про відмову у заміні відповідача правонаступником
06 серпня 2025 року Справа 160/15577/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у місті Дніпро заяву представника військової частини НОМЕР_1 Квача Василя Васильовича, клопотання представника військової частини НОМЕР_2 Ткачова Олексія Вікторовича та представника військової частини НОМЕР_3 Яківця Владислава Яковича про заміну відповідача правонаступником у справі за позовною заявою ОСОБА_1 в особі представника Чернікова Дениса Юрійовича до відповідача-1: військової частини НОМЕР_1 , відповідача-2: військової частини НОМЕР_2 , відповідача-3: ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідача-4: військової частини НОМЕР_3 , відповідача-5: Міністерства оборони України про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-
28.05.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 27.05.2025 року через систему “Електронний суд» позовна заява ОСОБА_1 в особі представника Чернікова Дениса Юрійовича до відповідача-1: військової частини НОМЕР_1 , відповідача-2: військової частини НОМЕР_2 , відповідача-3: ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідача-4: військової частини НОМЕР_3 , відповідача-5: Міністерства оборони України, в якій представник позивача просить суд:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 та ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо обчислення і виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі, але не виключно, щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), грошову допомогу на оздоровлення, з 24.03.2022 року по 31.07.2022 року включно без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 24.03.2022 року по 31.07.2022 року включно грошове забезпечення, яке складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, а також грошову допомогу на оздоровлення, із розрахунку шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення за весь час затримки виплати - за період з 24.03.2022 року по день фактичної виплати грошового забезпечення;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 та військової частини НОМЕР_3 щодо обчислення і виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі, але не виключно, щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), грошову допомогу на оздоровлення, з 01.08.2022 року по 04.07.2024 року включно без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.08.2022 року по 04.07.2024 року включно грошове забезпечення, яке складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, а також грошову допомогу на оздоровлення, із розрахунку шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення за весь час затримки виплати - за період з 01.08.2022 року по день фактичної виплати грошового забезпечення;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_4 та військової частини НОМЕР_3 щодо обчислення і виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі, але не виключно, щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), грошову допомогу на оздоровлення, а також одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби, компенсацію за невикористану відпустку, з 05.07.2024 року по 19.09.2024 року включно без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 05.07.2024 року по 19.09.2024 року включно грошове забезпечення, яке складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, а також одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби, компенсацію за невикористану відпустку, грошову допомогу на оздоровлення, із розрахунку шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення за весь час затримки виплати - за період з 05.07.2024 року по день фактичної виплати грошового забезпечення;
- зобов'язати Міністерство оборони України здійснити фінансування розпорядника коштів другого рівня з бюджетної програми видатків номер 2101020 коштів для проведення виплати ОСОБА_1 невиплаченого грошового забезпечення за період служби з 24.03.2022 року по 31.07.2022 року, з 01.08.2022 року по 04.07.2024 року та з 05.07.2024 року по 19.09.2024 року виходячи із розрахунку шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_4 та військової частини НОМЕР_3 , що полягає у невключенні до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» при обчисленні розміру грошової компенсації при звільненні за невикористані ним дні оплачуваних відпусток (щорічних та додаткових) за 2022, 2023, 2024 роки;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_3 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію при звільненні за невикористані ним дні оплачуваних відпусток (щорічних та додаткових) за 2022, 2023, 2024 роки, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої компенсації при звільненні за невикористані ним дні оплачуваних відпусток за весь час затримки виплати;
- зобов'язати Міністерство оборони України здійснити фінансування розпорядника коштів другого рівня з бюджетної програми видатків номер 2101020 коштів для проведення виплати ОСОБА_1 невиплаченої компенсації при звільненні за невикористані ним дні оплачуваних відпусток (щорічних та додаткових) за 2022, 2023, 2024 роки, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що позивач, ОСОБА_1 у період з 24.03.2022 року по 04.07.2024 року включно проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 та у період з 05.07.2024 року по 19.09.2024 року включно проходив службу у військовій частині НОМЕР_2 . У той же час, позивач та його представник отримали лист-відповідь на адвокатський запит №6/3/459 від ІНФОРМАЦІЯ_3 поясненнями. В означеній відповіді зазначено що, військова частина НОМЕР_1 в період з 01.01.2022 року по 01.08.2022 року була зарахована на фінансове забезпечення до ІНФОРМАЦІЯ_4 . До того ж, за наявною інформацією військову частину НОМЕР_1 та військову частину НОМЕР_2 з 01.08.2022 року було зараховано на фінансове забезпечення до військової частини НОМЕР_3 . Тобто, незважаючи, що позивач проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 , всі нарахування грошового забезпечення здійснював ІНФОРМАЦІЯ_2 з 24.03.2022 року по 31.07.2022 року включно та у період з 01.08.2022 року по 04.07.2024 року - військова частина НОМЕР_3 . В той час як позивач проходив службу у військовій частині НОМЕР_2 у період з 05.07.2024 року по 19.09.2024 року, всі нарахування грошового забезпечення здійснювала військова частина НОМЕР_3 . Отже, відповідачем за період з 24.03.2022 року по 31.07.2022 року щодо нарахування грошового забезпечення позивачу є ІНФОРМАЦІЯ_2 та відповідачем за період з 01.08.2022 року по 04.07.2024 року та з 05.07.2024 року по 19.09.2024 року щодо нарахування грошового забезпечення позивачу є військова частина НОМЕР_3 . Разом з тим, 30.08.2017 року Кабінетом Міністрів України було затверджено постанову № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». В подальшому, постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» до Постанови № 704 були внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 Постанови № 704 було викладено у новій редакції. Як наслідок, в період проходження служби, а саме з 24.03.2022 року по 31.07.2022 року, з 01.08.2022 року по 04.07.2024 року та з 05.07.2024 року по 19.09.2024 року розмір посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням позивача визначався шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14, до Постанови № 704. На переконання представника позивача, грошове забезпечення позивача мало бути розраховано виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у місячному розмірі на 01 січня 2022 р. - 2481 грн., на 01 січня 2023 р. - 2684 грн., на 01 січня 2024 р. - 3028 грн. Натомість, при розрахунку посадового окладу позивачу було застосовано величину 1762 гривні замість 2481 грн. у 2022 році, 2684 грн у 2023 році та 3028 грн. у 2024 році відповідно. Тобто, розмір грошового забезпечення позивача, в тому числі посадового окладу позивача, окладу за військовим званням, додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), грошова допомога на оздоровлення за 2020 - 2023 роки, розраховувалася і виплачувалися Позивачу з розрахунку 1762 грн. як прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 2018 рік. Отже, різниця між розміром прожиткового мінімуму на 2018 рік та на 2020 - 2023 роки очевидно впливає на визначення розміру посадового окладу, тому наявні правові підстави для визначення розміру грошового забезпечення з 24.03.2022 року по 31.07.2022 року, з 01.08.2022 року по 04.07.2024 року та з 05.07.2024 року по 19.09.2024 року, а також всіх інших належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, встановленого Законом України станом на відповідний календарний рік, з врахуванням проведених раніше виплат. Таким чином, відповідачі протиправно нараховували та виплачували позивачу грошове забезпечення в значно меншому розмірі, ніж було передбачено діючим законодавством. Такі дії відповідачів позивач вважає протиправними.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.05.2025 року зазначена вище справа розподілена та 29.05.2025 року передана судді Пруднику С.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.06.2025 року визнано неповажними підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду ОСОБА_1 із даною позовною заявою. Означену позовну заяву було залишено без руху та надано було позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду: вмотивованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із позовною заявою, вказавши обґрунтовані підстави для поновлення такого строку, якщо вони є, та надати суду докази поважності причин його пропуску з 04.07.2024 року по 03.10.2024 року в частині позовних вимог з 19.07.2022 року по 31.07.2022 року, з 01.08.2022 року по 04.07.2024 року та з 19.09.2024 року по 18.12.2024 року в частині позовних вимог з 05.07.2024 року по 19.09.2024 року.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.06.2025 року визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду із позовною заявою з 04.07.2024 року по 03.10.2024 року в частині позовних вимог з 19.07.2022 року по 31.07.2022 року, з 01.08.2022 року по 04.07.2024 року та з 19.09.2024 року по 18.12.2024 року в частині позовних вимог з 05.07.2024 року по 19.09.2024 року. Прийняти до свого провадження означену позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Витребувано у військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_3 , Міністерства оборони України: письмові та вмотивовані пояснення щодо не нарахування та не виплатити ОСОБА_1 : з 24.03.2022 року по 31.07.2022 року включно грошового забезпечення, яке складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, а також грошову допомогу на оздоровлення, із розрахунку шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44; компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення за весь час затримки виплати - за період з 24.03.2022 року по день фактичної виплати грошового забезпечення; включно грошового забезпечення, яке складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, а також грошову допомогу на оздоровлення, із розрахунку шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44; компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення за весь час затримки виплати - за період з 01.08.2022 року по день фактичної виплати грошового забезпечення; грошового забезпечення, яке складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, а також одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби, компенсацію за невикористану відпустку, грошову допомогу на оздоровлення, із розрахунку шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44; компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення за весь час затримки виплати - за період з 05.07.2024 року по день фактичної виплати грошового забезпечення; компенсації при звільненні за невикористані ним дні оплачуваних відпусток (щорічних та додаткових) за 2022, 2023, 2024 роки, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44; компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої компенсації при звільненні за невикористані ним дні оплачуваних відпусток за весь час затримки виплати. Судом зобов'язано витребувані судом докази подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (також шляхом направлення на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (inbox@adm.dp.court.gov.ua; inboxdoas@adm.dp.court.gov.ua) ) у строк до 15.07.2025 року. Судом попереджено військову частину НОМЕР_1 , військову частину НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військову частину НОМЕР_3 , Міністерство оборони України про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду.
02.07.2025 року від представника військової частини НОМЕР_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції представник відповідача зазначив про наступне. Проаналізувавши думку позивача, в своїй позовній заяві, військова частина НОМЕР_1 дійшла висновку, що позивачем невірно тлумачиться норма п. 4 Постанови 704, оскільки в ній немає жодного слова про те, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи із прожиткового мінімуму станом на 1 січня календарного року. До того ж, позивачем було навмисно невірно викладені висновки постанови №826/6453/18 Шостого апеляційного адміністративного суду в своїй позовній заяві, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи із прожиткового мінімуму станом на 1 січня календарного року. До того ж, військова частина НОМЕР_1 вважає, що логічний спосіб тлумачення - це дослідження логічної структури окремих норм права за допомогою правил формальної та діалектичної логіки. Предметом аналізу при цьому є не самі слова, а сукупність слів, їх співвідношення між собою. Використовуються такі логічні прийоми як логічне перетворення, виведення вторинних норм, висновки, висновки з понять, висновки за аналогією, висновки від протилежного, доведення до абсурду тощо. Постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» на яку теж посилається позивач регулює перерахунок пенсій, передбаченого цією постановою, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно із Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Військова частина НОМЕР_1 не є органом, який має право перераховувати розмір пенсійного забезпечення. На думку військової частини НОМЕР_1 , позивач в розумінні п.п.3 п.2 ст 45 КАС України зловживає правом, що полягає в поданні завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.
02.07.2025 року від представника військової частини НОМЕР_3 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції представник відповідача зазначив про наступне. Спірні відносини, як зазначено у позовній заяві «з 24 березня 2022 року по 19 вересня 2024 року» тобто коли позивач проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 та у військовій частині НОМЕР_2 . Фінансове забезпечення військових частин НОМЕР_3 , НОМЕР_1 та НОМЕР_2 організоване відповідно до наказу Міністерства оборони України від 22 травня 2017 року №280 «Про організацію фінансового забезпечення військових частин, установ та організацій Збройних Сил України» (у редакції наказу Міністерства оборони України від 22 квітня 2021 року №104), (далі за текстом - Наказ №280). Позивачу були здійснені виплати військовою частиною НОМЕР_3 на підставі наказів про виплату військової частини НОМЕР_1 та військової частини НОМЕР_2 . Відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам та Положення про фінансове господарство військової частини Збройних Сил України, визначено обов'язки та відповідальність командира військової частини та начальник фінансового відділу-головного бухгалтера. Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 та військової частини НОМЕР_2 військовою частиною НОМЕР_3 проводилось на підставі відомостей, які надавались за підписом командирів військової частини НОМЕР_1 та військової частини НОМЕР_2 , начальників відділів фінансового економічної служби зазначених військових частин та інших посадових осіб. Жодних нарахувань на момент проходження позивачем військової служби, щодо грошового забезпечення та інших виплат військовою частиною НОМЕР_3 самостійно не приймалось і не проводилось. Нарахування грошового забезпечення позивачу за спірний період служби здійснювалось військовою частиною НОМЕР_1 та військовою частиною НОМЕР_2 , а не військовою частиною НОМЕР_3 . За таких обставин слід дійти до висновку, що будь яких протиправних дій та бездіяльності щодо позивача військовою частиною НОМЕР_3 не здійснювалось. Тому, пред'явлений позов до військової частини НОМЕР_3 є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не відповідає приписам законодавства. В мотивованому клопотанню позивача не доведено, що військова частина НОМЕР_3 є суб'єктом порушеного та оспорюваного матеріального правовідношення. Крім цього, в порушення п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України вказані позивачем позовні вимоги до військової частини НОМЕР_3 є помилковими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Командування військової частини НОМЕР_3 у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, директивами Міністра оборони та начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України, іншими правовими актами. В позовній заяві зазначено, що при встановлені посадового окладу відповідачем було застосовано неправильний розрахунок, в наслідок чого, на думку позивача, йому було занижено розмір грошового забезпечення за відповідний період. на момент набрання чинності постановою №704 (01 березня 2018 року) пункт 4 зазначеної постанови викладений у редакції згідно з пунктом 6 постанови №103, а саме: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14». Є беззаперечним та не оскаржується військовою частиною той факт, що з 29 січня 2020 року пункт 6 Постанови № 103 (яким пункт 4 постанови №704 викладено у новій редакції) втратив чинність у зв'язку із набранням законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18, якою визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». Однак, даною постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020р. у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103, яким було внесено зміни до пункту 4 Постанови №704. Тобто, пункт 6 Постанови №103 втратив чинність 29.01.2020р., проте сама Постанова №704 викладена в редакції Постанови №103, де в пункті 4 зазначено: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14» продовжує функціонувати. Отже, військова частина НОМЕР_1 та військова частина НОМЕР_2 користуються чинною Постановою №704 та вказаною нормою (пунктом 4), яка є обов'язковою для застосування, оскільки іншої не існує, а попередня не може бути відновлена. За загальним правилом, визнання таким, що втратив чинність, нормативного акту чи його скасування не поновлює дію актів, які ним скасовані або визнані такими, що втратили чинність; дія нормативного акту поновлюється шляхом прийняття аналогічного нового акту або нового акту, що містить спеціальну норму про відновлення дії попереднього акту та визначення спеціального порядку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №870 від 06.09.2005р. На теперішній час в п.4 чинної редакції Постанови №704 будь-яких змін Кабінетом Міністрів України не внесено, а відтак позивач безпідставно просить застосовувати прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2022 року під час розрахунку його посадового окладу. На думку представника відповідача, прийняття актів Кабінету Міністрів України, внесення до них змін, відновлення їх дії тощо відноситься до виключної компетенції Уряду та не може здійснюватися судом. За своєю правовою природою, додаткова винагорода, установлена пунктом 1 постанови №168, є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення.
10.07.2025 року від представника військової частини НОМЕР_2 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції представник відповідача зазначив про наступне. На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №189 від 05.07.2024 року, старшого солдата ОСОБА_1 стрільця стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по особовому складу) від 29 червня 2024 року №73-РС на посаду водія кулеметного відділення взводу вогневої підтримки роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_2 , який прибув із військової частина НОМЕР_5 АДРЕСА_1 з 05 липня 2024 року зараховано до списків особового складу, на всі види забезпечення і визнано таким, що з 05 липня 2024 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою з посадовим окладом 2820 гривень на місяць, шпк «солдат», ВОС 790037А. Визначено виплачувати на підставі наказу Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 щомісячно премію у розмірі 523% від посадового окладу, грошову надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65% від посадового окладу, за військове звання та надбавки за вислугу років з 05 липня 2024 року. Вислуга років на час зарахування складає календарна 03 років 03 місяць 12 днів; пільгова 00 років 00 місяців 00 днів; загальна 03 років 03 місяць 12 днів. На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №267 від 19.09.2024 року, відповідно до статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок військової служби» військовослужбовця призваного за мобілізацією старшого солдата ОСОБА_1 , водія кулеметного відділення взводу вогневої підтримки роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_2 звільнено з військової служби у запас за підпунктом «г» пункту 3 частини 12 у зв'язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу ", вважати, що справи та посаду здав і направити для постановки на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_5 . З 19 вересня 2024 року виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 , знято з усіх видів забезпечення. Вислуга років у Збройних Силах України на день увільнення зі списків особового складу становить: календарна - 03 роки 05 місяців 24 днів, пільгова-00 років 00 місяців 00 днів, загальна - 03 роки 05 місяців 24 днів. Виплатити щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 535% від посадового окладу, надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65% посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років за період з 01 вересня по 19 вересня 2024 року. Щорічна основна відпустка за 2022 рік надавалась на 10 календарних днів, невикористана частина складає 12 календарних днів. Щорічна основна відпустка за 2023 рік надавалась на 10 календарних днів, невикористана частина складає 20 календарних днів. Щорічна основна відпустка за 2024 рік надавалась на 10 календарних днів, невикористана частина складає 7 календарних днів. Відповідно до абзацу 3 п. 14 ст. 10-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 травня 1991 року № 2011-ХІІ (із змінами та доповненнями) виплатити грошову компенсацію за невикористані 12 (дванадцять) календарних днів щорічної основної відпустки за 2022 рік; 20 (двадцять) календарних днів щорічної основної відпустки за 2023 рік. та 7 (сім) календарних днів щорічної основної відпустки за 2024 рік. Грошова допомога для оздоровлення за 2024 рік виплачена. Матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань в 2024 році не надавалася. Щорічна додаткова відпустка, як учаснику бойових дій, передбачена статтею 16-2 Закону України «Про відпустки» та пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»: - за 2023 рік не надавалася, виплатити грошову компенсацію за 14 днів; - за 2024 рік не надавалася, виплатити грошову компенсацію за 14 днів. Виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.2014р. №460 «Про затвердження Порядку та умов виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби» за 02 роки 05 місяців проходження служби за мобілізацією. Виплатити додаткову винагороду у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану». Військові перевізні документи на проїзд військовослужбовця, членів його сім'ї та перевезення домашніх речей не видавались. Житлом за рахунок Міністерства оборони України не забезпечений. На квартирному обліку при військовій частині НОМЕР_2 не перебував. Підстава: витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по особовому складу) від 13 вересня 2024 року № 101-РС, посвідчення УБД серія НОМЕР_6 від 10.05.2023 року, обхідний лист. На час розгляду судом адміністративної справи №160/15577/25 позивач не проходить військову службу у складі військових частин НОМЕР_2 , НОМЕР_1 , НОМЕР_3 . ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , будучи в період часу з 24.03.2022 по 19.09.2024 року військовослужбовцем військових частин НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , і проходячи військову службу за призовом по мобілізації на підставі Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022 "Про загальну мобілізацію" є спеціальним суб'єктом прав, який визначений Законом. Представник відповідача також зазначає, що на момент набрання чинності постановою №704 (01 березня 2018 року) пункт 4 зазначеної постанови викладений у редакції згідно з пунктом 6 постанови №103, а саме: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14». Є беззаперечним та не оскаржується військовою частиною той факт, що з 29 січня 2020 року пункт 6 Постанови № 103 (яким пункт 4 постанови №704 викладено у новій редакції) втратив чинність у зв'язку із набранням законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18, якою визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». Однак, даною постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020р. у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103, яким було внесено зміни до пункту 4 Постанови №704. Тобто, пункт 6 Постанови №103 втратив чинність 29.01.2020p., проте сама Постанова №704 викладена в редакції Постанови №103, де в пункті 4 зазначено: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14» продовжує функціонувати. Отже, військова частина НОМЕР_2 користується чинною Постановою №704 та вказаною нормою (пунктом 4), яка с обов'язковою для застосування, оскільки іншої не існує, а попередня не може бути відновлена. Відтак, будь яких порушень та неправомірних дій стосовно позивача військовою частиною НОМЕР_2 допущено не було. Військові частини НОМЕР_2 , НОМЕР_1 , НОМЕР_3 у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, директивами Міністра оборони та начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України, іншими правовими актами. На думку представника відповідача, визнання заявлених позивачем позовних вимог, які виходять із принципу застосування до спірних правовідносин які виникли між ним та органом державної влади в особі спеціального військового формування Міністерства Оборони України - військовою частиною НОМЕР_2 принципу аналогії Закону, а саме - застосування до них положень закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» №2050-ІІ, не є можливим виходячи із правил застосування аналогії Закону визначеної Кодексом адміністративного судочинства України та Постановою Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.99 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці». До того ж, виплачена додаткова винагорода ОСОБА_2 за час проходження ним служби в період часу з 26.03.2022 по 12.08.2024 року не входить до грошового забезпечення військовослужбовця, оскільки виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану здійснюється незалежно від виплати грошового забезпечення і лише при виконанні військовослужбовцем спеціальних бойових завдань визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», і тому не повинна братися до уваги при обчисленні розміру грошової компенсації при звільненні за невикористані ним дні оплачуваних відпусток (щорічних та додаткових) за 2022, 2023, 2024 роки. Крім того, позивачем пропущено строк звернення до суду в частині заявлених позовних вимог, а саме: щодо перерахунку та виплати грошового забезпечення, включаючи додаткові види грошового забезпечення, за період з 19.07.2022 до 19.09.2024, невключення додаткової винагороди до грошового забезпечення при обчисленні розміру грошової компенсації при звільненні за невикористані дні оплачуваних відпусток (щорічних та додаткових) за 2022, 2023, 2024 роки, компенсації врати частини доходів за період з 19.07.2022 до 19.09.2024 та компенсації втрати частини доходів на суму невиплаченої компенсації при звільненні за невикористані дні оплачуваних відпусток за 2022, 2023, 2024 роки. Позивачем не доведено поважності причин пропуску строку звернення до суду в цій частині позовних вимог. Згідно з відомостей витягу з наказу від 19.09.2024 №267, позивача з 19 вересня 2024 року виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 . При виключенні зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 позивачу були виплачені наступні види грошового забезпечення (щомісячні та одноразові): щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 535% від посадового окладу, надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65% посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років за період з 01 вересня по 19 вересня 2024 року. Також, позивачу при звільненні виплачено грошову компенсацію за невикористані 12 календарних днів шорічної основної відпустки за 2022 рік; 20 (двадцять) календарних днів щорічної основної відпустки за 2023 рік та 7 (сім календарних дні щорічної основної відпустки за 2024 рік. При звільненні, серед іншого, виплачена грошова компенсація за 14 днів щорічної додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2023 рік та 14 днів - за 2024 рік; виплачена одноразова грошова допомога при звільненні з 02 роки 05 місяці. Виплачена додаткова винагорода у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України №168. Відтак, спірні правовідносини виникли у зв'язку з недотриманням законодавства про оплату праці в частині нарахування та виплати належних позивачу сум в період з 24.03.2022 до 19.03.2024, в тому числі тих, які зазначені в наказі від 19.09.2024 №267. Позивач у своїй позовній заяві та заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду посилається на те, що його не було письмово повідомлено про належні до виплати суми при звільненні. Однак, відповідно до долученого до позову витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 19.09.2024 №267 позивача було повідомлено про всі нараховані йому при звільненні суми. Натомість, посилання позивача у своїй заяві в якості поважності причин пропуску строку на те, що у наказі від 19.09.2024 №267 відсутня інформація щодо конкретних нарахованих сум при звільненні, як цього вимагає ст. 110 КЗпП хибним, оскільки зазначені обставини лиш підтверджують обізнаність позивача з вересня 2024 року про порушення його прав. Отже, позивач ще в вересня 2024 року дізнався про суми, які були йому нараховані/не нараховані при звільненні з військової служби, проте, за захистом своїх прав звернувся до суду лише в травні 2025 року, з порушенням тримісячного строку звернення до суду. З матеріалів справи вбачається, що інформація щодо належних позивачу при звільненні сум доведена до відома ОСОБА_1 в наказі від 19.09.2024 №267. Відтак, саме щодо зазначених в наказі сум та фактично отриманих в день звільнення статтею 233 КЗпП України визначено тримісячний строк для звернення до суду з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні. Таким повідомленням є відомості, зазначені в наказі від 19.09.2024 №267. Натомість, грошове забезпечення, яке отримувалося позивачем з 01.08.2022 до 19.09.2024, не підпадає під визначення сум, нарахованих та виплачених працівникові при звільненні, в розумінні ст. 116 КЗпП України. Грошове забезпечення є щомісячним періодичним платежем. Відтак, про порушення своїх прав в цій частині особа повинна була дізнатися з дня отримання нею грошового забезпечення за відповідний місяць, а не в день звільнення. На підтвердження такої позиції свідчать також положення статті 49 КЗпП України, відповідно до якої роботодавцем видається працівникові на його вимогу довідка про розмір заробітної плати. Очевидно, що мова йде про довідку, яка стосується щомісячних виплат. Така довідка, на відміну від повідомлення про нараховані при звільненні суми, надається на вимогу працівника. В підтвердження такої позиції свідчить також положення ст. 110 КзПП України та ст.30 Закону України "Про оплату праці", на які представник позивача посилається у заяві про поновлення строку звернення до суду. Матеріали справи не містять доказів на підтвердження звернення ОСОБА_1 під час проходження служби за довідкою про виплачене грошове забезпечення за спірні місяці в порядку ст. 49 КЗпП України. Натомість, про належні працівникові при звільненні суми йде мова в ст.116 КЗпП України. І надання такого повідомлення є обов'язком роботодавця при звільненні. Нараховані та виплачені ОСОБА_1 при звільненні суми зазначено відповідачем в наказі від 19.09.2024 №267. Саме щодо зазначених в наказі сум обчислення тримісячного строку звернення до суду обраховується з дати звільнення. Натомість, тримісячний строк для звернення до суду в частині позовних вимог про нарахування та виплату щомісячного грошового забезпечення в період з 01.08.2022 до 19.09.2024 повинен відраховуватися з моменту отримання позивачем грошового забезпечення за відповідний місяць. З урахуванням норм ст. 233 КЗпП України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01 липня 2022 року № 2352-IX, на момент подачі позову сплив тримісячний строк звернення до суду щодо вимог про стягнення грошового забезпечення за період з 01.08.2022 до 19.09.2024, а також щодо зазначених у наказі від 19.09.2024 №267 виплат. Отримання позивачем листа від військової частини не змінює момент, з якого ОСОБА_1 повинен був дізнатися про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру грошового забезпечення, своєчасність/несвоєчасність його перерахунку. Натомість, позивачем протягом восьми місяців після звільнення не вчинялося дій, направлених на захист своїх прав. Представник відповідача вважає, що звернувшись до суду з цим позовом 27.05.2025, позивач пропустив тримісячний строк звернення до суду щодо вимог про перерахунок та виплату грошового забезпечення, включаючи додаткові види грошового забезпечення, за період з 01.08.2022 до 19.09.2024, невключення додаткової винагороди до грошового забезпечення при обчисленні розміру грошової компенсації при звільненні за невикористані дні оплачуваних відпусток (щорічних та додаткових) за 2022, 2023, 2024 роки, компенсації втрати частини доходів за період з 01.08.2022 до 19.09.2024 та компенсації втрати частини доходів на суму невиплаченої компенсації при звільненні за невикористані дні оплачуваних відпусток за 2022, 2023, 2024 роки. Жодних належних та допустимих доказів поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутися за судовим захистом в цій частині позовних вимог, позивачем не надано та не встановлено. Наведені ж у заяві про поновлення строку звернення до суду доводи повинні визнатися неспроможними та відхилитися як необґрунтовані, так як жодна з наведених обставин об'єктивно не перешкоджала (не утворювала обставин непереборної сили) позивачу звернутися до суду у відповідний строк. Отже, причини вказані у позовній заяві про поновлення строку звернення до суду є неповажними.
11.07.2025 року від представника Міністерства оборони України до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції представник відповідача зазначив про наступне. Позивач на грошовому забезпеченні у Міноборони не перебував. Міністерством оборони України фінансування видатків на виконання судових рішень по КЕКВ 2800 “Інші поточні видатки» здійснюється відповідно до наданих розпорядниками коштів нижчого рівня заявок на кошти в межах наявних асигнувань. Відповідно до роз'яснення Державної казначейської служби України від 15.02.2023 №15-05-06/2676 стосовно внесених змін до Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 № 333 (підпункт 9 пункту 2.6 глави 2 Інструкції) виконання судових рішень (як у безспірному, так і добровільному порядку незалежно від економічної суті платежу) здійснюється виключно по коду 2800 “Інші поточні видатки». Порядок витребування коштів, в тому числі на виконання судових рішень, визначений вказівкою Департаменту від 29.06.2022 № 423/132. Для цього військовою частиною заповнюється заявка-розрахунок на фінансування для виплати грошового забезпечення та підйомної допомоги військовослужбовцям, виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 “Інші поточні видатки» за напрямом грошового забезпечення та надсилається до забезпечувального фінансового органу. У 2024 році видатки Міністерства оборони України на виконання рішень судів становили лише 30 % від заявленої потреби. Станом на 23 травня 2025 року наявна заборгованість для забезпечення виконання судових рішень по КЕКВ 2800 “Інші поточні видатки» в сумі 1,4 млрд гривень. Міністерством оборони України з метою своєчасного забезпечення виконання рішень судів порушено питання перед Кабінетом Міністрів України щодо збільшення видатків на виконання судових рішень. Прем'єр-міністром України доручено Міністерству економіки України підготувати проєкт відповідного рішення щодо виділення коштів з резервного фонду державного бюджету на безповоротній основі та розглянути на черговому засіданні Кабінету Міністрів України питання їх виділення з метою забезпечення фінансування потреби Міноборони для виконання судових рішень (доручення від 23.12.2024 № 41883/1/1-24). Крім того, Міноборони листом від 29.04.2025 № 220/486/дск поінформувало Комітет Верховної Ради України з питань бюджету, Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки, Апарат Ради національної безпеки і оборони України, а також Кабінет Міністрів України про наявний дефіцит фінансового ресурсу на 2025 рік для забезпечення нагальних потреб Збройних Сил України, в тому числі на виконання судових рішень, які набрали законної сили за соціальним напрямом в сумі - 1,4 млрд грн, а також наголошено на необхідності невідкладно розпочати підготовку змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» у частині збільшення видатків для Міноборони. Також, Міноборони неодноразово зверталося до Міністерства фінансів України з пропозицією щодо перерозподілу бюджетних асигнувань загального фонду державного бюджету в частині збільшення видатків за КЕКВ 2800 за рахунок зменшення фінансового ресурсу, передбаченого для виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, із подальшим його відновленням при внесенні змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» (листи Міноборони від 02.04.2025 № 220/5650, від 08.04.2025 № 220/6115 та від 13.05.2025 №220/8198). Водночас, Міністерство фінансів України повідомило, що перерозподіл видатків за бюджетною програмою 2101020 в частині збільшення видатків за КЕКВ 2800 за рахунок зменшення за КЕКВ 2112 “Грошове забезпечення військовослужбовців» не підтримується, оскільки у Міноборони дефіцит в коштах на виплату грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, джерел покриття якого на цей час не вишукано (листи Мінфіну від 22.04.2025 №10010-01-5/11595, від 24.04.2025 № 10010-36-5/11904, від 12.05.2025 № 10010-01-5/13479). Отже, виконання рішень судів чи судових наказів у Міноборони організовано відповідно до Закону України “Про виконавче провадження» та інших нормативно-правових актів, а фінансування видатків на виконання судових рішень в 2025 році в Міноборони здійснюється в межах наявного фінансового ресурсу та затвердженого помісячного плану асигнувань, пропорційно до заявленої військовими частинами потреби.
23.07.2025 року від представника військової частини НОМЕР_1 до суду надійшла заява про заміну відповідача правонаступником.
Аргументи даної заяви зводяться до того, що відповідно до директиви Міністра оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України від 22 травня 2025 року № Д-321/65/дск «Про проведення додаткових організаційних заходів у Збройних Силах України в 2025 році», Директиви Командувача Сил територіальної оборони Збройних Сил України від 22 травня 2025 року № Д-22/ДСК - з 31 липня 2025 року військова частина НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_7 ) зазнає переформування. Умовне найменування та ідентифікаційний код будуть анульовані. Відповідно до наказу Міністерства оборони України від 16.07.1997 «Про затвердження Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 грудня 1997 р. за №615/2419 - правонаступником Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_7 ) стає військова частина НОМЕР_3 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_8 ).
Відтак, представник відповідача просить суд замінити неналежного відповідача у справі з військова частина НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_7 ) на його правонаступника - військова частина НОМЕР_3 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_8 ).
28.07.2025 року від представника військової частини НОМЕР_2 до суду надійшла заява про заміну відповідача правонаступником.
Аргументи даної заяви зводяться до того, що відповідно до директиви Міністра оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України від 22 травня 2025 року № Д-321/65/дск «Про проведення додаткових організаційних заходів у Збройних Силах України в 2025 році», Директиви Командувача Сил територіальної оборони Збройних Сил України від 22 травня 2025 року № Д-22/ДСК - з 31 липня 2025 року військова частина НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_9 ) зазнає переформування. Умовне найменування та ідентифікаційний код Військової частини НОМЕР_2 будуть анульовані. В розумінні наказу Міністерства оборони України від 16.07.1997 «Про затвердження Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 грудня 1997 р. за №615/2419 - правонаступником військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_9 ) стає військова частина НОМЕР_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_8 ).
Відтак, представник відповідача просить суд 31.07.2025 року замінити неналежного відповідача у адміністративній справі №160/15577/25 з військова частина НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_9 ) на його правонаступника - військова частина НОМЕР_3 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_8 ).
В період з 18.07.2025 року по 31.07.2025 року суддя Прудник С.В. перебував у щорічній основній відпустці.
04.08.2025 року від представника військової частини НОМЕР_3 до суду надійшло клопотання про заміну неналежного відповідача на його правонаступника.
Аргументи даного клопотання зводяться до того, що відповідно до директиви Міністра оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України від 22 травня 2025 року № Д-321/65/дск «Про проведення додаткових організаційних заходів у Збройних Силах України в 2025 році», Директиви Командувача Сил територіальної оборони Збройних Сил України від 22 травня 2025 року № Д-22/ДСК - з 31 липня 2025 року військова частина НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_9 ) зазнає переформування. Умовне найменування та ідентифікаційний код військової частини НОМЕР_2 анульовані. В розумінні наказу Міністерства оборони України від 16.07.1997 «Про затвердження Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 грудня 1997 р. за №615/2419 - правонаступником військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_9 ) стає військова частина НОМЕР_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_8 ).
Відтак, представник відповідача просить суд 31.07.2025 року замінити неналежного відповідача у адміністративній справі №160/15577/25 з військова частина НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_9 ) на його правонаступника - військова частина НОМЕР_3 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_8 ).
Перевіривши матеріали справи та враховуючи вказані доводи, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, присутність суб'єкта владних повноважень у спірних правовідносинах є передумовою судового захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, іншим суб'єктом при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні публічно-владних управлінських функцій, для яких не встановлено іншого порядку судового провадження.
Водночас, відповідно до ч. 3, ч. 7 ст. 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Заміна позивача допускається до початку судового розгляду справи по суті. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.
Між тим, згідно з ч. 4 ст. 48 КАС України, якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.
За приписами ч. 5 ст. 48 КАС України, під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
Відповідно до ст. 52 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
З аналізу вказаного, суд дійшов висновку, що позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним.
У такому випадку суд з метою забезпечення захисту порушеного (оспорюваного, невизнаного) права особи повинен замінити неналежного відповідача належним або залучити до участі у справі співвідповідача, однак на це потрібна згода позивача.
При цьому, заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду.
Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - є обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.
При цьому обов'язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності, або залучення співвідповідачів.
Такий висновок узгоджується з викладеним висновком Верховного Суду у постанові від 19 квітня 2022 року у справі №400/3989/19.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У спірних правовідносинах, відповідачами у справі є військова частини НОМЕР_1 , військова частина НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військова частина НОМЕР_3 та Міністерство оборони України.
Позовні вимоги самостійно сформульовані позивачем заявлені як до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_3 так і до Міністерства оборони України.
Суд зазначає, що встановлення обґрунтованості заявленого позову відносно кожного з вказаних відповідачів, буде вирішуватися судом під час розгляду справи.
Отже, з огляду на викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви представника військової частини НОМЕР_1 Квача Василя Васильовича, клопотання представника військової частини НОМЕР_2 Ткачова Олексія Вікторовича та представника військової частини НОМЕР_3 Яківця Владислава Яковича про заміну відповідача правонаступником у даній справі.
На підставі викладеного, керуючись 48, 52, 241, 243, 248, 256, 258, 262 КАС України, суд, -
В задоволенні заяви представника військової частини НОМЕР_1 Квача Василя Васильовича, клопотання представника військової частини НОМЕР_2 Ткачова Олексія Вікторовича та представника військової частини НОМЕР_3 Яківця Владислава Яковича про заміну відповідача правонаступником - відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С. В. Прудник