06 серпня 2025 рокуСправа №160/32590/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сластьон А.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Суть спору: 10.12.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:
-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 , у зарахуванні до страхового стажу періодів роботи з 13.03.2001 по 07.09.2001, з 26.09.2001 по 30.10.2001 та з 27.11.2002 по 31.10.2007, яка оформлена листом №33626 - 24065/Ч-01/8-0400/24 від 06.06.2024; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 в якості страхового стажу періоди роботи з 13.03.2001 по 07.09.2001, з 26.09.2001 по 30.10.2001 та 27.11.2002 по31.10.2007 та в якості стажу, що дає право на пенсію на пільгових умовах у Списком №1 періоди його роботи з 13.03.2001 по 07.09.2001 та з 27.11.2002 по 31.10.2007 та додатково зараховується до його страхового стажу за періоди з 13.03.2001 по 07.09.2001 та з 27.11.2002 по 31.10.2007 в подвійному розмірі; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області провести необхідні дії та зробити з 17.10.2023 перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 з урахуванням нового розміру страхового стажу та виплатити заборгованість, що утворилась з 17 жовтня 2023 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач протиправно відмовлено у зарахуванні до страхового та пільгового стажу з дати призначення пенсії спірні періоди трудової діяльності на територіїросійської федерації попри те, що вони належним чином підтверджуються наданими документами і записами трудової книжки.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного прозовного провадження без виклику сторін.
30.01.2025 відповідач надіслав до суду матеріали пенсійної справи, зазначивши, що рішення про відмову в перерахунку пенсії приймалося Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області 10.04.2024, а не Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з частиною другою статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
ОСОБА_1 , громадянин України, з 17.10.2023 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пільгову пенсію за віком за Списком №1.
Згідно з записами трудової книжки НОМЕР_1 позивач у період з 13.03.2001 до 07.09.2001 працював ливарником на машинах для лиття під тиском (учнем ливарника) у ВАТ «Завод імені І.А. Лихачова»;
з 26.09.2001 до 30.10.2001 працював на посаді менеджера відділу реалізації у ВАТ «Труботорг-центр»;
з 27.11.2002 по 31.10.2007 працював на посаді плавильника металу в головному ливарному цеху чувана, майстром плавильної ділянки в головному ливарному цеху чувана у ВАТ «Завод імені І.А. Лихачова».
21.05.2024 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок пенсії та зарахування до страхового стажу та пільгового стажу спірних періодів трудової діяльності.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в області №33626-24065/Ч-01/8-0400/24 від 06.06.2024 позивачу відмовлено у зарахуванні до стажу роботи, оскільки відповідно до Закону України «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993» зупинено у відносинах, зокрема, з російською федерацією дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22.01.1993 і ратифікованої Законом України від 10.11.1994 №240/94-ВР та Протоколу то Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993, вчиненого від імені України у м. Москві 28.03.1997 і ратифікованого Законом України від 03.03.1998 №140/98-ВР. У зв'язку з припиненням 19.06.2023 для України дії Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13.03.1992 в м. Москві, починаючи з 19.06.2023 обчислення страхового стажу, набутого в республіках колишнього Союзу Радянських Соціалістичних Республік, а в подальшому незалежних державах, та врахування нарахованої на їх території заробітної плати здійснюється відповідно до законодавства України з урахуванням двосторонніх угод/договорів. З огляду на зазначене, розмір пенсії громадянам, які проживали/працювали на території російської федерації обчислюється відповідно до норм Закону № 1058, зокрема, до страхового стажу зараховуються періоди роботи (служби) на території російської федерації по 31.12.1991. Для зарахування до страхового стажу періодів роботи на території російської федерації з листопада 2002 року по жовтень 2007 року немає підстав.
Не погодившись з рішенням відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджено постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 (надалі, також - Порядок №637).
Згідно з пунктом 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Відповідно до пункту 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Відповідно до п. 3 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Виходячи з приписів Порядку №637, підтвердження трудового стажу потрібне у разі відсутності трудової книжки, необхідних записів в трудовій книжці, а також якщо містяться неправильні й неточні записи про періоди роботи.
З трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_1 вбачається, що позивач у період:
з 13.03.2001 до 07.09.2001 працював ливарником на машинах для лиття під тиском (учнем ливарника) у ВАТ «Завод імені І.А. Лихачова»;
з 26.09.2001 до 30.10.2001 працював на посаді менеджера відділу реалізації у ВАТ «Труботорг-центр»;
з 27.11.2002 по 31.10.2007 працював на посаді плавильника металу в головному ливарному цеху чувана, майстром плавильної ділянки в головному ливарному цеху чувана у ВАТ «Завод імені І.А. Лихачова».
Зазначені підприємства знаходилися на території російської федерації.
Відповідачем відмовлено у зарахуванні до страхового стажу періодів з 13.03.2001 до 07.09.2001, з 26.09.2001 до 30.10.2001 та з 27.11.2002 до 31.10.2007, а до пільгового стажу - періодів його роботи з 13.03.2001 до 07.09.2001 та з 27.11.2002 до 31.10.2007, оскільки Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезепечення від 13.03.1992 припинила свою дію на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 №1328, а ст. 24-1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачає зарахування до страхового стажу виключно періодів трудової діяльності до 1 січня 1992 року за межами України у республіках колишнього Союзу РСР.
З цього приводу суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст.4 №1058-IV законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
Відповідно до ст. 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 року (надалі Угода), пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди (ст. 5 Угоди).
Згідно з ч. 2 ст. 6 Угоди, для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.
Органи, що здійснюють пенсійне забезпечення в державах - учасницях Угоди, співпрацюють між собою у порядку, який визначається угодою між їхнім центральними органами (ст. 8 Угоди).
Відповідно до ст. 11 Угоди необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у належному порядку на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР або до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав - учасниць Співдружності без легалізації.
Відтак, з аналізу нормативно-правового регулювання спірних правовідносин вбачається, що обчислення стажу здійснюється згідно із законодавством держави, на території якої відбулася трудова діяльність, а стаж, набутий на території однієї із держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав визнається іншою державою, яка входить до складу Співдружності Незалежних Держав.
Аналогічні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 16.04.2020 у справі №555/2250/16-а, від 20.07.2020 у справі №174/421/17 та від 29.03.2023 у справі №360/4129/20.
23.12.2022 набав чинності Закон України №2783-ІХ «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року». Зокрема, зупинено у відносинах з російською федерацією та республікою білорусь дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року і ратифікованої Законом України від 10 листопада 1994 року №240/94-ВР, та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, вчиненого від імені України у м. Москві 28 березня 1997 року і ратифікованого Законом України від 3 березня 1998 року №140/98-ВР.
Також, 29.11.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1328 «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення» (надалі - Постанова №1328). Вказана постанова набрала чинності 02.12.2022.
Отже, до набрання чинності Постановою №1328, Україна як держава-учасниця Угоди була зобов'язана виконувати зобов'язання, взяті на неї згідно із Угодою.
Натомість, в спірні періоди трудової діяльності, в зарахуванні яких позивачу було відмовлено, Угода була чинною та передбачала право на пенсію громадянам держав-учасниць Угоди із врахуванням трудового стажу, набутого на території будь-якої з цих держав.
З огляду на зазначене вище, суд погоджується з позицією позивача про те, що за наявності чинних положень Угоди у період трудової діяльності позивача, що гарантували відповідне право на пенсійне забезпечення, позивачу не може бути відмовлено у зарахуванні до його страхового стажу спірних періодів, навіть за умови виходу України із Угоди.
Так, відповідно до положень ст. 13 Угоди, пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли на підставі положень Угоди, не втрачають своєї сили в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої проживають такі громадяни.
Натомість, денонсація Угоди російською федерацією означає, що вказана Угода не породжує виникнення зобов'язань російської федерації у майбутньому, при цьому, не впливає на права або юридичне становище учасників Угоди під час її виконання.
В рішенні Конституційного Суду України від 07.10.2009 №25-рп/2009 зазначено, що конституційне право на соціальний захист не може бути поставлено в залежність від факту укладення Україною з іншою державою міжнародного договору з питань пенсійного забезпечення.
З огляду на викладене, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області необґрунтовано та безпідставно відмовило у зарахуванні до страхового стажу позивача зазначені у трудовій книжці позивача періоди його трудової діяльності з 13.03.2001 до 07.09.2001, з 26.09.2001 до 30.10.2001 та з 27.11.2002 до 31.10.2007, чим протиправно порушило право позивача на отримання належного йому пенсійного забезпечення.
У зв'язку з цим, порушені права позивача підлягають захисту шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу позивача періоди його трудової діяльності з 13.03.2001 до 07.09.2001, з 26.09.2001 до 30.10.2001 та з 27.11.2002 до 31.10.2007.
Щодо дати, з якої відповідач повинен зарахувати спірні періоди трудової діяльності до страхового стажу.
Пенсія позивачу призначена з 17.10.2023 рішенням від 11.04.2024. Відтак, саме з 11.04.2024 позивач був обізнаний з тим, що розрахунок пенсії проводився без врахування спірних періодів трудової діяльності.
При цьому, позивачем не оскаржувалося рішення від 11.04.2024 про призначення пенсії в частині неврахування спірних періодів роботи.
Також, позивачем не оскаржувалося рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про відмову в перерахунку пенсії від10.04.2024.
Натомість, позивач оскаржує відмову в перерахунку за наслідком розгляду його заяви від 21.05.2024.
На переконання суду, саме з 21.05.2024 відповідач повинен здійснити зарахування періодів роботи до страхового стажу - з дати реалізації позивачем свого права на належний розрахунок страхового стажу.
Щодо підтвердження пільгового стажу з 26.09.2001 до 30.10.2001 та 27.11.2002 до 31.10.2007.
Згідно із частиною 1 статті 114 Закону №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Аналізуючи вказані положення суд приходить до висновку, що підставами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а, відтак, і для зарахування періодів роботи до пільгового стажу, є: досягнення певного віку, наявність загального і пільгового (спеціального) стажу роботи, наявність професій (посад) і виробництв у відповідному Списку (1), зайнятість працівника на цих роботах протягом повного робочого дня (2), а також підтвердження шкідливих умов роботи працівника безпосередньо на робочому місці за результатами атестації робочих місць за умовами праці (3).
Статею 62 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі -Закон №1788) та п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» (далі - Порядок №637) передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з пунктом 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Порядок застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України №383 від 18.11.2005 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731 (далі - Порядок №383).
Відповідно до п.3 Порядку №383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Тобто, надання уточнюючої довідки необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
З наданої до суду копії трудової книжки позивача вбачається, що позивач в спірні періоди трудової діяльності працював на наступних посадах:
з 13.03.2001 до 07.09.2001 - ливарником на машинах для лиття під тиском (учнем ливарника) у ВАТ «Завод імені І.А. Лихачова»;
з 27.11.2002 по 31.10.2007 - плавильника металу в головному ливарному цеху чувана, майстром плавильної ділянки в головному ливарному цеху чувана у ВАТ «Завод імені І.А. Лихачова».
Зазначені роботи на посадах ливарника на машинах для лиття під тиском та плавильника металу є роботою зі шкідливими умовами праці та передбачена кодом професії 111-100а-16626 розділу ХІ «Металообробка» Списку №1 виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затверджених постановою КМУ №162 від 11.03.1994.
Проте, в наданій позивачем до суду трудовій книжці не зазначено відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, зокрема, відсутні відомості щодо зайнятості працівника на зазначених роботах протягом повного робочого дня (2), а також підтвердження шкідливих умов роботи працівника безпосередньо на робочому місці за результатами атестації робочих місць за умовами праці (3).
З огляду на викладене, відсутні підстави для зарахування до пільгового стажу позивача періодів трудової діяльності з 26.09.2001 до 30.10.2001 та 27.11.2002 до 31.10.2007.
Отже, в цій частині позовних вимог суд відмовляє.
Щодо зарахування до страхового стажу позивача періодів з 13.03.2001 до 07.09.2001 та з 27.11.2002 до 31.10.2007 в подвійному розмірі.
Відповідно до абзацу 10 частини 3 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
З огляду на відмову в зарахуванні до пільгового стажу роботи періодів трудової діяльності з 13.03.2001 до 07.09.2001 та з 27.11.2002 до 31.10.2007, відсутні підстави для застосування абзацу 10 частини 3 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відтак, в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про здійснення перерахунку та виплату заборгованості, що утворилася з 17.10.2023.
Зазначені позовні вимоги є передчасними, оскільки відповідач ще не здійснив зарахування спірного періоду трудової діяльності до страхового стажу.
Також, відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Отже, захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Суд зазначає, що підстави для контролю за донарахуванням та виплатою пенсії за невраховані періоди за наслідком виконання рішення суду в цій справі відсутні, а позовні вимоги у цій частині є передчасними, оскільки відсутні підстави вважати, що відповідач, при зарахуванні до стажу спірного періоду та перерахунку пенсії порушить права позивача.
Суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце у майбутньому, тому суд приходить до висновку про відмову в позові у частині вказаних позовних вимог.
Отже, позовні вимоги підлягають частково задоволенню.
Щодо доводів відповідача про те, що він є неналежним відповідачем у справі, оскільки рішення про відмову в перерахунку пенсії приймалося 10.04.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області.
Суд не приймає зазначені доводи до уваги, з огляду на наступне.
З наданого відповідачем до суду рішення від 10.04.2024 №047250020054 вбачається, що воно приймалося Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області за наслідком розгляду заяви позивача від 04.04.2024 №290.
Натомість, позивачем оскаржується рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, прийняте у формі листа від 06.06.2024 №33626-24065/Ч-01/8-0400/24 за наслідком розгляду заяви позивача від 21.05.2024 вх.№24065/Ч-0400-24.
Відтак, позивачем оскаржується саме рішення від 06.06.2024, прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яке є належним відповідачем у справі.
Судом не вирішується питання стягнення судового збору з відповідача, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі посвідчення учасника бойових дій.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 8, 9, 72, 77, 132, 241 - 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ідентифікаційний код: 21910427, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до страхового стажу періодів трудової діяльності з 13.03.2001 до 07.09.2001, з 26.09.2001 до 30.10.2001 та з 27.11.2002 до 31.10.2007.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області здійснити з 21.05.2024 зарахування ОСОБА_1 до його страхового стажу періодів трудової діяльності з 13.03.2001 до 07.09.2001, з 26.09.2001 до 30.10.2001 та з 27.11.2002 до 31.10.2007.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя А.О. Сластьон