м. Вінниця
07 серпня 2025 р. Справа № 120/6400/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування рішення
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , позивач) з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті ( далі - відділ, відповідач), в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову ПШ №080855 від 20.03.2025 року про застосування адміністративно- господарського штрафу .
В обґрунтування вимог позивач зазначає, що ним отримано постанову ПШ №080855 від 20.03.2025 року про застосування адміністративно - господарського штрафу, з якою не погоджується, оскільки індивідуальна книжка була наявна у водія. При цьому, законодавець не зобов'язує зазначати в ній вихідні дні, а отже аргументи відповідача про допущення порушень є безпідставними.
Ухвалою суду від 19.05.2025 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву та позивачу строк для подання відповіді на відзив.
30.05.2025 р. надійшов відзив, в якому відповідач просив в задоволенні позову відмовити, Вказав, що на момент перевірки у водія була відсутня в контрольній книжці інформація за дати: 04.02.2025, 05.02.2025, 06.02.2025, 07.02.2025, 08.02.2025, 09.02.2025, 10.02.2025, 11.02.2025, 12.02.2025, 13.02.2025, 14.02.2025, 15.02.2025, 16.02.2025, 17.02.2025, 18.02.2025, 19.02.2025, 22.02.2025, 21.02.2025, 23.02.2025, 24.02.2025, 25.02.2025, 27.02.2025, 28.02.2025, 01.03.2025 . Відтак, враховуючи відсутність у водія відповідних документів, постанова про накладення штрафу є правомірною та не підлягає скасуванню.
02. 06.2025р. надійшла відповідь на відзив, в якій вказано на те, що в контрольній книжці має міститись інформація, з якої можливо встановити наявність чи відсутність порушення режиму праці та відпочинку. При цьому, не зазначення в контрольній книжці вихідних днів водія не свідчить про відсутність такої.
04.06.2025 р. надійшли заперечення на відповідь, в якій відповідач вказав на те, що перевізник , який не здійснював перевезення може заповнювати бланк підтвердження діяльності, а отже аргументи наведені позивачем є безпідставними.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, суд встановив наступне.
Посадовими особами ВДК у Вінницькій області на підставі щотижневого графіку проведення рейдових перевірок від 28.02.2025 р. та направлення на рейдову перевірку №002508 від 28.02.2025 р., проводилась рейдова перевірка щодо дотримання вимог чинного автотранспортного законодавства України.
Результати рейдової перевірки оформлені актом АР №060721 від 04.03.2025 р., яким зафіксовано порушення , передбачене ст.30, 34, 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме, водій не забезпечений графіком змінності або контрольною книжкою, оскільки в такій відсутні відомості за 04.02.2025, 05.02.2025, 06.02.2025, 07.02.2025, 08.02.2025, 09.02.2025, 10.02.2025, 11.02.2025, 12.02.2025, 13.02.2025, 14.02.2025, 15.02.2025, 16.02.2025, 17.02.2025, 18.02.2025, 19.02.2025, 22.02.2025, 21.02.2025, 23.02.2025, 24.02.2025, 25.02.2025, 27.02.2025, 28.02.2025, 01.03.2025 р.
Листом Відділ державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті повідомив позивача про те, що розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт відбудеться 20.03. 2025 року о 10:00 год.
На підставі акту перевірки АР №060721 від 04.03.2025 р. Відділом державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті складено постанову ПШ №080855 від 20.03.2025 року про застосування адміністративно-господарського штрафу до ФОП ОСОБА_1 у розмірі 17000 грн. за порушення вимог статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачено абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Не погодившись з правомірністю вказаної постанови контролюючого органу, позивач подав скаргу до Державної служби України з безпеки на транспорті , за наслідком розгляду якої остання листом від 14.04.02025 р. повідомила про залишення постанови без змін.
Не погоджуючись із постановою про накладення штрафу, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд керується та виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-III (далі - Закон № 2344).
Відповідно до частини 12 статті 6 Закону №2344 державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Згідно зі статтею 6 Закону № 2344 постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 затверджений Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті.
Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (пункт 4 Порядку № 1567).
Згідно з пунктом 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: зокрема, наявність визначених статтею 39 Закону № 2344-III документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання водієм режиму праці та відпочинку; виконання водієм вимог Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
За змістом статті 48 Закону №2344 автомобільні перевізники, водії, повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
Для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Згідно статті 39 Закону №2344 автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Міністерством транспорту та зв'язку було розроблено та затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої 24.06.2010 № 385 (далі - Інструкція № 385) та Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку від 07.06.2010 № 340 (далі - Положення № 340).
За правилами пункту 1.3 Інструкції № 385 її положення поширюються на суб'єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі). Водночас, за визначенням, наведеним у пункті 1.4. Інструкції № 385 перевізники - це суб'єкти господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільним транспортом.
Пунктом 1.1. Положення № 340 передбачено, що це Положення розроблено відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, Регламенту (ЄС) № 561/2006 Європейського Парламенту та Ради від 15 березня 2006 року про гармонізацію відповідного соціального законодавства, що регулює відносини в галузі автомобільного транспорту та вносить зміни до Регламентів Ради (ЄЕС) № 3821/85 та (ЄС) № 2135/98 і скасовує Регламент Ради (ЄЕС) № 3820/85, Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), Кодексу законів про працю України та Законів України "Про автомобільний транспорт", "Про дорожній рух".
Вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ) (пункт 1.3 Положення № 340).
Пунктом 6.1 Положення № 340, передбачено, що автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.
Разом з тим, пунктом 6.2, 6.3 Положення №340 облік робочого часу водіїв здійснюється на основі табеля обліку використання робочого часу. Перевізник, який використовує водіїв за наймом, щомісяця складає графік змінності водіїв, веде відомість обліку робочого часу та відпочинку водія (додаток 2), у якій щодо кожної робочої зміни зазначаються планові та фактичні дані щодо маршруту, початок та кінець робочої зміни.
Водій, що керує ТЗ, на автобусних маршрутах протяжністю до 50 км включно, вантажними автомобілями з повною масою до 3,5 тонн включно, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв, або використовувати діючий та повірений тахограф.
У відповідності до ст. 18 Закону №2344 з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані:
- організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України;
- здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху;
- забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці;
- здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.
Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов'язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.
Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.
В розумінні вказаної норми контроль за роботою водіїв повинен здійснюватися роботодавцем незалежно від протяжності маршрутів та інших обставин.
Згідно з визначенням Положення тахограф - контрольний пристрій, який встановлюється на ТЗ для показу та реєстрації інформації про рух ТЗ.
Іншим способом контролю водіїв є індивідуальна контрольна книжка, яка відображає відомості про тривалість змінного періоду керування.
Чинним законодавством відсутність контролю робочого часу щодо певної категорії водіїв не передбачена.
У відповідності до п. "а" ч. 1 ст. 10 Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті (ратифікованої Україною у 2008 році) компетентні власті чи органи в кожній країні передбачають ведення індивідуальної контрольної книжки та визначають умови її видачі, її зміст і спосіб її заповнення водіями.
Згідно ч. 3 ст. 10 даної Конвенції традиційні засоби контролю, зазначені в пунктах 1 та 2 цієї статті, якщо це потрібно для деяких категорій транспорту, заміняються або доповнюються, наскільки це можливо, сучасними засобами, такими, наприклад, як тахографи згідно з правилами установленими компетентними властями чи органами в кожній країні.
Приписи п. "а" ч. 1 ст. 10 вказаної Конвенції є універсальними для будь - якого транспортного засобу, на якому використовується наймана праця водія.
Верховний Суд у постанові від 11.02.2020 у справі № 820/4624/17 зауважив, що положеннями статті 48 Закону № 2344-III визначено необхідність наявності як у перевізника так, і у водія інших документів, передбачених законодавством, зокрема протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, або індивідуальної контрольної книжки водія - в разі не обладнання транспортного засобу тахографом, які передбачені Інструкцією № 385 та Положенням № 340.
Таким чином, для здійснення перевезення вантажними автомобілями з повною масою понад 3,5 тон обов'язковими документами є картка водія у випадку обладнання транспортного засобу тахографом, або індивідуальна контрольна книжка водія, завдяки якій здійснюється державний контроль за додержанням водієм режиму праці та відпочинку у випадку відсутності тахографа. Уповноважені особи мають право перевіряти наявність вказаних документів під час здійснення як міжнародних, так і внутрішніх перевезень.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 14.12.2023 у справі № 340/5660/22.
Верховний Суд у постанові від 31.10.2023 по справі №440/17062/21 також зазначав, що з 01.06.2015 набула чинності вимога щодо наявності тахографа у транспортному засобі при виконанні внутрішніх перевезень вантажів колісними транспортними засобами з повною масою від 3,5 тонн до 12 тонн. У разі відсутності такого пристрою, водій повинен мати індивідуальну контрольну книжку водія.
Тобто, законодавство встановлює альтернативний спосіб ведення обліку робочого часу водія - індивідуальну контрольну книжку водія - в разі не обладнання транспортного засобу тахографом, завдяки якій здійснюється державний контроль за додержанням водієм режиму праці та відпочинку у випадку відсутності тахографа. Уповноважені особи мають право перевіряти наявність вказаних документу під час здійснення як міжнародних, так і внутрішніх перевезень.
Суд зауважує, що форма індивідуальної контрольної книжки водія має відповідати додатку №3.
При цьому, як вбачається із Додатку №3 в індивідуальній контрольній книжці водія зазначається наступне: дата; марка та реєстраційний номер колісного транспортного засобу, маршрут руху , показника одометра (початковий, кінцевий, загальний пробіг), початок робочої зміни, тривалість перерви між періодами керування за зміну, кінець робочої зміни, тривалість змінного періоду керування, міжзмінного відпочину, підпис водія.
Отже, суд погоджується із аргументами позивача, що в контрольній книжці водія зазначається саме робочі зміни, а не всі дні місяця, як стверджує відповідач.
Зазначаючи про відсутність в контрольній книжці інформації за періоди за 04.02.2025, 05.02.2025, 06.02.2025, 07.02.2025, 08.02.2025, 09.02.2025, 10.02.2025, 11.02.2025, 12.02.2025, 13.02.2025, 14.02.2025, 15.02.2025, 16.02.2025, 17.02.2025, 18.02.2025, 19.02.2025, 22.02.2025, 21.02.2025, 23.02.2025, 24.02.2025, 25.02.2025, 27.02.2025, 28.02.2025, 01.03.2025 р., відповідачем не надано доказів, що такі дні були робочими у водія.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає помилковими доводи відповідача про не забезпечення водія контрольною книжкою з підстав відсутності в ній інформації за 04.02.2025, 05.02.2025, 06.02.2025, 07.02.2025, 08.02.2025, 09.02.2025, 10.02.2025, 11.02.2025, 12.02.2025, 13.02.2025, 14.02.2025, 15.02.2025, 16.02.2025, 17.02.2025, 18.02.2025, 19.02.2025, 22.02.2025, 21.02.2025, 23.02.2025, 24.02.2025, 25.02.2025, 27.02.2025, 28.02.2025, 01.03.2025 р.
Суд зазначає, що доводи відповідача щодо можливості заповнення перевізником бланка підтвердження діяльності у випадках непрацездатності водія або його перебування у відпустці, не можуть бути враховані як належні докази правомірності притягнення позивача до відповідальності. Це з огляду на те, що посадові особи відповідача у такому випадку мали б перевірити наявність відповідного бланка, однак цього не зроблено. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивача було притягнуто до відповідальності не за відсутність бланка підтвердження діяльності, а за відсутність контрольної книжки водія чи графіка змінності.
Більш того, матеріали перевірки не містять жодного підтвердження, що такий бланк витребовувався посадовими особами відповідача.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи, у водія під час здійснення перевезення та проведення перевірки була наявна індивідуальна контрольна книжка водія, що не спростовується відповідачем.
Таким чином, оскільки документи, визначені ст. 48 Закону № 2344, були наявні під час перевезення вантажу позивачем, суд доходить висновку, що підстави для притягнення позивача до відповідальності були відсутні.
За таких обставин спірне рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів , суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, адміністративний позов належить задовольнити повністю.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За таких обставин, враховуючи вищепроцитоване, беручи до уваги, що сплаті при подачі підлягав судовий збір в сумі 1211, 20 грн. та те, що позов підлягає задоволенню судовий збір понесений позивачем у даній справі підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті ПШ №080855 від 20.03.2025 року про застосування адміністративно- господарського штрафу .
Стягнути на користь Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір 1211,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (03150, м. Київ, вулиця Фізкультури, будинок 9, код ЄДРПОУ 39816845).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ін НОМЕР_1 )
Відповідач: Відділ державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Василя Порика, 29, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 39816845)
Повний текст рішення сформовано 7.08.25 р.
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна