05 серпня 2025 рокуСправа № 160/20592/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді
Врони О.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 44703621) щодо не зняття обтяження, арешту з майна, яке належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), накладеного відповідно до постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, АМ 149616 від 06.02.2009, за реєстраційним номером 8870145;
зобов'язати Перший Правобережний відділ державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 44703621) зняти обтяження, арешт з майна, яке належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), накладеного відповідно до постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, АМ 149616 від 06.02.2009, за реєстраційним номером 8870145.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що за виконавчим листом нею було сплачено суму заборгованості, у зв'язку з чим було закінчено виконавче провадження. Разом з тим арешт, накладений постановою державного виконавця про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, не було скасовано, що суперечить законодавству та порушує її права вчиняти дії щодо належного їй майна.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.07.2025 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд адміністративної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з урахуванням особливостей ст. 287 КАС України.
Перший Правобережний відділ державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не надав.
Відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином, шляхом доставлення 21.07.2025 до його електронного кабінету ухвали суду, що підтверджується довідкою Дніпропетровського окружного адміністративного суду про доставку електронного листа.
За правилами ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які наявні в матеріалах справи, суд встановив наступні обставини справи.
Державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції на підставі виконавчого листа від 14.11.2025 року № 2- 169, виданого Великобагачанським районним судом Полтавської області 22.12.2006, розпочато примусове стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) на користь ВАТ «Спеціалізоване автотранспортне підприємство 0904» суми боргу у розмірі 6581, 95 грн. у виконавчому провадженні № 5491254.
13.07.2009 року позивачем сплачено суму боргу у повному розмірі, що підтверджується копією квитанції ЗАТ КБ «ПриватБанк» №28431.103.1.
17.07.2009 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження № 5491254, направлено її разом із супровідним листом від 17.07.2009 №10910/03-14/12 та оригіналом виконавчого документа.
На звернення позивача з питання зняття обтяження, арешту з майна, накладеного державним виконавцем, Перший Правобережний відділ державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) листом № 81837 від 26.05.2025 повідомив, що згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта встановлено, що відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наявне обтяження, а саме:- за реєстраційним номером 8870145 від 10.07.2009, підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, АМ 149616 від 06.02.2009, заявник Бабушкінський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції.
Надати більш вичерпну інформацію та матеріали виконавчого провадження для ознайомлення немає можливості у зв'язку з тим, що виконавче провадження знищено, відповідно до п. 2 Розділу ХI наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями» строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, становить три роки, крім виконавчих проваджень за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить один рік.
Позивач з позовом звернулася до суду.
При вирішенні спору суд виходить з наступного.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 5 ст. 55 Конституції України, кожному гарантується захист своїх прав, свобод та інтересів від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.
Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
В той же час, відповідно до п. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
За приписами ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 386 Цивільного кодексу України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.
Спірні правовідносини, пов'язані із примусовим виконанням рішення суду, які регулюються нормами Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016.
Підстави для закінчення виконавчого провадження наведені у ст. 39 Закону №1404-VIII.
Так, за п. 9 ч. 1 вказаної статті Закону №1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Відповідно до частин 2, 3 ст. ст. 39 Закону №1404-VIII постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.
У випадках, передбачених пунктами 1-3, 5-7, 9-12, 14-18, 19-1 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.
Наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа наведені у ст. 40 Закону №1404-VIII.
Відповідно до частин 1 і 2 ст. 40 Закону №1404-VIII у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
Згідно п. 2 ч. 4 ст. 59 Закону №1404-VIII підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є зокрема надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника.
У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду (ч. 5 ст. 59 Закону №1404-VIII Закону).
Отже, арешт на майно позивача, накладений у межах виконавчого провадження №5491254, втратив свою актуальність як засіб забезпечення реального виконання виконавчого документа з огляду на фактичне завершення виконавчого провадження.
Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено, а з матеріалів справи не вбачається наявність підстав для продовження існування накладеного у межах виконавчого провадження №5491254 арешту на майно.
За правовим висновком Верховного Суду у постановах від 09.01.2023 року у справі №2-3600/09, від 17.04.2024 року у справі № 442/5495/13-ц, від 28.08.2024 року у справі №947/36027/21, від 23.10.2024 року у справі № 947/16775/23 , наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.
Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 ст. 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.1 і 2 ст. 76 КАС України).
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 1211,20 грн., що підтверджується копією платіжної інструкції №0.0.4452440385.1 від 11.07.2025.
Разом з тим позовна заява подана в електронній формі через систему «Електронний суд».
Частиною 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, позивач мав сплатити судовий збір за вимоги немайнового характеру у розмірі 968,96 грн.
Суд, керуючись положеннями ст. 139 КАС України, враховуючи задоволення позову, вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на користь позивача судовий збір у сумі 968,96 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю (ч. 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір»).
На підставі викладеного, керуючись статтями 139, 242-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул.Старокозацька, буд. 56, м.Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 44703621) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 44703621) щодо не зняття обтяження, арешту з майна, яке належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), накладеного відповідно до постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, АМ 149616 від 06.02.2009, за реєстраційним номером 8870145.
Зобов'язати Перший Правобережний відділ державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул.Старокозацька, буд. 56, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 44703621) зняти обтяження, арешт з майна, яке належить ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ), накладеного відповідно до постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, АМ 149616 від 06.02.2009, за реєстраційним номером 8870145.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул.Старокозацька, буд. 56, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 44703621) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збір у сумі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп .
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строк, передбачений ч. 6 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Врона