06 серпня 2025 року Справа № 160/19350/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник С.В., розглянувши позовну заяву Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області до Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю “Автомагістраль-Південь» про визнання дій незаконними, визнання акту недійсним та скасування припису,-
03.07.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 02.07.2025 року через систему “Електронний суд» позовна заява Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області до Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю “Автомагістраль-Південь», в якій представник позивача просить суд:
- визнати незаконними дії посадових осіб Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) при проведенні позапланового заходу державного нагляду (контролю) Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів;
- визнати недійсним акт №34/5/25 від 06.05.2025 року;
- скасувати припис №34/5/25 від 09.08.2025 року виданий на адресу Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області щодо необхідності: “Здійснення оцінки впливу на довкілля об'єкту “Нове будівництво трубопроводу для скиду шахтних вод з балки Свистунова у зв'язку з необхідністю ліквідації негативних наслідків, пов'язаних із знищенням Каховської гідроелектростанції, Дніпропетровська область», який є частиною процесу зі скидання високомінералізованих шахтних вод з балки Свистунова у водний об'єкт - р. Інгулець; отримання документу дозвільного характеру - висновку з оцінки впливу на довкілля.
Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що 06.05.2025 року служба отримала акт №34/5/25 за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природніх ресурсів. Позивач категорично не погодився з висновками викладеним у акті, посилаючись на обставини та обґрунтування викладених у відповідних запереченнях на акт направлених Службою на адресу Держекологінспекції Придніпровського округу за вих. №1-17/926 від 09.05.2025 року. Проте, без жодних обґрунтованих та законних на те підстав, 09.05.2025 року, органу державного нагляду (контролю) складено відповідний припис №34/5/25 (на підставі спірного акту). У свою чергу, Службою відновлення обставини викладені у спірному акті не визнаються у повному обсязі, а тому відповідний складений припис є незаконним і підлягає скасуванню. Як вбачається з тексту спірного акту, доказом, що підтверджує порушення законодавства було прийнято твердження, наведені в листі Держводагентства №6245/6/7/11-24 від 29.10.2024 року щодо необхідності проведення ОВД. Беручи до уваги існуючу практику застережень Мінюсту щодо листів центральних органів виконавчої влади, а саме: листи міністерства, агентства і т.д. не є нормативно-правовими актами, не встановлюють правових норм та мають лише інформаційний характер. Їх реальне значення не перевищує авторитету аргументів та суджень, покладених в основу відповідної правової позиції. Оскільки надані в акті висновки не містять особливостей відповідних фактичних обставин та не враховують презумпції достовірності інформації. Більш того, принципово наголосити на тому, що інспекторами, під час здійснення перевірки, було проігноровано та не враховано положення Постанови КМУ №566 від 06.06.2023 р., яка чітко вказує, що реалізація проекту пов'язаного з ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій, відновлювальні роботи з ліквідації наслідків збройної агресії проти України під час дії воєнного стану, що підпадає під дію абзацу другого частини першої статті 3 ЗУ «Про оцінку впливу на довкілля» - не підлягає ОВД. Отже, використання виключно положень листа (який носить виключно рекомендаційний характер) для аргументації порушення є незаконним та неприпустимим. Крім того, позивач наголошує на допущення відповідачем порушення принципу єдиноначальності, визначеного Закон України «Про центральні органи виконавчої влади», враховуючи, що пунктом 4 Порядку реалізації експериментальних проектів з будівництва магістральних водогонів, затвердженого Постановою КМУ №566 від 06.06.2023 року, де чітко встановлено наступне: учасниками експериментального проекту є Міндовкілля, Держводагентство, Генеральний штаб Збройних Сил, ДСНС, Криворізька міська рада (за згодою), Дніпропетровська, Запорізька, Кіровоградська, Миколаївська та Херсонська обласні військові адміністрації, Агентство відновлення, служби відновлення та розвитку інфраструктури в областях, проектні та будівельні організації. Так, внаслідок підриву 06.06.2023 року російською федерацією греблі Каховської гідроелектростанції стався неконтрольований витік води, в результаті чого сталося підняття рівня води річок Дніпро та Інгулець. За інформацією Херсонського обласного центру по гідрометеорології рівень води піднявся до 5,67 мБс. Площа затоплених територій у створі Каховського гідровузла та міста Херсон складала 600 км2. Згідно з повідомленням про надзвичайну ситуацію від Херсонської обласної державної адміністрації (далі - ОДА) за підрахунками Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України орієнтовна сума збитків завданих природному навколишньому середовищу, складає 55 млрд гривень. За інформацією Херсонської обласної військової адміністрації (далі - ОВА) внаслідок підриву 06 червня 2023 року російськими загарбниками греблі Каховської ГЕС в області підтоплено 49 населених пунктів, з яких на деокупованій території - 35 та на тимчасово окупованій - 14. Лише на звільненій території області від надзвичайної ситуації зазнали підтоплення/незначного підтоплення 3 тис. 821 будинок. На вказаній території області кількість зареєстрованих громадян становить 111 тис. 941 особа. Відповідно до пункту 11 Порядку класифікації надзвичайних ситуацій за їх рівнями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 р. № 368 (далі - Порядок класифікації), регіональною комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Херсонської ОДА прийнято рішення зазначену надзвичайну ситуацію, де в зоні затоплення опинилося близько 17,5 тис. осіб, класифікувати як надзвичайну ситуацію техногенного характеру державного рівня (протокол № 6 від 06.06.2023). За інформацією Миколаївської ОВА унаслідок надзвичайної ситуації на території Миколаївської області частково підтоплено 31 населений пункт, в яких проживає близько 471 тис., осіб. За результатами обстеження встановлено підтоплення 542 домогосподарств у 18 населених пунктах. Кількість громадян, що постраждали внаслідок підтоплення, становить 1 тис. 35 осіб. Відповідно до рішення регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій при Миколаївській ОДА (протокол № 12 від 07.06.2023) ситуацію, що склалася на території Миколаївської області внаслідок руйнування греблі Каховської ГЕС класифіковано як надзвичайну ситуацію техногенного характеру регіонального рівня (11110 - НС унаслідок прориву греблі (дамби, шлюзу тощо) з утворенням хвилі прориву та катастрофічного затоплення). За інформацією Дніпропетровської ОВА внаслідок зниження рівня води у результаті руйнування греблі Каховської ГЕС порушено функціонування інфраструктури у Нікопольському та Криворізькому районах області. Без централізованого водопостачання опинилися 13 територіальних громад, 143 населених пункти із загальною чисельністю населення понад 852 тис. осіб. Відповідно до рішення Дніпропетровської регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій (протокол № 30 від 09.06.2023) ситуацію, що склалася на території Дніпропетровської області внаслідок руйнування греблі Каховської ГЕС та призвела до припинення водопостачання більше 30 відсотків розрахункового обсягу водопостачання населеного пункту через аварії на об'єктах водопостачання або пошкодження мереж водопостачання, класифіковано як надзвичайну ситуацію техногенного характеру регіонального рівня (10830 Надзвичайна ситуація унаслідок аварії в системах забезпечення населення питною водою). Згідно Додатку до Порядку реалізації експериментального проєкту з будівництва магістральних водогонів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2023 №566, передбачено будівництво об'єкта «Нове будівництво трубопроводу для скиду шахтних вод балки Свистунова у зв'язку з необхідністю ліквідації негативних наслідків, пов'язаних із знищенням Каховської гідроелектростанції, Дніпропетровська область». Разом з тим, абз. 2 ч.1 ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» оцінці впливу на довкілля не підлягає діяльність, прямо не передбачена частинами другою і третьою цієї статті, а також планована діяльність, спрямована виключно на забезпечення оборони держави, ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій, відновлювальні роботи з ліквідації наслідків збройної агресії проти України під час дії воєнного стану, відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України, зміна цільового призначення особливо цінних земель та інша діяльність, пов'язана з розміщенням Національного військового меморіального кладовища. Таким чином, планова діяльність - «Нове будівництво трубопроводу для скиду шахтних вод з балки Свистунова у зв'язку з необхідністю ліквідації негативних наслідків пов'язаних із знищенням Каховської гідроелектростанції Дніпропетровська область» спрямована на ліквідацію негативних наслідків надзвичайної ситуації спричиненої збройною агресією російської федерації проти України відповідно до п. 1 статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» нe підпадає пiд перелік об'єктів, що підлягають оцінці впливу на довкілля. На думку позивача, планова діяльність - «Нове будівництво трубопроводу для скиду шахтних вод з балки Свистунова у зв'язку з необхідністю ліквідації негативних наслідків пов'язаних із знищенням Каховської гідроелектростанції Дніпропетровська область» не підпадає до сфери дії Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» у розумінні ст.3 цього Закону, а тому проведення перевірки на предмет здійснення перевірки дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства про оцінку впливу на довкілля - є взаємовиключним. Однак, за результатами перевірки у висновку міститься посилання на порушення ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», без врахування вище вказаної норми у повному обсязі, яка фактично звільняє Службу як Замовника від проведення процедури оцінки впливу на довкілля - абз. 2 ч.1 ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», чим грубо порушується принцип належного урядування з боку Державної екологічної інспекції Придніпровського округу. Позивач звертає увагу шановного суду на те, що в рамках будівництва зазначено об'єкту, в рамках розроблення проектної документації, підрядником замовлено та проведено відповідну Оцінку впливу на навколишнє середовище, за результатами якої складено висновок про те, що вплив планованої діяльності як під час будівництва та і при експлуатації об'єкту на довкілля визначається як допустимий і реалізація проекту «Нове будівництво трубопроводу для скиду шахтних вод з балки Свистунова у зв'язку з необхідністю ліквідації негативних наслідків пов'язаних із знищенням Каховської гідроелектростанції Дніпропетровська область» - є доцільним, що у свою чергу також є обґрунтованим доказом щодо спростування обставин викладених у спірному акті перевірки та оскаржуваному приписі. Таким чином, відомості вказані у акті перевірки № 34/5/25 від 06.05.2025 року складеного суб'єктом владних повноважень за результатами відповідної перевірки в частині нібито виявлених порушень - є необґрунтованими, тому складання суб'єктом владних повноважень незаконного припису №24/5/25 від 09.05.2025 року щодо усунення порушень, нібито виявлених під час здійснення заходу, відповідає ознакам свавільного рішення, тобто такого, що прийнято без урахування чинних норм законодавства України. Крім того, представниками екологічної інспекції грубо порушено вимоги норм законодавства, а саме, абзаци 12-13 частини 9 статті 7 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», яким чітко встановлено, що розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень складається у двох примірниках: один примірник не пізніше п'яти робочих днів з дня складення акта надається суб'єкту господарювання чи уповноваженій ним особі для виконання, а другий примірник з підписом суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи щодо погоджених термінів усунення порушень вимог законодавства залишається в органі державного нагляду (контролю). У разі відмови суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи від отримання розпорядчого документа щодо усунення порушень вимог законодавства він направляється рекомендованим листом або у випадках, передбачених законом, - за допомогою електронного кабінету або іншої інформаційної системи, користувачами якої є відповідний орган державного нагляду (контролю) та суб'єкт господарювання, який ним перевірявся, а на копії розпорядчого документа, який залишається в органі державного нагляду (контролю), проставляються відповідний вихідний номер і дата направлення. У свою чергу, представникам екологічної інспекції не дотримано вищевказаних вимог закону, зокрема інспектори не надали суб'єкту господарювання чи уповноваженій ним особі, у визначений термін один примірник відповідного розпорядчого документу (припису), як того вимагає Закон, а без обґрунтованих на те причин, направили його рекомендованим листом через засоби поштового зв'язку, про що зроблено відповідну відмітку на приписі, чим грубо порушено процедуру вручення розпорядчого документу, оскільки згідно вимог вищевказаних норм закону, направлення спірного припису рекомендованим листом можливе лише у разі відмови суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи від отримання розпорядчого документа щодо усунення порушень вимог законодавства. Проте, зі сторони представників екоінспеції не було вчинено жодних дій для належного вручення відповідного припису суб'єкту господарювання чи уповноваженій ним особі на виконання вищевказаної норми закону. Тому законних підстав для направлення такого припису через засоби поштового зв'язку є безпідставним та такими, що не відповідають чітко визначеній процедурі, врегульованої нормами закону. Більш того, представники Служби відновлення ніяким чином не ухилялися від отримання спірного припису, жодних запрошень до інспекції для вручення такого розпорядчого документу на адресу Служби не надходило, а будь-якого акту про відмову в отриманні припису, посадовими особами органу державного нагляду, у встановленому законом порядку, не складалося, що свідчить про допущення останніми порушення процедурного законодавства при вчиненні своїх службових обов'язків. Натомість відповідальні особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані суворо додержувати Конституції України, законів України, прав та інтересів громадян, підприємств, установ і організацій, що охороняються законом. За невиконання або неналежне виконання службовими особами органів державного контролю своїх обов'язків вони притягаються до дисциплінарної та кримінальної відповідальності відповідно до чинного законодавства. Таким чином, підтверджується той факт, що нібито встановлені відповідачем порушення не підтверджуються жодними фактичними обставинами та належними доказами, тому складений ними припис є безпідставним та протиправним, тому підлягає скасуванню у судовому порядку. При цьому у будь-якому разі реалізація припису є неможливим з огляду на те, що зі змісту ст.3 ЗУ «Про оцінку впливу на довкілля». Оцінка впливу на довкілля не проводиться щодо діяльності, яка вже реалізується (будівництво об'єкта «Нове будівництво трубопроводу для скиду шахтних вод балки Свистунова у зв'язку з необхідністю ліквідації негативних наслідків, пов'язаних із знищенням Каховської гідроелектростанції, Дніпропетровська область» виконано майже на 90 %). Отже, навіть якщо припустити законність отриманого припису, він об'єктивно не може бути виконаний позивачем.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.07.2025 року, зазначена вище справа була розподілена та передана судді Пруднику С.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2024 року вказану позовну заяву було залишено без руху через невідповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України.
У встановлений ухвалою суду від 08.07.2025 року строк позивач усунув недоліки адміністративного позову.
В період з 18.07.2025 року по 31.07.2025 року суддя Прудник С.В. перебував у щорічній основній відпустці.
При вирішення питання щодо відкриття провадження в адміністративній справі та призначення її до розгляду суд виходить з такого.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду.
Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
За змістом норм ч. 1, 2 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Пунктом ч. 4 ст. 12 цього Кодексу визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Поряд з цим, згідно п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Також нормами ч. 2 і 3 ст. 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту ч. 4 цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Дослідивши наявні матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, суд вважає, що подана до суду позивачем позовна заява підлягає до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження згідно частини 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.
З матеріалів адміністративного позову порушень строків, передбачених статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається.
Підстав для її повернення або відмови у відкритті провадження у справі не має.
Щодо заяви позивача про залучення третьої особи.
Частинами четвертою, п'ятою статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Таким чином, підставою для залучення до участі у справі особи, яка не є стороною у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, є можливість впливу судового рішення на права, свободи, інтереси або обов'язки такої особи.
У поданій до суду позовній заяві позивач зазначає, що судове рішення може вплинути на їх права та обов'язки, у зв'язку з тим, що відповідно до вимоги викладеної у приписі, саме товариства (як Генпідрядника за договором), в подальшому виникне необхідність здійснити оцінку впливу на довкілля в рамках реалізації вказаного об'єкту будівництва, тобто вирішення цієї справи, у свою чергу, може вплинути на їх права та інтереси, тому їх залучення до участі у справі в якості третіх осіб, є обґрунтованим та сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства.
Виходячи з того, що рішення у справі може вплинути на права та інтереси товариства з обмеженою відповідальністю “Автомагістраль-Південь», суд вважає за необхідне останнє залучити до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
Керуючись статтями 49, 121-122, 171, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Прийняти до свого провадження позовну заяву Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області до Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю “Автомагістраль-Південь» про визнання дій незаконними, визнання акту недійсним та скасування припису та відкрити провадження в адміністративній справі.
Призначити справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з 04 вересня 2025 року в приміщенні суду за адресою: 49089, м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, зала судових засідань № 1.
Здійснювати розгляд адміністративної справи одноособово суддею С. В. Прудником.
Витребувати у Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області):
- засвідчені належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України копії усіх документів, які слугували підставою для прийняття акту №34/5/25 від 06.05.2025 року та припису №34/5/25 від 09.08.2025 року.
Витребувати у Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області:
- письмові та вмотивовані пояснення яких саме посадових осіб (посада, прізвище, ім'я по батькові) Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) при проведенні позапланового заходу державного нагляду (контролю) Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів є незаконними дії, та в чому саме полягає незаконність дій (обґрунтування в чому саме) таких посадових осіб (посада, прізвище, ім'я по батькові).
Витребувані судом докази слід подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (також шляхом направлення на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (inbox@adm.dp.court.gov.ua; inboxdoas@adm.dp.court.gov.ua) ) у строк до 04 вересня 2025 року.
Суд попереджає Державну екологічну інспекцію Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) та Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду.
Заяву Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області про залучення третьої особи - задовольнити.
Залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю “Автомагістраль-Південь».
Копію ухвали надіслати особам, які беруть участь у справі, третій особі разом із ухвалою надіслати копію позовної заяви.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Автомагістраль-Південь» (третя особа) має право подати з дотриманням вимог ч.ч. 2 - 4 ст. 162 КАС України, пояснення щодо позову (п. 10. ч. 9. ст. 171 КАС України) - протягом двох днів з дня вручення третій особі ухвали про відкриття провадження у справі, а щодо відзиву - протягом двох днів з дня його отримання.
Роз'яснити відповідачу його право на подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу, протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі.
Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позов.
Встановити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив. Повідомити сторін, що відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив, заперечення та пояснення повинні відповідати вимогам частин другої-четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
Інформацію щодо адміністративної справи учасники даної справи можуть отримати на офіційному порталі судової влади України у мережі Інтернет (веб-адреса сторінки: http://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam/csz/).
Здійснювати розгляд (формування та зберігання) справи у змішаній (паперова та електронна) формі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя С. В. Прудник