м. Вінниця
07 серпня 2025 р. Справа № 120/9686/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні клопотання про залучення співвідповідача у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
Представником позивачки подано клопотання про залучення в якості співвідповідача юридичну особу , а саме, Державну податкову службу України з підстав того, що відповідач є її структурним підрозділом.
Оцінюючи подане клопотання, суд виходить з наступного.
Згідно ч. 3 ст. 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Отже, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі може замінити первісного відповідача, або ж за клопотанням позивача залучити в якості співвідповідача.
В свою чергу, відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 160 КАС України, у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
В розумінні статті 4 КАС України, суб'єкт владних повноважень - суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, а також іншим суб'єктом при здійснені ним владних управлінських функцій на основі законодавства (у тому числі без статусу юридичної особи), предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів/осіб, суб'єктів), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Із оскаржуваних рішень видно, що їх прийнято саме відповідачем, відсутність в останнього статусу юридичної особи не є підставою для залученння в якості співвідповідача ДПС України, адже остання не приймала жодних рішень стосовно позивача та до служби не заявлено вимог, які б нею мали виконатись..
Відтак, із урахуванням вищепроцитованого суд доходить висновку про відсутність підстав для залучення в якості співвідповідача ДПС України, а отже клопотання представника позивача не підлягає задоволенню.
Також суд зауважує, що у відзиві та запереченнях на відповідь відповідач просить розглянути клопотання про розгляд справи за правилами загального провадження.
Разом з тим, суд зауважує, що хоча відповідач й зазначив в додатках "клопотання", однак таке не виявилось у вказаних в додатках документах, про що складено акт посадовими особами канцелярію суду від 14.09.2021 р. (а.с.212, том 1).
Відтак, враховуючи відсутність клопотання про розгляд справи в порядку загального провадження, суд позбавлений можливості надати оцінку такому.
Також при розгляді справи суд вважає за необхідне витребувати докази у відповідача, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно частини четвертої статті 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справи, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно частини третьої статті 80 КАС України, про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Так, позивачка вказує, що в квітні 2013 року призначено на посаду до ГУ ДСНС у Вінницькій області, що свідчить про відсутність підстав для нарахування індексації із урахуванням базового місяця січень 2008 р.
Відтак, суд дійшов висновку, що з метою повного з'ясування обставин справи, необхідно витребувати у відповідача письмові відомості стосовно середньоденного заробітку позивачки за останні два місяці перед звільненням та за останні два місяці перед відстороненням.
Окремо суд вважає за необхідне звернути увагу учасників справи на наступне.
Згідно пунктів 6 -7 частини п'ятої статті 44 КАС України, учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Відповідно до частини шостої статті 80 КАС України, будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Частинами восьмою та дев'ятою статті 80 КАС України, у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
У разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (ч.4 ст.45 КАС України ).
Зокрема, такі заходи процесуального примусу, визначені частиною першою статті 149 КАС України, а саме, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:
- невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;
- зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;
- неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб'єктом владних повноважень.
Керуючись ст.ст. 48, 248, 256 КАС України, -
в задоволенні клопотання представника позивачки про залучення співвідповідача - відмовити.
Витребувати у відповідача та зобов'язати надати суду до 19.08.25 р. письмові відомості стосовно середньоденного заробітку позивачки за останні два місяці перед звільненням та за останні два місяці перед відстороненням.
У разі невиконання вимог ухвали суду повідомити суд про причини такого невиконання.
Попередити відповідача про те, що згідно частини першої статті 149 КАС України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:
- невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;
- зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;
- неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб'єктом владних повноважень.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна