07 серпня 2025 року Справа 160/22658/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сластьон А.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язати вчинити певні дії, -
06.08.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:
-визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо перебування ОСОБА_1 -представниці дискримінованої групи громадян України, євреїв та неєвреїв, асоційованих з ними, які виїхали на постійне місце проживання до Ізраїлю - у ситуації прямої дискримінації порівняно з іншими пенсіонерами;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області негайно припинити дискримінацію - включити позивачку до кола осіб, яким відповідач проводить індексацію, масові перерахунки та доплати та надбавки до пенсії, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області скасувати позначку в “особливостях» пенсійної справи позивачки - “Не підлягають МП, признач. в тверд. розм.», та усунутися від опрацювання справи позивачки з ручним втручанням до програмного забезпечення - ППВП ЕПС (“Призначення та виплата пенсій на базі електронної пенсійної справи» Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України);
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити Позивачці майнову шкоду в сумі 581 088,80 грн (п'ятсот вісімдесят одна тисяча вісімдесят вісім гривень 80 коп.) грн. та моральну шкоду в сумі 250 000,00(двісті п'ятдесят тисяч гривень) грн;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії позивачки з 07.10.2009 року відповідно до статей 27, 28 та частин 2, 3 статті 42, пунктів 4-1, 4-3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 № 251 та від 20 лютого 2019 р. № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", в чинній редакції на момент виконання судового рішення, та здійснити виплату різниці з вирахуванням виплаченої майнової та моральної шкоди та сплачених сум відповідачем, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.
Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам ст. 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на таке.
Щодо сплати судового збору.
Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (зі змінами та доповненнями) за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, фізичною особою встановлюється ставка судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
Положеннями статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" від 09.11.2023 № №3460-IX установлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2024 року - 3028,00 гривень.
Як встановлено з матеріалів справи, позивачем подано до суду адміністративний позов, який містить 4 вимоги немайнового характеру (968,96 х 4 = 3875,84 грн.) та одну вимогу майнового характеру в частині стягнення моральної шкоди у розмірі 250 000, 00 грн. відповідно (2500,00 грн. х 0.8=2000,00 грн.).
Однак, доказів сплати судового збору позивачем не надано.
Отже, позивачу необхідно доплатити судовий збір за подання адміністративного позову у сумі 5875,84 грн. на рахунок Дніпропетровського окружного адміністративного суду за наступними реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155
Банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.)
Рахунок отримувача: UA368999980313141206084004632
Код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу: 101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Дніпропетровського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі Судова влада України за інтернет-адресою https://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Щодо форми та змісту позовної заяви.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин.
Так, за приписами частини першої-другої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з пунктом 9 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень у позовній заяві зазначається обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Відповідно до пункту 4, 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві зазначається: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно частиною 1 статті 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
При цьому, предметом оскарження до адміністративного суду у розумінні частини 1 статті 5 КАС України можуть бути рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а позовні вимоги про зобов'язання вказаного суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії є способом поновлення порушених прав позивача, які мають бути похідними від основної вимоги про визнання протиправним відповідного рішення, дій чи бездіяльності відповідача.
Суд зазначає, що обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України. Цей обов'язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.
Водночас, суд позбавлений можливості визначати зміст позовних вимог замість позивача на власний розсуд.
Великою Палатою Верховного Суду у справі № 640/7310/19 зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в права.
Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач зокрема просить: визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо перебування ОСОБА_1 - представниці дискримінованої групи громадян України, євреїв та неєвреїв, асоційованих з ними, які виїхали на постійне місце проживання до Ізраїлю - у ситуації прямої дискримінації порівняно з іншими пенсіонерами та зобов'язати відповідача включити позивачку до кола осіб, яким відповідач проводить індексацію, масові перерахунки та доплати та надбавки до пенсії.
Проте, таке формулювання способу захисту порушених прав, свобод чи інтересів не відповідає вимогам частини першої статті 5 та п. 4, 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд зазначає, що зазначені недоліки не є надміру формальними, оскільки їх виправлення в майбутньому може вплинути на ефективність виконання рішення.
Згідно з частинами першою, другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України , суд, -
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:
- надати до суду оригінал платіжного доручення (квитанції) про сплату судового збору у розмірі 5875,84 гривень за подання даного адміністративного позову (оригінал платіжного документу);
- уточненого позову, для суду та відповідача, із зазначенням способу захисту порушених прав, свобод чи інтересів, відповідно до вимог частини першої статті 5 та п. 4, 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, де в прохальній частині позову має бути відображено, які саме протиправні дії (бездіяльність) або рішення суб'єкта владних повноважень були ним вчинені (прийняті) та підлягають оскарженню.
3. Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя А.О. Сластьон