Рішення від 07.08.2025 по справі 160/30359/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2025 рокуСправа № 160/30359/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рянської В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в м. Дніпрі у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВ МЕТАЛ ГРУП» до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла подана через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АВ МЕТАЛ ГРУП» до Дніпровської митниці, у якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів № UА110050/2024/000156/1 від 22.10.2024;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110050/2024/000305 від 22.10.2024.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 17.10.2024 ТОВ «АВ МЕТАЛ ГРУП» при митному оформленні ввезеного на територію України в режимі імпорту товару за митною декларацією № 24UA110050004468U1 визначило його митну вартість за основним методом - за ціною договору (контракту). Для підтвердження заявленої митної вартості товару було надано митному органу всі наявні документи, передбачені ст. 53 Митного кодексу України (далі також - МК України), які ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість за ціною договору та не містили розбіжностей. Однак митний орган не визнав заявлену позивачем митну вартість товару, пояснюючи це наявністю у поданих для підтвердження митної вартості документах розбіжностей, які впливають на правильність визначення митної вартості. 22.10.2024 Дніпровською митницею прийнято оскаржуване рішення № UА110050/2024/000156/1 про коригування митної вартості товарів, на підставі якого відповідачем складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110050/2024/000305. Товар було випущено у вільний обіг за митною декларацією № 24UA110050004565U1. Позивач вважає оскаржувані рішення про коригування митної вартості та картку відмови в прийнятті митної декларації протиправними і такими, що підлягають скасуванню. Зазначає, що відповідачем не доведено наявності у митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товару за основним методом. Вимога митниці про надання перекладу документів, складених офіційною мовою митних союзів, є безпідставною. Відомості щодо зареєстрованої торговельної марки товарів не впливають на числові значення формування їх митної вартості. У поданій до митного оформлення митній декларації у графі № 31 зазначено торговельну марку «VIRAJ». Найменування товару, у тому чисті артикул, та його кількість, номер контейнеру, зазначені в інвойсі, збігаються з даними, вказаними у пакувальному листі, що були надані до митного оформлення. Умовами контракту визначено, що ціна на товар включає вартість пакування, у зв'язку з чим відсутні підстави для окремого додавання вартості пакування до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначенні його митної вартості. Відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги під час контролю за митною вартістю, а тому суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Надані до митного оформлення рахунок-проформа та інвойс дозволяють ідентифікувати поставку товару та містять відомості про його вартість. Декларантом до митного органу надано інвойс від 26.07.2024 № 25-910038027, у якому зазначено вартість товару 63032,50 доларів США, що відповідає вартості товару, вказаній у митній декларації № UA110050/2024/004468 (№ 24UA110050004468U1) від 17.10.2024. В інвойсі визначено порядок сплати вказаної суми, а саме попередня оплата у розмірі 15%. Поставка товару була попередньо погоджена у проформі-інвойсі № F/MKT/03 від 29.06.2024, в якій вартість товару становила 64150 доларів США. Відповідно до платіжної інструкції в іноземній валюті № G2503 від 03.07.2024 сума 9622,50 доларів США, що була сплачена на підставі контракту № VJ04/04-UKR від 04.04.2016 та проформи-інвойсу № F/MKT/03 від 29.06.2024, становить 15% вартості товару. Товар поставлено на умовах поставки CIF-GDANSK (Польща), що означає включення до вартості товару вартості перевезення до м. Гданськ та страхування товару, яке здійснив постачальник. Доводи митного органу про те, що до митного оформлення не надано всіх відомостей щодо транспортної складової є безпідставними. Надані декларантом документи надають можливість встановити розмір транспортних витрат, у тому числі витрат на транспортування оцінюваного товару від м. Гданськ, Польща до кордону України, які є складовою митної вартості, узгоджуються між собою та розбіжностей не містять. У рішенні про коригування митної вартості відповідачем не наведено порівняння характеристик оцінюваного товару, повних характеристик та умов поставки товару, ціну якого було взято за основу для коригування митної вартості за резервним методом, не зазначено докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом під час визначення митної вартості товару позивача. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару.

Ухвалою від 19.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

05.12.2024 надійшов відзив, у якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову. Зазначив, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості імпортованого ТОВ «АВ МЕТАЛ ГРУП» товару було встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості за митною декларацією № 23UA204150000198U1, містять розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та всіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар. Декларантом до митного контролю надано без перекладів електронні скановані копії документів, зазначені в графі № 44 ЕМД: сертифікат якості, пакувальний лист, рахунок-проформа, рахунок-фактура (інвойс), коносамент, сертифікат про походження товару, страховий поліс, копії митної декларацій країни відправлення. Зовнішньоекономічний контракт від 04.04.2016 № VJ-04/04-UKR, укладений між ТОВ «АВ Метал Груп» (Україна) та компанією «VIRAJ PROFILES LIMITED» (Індія), а також додатки до контракту складено російською та англійською мовами. Засвідчену належним чином електрону скановану копію контракту, складеного українською та іноземною мовами, митному органу не надано. У комерційних і товаросупровідних документах, наданих митному органу, наявних у графі № 44 ЕМД, відомості щодо зареєстрованої торговельної марки товарів відсутні. Відповідно до п. 5.2 контракту від 04.04.2016 № VJ-04/04-UKR у ціну товару включено вартість пакування та маркування. Серед наданих до митного контролю документів відомості про включення у вартість товару складових (вартості тари, упаковки та маркування товару) не наведено. Надані до митного оформлення комерційні документи (рахунок-проформа, інвойс) інформації щодо включення вказаних витрат до ціни товару не містять. Визначення сплаченої за товар суми за наданими банківськими платіжними документами є неможливим. У рахунку на оплату транспортних витрат від 22.09.2024 № 5653434842 в пункті «опис зборів» зазначено - «внутрішні наземні перевезення», вартість послуги за маршрутом порт GDANSK (Польща) - Новомосковськ (Україна) на суму 2400,00 дол. США. Даний рахунок не містить опис/перелік всіх складових транспортних витрат за даним маршрутом міжнародного перевезення товару із застосуванням типів комбінованих видів транспорту, можливі відомості про додаткові витрати. У зв'язку із зазначеним у митного органу виник обґрунтований сумнів у врахуванні додаткових витрат на транспортування товару за маршрутом GDANSK (Польща) - митний кордон Україна до вартості послуги транспортування товару в рахунках на оплату транспортних витрат від 22.09.2024 № 5653434842, № 5653434843. Це було підставою для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої позивачем митної вартості, однак такі документи декларантом надані не були, у зв'язку із чим відповідачем обґрунтовано прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару. До оцінюваного товару застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2 ґ (резервний метод). Визначена митна вартість товару ґрунтується на раніше визначеній митній вартості з урахуванням країни походження (IN), опису товару, марки сталі, умов поставки, вагових обсягів товару, оформленого за ЕМД від 16.05.2024 № 24UA100100032772U5 за ціною угоди (товар № 1) - «Дріт з корозійностійкої (нержавіючої) сталі для електродугового зварювання…» - 3,8177 дол. США/кг, та ідентичного товару оформленого даним підприємством за ЕМД від 03.07.2024 № 24UA100180008610U0 за резервним методом (товар № 1) - «Дріт з нержавіючої сталі, круглого поперечного перерізу… Виробник: VIRAJ PROFILES LTD; Торговельна марка: VIRAJ; Країна виробництва: IN» - 3,8176 дол. США/кг. Враховуючи подібні/ідентичні фізичні характеристики товару та асортимент оцінюваного товару, оформленого за ЕМД від 16.05.2024 № 24UA100100032772U5 та ЕМД від 03.07.2024 № 24UA100180008610U0, коригування здійснено з урахуванням основної одиниці виміру, відповідно до товарної номенклатури Митного тарифу України (УКТ ЗЕД), затвердженого Законом України «Про митний тариф України» від 19.10.2022 № 2697-ІХ (кілограм). У зв'язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, було прийнято рішення про коригування митної вартості від 22.10.2024 №UA110050/2024/000156/1. Посадові особи митниці при прийнятті оскаржуваного рішення та оформленні на його підставі картки відмови у митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством. Відповідач також зазначив, що позивачем сплачено судовий збір у більшому розмірі, ніж встановлено законом.

У відповіді на відзив позивач підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві. Вказав, що відповідачем подано відзив з порушенням строку, встановленого судом, у зв'язку з чим просив повернути його без розгляду. Висловив незгоду з доводами відповідача, викладеними у відзиві. Зазначив, що Дніпровською митницею у рішенні про коригування митної вартості товарів №UА110050/2024/000156/1 від 22.10.2024 не надано пояснень щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, не зазначено докладної інформації та джерел, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, та не конкретизовано підстави незастосування методів щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами методів визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості товарів. Митні декларації № 24UA100100032772U5 від 16.05.2024 та № 24UA100180008610U0 від 03.07.2024, взяті за основу при коригуванні митної вартості товарів, містять таку суттєву складову митної вартості товару як «умови поставки» (графа 20) FOB, тоді як позивачем імпортовано товари на умовах CIF.

Заперечення відповідача до суду не надійшли. Згідно з ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Щодо доводів позивача про пропуск строку для подання відзиву суд зазначає таке.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 251 Кодексу адміністративного судочинства України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

За змістом абз. 7 ч. 6 ст. 251 КАС України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Згідно з довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету відповідача ухвалу від 19.11.2024 доставлено до електронного кабінету Дніпровської митниці 19.11.2024 о 19:26 год. З урахуванням абз. 7 ч. 6 ст. 251 КАС України ухвала про відкриття провадження у справі вважається врученою відповідачу 20.11.2024. Строк для подання відзиву тривав до 05.12.2024. Отже, відповідачем відзив подано у встановлений судом строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 04.04.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВ МЕТАЛ ГРУП» та компанією «VIRAJ PROFILES LIMITED» (Індія) було укладено контракт № VJ-04/04-UKR, за умовами якого постачальник постачає, а покупець купує металопродукцію в асортименті згідно з додатками до контракту, які є невід'ємною частиною цього контракту.

Відповідно до п. 4 контракту товар за цим контрактом буде поставлений на умовах CIF (порт Одеса) або CIF (порт України), якщо інше не зазначено в додатках. Термін поставки товару зазначений у додатках до цього контракту.

Згідно з п. 5 контракту ціни на товар встановлюються в доларах США та вказуються в проформі інвойсу, що є невід'ємною частиною цього контракту. Ціна включає вартість товару, упаковку та маркування.

17.10.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю «АВ МЕТАЛ ГРУП» до Дніпровської митниці було подано митну декларацію № 24UA110050004468U1, за якою до митного оформлення було заявлено імпортований на підставі вказаного контракту товар: дріт з нержавіючої сталі, круглого поперечного перерізу, з масовою часткою нікелю 2,5% або більше, марка сталі AISI 304, толеранс по діаметру +/-0,030 мм, у бухтах по 40-60 кг та 100-200 кг, діаметром: 1,2 мм - 913 кг; 1,6 мм - 982 кг; 2,0 мм - 5779 кг; 2,5 мм - 2127 кг; 3,0 мм - 3140 кг; 4,0 мм - 4809 кг; 5,0 мм - 3941 кг; 6,0 мм - 2879 кг. Вміст нікелю - 8,00-8,08%. Виробник: VIRAJ PROFILES LTD. Торговельна марка: VIRAJ. Країна виробництва: IN.

Позивачем було заявлено митну вартість товару із застосуванням основного методу (за ціною контракту).

Для підтвердження митної вартості товару декларантом було надано митниці такі документи: сертифікат якості № 910038027 від 26.07.2024; пакувальний лист № 25-910038027 від 26.07.2024; рахунок-проформа № F/MKT/03 від 29.06.2024; рахунок-фактура (iнвойс) № 25-910038027 від 26.07.2024; домашній коносамент № 242747588 від 20.08.2024; накладна УМВС № 3129716992 від 03.10.2024; супровідний документ T1 № 24PL322080NS70EVQ4 від 28.09.2024; сертифікат про походження товару № 01778 від 17.08.2024; платіжна інструкція № G2503 від 03.07.2024; платіжна інструкція № G2532 від 24.07.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 5653404842 від 22.09.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 5653404843 від 22.09.2024; страховий поліс № C002415838 від 26.07.2024; додаток № 10 від 23.12.2021 до контракту; додаток № 13 від 13.12.2022 до контракту; контракт № VJ-04/04-UKR від 04.04.2016; договір про надання послуг митного брокера № 01/04 від 01.04.2021; договір (контракт) про перевезення № UA00060664 від 06.04.2018; копія митної декларації країни відправлення № 2739400 від 26.07.2024.

17.10.2024 митницею було направлено електронне повідомлення декларанту про необхідність надання додаткових документів для підтвердження заявленого рівня митної вартості.

22.10.2024 Дніпровською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів UА110050/2024/000156/1, відповідно до якого визначену декларантом митну вартість товарів скориговано за другорядним - резервним методом. У графі 33 рішення, яке з технічних причин направлено окремим документом, зазначено, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, документи не містять усіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості:

1) надано без перекладів скановані копії документів, а саме сертифікату якості (код 0003), пакувального листа (код 0271), рахунку-проформи (код 0325), рахунку-фактури (iнвойсу) (код 0380), коносаменту (код 0705), сертифiкату про походження товару (код 0861), страхового полісу (код 3530), копії митної декларацій країни відправлення (код 9610); контракт від 04.04.2016 № VJ-04/04-UKR, укладений між ТОВ «АВ метал груп» (Україна) та підприємством VIRAJ PROFILES LIMITED (Індія), та додатки від 23.12.2021 № 10, від 13.12.2022 № 13, складені російською та англійськими мовами, тоді як мав бути укладений українською та іноземною (другої сторони контракту) мовами;

2) відповідно до електронного інвойсу ЕМД заявлено торговельну марку товару «VIRAJ». У комерційних і товаросупровідних документах, наданих митному органу, зазначених у графі № 44 цієї ЕМД, відомості щодо зареєстрованої торговельної марки відсутні;

3) за умовами контракту до ціни товару включено вартість пакування та маркування, однак у наданих до митного контролю документів не надано відомості про включені до вартості товару складові (вартості тари, пакування та маркування);

4) для підтвердження ціни та фактурної вартості товару надано рахунок-проформу від 29.06.2024 № F/MKT/03 та інвойс від 26.07.2024 № 25-910038027. За умовами контракту ціни на товар вказуються у проформі інвойс, яка є невід'ємною його частиною. Оплата за поставлений товар здійснюється в безготівкової формі за рахунком-інвойсом, згідно з цінами на товар у порядку, погодженому сторонами у додатку до контракту на кожну партію товару. У графі № 44 ЕМД під кодом « 4104» не зазначено додаток до контракту на дану партію товару, в рахунку-проформі від 29.06.2024 № F/MKT/03 та інвойсі від 26.07.2024 № 25-910038027 відсутнє посилання на даний документ. В інвойсі від 26.07.2024 № 25-910038027 не вказано номер договору (контракту). Інвойс від 26.07.2024 № 25-910038027 містить фактурну вартість товарів на загальну суму 63032,50 дол. США на умовах поставки товару CIF-GDANSK, Poland. Для підтвердження оплати по інвойсу надано банківські платіжні документи від 03.07.2024 № G2503 за проформою-інвойсом від 29.06.2024 № F/MKT/03 на загальну суму 9622,50 дол. США та від 24.07.2024 № G2532 за проформою-інвойсом № 10-AV190724,62-AV19/07/2024) на загальну суму 110513,00 дол. США. Вартість товару, зазначена в інвойсі від 26.07.2024 № 25-910038027 (63032,50 дол. США), не відповідає сумі, що фактично сплачена (120135,50 дол. США) та зазначена в наданих банківських платіжних документах від 03.07.2024 № G2503, від 24.07.2024 № G2532. Визначити, яку суму сплачено за товар, за наданими банківськими платіжними документами неможливо;

5) у п. 20 ДМВ до ЕМД «Витрати на транспортування до» вказано загальну суму транспортних витрат на перевезення товару до пункту пропуску 98941,44 грн, навантаження - 11734,04 грн. Постачання оцінюваної партії товару здійснена відповідно до Інкотермс, на умовах поставки товару CIF-GDANSK (Польща). Для підтвердження транспортної складової митної вартості товару декларантом подано до митного оформлення договір про надання транспортно-експедиційних послуг від 06.04.2018 № UA00060664, рахунки на оплату транспортних витрат від 22.09.2024 №№ 5653434842, 5653434843. Договором про надання транспортно-експедиційних послуг передбачено попередню оплату за послуги, надані згідно з пп. 2.2, 4.5, 6.3.1 у доларах США у розмірі 100% від суми виставленого перевізником рахунку. У рахунках на оплату транспортних витрат від 22.09.2024 №№ 5653434842, 5653434843 зазначено термін оплати - «оплата негайно», тобто на момент відправлення зі станції в Польщі 03.10.2024 рахунки на оплату транспортних витрат повинні бути оплачені. Банківські платіжні документи, що підтверджують оплату транспортних витрат за вказаними рахунками в графі № 44 ЕМД не зазначені, їх скановані електронні копії митному органу не надані;

6) згідно з Інтернет-ресурсу відстеження контейнерів ww.maersk.com/tracking контейнер № MRKU7275997 прибув у порт призначення GDANSK 27.09.2024. З урахуванням дати 03.10.2024 залізничної накладної № 3129716992 товар в контейнері у період з 27.09.2024 до 03.10.2024 зберігався в порту, був перевезений з порту GDANSK на залізничну станцію GDYNIA або був підданий іншим операціям, що може свідчити про наявність додаткових витрат за контрсталійний час (демередж) зберігання товару в портовому терміналі порту, та транспортних витрат на перевезення товару з порту GDANSK на залізничну станцію GDYNIA, оформлення митних документів типу декларації Т1, інше. Відповідно до залізничної накладної від 03.10.2024 № 3129716992 перевантаження та відправка контейнера здійснювались із залізничної станції GDYNIA (Польща). Декларантом не надавався рахунок та не включено транспортну складову (НРР) від порту Гданськ до станції GDYNIA (Польща) (відстань 547 км). Транспортні (перевізні) документи щодо переміщення вказаним маршрутом до митного оформлення не надано. Відомості щодо включення витрат на транспортування зазначеним маршрутом до ціни наданих послуг відсутні в наданих декларантом до митного оформлення документах. Надана до митного оформлення сканована копія залізничної накладної від 03.10.2024 № 3129716992 не містить інформації про числові значення витрат на транспортування товару відповідно до Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (УМВС) від 01.11.1951, ратифікованої Україною 05.06.1992. Відповідно до статті 15 даної угоди у залізничній накладній зазначається інформація про оплату провізних платежів. Декларантом не надано документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів від порту розвантаження GDANSK (Польща) до станції відправлення GDYNIA (Польща), та від станції відправлення GDYNIA (Польща) до місця ввезення на митну територію України. В рахунку на оплату транспортних витрат від 22.09.2024 № 5653434842 в пункті «опис зборів» зазначено - «внутрішні наземні перевезення», вартість послуги за маршрутом порт GDANSK (Польща) - Новомосковськ (Україна) на суму 2400,00 дол. США. Даний рахунок не містить опис/перелік всіх складових транспортних витрат за даним маршрутом міжнародного перевезення товару, типи комбінованих видів транспорту, можливі відомості про додаткові витати. Виникає сумнів у врахуванні додаткових витрат на транспортування товару за маршрутом GDANSK (Польща) - митний кордон Україна до вартості послуги транспортування товару в рахунках на оплату транспортних витрат від 22.09.2024 №№5653434842, 5653434843.

На повідомлення митниці про необхідність надання додаткових документів декларантом було надано комерційну пропозицію від 28.06.2024 та прайс-лист компанії VIRAJ PROFILES PRIVATE LIMITED від 27.06.2024, які містять цінову інформацію виключно на асортимент товарів, які декларуються за ЕМД № 24UA11050/2024/004468 від 17.10.2024, та умови поставки FOB порт Індія. Виробником товару у наданих декларантом документах зазначено VIRAJ PROFILES PRIVATE LIMITED, тоді як контракт укладено з компанією VIRAJ PROFILES LTD.

Митну вартість товару було скориговано із застосуванням другорядного - резервного методу визначення митної вартості.

У зв'язку з прийнятим рішенням про коригування митної вартості Дніпровською митницею сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110050/2024/000305 від 22.10.2024 та зазначено, що позивачу необхідно подати нову митну декларацію з митною вартістю товару відповідно до рішення про коригування митної вартості товару № UА110050/2024/000156/1 від 22.10.2024 за другорядним (резервним) методом.

Товар було випущено у вільний обіг за МД від 22.10.2024 № 24UA110050004565U1. Сума додатково нарахованих митних платежів становить 231857,76 грн.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд дійшов такого висновку.

Згідно з Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).

Перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені МК України (стаття 337 МК України).

Згідно з частиною 1 статті 320 МК України форми та обсяги митного контролю обираються: 1) посадовими особами митних органів на підставі результатів застосування системи управління ризиками; та/або 2) автоматизованою системою управління ризиками.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 МК України).

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (стаття 51 МК України).

Відповідно до статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до частин першої, другої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з частиною третьою статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частин першої-третьої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною шостою статті 54 МК України встановлено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частинами першою, другою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Частиною третьою статті 58 МК України визначено, що у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

За змістом ч. 5 ст. 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Відповідно до частин восьмої, дев'ятої статті 58 МК України термін «ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті» стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню. Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Згідно з частинами першою, другою статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Суд зазначає, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

Згідно з частиною шостою статті 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

У той же час витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Факт наявності в автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався раніше за вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює.

Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 у справі № 1140/3242/18 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв'язку з вказаним саме на митний орган покладається обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Надаючи оцінку доводам відповідача, які стали підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів, суд зазначає, що твердження відповідача щодо неможливості перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості товар у зв'язку з ненаданням перекладу сертифікату якості, пакувального листа, рахунку-проформи, рахунку-фактури (iнвойсу), коносаменту, сертифiкату про походження товару, страхового полісу, копії митної декларацій країни відправлення, є такими, що не ґрунтуються на законодавстві та спростовується наданими позивачем документами.

Статтею 254 МК України передбачено, що документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Офіційними мовами СОТ, до якого приєдналася Україна 16.05.2008, є англійська, французька, іспанська. За змістом ст. 254 Митного кодексу України для митного оформлення можуть подаватися документи українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, та не передбачено обов'язку подання документів саме українською мовою.

Разом із тим ця стаття надає право митному органу вимагати переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, однак тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.

Відповідачем не наведено обґрунтування необхідності надання перекладу українською мовою документів, складених англійською мовою.

Щодо посилання позивача на недотримання вимог чинного законодавства під час укладення контракту № VJ-04/04-UKR від 04.04.2016, суд зазначає, що матеріали справи не містять відомостей про визнання вказаного контракту недійсним.

Відсутність у комерційних і товаросупровідних документах відомостей щодо торговельної марки не унеможливлює перевірку правильності визначення митної вартості на підставі наданих декларантом документів.

Відповідно до наданих до митного оформлення документів поставка оцінюваного товару здійснювалася на комерційних умовах CIF - GDANSK (Польща). Згідно з офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс 2020 поставка товару на умовах CIF («вартість, страхування, фрахт») покладає на продавця обов'язок оплатити фрахт, необхідний для доставки товару в зазначений порт призначення, та обов'язок за свій рахунок здійснити витрати на страхування товару, тоді як у покупця відсутній обов'язок на укладення договору перевезення та страхування.

Умовами контракту № VJ-04/04-UKR від 04.04.2016 передбачено, що ціна включає вартість товару, упаковку та маркування. Тому вимога про надання до митного контролю документів з відомостями про включені до вартості товару складові (вартість тари, пакування та маркування) є безпідставною.

Відповідно до п. 9.5 контракту № VJ-04/04-UKR від 04.04.2016 оплата за товар здійснюється згідно з рахунком-фактурою (інвойсом) постачальника відповідно до цін на товар, вказаних у валюті контракту, та в порядку, погодженому сторонами і зазначеному в додатку на кожну окрему партію товару.

Декларантом до митного органу надано інвойс № 25-910038027 від 26.07.2024, в якому зазначено вартість товару 63032,50 дол. США, що відповідає ціні товару, вказаній у митній декларації № UA110050/2024/004468 (№ 24UA110050004468U1) від 17.10.2024.

На підтвердження здійснення оплати за імпортований товар декларант надав митниці платіжні інструкції № G2503 від 03.07.2024 на суму 9622,50 дол. США та № G2532 від 24.07.2024 на суму 110513,00 дол. США. У призначенні платежу міститься інформація про попередню оплату за контрактом № VJ-04/04-UKR від 04.04.2016, проформа-інвойс № F/MKT/03 від 29.06.2024, № 10-AV190724(53410), 62-AV19/07/2024(57103).

Проформа-інвойс № F/MKT/03 від 29.06.2024 містить інформацію про контракт № VJ-04/04-UKR від 04.04.2016, умови поставки CIF - GDANSK, вартість товару - 64150,00 дол. США, умови оплати - 15% аванс та залишок за проформою. Сума 9622,50 дол. США становить 15% від суми 64150,00 дол. США.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови, на яких повинна здійснитися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються. У зв'язку з цим розбіжності щодо умов оплати товару у документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості (невідповідність строків оплати, що визначені договором) не є тими розбіжностями (суперечностями), що можуть бути покладені в основу висновків митного органу щодо наявності розбіжностей у відомостях про митну вартість товару.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.03.2020 у справі № 804/6243/14, від 29.07.2020 у справі № 420/1709/19.

На підтвердження транспортних витрат до митного органу надано у тому числі договір № UA00060664 від 06.04.2018 на транспортно-експедиторське обслуговування та перевезення зовнішньоторговельних вантажів, укладений між ТОВ «АВ МЕТАЛ ГРУП» Україна (замовник) та «MEE A/S» Данія (перевізник).

Згідно з п. 2.1 цього договору перевізник приймає на себе зобов'язання здійснити на суднах ліній Maersk Line та Safmarine (тут і далі окремо та разом пойменовані як лінія) перевезення вантажів замовника в ISO-стандартних 20-ти, 40-а і/або 45-ти футових контейнерах відповідно до інструкцій замовника на взаємно погоджених ставках, термінах і умовах через порт Чорноморськ (або інші порти) на/з будь-який порт (місце) вивантаження (призначення) або навантаження відповідно до розкладу лінії, а також надавати замовнику у тимчасове користування зазначені контейнери з вантажами замовника.

Відповідно до п. 2.2 договору плата (фрахт) та інші належні ставки і збори за перевезення вантажів щодо кожного конкретного перевезення встановлюються згідно з тарифами лінії, діючими на момент початку перевезення, та фіксуються у відповідних рахунках перевізника.

Замовник зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі сплатити фрахт, супутні перевезенню роботи по завантаженню та розвантаженню, стивідорні витрати тощо (якщо такі є), а також інші взаємно погоджені платежі, що належать перевізнику за виконані роботи та послуги з перевезення та обробки вантажів згідно з тарифами лінії (п. 4.5 договору).

Якщо інше спеціально не передбачено письмовою згодою перевізника або окремою угодою сторін, замовник зобов'язаний здійснювати попередню оплату за послуги, надані згідно з п.п. 2.2, 4.5, 6.3.1 у доларах США у розмірі 100% від суми виставленого перевізником рахунку. Замовник несе всі витрати, пов'язані з банківським переказом та з будь-якими утриманнями на користь третьої сторони (п. 5.1 договору).

Перевізником надано замовнику на оплату інвойси № 5653404842 від 22.09.2024 на суму 2400 доларів США за наземне перевезення та № 5653404843 від 22.09.2024 за оформлення документів на суму 284,63 долари США. В інвойсах зазначено пункт відправлення - GDANSK та пункт призначення - Новомосковськ.

Митним кодексом України не визначено вид доказів, якими має підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказано, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), тому суд відхиляє доводи відповідача про ненадання декларантом доказів здійснення оплати транспортних витрат.

Докази понесення позивачем інших витрат, пов'язаних із перевезенням імпортованого товару матеріали справи не містять.

Відповідач жодним чином не обґрунтовує, яким чином зазначені ним розбіжності позбавляють митний орган можливості перевірити заявлену митну вартість імпортованого товару.

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Верховним Судом у постанові від 04.11.2021 у справі № 120/2634/19-а (адміністративне провадження № К/9901/14664/20) зазначено, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 27.07.2018 у справі № 809/1174/17, у рішенні про коригування заявленої митної вартості митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Так, у рішеннях про коригування заявлених митних вартостей, крім визначення джерела інформації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі № 825/648/17.

У графі 33 оскаржуваного рішення, яку з технічних причин направлено декларанту окремим повідомленням, не наведено обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, відсутні посилання на джерела інформації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, не наведено пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов. У відзиві зазначено, що контроль співставлення було здійснено за митними деклараціями від 16.05.2024 № 24UA100100032772U5 та ЕМД від 03.07.2024 № 24UA100180008610U0, копії яких додано до відзиву. У вказаних митних деклараціях поставка товару здійснювалася на умовах FOB, тоді як імпортований позивачем товар поставлено на інших комерційних умовах - CIF.

Відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Зауваження, що викладені митницею в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів, суд вважає помилковими, оскільки їх не можна віднести до таких, що можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту).

З матеріалів справи судом встановлено, що декларант подав усі документи, які ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, які підтверджували ціну товару, що підлягала сплаті та була сплачена позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товару за ціною договору.

Декларантом включено до митної вартості товарів усі необхідні складові, визначено їх числові значення, підтверджено та обґрунтовано документально складові митної вартості товарів - ціну, що підлягала сплаті за товар, а також спростовано обставини, які унеможливлюють, на думку контролюючого органу, застосування основного методу визначення митної вартості товарів.

Митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору.

Підстави для незастосування першого методу визначення митної вартості судом не встановлено, наявність підстав для коригування митної вартості товару відповідачем не доведено.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності оскаржуваних рішення та картки відмови у прийнятті митної декларації. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

З системного аналізу матеріалів справи, наведених норм законодавства, з урахуванням висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Позивачем за подання позовної заяви до суду сплачено судовий збір у сумі 5204,70 грн (за вимогу майнового характеру - 2782,30 грн та немайнового характеру - 2422,40 грн), що підтверджується платіжною інструкцією № 2000761503 від 13.11.2024.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають стягненню понесені позивачем витрати зі сплати судового збору за подання до суду позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АВ МЕТАЛ ГРУП» до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів № UА110050/2024/000156/1 від 22.10.2024.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Дніпровської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110050/2024/000305 від 22.10.2024.

Стягнути з Дніпровської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВ МЕТАЛ ГРУП» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 5204,70 грн (п'ять тисяч двісті чотири гривні 70 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «АВ МЕТАЛ ГРУП», місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Шолом-Алейхема, буд. 5, код ЄДРПОУ 36441934.

Відповідач: Дніпровська митниця, місцезнаходження: 49038, м. Дніпро, вул. Ольги княгині, 22, код ЄДРПОУ 43971371.

Повний текст рішення суду складено 07.08.2025.

Суддя В.В. Рянська

Попередній документ
129383922
Наступний документ
129383924
Інформація про рішення:
№ рішення: 129383923
№ справи: 160/30359/24
Дата рішення: 07.08.2025
Дата публікації: 11.08.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Повернуто (22.10.2025)
Дата надходження: 04.09.2025
Предмет позову: визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення