09/0470 за позовом Північної міжрайонної Державної податкової інспекції у м. Кривому Розі до Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» про стягнення до Державного бюджету України з Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» про стягнення заборгованості по сплаті податкового боргу починаючи з 01.01.2012 року.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2012 року у справі №7вp-12/2a-10552/09/0470, по Державному підприємству «Криворізька теплоцентраль» (код ЄДРПОУ 00130850):
- відстрочено до 01 січня 2015 року виконання постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2011 року по справі №2a-10552/09/0470 за позовом Північної міжрайонної Державної податкової інспекції у м. Кривому Розі до Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» про стягнення до Державного бюджету України з Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» податкового боргу із відображенням відстрочки суми боргу в основному рахунку платника податків.
- розстрочено виконання постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2011 року по справі №2a-10552/09/0470 за позовом Північної міжрайонної Державної податкової інспекції у м. Кривому Розі до Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» про стягнення до державного бюджету України з Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» про стягнення заборгованості по сплаті податкового починаючи з 01.01.2015 року.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду про стягнення з рахунків податкового боргу по справі №2a/0470/7178/12 від 11.09.2012 року з Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» (код ЄДРПОУ 00130850) задоволено та стягнуто з суму податкового боргу в розмірі 25537916,18 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2012 року у справі №2a/0470/7178/12 розстрочити на 48 місяців шляхом здійснення щомісячних платежів у розмірі 532029,37 грн, починаючи з 01.07.2013 року.
Зі змісту Акту №9927/04-36-04-15/00130850 від 24.02.2025 року вбачається, що перевіркою термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість встановлено порушення вимог підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 57.3 статті 57, пункту 100.6 та пункту 100.7 статті 100 та пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати узгодженої суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість.
Кількість днів прострочення: від 2374 до 3295 днів.
Перевіркою встановлено порушення АТ «Криворізька теплоцентраль» підпункту 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, п. 57.3 ст. 57, п. 100.6 ст. 100, п. 100.7 ст. 100 ПК України в частині недотримання граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов'язання з ПДВ на суму ПДВ 7 094 109,78 грн, у т.ч. за порушення строку сплати:
менше 30 к.д. - на загальну суму ПДВ 0,00 грн;
більше 30 к.д. - на загальну суму ПДВ 7 094 109,78 грн.
23.05.2025 року відповідачем прийнято ППР №0288130415, яким за порушення позивачем строків сплати грошового зобов'язання застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі (10%) у сумі 709 411,04 грн на підставі п. 124.1 ст. 124 ПК України.
Відповідно до п. 100.1 ст. 100 ПК України, розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу.
Таким чином, при розстроченні сплати податкового боргу фактично відбувається перенесення строку виконання платником податків податкового обов'язку.
Суд зауважує, що ухвалення судом рішення про розстрочення сплати податкового боргу не змінює статус заборгованості: податковий борг - несплачена сума узгодженого (самостійно задекларованого) грошового зобов'язання, та не спростовує того факту, що боржник вчинив податкове правопорушення у вигляді несплати цього боргу і таке правопорушення триває до часу погашення боргу у добровільному чи примусовому порядку.
Аналогічна правова позиція щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду від 06.03.2019 року по справі №2а-25767/10/0570 від 23.04.2019 року по справі №808/8492/13-а.
Прийняття судових рішень, якими визначено згідно з процесуальним законом порядок виконання судових рішень щодо стягнення податкового боргу, жодним чином не впливає на звільнення платника податків від відповідальності у вигляді штрафних санкцій та пені, нарахування яких передбачено ст. 124 ПК України, за несвоєчасну сплату сум грошових зобов'язань.
Подібні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 17.05.2023 року по справі №520/3683/2020.
Необхідно також зазначити, що судове рішення не може встановити інших строків сплати узгодженого податкового зобов'язання порівняно з тими, що визначені ПК України. Судове рішення про розстрочення присудженої судом суми податкового боргу не змінює обсягу податкового обов'язку платника податку (у тому числі суми податкового боргу, а також розміру штрафу за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання), оскільки суд не наділений відповідними повноваженнями. Обсяг податкового обов'язку, а також відповідальність за його невиконання визначається виключно нормами податкового законодавства. Факт дотримання при цьому строків сплати, встановлених у судовому рішенні про розстрочення виконання рішення про стягнення податкового боргу, не впливає на порушення строків сплати узгоджених грошових зобов'язань, визначених ПК України, і не може нівелювати правове значення останніх.
Так, суд повторно вказує, що відповідно до приписів п. 76.3 ст. 76 ПК, камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
Тобто, законодавцем розмежовуються випадки проведення камеральної перевірки податкової декларації (30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання) та інші випадки, до яких можна віднести проведення камеральної перевірки своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання, яка проводиться з урахуванням строку давності, визначеного статей 102 цього кодексу, тобто не пізніше закінчення 1095 дня (з дня сплати).
Аналогічний підхід щодо початку відліку строку проведення камеральної перевірки застосовано Верховним Судом у постанові від 19.02.2019 року у справі №819/1569/16, та зазначено, що проведення камеральних перевірок платників податків щодо своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, та з урахуванням положень статті 102 Податкового кодексу України, такою перевіркою може бути охоплено період в 1095 днів, що настали за останнім днем граничного строку реєстрації податкових накладних.
Згідно з п. 124.1 ст. 124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Тобто, розмір штрафної (фінансової) санкції встановлений у відсотках до погашеної суми податкового боргу, а тому сума штрафної санкції за порушення строку сплати узгоджених сум грошових зобов'язань, з урахуванням положень статті 124 ПК України, розраховується за період з дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов'язань, і до дня фактичної сплати боргу.
Специфіка застосування штрафної санкції у відповідності до приписів статті 124 ПК полягає в тому, що вона нараховується контролюючим органом на сплачену узгоджену суму податкового зобов'язання. Тобто, базою визначення суми штрафних санкцій є сума, яка фактично сплачена, а не сума податкового боргу, або сума грошового зобов'язання у повному обсязі.
Отже, з урахуванням того, що обов'язковою умовою для застосування до платника податку штрафної (фінансової) санкції на підставі статті 124 ПК України є сплата грошового зобов'язання або факт погашення податкового боргу, відлік строку давності для застосування штрафної (фінансової) санкції за порушення правил сплати (перерахування) узгодженої суми грошового зобов'язання починається з дня, наступного за днем фактичної сплати такого грошового зобов'язання.
Аналіз чинного правового регулювання відповідальності за порушення строків сплати податків дає підстави для висновку, що датою, з якої обчислюється 1095-денний строк, впродовж якого може бути накладений штраф - є дата сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, а не дата, на яку припадає закінчення встановленого законом граничного строку сплати узгодженого грошового зобов'язання.
Граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу (п.п.115.1 ст. 115).
Таким строком є строк 1095 днів, початком відліку якого є дата сплати податкових (грошових) зобов'язань.
Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду у постанові від 24.07.2023 року по справі №821/850/18 сформувала такий висновок: датою, з якої обчислюється 1095-денний строк, визначений пунктом 102.1 статті 102 ПК України, як в частині проведення податковим органом камеральної перевірки з питань своєчасності сплати узгодженого податкового (грошового) зобов'язання, так і застосування штрафних санкцій згідно з пунктом 126.1 статті 126 ПК України за несвоєчасну сплату платником податків узгодженого грошового зобов'язання, - є дата фактичної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.
Беручи до уваги вищенаведене, колегія суддів судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду відступила від висновку Верховного Суду, викладеного в постановах від 10.05.2018 у справі №820/3544/17, від 05.06.2018 у справі №824/760/17-а, від 02.10.2018 у справі №820/3543/17, від 05.07.2019 у справі №820/11541/13-а, від 29.01.2019 у справі №820/495/18, від 24.05.2022 у справі №280/928/20 про те, що нарахування штрафних санкцій має відбуватись з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 ПК України, й відлік такого строку пов'язується не з днем фактичної сплати позивачем узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання, а саме із останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань.
Враховуючи, що за висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 30.01.2019 року по справі №755/10947/17, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду, якою у спірних правовідносинах є позиція Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 24.07.2023 року по справі № 821/850/18.
З огляду на вищевикладене, враховуючи фактичні дати сплати позивачем узгоджених сум грошового зобов'язання - 30.10.2018 року, суд дійшов висновку про недотримання контролюючим органом граничних строків застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов'язань.
Водночас, як зазначено судом вище, відповідно до пункту 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Оскільки, акт від 24.02.2025 року №9927/04-36-04-15/00130850 повернувся 02.05.2025 року ГУ ДПС з відміткою про невручення, то спірне ППР від 23.05.2025 року прийнято в межах строків визначених пунктом 86.8 статті 86 ПК України. У цій частині аргументи позивача є необгрунтованими.
Щодо математичних помилок у ППР, на які звертає увагу позивач.
Так, позивач вказує, що у спірному ППР податковим органом зазначено, що розмір штрафної санкції складає 709 411 грн. 04 коп., що становить 10% від грошового зобов'язання у 7 094 109 грн. 78 коп. Проте 10% від зазначеної суми становить 709 410 грн. 98 коп. , тобто податковим органом допущено арифметичну помилку в розрахунку - різниця становить 6 копійок.
Суд зазначає, що допущення арифметичної помилки при нарахуванні штрафної санкції у розмірі 6 коп. не є вагомою та суттєвою підставою для визнання ППР протиправним, а також його скасування.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 06.09.2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява №63566/00; 18.07.2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10.02.2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994 року, пункт 29).
Отже, інші доводи сторін не потребують правового аналізу, оскільки не мають вирішального значення.
Зважаючи на вищевикладене у сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат у вигляді судового збору здійснюється у відповідності до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. 132, 139, 143, 242-246, 255, 293, 295-297 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» (50014, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1, код ЄДРПОУ 00130850) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 23.05.2025 року №0288130415.
Стягнути на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області судові витрати з оплати судового збору у розмірі 8512,94 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 07 серпня 2025 року.
Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко