04 серпня 2025 рокуСправа № 160/22004/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турова О.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (відповідач-1), ІНФОРМАЦІЯ_2 (відповідач-2) про визнання дій протиправними, скасування постанови та наказів, -
30.07.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (відповідач-1), ІНФОРМАЦІЯ_2 (відповідач-2), в якій позивач просить суд:
- визнати дії працівників ІНФОРМАЦІЯ_3 не законними від затримання без складання протоколу про затримання, не законне доставлення у дане ТЦК і СП, то поміщення сина у не людські і антисанітарні умови у підвал будівлі АДРЕСА_1 , фіктивне і не законне проходження ВЛК, та наказ про мобілізацію і доставку у військову частину НОМЕР_1 мого сина ОСОБА_2 , паспорт НОМЕР_2 . РНОКПП НОМЕР_3 , бездіяльність протиправною у тому що відповідач не надав мені, ОСОБА_1 , паспорт НОМЕР_4 , РНОКПП НОМЕР_5 відповідь на мою Заяву - вимогу 04.07.2025 року (відповідь від ІНФОРМАЦІЯ_4 ЄДРПОУ НОМЕР_6 ( АДРЕСА_1 , так і не була отримана);
- скасувати постанову військово-лікарської комісії від 01.07.2025 року відносно мого сина ОСОБА_2 , паспорт НОМЕР_2 . РНОКПП НОМЕР_3 Зобов'язати відповідача ІНФОРМАЦІЯ_4 ЄДРПОУ НОМЕР_6 . АДРЕСА_1 ;
- визнати протиправним, та скасувати рішення військово-лікарської комісії відносно мого сина ОСОБА_2 , паспорт НОМЕР_2 . РНОКПП НОМЕР_3 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ЄДРПОУ НОМЕР_6 , АДРЕСА_1 "Про призов військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації", копії наказу не маю, тому данні наказу у мені відсутні, в частині призову та направлення для проходження військової служби під час мобілізації, в особливий період до військової частини НОМЕР_7 відносно мого сина ОСОБА_2 , паспорт НОМЕР_2 . РНОКПП НОМЕР_3 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 в частині зарахування ОСОБА_2 , паспорт НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_3 до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 та призначення (направлення) для проходження БЗВП в учбовій частині НОМЕР_1 239 ЦПП;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_2 , паспорт НОМЕР_2 . РНОКПП НОМЕР_3 з військової служби з подальшим виключенням його зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.07.2025 року зазначена справа розподілена судді Туровій О.М.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема чи: має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.2 ст.160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно зі статтею 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Частиною 1 статті 57 КАС України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно з ч.2 ст.57 КАС України у справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.
Статтею 56 КАС України визначено хто саме може бути законними представниками та в яких випадках.
Так, згідно з ч.1, ч.2 ст.56 КАС України права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом. Права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб, які досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, непрацездатних фізичних осіб і фізичних осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть захищати в суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом. Суд може залучити до участі у таких справах відповідно неповнолітніх осіб, непрацездатних фізичних осіб і фізичних осіб, цивільна дієздатність яких обмежена.
При цьому статтею 59 КАС України встановлено які саме документи підтверджують повноваження представників.
Відповідно до ч.1 ст.59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами:
1) довіреністю фізичної або юридичної особи;
2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
Водночас, згідно з абз.1 ч.2 ст.59 КАС України довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.
При цьому абз.2 ч.2 ст.59 КАС України передбачено, що у разі задоволення заявленого клопотання щодо посвідчення довіреності фізичної особи на ведення справи, що розглядається, суд постановляє ухвалу, яка зазначається секретарем судового засідання у протоколі судового засідання, а довіреність або засвідчена підписом судді копія такої довіреності приєднується до справи.
Відповідно до абз.3 ч.2 ст.59 КАС України довіреність фізичної особи, за зверненням якої прийнято рішення про надання їй безоплатної вторинної правничої допомоги, може бути посвідчена посадовою особою органу (установи), який прийняв таке рішення.
За приписами ст.244 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може грунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
Цивільний кодекс України передбачає можливість в окремих випадках і для окремих осіб посвідчувати документи таким чином, щоб таке посвідчення прирівнювалось до нотаріального.
Так, згідно абз.1, 2 ч.3 ст.245 ЦК України довіреність військовослужбовця або іншої особи, яка перебуває на лікуванні у госпіталі, санаторії та іншому військово-лікувальному закладі, може бути посвідчена начальником цього закладу, його заступником з медичної частини, старшим або черговим лікарем. Довіреність військовослужбовця в пунктах дислокації військової частини, з'єднання, установи, військово-навчального закладу, де немає нотаріуса чи органу, що вчиняє нотаріальні дії, а також довіреність працівника, члена його сім'ї і члена сім'ї військовослужбовця може бути посвідчена командиром (начальником) цих частини, з'єднання, установи або закладу.
Відповідно до абз.3-5 ч.3 ст.245 ЦК України довіреність особи, яка тримається в установі виконання покарань чи слідчому ізоляторі, може бути посвідчена начальником установи виконання покарань чи слідчого ізолятора. Довіреність особи, яка проживає у населеному пункті, де немає нотаріусів, може бути посвідчена уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, крім довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, довіреностей на управління і розпорядження корпоративними правами та довіреностей на користування і розпорядження транспортними засобами. Довіреність суб'єкта права на безоплатну вторинну правову допомогу, за зверненням якого прийнято рішення про надання такої допомоги, може бути посвідчена посадовою особою органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
При цьому абз.6 ч.3 ст.245 ЦК України визначено, що довіреності, посвідчені зазначеними посадовими особами, прирівнюються до нотаріально посвідчених.
Таким чином, сторона у справі має право на звернення до суду самостійно або через свого представника лише на підставі документу, що посвідчує його повноваження у визначеному законом порядку.
Як слідує з матеріалів справи, позовна заява подана через підсистему «Електронний суд» та підписана ОСОБА_1 в інтересах його повнолітнього сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
На підтвердження своїх повноважень на представництво інтересів сина у суді ОСОБА_1 надана довіреність від 28.07.2025р., скріплена копією підпису ОСОБА_2 , яка не засвідчена ані нотаріально, ані іншою особою, якій відповідно до чинного законодавства надане право здійснювати таке засвідчення.
Натомість, у позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що він діє саме на підставі цієї довіреності від свого сина - ОСОБА_2 , яку він зміг зробити у військовій частині НОМЕР_1 АДРЕСА_2 без можливості завірити нотаріально, бо нотаріусу у військовій частині немає, а сина тримають під вартою, тому ОСОБА_1 просить суд завірити цю довіреність.
З цього приводу суд зазначає, що, як вказано вище, відповідно до абз.2 ч.3 ст.245 ЦК України довіреність військовослужбовця в пунктах дислокації військової частини, з'єднання, установи, військово-навчального закладу, де немає нотаріуса чи органу, що вчиняє нотаріальні дії, а також довіреність працівника, члена його сім'ї і члена сім'ї військовослужбовця може бути посвідчена командиром (начальником) цих частини, з'єднання, установи або закладу, тож відсутність нотаріусу у військовій частині НОМЕР_1 , де ОСОБА_2 проходить військову службу, не свідчить про неможливість завірення виданої від його імені довіреності відповідною уповноваженою на те особою, зокрема, командиром військової частини НОМЕР_1 .
Щодо можливості завірення довіреності фізичної особи судом, то як слідує з вищенаведеної норми абз.2 ч.2 ст.59 КАС України, це можливе саме під час судового засідання за наявності в ньому особи, яка бажає видати довіреність на представництво її інтересів іншій особі, і, відповідно, підтвердження нею суду такого свого волевиявлення, внаслідок чого суд може посвідчити таку довіреність. Отже, на стадії звернення до суду з позовом вчинення таки дій судом не передбачено.
Враховуючи, що до позовної заяви не додано інших документів, які б підтверджували волевиявлення ОСОБА_2 на надання повноважень ОСОБА_1. щодо його представництва у Дніпропетровському окружному адміністративному суді, а надана ОСОБА_1 довіреність не посвідчена жодним чином, суд доходить висновку, що позовна заява підписана особою, яка не має права її підписувати.
Відповідно до п.3 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачу, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Відтак, суд доходить висновку, що позов подано особою, право якої на вчинення таких дій від імені ОСОБА_2 не підтверджено у встановленому законом порядку, а тому позовна заява підлягає поверненню на підставі п.3 ч.4 ст.169 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160, 169, 171, 241, 243, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (відповідач-1), ІНФОРМАЦІЯ_2 (відповідач-2) про визнання дій протиправними, скасування постанови та наказів - повернути позивачеві.
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про повернення позовної заяви направити особі, яка її подала, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими ст. ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: О.М. Турова