про відмову у заміні відповідача правонаступником
06 серпня 2025 року Справа 160/16695/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у місті Дніпро клопотання представника військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 та клопотання представника військової частини НОМЕР_2 Яківця Владислава Яковича про заміну відповідача правонаступником у справі за позовною заявою ОСОБА_2 до відповідача-1: військової частини НОМЕР_1 , відповідача-2: військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
06.06.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 05.06.2025 року через систему «Електронний суд» позовна заява ОСОБА_2 до відповідача-1: військової частини НОМЕР_1 , відповідача-2: військової частини НОМЕР_2 , в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 та військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_2 грошового забезпечення (у тому числі одноразових виплат) за період з 07.03.2022 року по 28.03.2025 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2022, 01.01.2023, 01.01.2024 та 01.01.2025 роки;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 та військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_2 грошове забезпечення (у тому числі грошову допомогу на оздоровлення за 2025 рік, грошову компенсації за 93 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2022-2025 рік, грошову компенсацію за 56 діб невикористаної додаткової відпустки як учасника бойових дій за 2022-2025 роки, надбавку за проходження військової служби) із використання показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2022р., 01.01.2023р., 01.01.2024р., 01.01.2025р. та шляхом множення його на тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1-14 до постанови КМУ №704 за період з 07.03.2022 року по 28.03.2025 року, з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 та військової частини НОМЕР_2 , щодо не включення щомісячної додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого ОСОБА_2 нараховувалась компенсація за невикористану щорічну додаткову відпустку, як учасника бойових дій за 2022-2025 роки, яка передбачена п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та компенсація за невикористану щорічну основну відпустку за 2022-2025 роки, яка передбачена абзацом 3 п. 14 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 та військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 компенсації за невикористану щорічну додаткову відпустку, як учасника бойових дій, за 2022-2025 роки, яка передбачена п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та компенсація за невикористану щорічну основну відпустку за 2022-2025 роки, яка передбачена абзацом 3 п. 14 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII з урахуванням щомісячної додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 та військової частини НОМЕР_2 щодо неврахування вимог абзаців 3-6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 при нарахуванні індексації грошового забезпечення ОСОБА_2 за період з 07.03.2022 року по 31.12.2022 року та з 01.01.2024 року по 28.03.2025 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 та військову частину НОМЕР_2 виплатити ОСОБА_2 за період з 07.03.2022 року по 31.12.2022 року та з 01.01.2024 року по 28.03.2025 року індексацію грошового забезпечення, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
Означені позовні вимоги вмотивовані протиправною бездіяльністю військової частини НОМЕР_1 та військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_2 грошового забезпечення (у тому числі одноразових виплат) за період з 07.03.2022 року по 28.03.2025 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2022, 01.01.2023, 01.01.2024 та 01.01.2025 роки; протиправністю дій військової частини НОМЕР_1 та військової частини НОМЕР_2 , щодо не включення щомісячної додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого ОСОБА_2 нараховувалась компенсація за невикористану щорічну додаткову відпустку, як учасника бойових дій за 2022-2025 роки, яка передбачена п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та компенсація за невикористану щорічну основну відпустку за 2022-2025 роки, яка передбачена абзацом 3 п. 14 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII та протиправною бездіяльністю військової частини НОМЕР_1 та військової частини НОМЕР_2 щодо неврахування вимог абзаців 3-6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 при нарахуванні індексації грошового забезпечення ОСОБА_2 за період з 07.03.2022 року по 31.12.2022 року та з 01.01.2024 року по 28.03.2025 року.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.06.2025 року, зазначена вище справа була розподілена та 11.06.2025 року передана судді Пруднику С.В.
11.06.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до свого провадження означену позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Витребувано у військової частини НОМЕР_2 та у військової частини НОМЕР_1 : письмові та вмотивовані пояснення щодо нарахування (не нарахування та виплати (невиплати) грошового забезпечення (у тому числі грошову допомогу на оздоровлення за 2025 рік, грошову компенсації за 93 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2022-2025 рік, грошову компенсацію за 56 діб невикористаної додаткової відпустки як учасника бойових дій за 2022-2025 роки, надбавку за проходження військової служби) із використання показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2022р., 01.01.2023р., 01.01.2024р., 01.01.2025р. та шляхом множення його на тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1-14 до постанови КМУ №704 за період з 07.03.2022 року по 28.03.2025 року, з урахуванням раніше виплачених сум; письмові та вмотивовані пояснення щодо нарахування (не нарахування та виплати (невиплати) компенсації за невикористану щорічну додаткову відпустку, як учасника бойових дій, за 2022-2025 роки, яка передбачена п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та компенсація за невикористану щорічну основну відпустку за 2022-2025 роки, яка передбачена абзацом 3 п. 14 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII з урахуванням щомісячної додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» з урахуванням раніше виплачених сум; письмові та вмотивовані пояснення щодо нарахування (не нарахування та виплати (невиплати) грошового забезпечення за період з 07.03.2022 року по 31.12.2022 року та з 01.01.2024 року по 28.03.2025 року індексацію грошового забезпечення, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078. Судом зобов'язано витребувані судом докази подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (також шляхом направлення на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (inbox@adm.dp.court.gov.ua; inboxdoas@adm.dp.court.gov.ua) ) у строк до 08.07.2025 року. Судом попереджено відповідачів про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду.
24.06.2025 року від представника військової частини НОМЕР_2 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції представник відповідача зазначив про наступне. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 28 березня 2025 року №101 солдат ОСОБА_2 - номер обслуги кулеметного відділення взводу вогневої підтримки роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 , звільнений наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 03 березня 2025 року №21-РС відповідно до підпункту “б» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу», у запас за (за станом здоров'я на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби) вважати таким, що 28 березня 2025 року виключити із списків військової частини НОМЕР_1 і направити до відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 . 3 28 березня 2025 року виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, з продовольчого забезпечення з 29 березня 2025 року. Виплачено щомісячну премію у розмірі 535%, надбавки за особливості проходження служби з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням 65% та надбавки за вислугу років відповідно до наказу Міністерства оборони України №260 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» від 07.06.2018 року, в період з 01 березня 2025 року по 28 березня 2025 року. Загальна вислуга років у Збройних Силах України станом на 28 березня 2025 року становить: - 06 років 00 місяців 25 днів, служба у військовій частині НОМЕР_1 становить: 03 роки 00 місяців 20 днів. В календарному обчисленні вислуга років становить: - 06 років 00 місяців 25 днів, служба у військовій частині НОМЕР_1 становить: 03 роки 00 місяців 20 днів. В пільговому обчисленні вислуга років становить: - 00 років 00 місяців 00 днів. Матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», на підставі Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260 та пункту 6 окремого доручення Міністра оборони України №156/уд від 09.01.2025 року за 2025 рік - не отримував. Відповідно до наказу Міністерства оборони України №260 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» від 07.06.2018 року виплатити: грошову допомогу на оздоровлення за 2025 рік; грошову компенсацію за нараховані та невикористані 93 (дев'яносто три) дні щорічної основної відпустки за 2022 рік - 23 дні, за 2023 рік - 10 днів, за 2024 рік - 30 днів та за 2025 рік - 30 днів на підставі ЗУ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (абзац другий пункту 14 статті 10-1 із змінами); відпустка за сімейними обставинами за 2025 рік не надавалась; грошову компенсацію за нараховані та невикористані 14 (чотирнадцять) днів додаткової відпустки учасника бойових дій за 2022 рік, грошову компенсацію за нараховані та невикористані 14 (чотирнадцять) днів додаткової відпустки учасника бойових дій за 2023 рік, грошову компенсацію за нараховані та невикористані 14 (чотирнадцять) днів додаткової відпустки учасника бойових дій за 2024 рік, грошову компенсацію за нараховані та невикористані 14 (чотирнадцять) днів додаткової відпустки учасника бойових дій за 2025 рік. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №460 «Про затвердження Порядку та умови виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби» від 17.09.2014 року виплачено: одноразову грошову допомогу в розмірі 4 відсотки місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, але не менш як 25 відсотків місячного грошового забезпечення за 35 (тридцять п'ять) місяців. Постійним або службовим житлом за рахунок Міністерства оборони України не забезпечувався. На квартирному обліку при військовій частині НОМЕР_1 не перебував. Військові перевізні документи на проїзд військовослужбовця, членів його сім'ї та перевезення домашніх речей - не видавались. Внесено зміни до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 07.03.2022 року №40: Додати до п. 1 п.п. 1.1.4., в якому викласти наступне: 1. На підставі Указу Президента України № 64/2022, «Про введення воєнного стану в Україні», Указу Президента України № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», Міністра оборони України № 2 «Про призов на військову службу резервістів в особливий період» керуючись пунктами 5 і 6 частини другої статті 4 Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану; на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України та відповідно до пункту 21 статті 106 Конституції України, нижчепойменованих осіб офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу прийняти за мобілізаційною потребою для укомплектування військової частини НОМЕР_1 , вважати призначеними на посади та такими, що з 07 березня 2022 року справу та посади прийняли і приступили до виконання службових обов'язків за посадою. З 07 березня 2022 року зарахувати на всі види забезпечення: 1.4 Солдата ОСОБА_2 прийнятого за мобілізаційною потребою - стрільцем 2 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 . Вважати таким, що з 07 березня 2022 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою з посадовим окладом 2730,00 гривень на місяць, шпк «солдат», ВОС - 100915А, тарифний розряд-4; Виплачувати на підставі наказу Міністра оборони України від 25.02.2022 року наказу Міністра оборони України від 25.02.2022 року № 3264 щомісячно премію у розмірі 247 %, від посадового окладу; Вислуга років у Збройних Силах України на день зарахування до військової частини НОМЕР_1 становить: загальна - 03 роки 00 місяців 05 днів; календарна - 03 роки 00 місяців 05 днів; пільгова - 00 років 00 місяців 00 днів; 20.04.1980 р.н., 2933000418; перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 , Дніпропетровської області 06 березня 2022 року Фінансово-економічній службі провести перерахунок нарахування за вислугу років у зв'язку із зміною до наказу на зарахування №40 від 07.03.2022 року та провести виплату при кінцевому розрахунку. Підстава: витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 03.03.2025 року №21-РС, обхідний лист, військовий квиток НОМЕР_3 від 09.06.2016 року, посвідчення учасника бойових дій НОМЕР_4 від 23.05.2017 року, рапорт військовослужбовця (про здачу посади) від 28.03.2025року. Під час проходження військової служби позивачем у військовій частині НОМЕР_1 , відповідно пункту 1.5 Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ та організацій Збройних Сил України, до наказу Міністерства оборони України від 22.05.2017 року №280 «Про організацію фінансового забезпечення військових частин, установ та організацій Збройних Сил України» визначено, що зазначені військові частини, не включена до мережі розпорядників бюджетних коштів, а зараховуються на фінансове забезпечення до військової частини ( НОМЕР_2 ) - розпорядника коштів третього рівня на підставі відповідних директив (рішень) (що додається додатком), а отже з 01.08 2022 року військова частина НОМЕР_1 зарахована встановленим порядком на фінансове забезпечення до військової частини НОМЕР_2 згідно листа (вх. №82 від 04.08.2022 р.) начальника відділу бухгалтерського обліку та виконання кошторису-заступника начальника фінансово-економічного управління ІНФОРМАЦІЯ_3 . До 01.08.2022 року військова частина НОМЕР_1 була на фінансовому забезпеченні у ІНФОРМАЦІЯ_4 . Відповідно до пункту 1.5 Наказу №280 зазначено, що командир військової частини, зарахованого на фінансове забезпечення до військової частини - розпорядника коштів третього рівня, організовує своєчасне оформлення та подання розпоряднику коштів усіх документів, необхідних для здійснення належного фінансового забезпечення військової частини. Позивачу були здійснені виплати військовою частиною НОМЕР_2 починаючи з 01.08.2022 року на підставі наказів про виплату військової частини НОМЕР_1 . Відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам та Положення про фінансове господарство військової частини Збройних Сил України, визначено обов'язки та відповідальність командира військової частини та начальник фінансового відділу - головного бухгалтера. Нарахування грошового забезпечення військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 , військовою частиною НОМЕР_2 проводилось на підставі відомостей які надавались за підписом командира військової частини НОМЕР_1 , начальника відділу фінансового економічної служби військової частини НОМЕР_1 та інших посадових осіб. Жодних нарахувань на момент проходження позивачем військової служби, щодо грошового забезпечення та інших виплат військовою частиною НОМЕР_2 самостійно не приймалось і не проводилось. Нарахування грошового забезпечення позивачу за спірний період служби (починаючи з 01.08.2022 року) здійснювалось військовою частиною НОМЕР_1 , а не військовою частиною НОМЕР_2 . За період ( з 01.08.2022 по 28.03.2025р) вказаний позивачем у позовній заяві, йому були здійснені виплати військовою частиною НОМЕР_2 - картка особового рахунку ОСОБА_2 ( від 13.06.2025 року №1801/ФЕС, від 13.06.2025 року №1803/ФЕС, від 13.06.2025 року №1800/ФЕС, від 13.06.2025 року №1802/ФЕС, від 23.06.2025 №2943/ФЕС) надана начальником фінансово-економічної служби-головним бухгалтером військової частини НОМЕР_2 . Відповідно картки особового рахунку ОСОБА_2 зазначено, що ОСОБА_2 було виплачено усі належні виплати (одноразова грошова допомога звільненим та компенсація відпусти звільненим у тому числі). Отже, було здійснено всі належні позивачу нарахування та виплати. Відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам та Положення про фінансове господарство військової частини Збройних Сил України, визначено обов'язки та відповідальність командира військової частини та начальник фінансового відділу-головного бухгалтера. Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 , військовою частиною НОМЕР_2 проводилось на підставі відомостей, які надавались за підписом командира військової частини НОМЕР_1 та начальника відділу фінансового економічної служби військової частини НОМЕР_1 . Жодних виплат на момент проходження позивачем військової служби, щодо грошового забезпечення та інших виплат військовою частиною НОМЕР_2 самостійно не приймалось і не проводилось. Відтак представник відповідача вважає, що в спірних правовідносинах військова частина НОМЕР_2 спірних дій не вчиняла, а порушення права позивача, «не нарахування», на думку позивача та суду, як зазначено вище нарахування здійснює військова частина НОМЕР_1 , а військова частина НОМЕР_2 в свою чергу здійснює виплату відповідно до поданих документів (витягу із наказу ) що подає частина, яка знаходиться на фінансовому забезпечені у в/ч НОМЕР_2 (розпорядника коштів третього рівня). Нарахування грошового забезпечення позивачу за період служби здійснювалось військовою частиною НОМЕР_1 , а не військовою частиною НОМЕР_2 . Таким чином, оскільки в спірних правовідносинах військова частина НОМЕР_2 спірних дій не вчиняла, а порушення права позивача, як зазначено у позовній заяві «не нарахування», на думку позивача, як зазначено вище нарахування здійснює військова частина НОМЕР_1 , а військова частина НОМЕР_2 в свою чергу здійснює виплату відповідно до поданих документів (витягу із наказу ) що подає частина, яка знаходиться на фінансовому забезпечені у в/ч НОМЕР_2 (розпорядника коштів третього рівня), за таких обставин слід дійти до висновку, що будь яких протиправних дій щодо позивача військовою частиною НОМЕР_2 не здійснювалось. Відповідно карток особового рахунку ОСОБА_2 виданих начальником ФЕС -Головним бухгалтером вч НОМЕР_2 від 23.06.2025 року та 13.06.2025 (що міститься додатком ) зазначено, що грошова допомога на оздоровлення за 2022, 2023, 2024 та 2025 роки була нарахована та виплачена, індексація також нараховувалась та виплачувалась, компенсація відпустки звільненим 107 271,06 грн., одноразова грошова допомога звільненим 30 237,48 грн. Тобто, відповідно п.8, п.9 розділу 10 виплата додаткової винагороди, здійснюється на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини, а накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів. Згідно п.3 розділу 34 Наказу № 260 райони ведення воєнних (бойових) дій, склад діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України та склад резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави визначаються відповідними рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України. Додаткова грошова винагорода не входить до складу грошового забезпечення зазначеного у Порядку-260. Також з відомості зарахувань та утримань, відповідно до п. 8 розділу 1 Порядку-260, вбачається щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення нараховуються - в поточному місяці за минулий, слід дійти висновку, що будь яких прошень стосовно позивача військовою часиною НОМЕР_2 допущено не було. Відповідно картки особового рахунку ОСОБА_2 (від 13.06.2025 року №1801/ФЕС, від 13.06.2025 року №1803/ФЕС, від 13.06.2025 року №1800/ФЕС, від 13.06.2025 року №1802/ФЕС, від 23.06.2025 №2943/ФЕС) надана начальником фінансово-економічної служби-головним бухгалтером військової частини НОМЕР_2 зазначено, що індексація грошового забезпечення за 2022 рік, за 2024 роки позивачу - нараховувалась та виплачувалась. Законом України від 03.11.2022 №2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» зупинено на 2023 рік дію Закону України від 03.07.1991 №1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» та «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», який затверджений Постановою КМУ від 17.07.2003 №1078, тобто не діють усі норми цих нормативно-правових актів, без виключень. Отже, військова частина НОМЕР_2 неправомірних дій не вчиняла. В позовній заяві зазначено, що при встановлені посадового окладу відповідачем було застосовано неправильний розрахунок, в наслідок чого, на думку позивача, йому було занижено розмір грошового забезпечення за відповідний період. Є беззаперечним та не оскаржується військовою частиною той факт, що з 29 січня 2020 року пункт 6 Постанови № 103 (яким пункт 4 постанови №704 викладено у новій редакції) втратив чинність у зв'язку із набранням законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18, якою визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». Однак, даною постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020р. у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103, яким було внесено зміни до пункту 4 Постанови №704. Тобто, пункт 6 Постанови №103 втратив чинність 29.01.2020р., проте сама Постанова №704 викладена в редакції Постанови №103, де в пункті 4 зазначено: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14» продовжує функціонувати. Військова частина НОМЕР_5 користується чинною Постановою №704 та вказаною нормою (пунктом 4), яка є обов'язковою для застосування, оскільки іншої не існує, а попередня не може бути відновлена. За загальним правилом, визнання таким, що втратив чинність, нормативного акту чи його скасування не поновлює дію актів, які ним скасовані або визнані такими, що втратили чинність; дія нормативного акту поновлюється шляхом прийняття аналогічного нового акту або нового акту, що містить спеціальну норму про відновлення дії попереднього акту та визначення спеціального порядку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №870 від 06.09.2005р. На теперішній час в п.4 чинної редакції Постанови №704 будь-яких змін Кабінетом Міністрів України не внесено, а відтак позивач безпідставно просить застосовувати прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2022 року під час розрахунку його посадового окладу. Отже, будь-якої вини чи протиправних дій з боку командування військової частини НОМЕР_2 стосовно позивача допущено не було.
24.06.2025 року від представника військової частини НОМЕР_2 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції представник відповідача зазначив про наступне. На момент набрання чинності постановою №704 (01 березня 2018 року) пункт 4 зазначеної постанови викладений у редакції згідно з пунктом 6 постанови №103, а саме: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14». Є беззаперечним та не оскаржується військовою частиною той факт, що з 29 січня 2020 року пункт 6 Постанови № 103 (яким пункт 4 постанови №704 викладено у новій редакції) втратив чинність у зв'язку із набранням законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18, якою визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». Однак, даною постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020р. у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103, яким було внесено зміни до пункту 4 Постанови №704. Тобто, пункт 6 Постанови №103 втратив чинність 29.01.2020р., проте сама Постанова №704 викладена в редакції Постанови №103, де в пункті 4 зазначено: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14» продовжувала функціонувати. Отже, відповідач користувався чинною Постановою №704 та вказаною нормою (пунктом 4), яка є обов'язковою для застосування, оскільки іншої на той момент не існувало, а попередня не могла бути відновлена. За загальним правилом, визнання таким, що втратив чинність, нормативного акта чи його скасування не поновлює дію актів, які ним скасовані або визнані такими, що втратили чинність; дія нормативного акта поновлюється шляхом прийняття аналогічного нового акта або нового акта, що містить спеціальну норму про відновлення дії попереднього акта та визначення спеціального порядку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №870 від 06.09.2005р. Станом до 12.05.2023 року в п.4 Постанови №704 будь-яких змін Кабінетом Міністрів України не вносилось, а відтак позивач: безпідставно просить застосовувати прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2022 року під час розрахунку його посадового окладу за період з 07.03.2022 по 31.12.2022 року; безпідставно просить застосовувати прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2023 року під час розрахунку його посадового окладу за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 року; безпідставно просить застосовувати прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2024 року під час розрахунку його посадового окладу за період з 01.01.2024 по 31.12.2024 року; безпідставно просить застосовувати прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2025 року під час розрахунку його посадового окладу за період з 01.01.2025 по 28.03.2025 року. Позивачем не враховано той факт, що постановою Кабінету Міністрів України № 481 від 12.05.2023 (Набрання чинності, відбулась 20.05.2023) до п.4 Постанови №704 були внесені зміни, а саме: Внести зміну до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (Офіційний вісник України, 2017 р., № 77, ст. 2374), виклавши абзац перший в такій редакції: “4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.». Таким чином, при встановлені посадового окладу позивачу відповідач діяв у відповідності до чинного законодавства. У наказі командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №101 від 28.03.2025 року (наданого позивачем як доказ) зазначено: «Відповідно до наказу Міністерства оборони України № 260 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" від 07.06.2018 року виплатити: грошову допомогу на оздоровлення за 2025 рік; грошову компенсацію за нараховані та невикористані 93 (дев'яносто три) дні щорічної основної відпустки за 2022 рік - 23 дні, за 2023 рік - 10 днів, за 2024 рік - 30 днів та за 2025 рік - 30 днів на підставі ЗУ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (абзац другий пункту 14 статті 10-1 із змінами); відпустка за сімейними обставинами за 2025 рік не надавалась; грошову компенсацію за нараховані та невикористані 14 (чотирнадцять) днів додаткової відпустки учасника бойових дій за 2022 рік, грошову компенсацію за нараховані та невикористані 14 (чотирнадцять) днів додаткової відпустки учасника бойових дій за 2023 рік, грошову компенсацію за нараховані та невикористані 14 (чотирнадцять) днів додаткової відпустки учасника бойових дій за 2024 рік, грошову компенсацію за нараховані та невикористані 14 (чотирнадцять) днів додаткової відпустки учасника бойових дій за 2025 рік. Тобто відповідачем-1, було обраховано кількість невикористаних позивачем днів щорічної основної відпустки за 2022, 2023, 2024, 2025 роки, а також додаткової відпустки учасника бойових дій за 2022, 2023, 2024 та 2025 роки. Відповідно до картки особового рахунку ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_6 ) № 2943/ФЕС від 23.06.2025 року останньому було нараховано загальну суму компенсації за всі невикористані дні відпусток у сумі 107 271 грн 06 коп. При обрахунку суми компенсації належної для виплати позивачу за всі невикористані дні відпусток відповідач-1 виходив з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, крім винагород (пункт 6 розділу XXXI Наказу 260) з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які позивач отримував за останньою займаною штатною посадою. Тобто відповідачем-1, при обрахунку суми компенсації належної для виплати позивачу за всі невикористані дні відпусток правомірно не враховувались суми додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, отриманої позивачем за виконання ним бойових та спеціальних завдань у зоні бойових дій пропорційно часу залучення позивача до виконання таких завдань, так як вказані виплати відносяться саме до винагород які відповідно до пункту 6 розділу XXXI Наказу 260 не враховуються при обрахунку компенсації за невикористані дні відпусток військовослужбовцями Збройних Сил України, а також відносяться до одноразових і не щомісячних виплат і залежать від виконання чи не виконання військовослужбовцем бойових та спеціальних завдань і виплачуються пропорційно дням залучення такого військовослужбовця до виконання бойових та спеціальних завдань лише на час дії військового стану на підставі наказу командира військової частини. Отже, відповідачем-1 правомірно невраховано додаткову грошову винагороду отриману позивачем, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року, при обчисленні суми компенсації за невикористані дні основної та додаткової відпустки, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позову. З наявних довідок про нарахування грошового забезпечення позивачу, відомо, що за період проходження служби нараховувалась та виплачувалась індексація грошового забезпечення відповідно до чинного законодавства. приймаючи до уваги, пояснювальну записку ТВО начальника фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 та інформації зазначеної у картках особистого рахунку позивача, вбачається що індексація грошових доходів позивача здійснювалась у повному обсязі виходячи з базового місяця березень 2018 року (за період з 07.03.2022 по 31.12.2022) та виходячи з базового місяця грудень 2023 року на підставі ст. 39 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" (за період з 01.01.2024 по 28.03.2025 року). У своїй позовній заяві (абзац 3 сторінка №10) позивач зазначає, що в березні 2018 року грошовий дохід позивача збільшився на 599,86 грн. порівняно з лютим 2018 року (12 603, 94 12 004, 08). У зв'язку з цим відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078, сума належної позивачу індексації в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, тобто 4463,15 1104,8 = 3863,29 грн. Позивач доходить до висновку, що починаючи з березня 2018 року, сума індексації з урахуванням абзацу 3, 4, п. 5 Порядку №1078 має виплачуватися щомісячно у розмірі 3863,29 грн. до моменту наступного підвищення посадового окладу чи до дня звільнення. Вказані висновки і твердження позивача на думку відповідача є помилковим по причині того, що позивач військову службу у військовій частині НОМЕР_1 до 2018 року та у 2018 році не проходив, а отже індексація грошових доходів позивача здійснювалась відповідачем у повному обсязі виходячи з базового місяця березень 2018 року (за період з 07.03.2022 по 31.12.2022) та виходячи з базового місяця грудень 2023 року на підставі ст. 39 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" (за період з 01.01.2024 по 28.03.2025 року).
26.06.2025 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзиви щодо позовної заяви, в якій позивач зазначив, що відповідачі не подали будь-яких доказів на спростування зазначених в позовній заяві обставин. Отже висновки, зазначені у відзивах на позовну заяву є необґрунтованими.
02.07.2025 року від представника військової частини НОМЕР_2 до суду надійшла заява про виконання ухвали суду, в якій представником зазначено про наступне. Жодних нарахувань на момент проходження позивачем військової служби, щодо грошового забезпечення та інших виплат військовою частиною НОМЕР_2 самостійно не приймалось і не проводилось. Нарахування грошового забезпечення позивачу за спірний період служби (починаючи з 01.08.2022 року) здійснювалось військовою частиною НОМЕР_1 , а не військовою частиною НОМЕР_2 . За період ( з 01.08.2022 по 28.03.2025р) вказаний позивачем у позовній заяві, йому були здійснені виплати військовою частиною НОМЕР_2 - картка особового рахунку ОСОБА_2 ( від 13.06.2025 року №1801/ФЕС, від 13.06.2025 року №1803/ФЕС, від 13.06.2025 року №1800/ФЕС, від 13.06.2025 року №1802/ФЕС, від 23.06.2025 №2943/ФЕС) надана начальником фінансово-економічної служби-головним бухгалтером військової частини НОМЕР_2 . Відповідно картки особового рахунку ОСОБА_2 зазначено, що ОСОБА_2 було виплачено усі належні виплати (одноразова грошова допомога звільненим та компенсація відпусти звільненим у тому числі). Відповідно викладеного вище, вбачається, що було здійснено всі належні позивачу нарахування та виплати. Відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам та Положення про фінансове господарство військової частини Збройних Сил України, визначено обов'язки та відповідальність командира військової частини та начальник фінансового відділу-головного бухгалтера. Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 , військовою частиною НОМЕР_2 проводилось на підставі відомостей, які надавались за підписом командира військової частини НОМЕР_1 та начальника відділу фінансового економічної служби військової частини НОМЕР_1 . Жодних нарахувань на момент проходження позивачем військової служби, щодо грошового забезпечення та інших виплат військовою частиною НОМЕР_2 самостійно не приймалось і не проводилось. Крім того, згідно згідно п.1.5 наказу Міністерства оборони України №280 від 22.05.2017 «Про організацію фінансового забезпечення військових частин, установ та організацій Збройних Сил України» (зі змінами): «Командир військової частини, зарахованої на фінансове забезпечення до військової частини - розпорядника коштів третього рівня, організовує своєчасне оформлення та подання розпоряднику коштів усіх документів, необхідних для здійснення належного фінансового забезпечення військової частини». Згідно п.1.8 наказу №280: «Командир військової частини зобов'язаний організувати фінансове забезпечення згідно з вимогами законодавства та цих Правил, забезпечити своєчасне витребування і одержання від забезпечувального фінансового органу належних військовій частині коштів, їх облік і подання фінансової звітності». Представник відповідача вважає, що в спірних правовідносинах військова частина НОМЕР_2 спірних дій не вчиняла, а порушення права позивача, «не нарахування», на думку позивача та суду, як зазначено вище нарахування здійснює військова частина НОМЕР_1 , а військова частина НОМЕР_2 в свою чергу здійснює виплату відповідно до поданих документів (витягу із наказу ) що подає частина, яка знаходиться на фінансовому забезпечені у в/ч НОМЕР_2 (розпорядника коштів третього рівня). Нарахування грошового забезпечення позивачу за період служби здійснювалось військовою частиною НОМЕР_1 , а не військовою частиною НОМЕР_2 .
29.07.2025 року від представника військової частини НОМЕР_1 до суду надійшло клопотання про заміну неналежного відповідача на його правонаступника.
Аргументи даного клопотання зводяться до того, що відповідно до директиви Міністра оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України від 22 травня 2025 року № Д-321/65/дск «Про проведення додаткових організаційних заходів у Збройних Силах України в 2025 році», Директиви Командувача Сил територіальної оборони Збройних Сил України від 22 травня 2025 року № Д-22/ДСК - з 31 липня 2025 року військова частина НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_7 ) зазнає переформування. Умовне найменування та ідентифікаційний код будуть анульовані. Відповідно до наказу Міністерства оборони України від 16.07.1997 «Про затвердження Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 грудня 1997 р. за №615/2419 - правонаступником військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_7 ) стає військова частина НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_8 ).
Відтак, представник відповідача просить суд замінити неналежного відповідача у справі з військова частина НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_7 ) на його правонаступника - військова частина НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_8 ).
В період з 18.07.2025 року по 31.07.2025 року суддя Прудник С.В. перебував у щорічній основній відпустці.
04.08.2025 року від представника військової частини НОМЕР_2 до суду надійшло клопотання про заміну неналежного відповідача на його правонаступника.
Аргументи даного клопотання зводяться до того, відповідно до директиви Міністра оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України від 22 травня 2025 року №Д-321/65/дск «Про проведення додаткових організаційних заходів у Збройних Силах України в 2025 році», Директиви Командувача Сил територіальної оборони Збройних Сил України від 22 травня 2025 року № Д-22/ДСК - з 31 липня 2025 року військова частина НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_7 ) зазнає переформування. Умовне найменування та ідентифікаційний код анульовані. Відповідно до наказу Міністерства оборони України від 16.07.1997 «Про затвердження Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 грудня 1997 р. за №615/2419 - правонаступником військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_7 ) стає військова частина НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_8 ). Відтак, представник відповідача просить суд замінити неналежного відповідача у справі з військова частина НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_7 ) на його правонаступника - військова частина НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_8 ).
Перевіривши матеріали справи та враховуючи вказані доводи, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, присутність суб'єкта владних повноважень у спірних правовідносинах є передумовою судового захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, іншим суб'єктом при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні публічно-владних управлінських функцій, для яких не встановлено іншого порядку судового провадження.
Водночас, відповідно до ч. 3, ч. 7 ст. 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Заміна позивача допускається до початку судового розгляду справи по суті. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.
Між тим, згідно з ч. 4 ст. 48 КАС України, якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.
За приписами ч. 5 ст. 48 КАС України, під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
Відповідно до ст. 52 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
З аналізу вказаного, суд дійшов висновку, що позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним.
У такому випадку суд з метою забезпечення захисту порушеного (оспорюваного, невизнаного) права особи повинен замінити неналежного відповідача належним або залучити до участі у справі співвідповідача, однак на це потрібна згода позивача.
При цьому, заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду.
Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - є обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.
При цьому обов'язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності, або залучення співвідповідачів.
Такий висновок узгоджується з викладеним висновком Верховного Суду у постанові від 19 квітня 2022 року у справі №400/3989/19.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У спірних правовідносинах, відповідачами у справі є військова частина НОМЕР_1 , так і військова частина НОМЕР_2 .
Позовні вимог самостійно сформульовані позивачем заявлені як до військової частини НОМЕР_1 , так і до військової частини НОМЕР_2 .
Суд зазначає, що встановлення обґрунтованості заявленого позову відносно кожного з вказаних відповідачів, буде вирішуватися судом під час розгляду справи.
Отже, з огляду на викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання представника військової частини НОМЕР_1 Варенюка Віктора Анатолійовича та клопотання представника військової частини НОМЕР_2 Яківця Владислава Яковича про заміну відповідача правонаступником у даній справі.
На підставі викладеного, керуючись 48, 52, 241, 243, 248, 256, 258, 262 КАС України, суд, -
В задоволенні клопотання представника військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 та клопотання представника військової частини НОМЕР_2 Яківця Владислава Яковича про заміну відповідача правонаступником - відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С. В. Прудник