06 серпня 2025 рокуСправа №160/17400/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
13.06.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ФОП ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №130146 від 11.06.2025 року про відповідність Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 критеріям ризиковості платника податку.
- зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
В обгрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що спірне рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Контролюючи орган не обґрунтував, чому подані позивачем документи та пояснення не були взяті до уваги на підтвердження невідповідності платника податку критерію ризиковості платника податку, а також не вказав, які саме документи, достатні для прийняття комісією рішення про виключення позивача з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, той мав надати на розгляд комісії, але не надав. Рішення містить у вигляді таблиці виключно перелік із описом кодів податкової інформації, яка стала підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Однак, такий опис є узагальненим, без посилання на конкретні господарські операції. Оскаржуване рішення прийнято у зв'язку із операціями за зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними, при цьому перелік таких накладних та відповідні господарські операції відповідач не визначає. Відсутні й відомості щодо чинності рішень щодо віднесення до ризикових платників податків контрагентів позивача. При цьому, незазначення у рішенні відповідних документів (переліків документів), які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості, фактично позбавляє платника податків на подання таких документів з метою спростування доводів контролюючого органу щодо підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків. Разом з тим, комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, має обґрунтувати, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.
Позивач зауважує, що внаслідок прийняття спірного рішення буде постійно зупинятись реєстрація податкових накладних, що в свою чергу призводить до негативних наслідків для підприємства.
Ухвалою від 18.06.2025 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою від 27.06.2025 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
08.07.2025 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, яким заперечується проти задоволення позовних вимог, з огляду на таке. Чисельність працівників: у 2025 році 3 особи (1 жінка 65 років та 2 чоловіків 53 та 63 роки), середня заробітна плата 8083,33 гривні. Стан платника: 0. платник податків за основним місцем обліку. У позивача наявні об'єкти оподаткування, згідно поданих звітів 20-ОПП, а саме: 5 автомобілів в оренді, офіс і склад в оренді за адресою УКРАЇНА, ДНIПРОПЕТРОВСЬКА ОБЛ., М. ДНIПРО ЧЕЧЕЛIВСЬКИЙ Р-Н, вул.Академіка Янгеля,30, а також дробарка. Так, ФОП ОСОБА_1 у січні-квітні 2025 року поставлено товарів/послуг на загальну суму 3 371,9 тис.грн., ПДВ - 674,4 тис.грн. (90% загального обсягу постачання) за рахунок сформованого ліміту у зв'язку з придбанням косметичних виробів, побутової хімії та гігієнічних засобів. Відповідно до інформації, наявної в Єдиному реєстрі податкових накладних позивач реалізує в період 01.01.2025 - 16.05.2025 Відходи поліетиленової плівки в обсягах близько 18 т. При цьому, у позовній заяві позивач зазначає, що станом на 30 травня 2025р. у фізичної особи-підприємця працює 3 особи. Крім того, позивач вказує, що за основним видом діяльності ФОП ОСОБА_1 отримує товари побутової хімії, (коди УКТЗЕТ 3402209000, 3402, 3401209000 та інші) у заводів виробників - ТОВ «Бара» (код ЄДРПОУ 25474176),ТОВ «СІМОКС» (код ЄДРПОУ 22918709),та інших постачальників. Крім того, за умови наявності 3 працівників, позивач реалізує послуги Технічне обслуговування та ремонтування автотранспортних засобів, Послуги щодо загального очищування будівель, Перевезення вантажів дорожніми транспортними засобами, а також інші послуги.
Крім того, з метою проведення документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 та пред'явлення направлень від 13.11.2024 №10113 та №10114 на проведення перевірки здійснено вихід за податковою адресою платника податків: АДРЕСА_1 . та за адресою, де знаходяться об'єкти оподаткування платника податків (склад, офіс): АДРЕСА_2 . За результатами виходу встановлено, що ФОП ОСОБА_1 та/або законні представники (довірені особи) за даними адресами не знаходились. Таким чином, виникли умови неможливості пред'явлення направлень від 13.11.2024 №10113 та №10114 та проведення документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 у терміни, вказані у наказі від 18.07.2024 №3037-п, складено акт №2803/04-36-24-08/ НОМЕР_1 від 13.11.2024 «Про неможливість проведення документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )», який разом із копією наказу, направлено за податковою адресою ФОП ОСОБА_1 , у порядку визначеному ст. 42 ПКУ.
Відповідачем наголошено, що дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії ГУ ДПС), є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків в порядку передбаченому ПК України. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.
08.07.2025 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зокрема зазначено наступне. Посилання Відповідача на обставини, щодо коду 20, взагалі є абсурдними, оскільки код 20 почав діяти лише після внесення змін до Наказу ДПС України від 11.01.2023 року №17 «Про затвердження довідника кодів податкової інформації» Наказом Державної податкової служби №195 від 05.03.2025. При цьому, події які відбулися та на підставі яких визначено код 20, відбулися до внесення відповідних змін, а відтак не підлягають застосуванню.
09.07.2025 року від ГУ ДПС у Дніпропетровській області надійшли заперечення (на відповідь на відзив), в яких звертається увага на те, що в інформаційній довідці щодо ФОП ОСОБА_1 №22198/04-36-24-07 від 10.06.2025 року, яка була долучена до матеріалів справи разом з відзивом на позовну заяву, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертало увагу, що станом на 10.06.2025 року ризики, надані листом №18925/04-36-24-07 від 19.05.2025, по яким прийнято рішення про відповідність ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) критеріям ризиковості, не усунуто, а саме: податкові зобов'язання не відкориговані, документи до перевірки не надано, за місцем знаходження відсутня.
Ухвалою від 21.07.2025 року відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про вихід із спрощеного провадження та призначення справи №160/17400/25 до розгляду у порядку загального позовного провадження або спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.
19.05.2025 року Комісією з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН прийнято рішення №111880 про відповідність ФОП ОСОБА_1 п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, де зазначено наступні коди податкової інформації, яка є підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податків:
14 - постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (СУМнакл) у зв'язку з придбанням товарів, не пов'язаних з господарською діяльністю платника податку, якщо постачальник не є виробником товару / послуги, що постачається;
20 - у контролюючого органу наявна інформація щодо неможливості проведення документальної виїзної перевірки платника податку і зв'язку з відсутністю такого платника (посадових осіб платника податку або його законних (уповноважених) представників) за податковою адресою та / або за місцем провадження господарської діяльності.
Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податків:
- тип операції: постачання.
- період здійснення господарських операцій - 01.01.2025 року - 16.05.2025 року.
- под згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 9017809000, 3915, 340119000.
- код згідно з Державним класифікатором продукції та послуг операції, визначеної як ризикова - 81.21, 45.20, 49.41.19-00.00, 46.90.
- податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції - 2744600105.
- дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку - 19.05.2025 року.
У подальшому, 02.06.2025 року позивачем подавались пояснення №1, з урахуванням яких відповідачем прийнято рішення №130146 від 11.06.2025 року про відповідність позивача п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, де зазначено наступні коди податкової інформації, яка є підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податків:
14 - постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (СУМнакл) у зв'язку з придбанням товарів, не пов'язаних з господарською діяльністю платника податку, якщо постачальник не є виробником товару / послуги, що постачається;
20 - у контролюючого органу наявна інформація щодо неможливості проведення документальної виїзної перевірки платника податку і зв'язку з відсутністю такого платника (посадових осіб платника податку або його законних (уповноважених) представників) за податковою адресою та / або за місцем провадження господарської діяльності.
Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податків:
- тип операції: постачання.
- період здійснення господарських операцій - 01.01.2025 року - 16.05.2025 року.
- код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 9017809000, 3915, 340119000.
- код згідно з Державним класифікатором продукції та послуг операції, визначеної як ризикова - 81.21, 45.20, 49.41.19-00.00, 46.90.
- податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції - 2744600105.
- дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку - 19.05.2025 року.
У спірному рішенні №130146 від 11.06.2025 року наявна відмітка про «ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку».
У графі «Документи» відсутні будь-які зазначення.
Вважаючи оскаржуване рішення протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI /надалі - ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)/.
Відповідно до пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.
Покупцю товарів/послуг податкова накладна / розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.
Суд зазначає, що реєстрація податкових накладних/розрахунків про коригування може бути зупинена, зокрема через віднесення платника податків до категорії ризикових. Податковим кодексом України визначено правові наслідки відсутності факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така податкова накладна не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної у податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних /надалі Порядок №1165/, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів.
Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:
1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.
4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.
5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банку/небанківського надавача платіжних послуг, крім рахунків у Казначействі (крім бюджетних установ).
6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Кодексу.
7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Кодексу, з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Кодексу.
8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Довідник кодів податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДПС.
Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що в разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, який склав та/або подав податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (крім розрахунку коригування, складеного відповідно до вимог підпунктів б і в підпункту 97.4 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення Кодексу).
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У рішенні про відповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1 комісія регіонального рівня зазначає наявну інформацію, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, виявлену під час моніторингу господарських операцій, відображених у податкових накладних/розрахунках коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі, у тому числі податкових накладних/розрахунках коригування, реєстрацію яких зупинено.
При цьому не може бути підставою для розгляду питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 операція, відображена у податковій накладній/розрахунку коригування, дата реєстрації якої/якого у Реєстрі припадає на період, що перевищує 180 днів до дати прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.
У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі технічними засобами електронних комунікацій з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).
Якщо за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1, комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, в такому рішенні зазначається:
актуальна інформація щодо податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та ризикових операцій, відображених у попередньому рішенні про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев'ятого цього пункту;
інформація щодо операцій, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування, дата подання для реєстрації в Реєстрі яких не раніше 180 днів до дати прийняття попереднього рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев'ятого цього пункту.
У разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, попереднє рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку втрачає чинність.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом одинадцятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі рішення комісії регіонального рівня або рішення суду автоматично виключаються з переліку ризикових його контрагенти за умови, що:
виключною підставою для включення такого контрагента до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості на підставі пункту 8 додатка 1, було здійснення операції з таким платником податку;
відсутні інші підстави та інформація, за якою встановлено відповідність контрагента критеріям ризиковості платника податку.
Рішення про відповідність/невідповідність критеріям ризиковості платника податку набирає чинності у день засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
Відповідно до пункту 25 Порядку №1165 Комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, скарги на рішення комісій регіонального рівня про неврахування таблиці даних платника податку та скарги на рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (далі - скарга).
Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Згідно з додатком 4 до Порядку №1165, яким передбачено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
З аналізу наведених норм слідує, що положення Порядку №1165 встановлюють можливість платника податку оскаржити рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, у тому числі у судовому порядку.
Суд наголошує на тому, що прийняття контролюючим органом рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку змінює правовий режим моніторингу реєстрації податкових накладних в ЄРПН, з абсолютною невідворотністю призводить до зупинення реєстрації будь-якої складеної цією особою податкової накладної в ЄРПН, а відтак оскаржуване рішення Комісії регіонального рівня впливає на права, інтереси та обов'язки такої особи.
Тож, рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №130146 від 11.06.2025 року про відповідність Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 критеріям ризиковості платника податку є індивідуальним актом стосовно Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у розумінні пункту 19 частини першої статті 4 КАС України, а тому підлягає оцінці на відповідність критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.
Суд вважає зазначити, що Комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, має обґрунтувати, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації, а суд при вирішенні спорів такої категорії, з огляду на правове регулювання і характер цих відносин, має дослідити і надати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання Комісії та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 30.11.2021 року у справі №340/1098/20 та від 19.11.2021 року у справі №140/17441/20.
У спірному рішенні зазначено наступні коди податкової інформації, яка стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податків:
14 - постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (СУМнакл) у зв'язку з придбанням товарів, не пов'язаних з господарською діяльністю платника податку, якщо постачальник не є виробником товару / послуги, що постачається;
20 - у контролюючого органу наявна інформація щодо неможливості проведення документальної виїзної перевірки платника податку і зв'язку з відсутністю такого платника (посадових осіб платника податку або його законних (уповноважених) представників) за податковою адресою та / або за місцем провадження господарської діяльності.
Суд вважає за необхідне зазначити, що код податкової інформації за номером 20 було додано до переліку такої інформації лише з прийняттям ДПС України Наказу від 05.03.2025 року № 195 «Про внесення змін до наказу ДПС від 11.01.2023 № 17».
У свою чергу, Акт про неможливість проведення документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 датується 13.11.2024 року. Тобто до внесення змін до наказу ДПС від 11.01.2023 № 17.
Повертаючись до надання правової оцінки спірному рішенню, суд зазначає таке.
Так, у графі «Інформація за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості» спірного рішення зазначено про виявлення контролюючим органом операцій постачання позивачем у період з 01.01.2025 року по 16.05.2025 року товарів суб'єкту господарювання (податковий номер платника податків, задіяного в ризикових операціях): 2744600105, якого включено до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку 19.05.2025 року, тобто вже після господарських операцій зазначених у рішенні.
Водночас, в оскаржуваному рішенні відповідачем не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції, а також не вказано конкретних податкових накладних/розрахунків коригування, складених позивачем та поданих ним на реєстрацію в ЄРПН, в яких були зафіксовані ризикові операції, і реєстрація яких була зупинена, що стало підставою для вирішення питання відповідності платника податку - позивача Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.
При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів задля виключення його з переліку ризикових платників податків, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом як конкретного критерію ризиковості так і обов'язково розшифрування податкової інформації, яка стала підставою для віднесення такого платника до переліку ризикових, у разі застосування п.8 Критеріїв ризиковості.
В іншому випадку, у разі відсутності конкретизації підстав для прийняття рішення, вказане призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання визначено переліку документів задля виключення його з переліку ризикових платників податків.
Як встановлено судом, у спірному рішенні Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податків, яким позивача віднесено до переліку ризикових платників податку, не було вказано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції, а також не вказано конкретних податкових накладних/розрахунків коригування, складених позивачем та поданих ним на реєстрацію в ЄРПН, в яких були зафіксовані ризикові операції, і реєстрація яких була зупинена, а отже таке рішення не відповідає критеріям правомірності рішень, які пред'являються до суб'єктів владних повноважень та які визначені ч.2 ст.2 КАС України.
Надані відповідачем аналітична довідка щодо відповідності критеріям ризиковості ФОП ОСОБА_1 №22198/04-36-24-07 від 10.06.2025 року, а також протокол засідання Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №232 від 11.06.2025 року жодним чином не усувають невизначеність підстав прийняття спірного рішення, позаяк з їх змісту неможливо чітко зрозуміти з яких саме податкових накладних/розрахунків коригування, складених позивачем та поданих ним на реєстрацію в ЄРПН, реєстрація яких була зупинена, що потягло за собою проведення моніторингу платника податку (позивача) і таких податкових накладних/розрахунку коригування, що направлені для реєстрації, стосуються, зроблені контролюючим органом висновки.
Отже, відповідачем не обґрунтовано та не доведено, що прийняттю спірного рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податків передували дії позивача щодо реєстрації у ЄРПН податкових накладних чи розрахунків коригування, реєстрація яких була зупинена, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу таких податкових накладних/розрахунків коригування.
Відтак, спірне рішення прийнято у зв'язку із наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю, а не за наслідками подання позивачем податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації. Вказана обставина фактично підтверджується вищевказаними аналітичною довідкою щодо відповідності критеріям ризиковості ФОП ОСОБА_1 №22198/04-36-24-07 від 10.06.2025 року, а також протоколом засідання Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №232 від 11.06.2025 року.
Таким чином, враховуючи наведене вище, суд доходить висновку, що розгляд Комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних питання відповідності/невідповідності платника податку на додану вартість позивача Критеріям ризиковості платника податку здійснено всупереч передбаченому Порядком №1165 алгоритму дій контролюючого органу.
Водночас використання податковим органом загальних висновків призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути обізнаним у моделюванні поведінки та таким, що не повідомлений про необхідність надання документів за вичерпним і зрозумілим переліком.
З приводу вказаного суд вважає за необхідне зауважити, що у спірному рішенні №130146 від 11.06.2025 року у графі «Ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку» не здійснено будь-яких зазначень щодо конкретних документів.
Рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі.
При цьому суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Натомість, спірне рішення не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.
Суд критично ставиться до зазначення контролюючим органом у спірному рішенні виключно: типу операції «придбання»; періоди здійснення господарської операції: податкового номера платника податків, задіяного в ризикових операціях; дати включення платника податку, задіяного в ризикових операціях до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, оскільки з такої інформації неможливо встановити фактичні обставини прийняття рішення.
Так, у рядку «Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку» спірного рішення не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для його прийняття, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції.
В оскаржуваних рішеннях зазначено, що інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості: постачання з 01.01.2025 року по 16.05.2025 року, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 2744600105.
Суд звертає увагу, що податковий номер платника податку 2744600105 належить позивачу у справі, тобто оскаржуване рішення не розкриває суть господарських правовідносин позивача з контрагентом, щодо якого встановлено ризикові операції.
Рішення не містять посилання на податкові накладні/розрахунки коригування, тобто конкретні господарські операції, обмежуючись загальною вказівкою на здійснення операцій у певний період.
Отже, оскаржувані рішення не містять жодної інформації про контрагентів позивача, по взаємовідносинам з якими наявна податкова інформація про можливе формування податкового кредиту без реального здійснення господарських операцій.
Одночасно, суд вказує, що відповідачем не надано доказів дослідження відповідачем первинної та бухгалтерської документації, яка надавалась позивачем разом з поясненнями, суду не надано доказів вчинення позивачем порушень податкового законодавства, на підставі чого відповідач прийшов до висновку про відповідність позивача критеріям ризиковості
З огляду на викладене, спірне рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку є необґрунтованим, тобто прийнятим без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При цьому, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів належними та допустимими доказами щодо наявності підстав для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідними наслідками у вигляді внесення до переліку ризикових суб'єктів господарювання.
Варто наголосити, що сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення, визначених ПК України, а не шляхом прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості.
Суд критично ставиться до аналітичної довідки щодо відповідності критеріям ризиковості ФОП ОСОБА_1 №22198/04-36-24-07 від 10.06.2025 року, наданої відповідачем разом із відзивом на позовну заяву, оскільки будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону.
Разом з тим, сама по собі податкова інформація не є достатньою підставою для висновку про неможливість реального здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, оскільки отримана податкова інформація повинна оцінюватися у співвідношенні з первинною документацією.
Суд зазначає, що висновки контролюючого органу зроблено виключно на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації наявної в базі даних ДПС, проте податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах, носить виключно інформативний характер та сама по собі, окремо від інших доказів або за їх відсутності, не доводить наявності податкових правопорушень.
Крім того, суд вказує, що контролюючим органом не було проведено контрольних заходів щодо контрагентів позивача та дослідження їх первинних документів, не було доведено та надано належних доказів.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 10.04.2020 року у справі №804/1984/16 та постанові Верховного суду від 19.10.2023 року у справі №160/5256/19.
Суд також вважає безпідставними доводи відповідача відносно того, що спірне рішення про визнання позивача таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, не створює для позивача жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього юридичних наслідків, оскільки згідно з приписами Порядку №1165 наслідком прийняття відповідачем спірного рішення та внесення платника податку до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, може бути зупинення в автоматичному порядку реєстрації всіх без виключення поданих позивачем податкових накладних/розрахунків коригування, а також прийняття у подальшому рішень про відмову у такій реєстрації, що фактично позбавляє можливості платника податків належним чином здійснювати свою господарську діяльність.
При цьому, право на оскарження в судовому порядку рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника прямо визначено у затвердженій формі рішення (додаток 4 до Порядку №1165), згідно з якою «Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку», що в свою чергу також спростовує доводи представника відповідача проте, що позивач не скористався правом на подання скарги на рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
Верховний Суд у постанові від 07.04.2023 року по справі №280/3639/20 зазначав, що незважаючи на те, що Порядком №1165 затверджено форму рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 Критеріїв ризиковості платника податку, невиконання відповідачем обов'язку доказування, встановленого частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме недоведеність суду правомірності прийняття рішення (що воно прийняте обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, за наявності підстав, визначених Порядком № 1165), є підставою для визнання протиправним та скасування такого рішення.
Поряд з цим, надаючи оцінку кожному аргументу учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) №303-A, пункт 29). Наведена позиція Європейського суду з прав людини також застосовується і Верховним Судом, зокрема, у постанові від 28.08.2018 у справі №802/2236/17-а.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідними наслідками у вигляді внесення до переліку ризикових суб'єктів господарювання, у зв'язку з чим оскаржуване рішення Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податків №130146 від 11.06.2025 року є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Відповідно до абз. 31 п. 6 Порядку №1165 у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Отже, безпосередньо самим Порядком №1165 передбачено, що суд має право розглядати позови щодо виключення платника податку з переліку ризикових платників та приймати такі рішення.
З огляду на наведене, зважаючи на встановлення судом протиправності оскаржуваного рішення Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податків №130146 від 11.06.2025 року про відповідність ФОП ОСОБА_1 пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку та скасування цього рішення, суд доходить висновку, що належним способом захисту порушених вказаним рішенням відповідача прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов'язання ГУ ДПС у Дніпропетровській області виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
За наведених обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат у вигляді судового збору здійснюється у відповідності до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. 2, 72-77, 90, 139, 243-246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №130146 від 11.06.2025 року про відповідність Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 критеріям ризиковості платника податку.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області судові витрати з оплати судового збору у розмірі 2422,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко