про залишення позовної заяви без розгляду
в частині позовних вимог
м. Вінниця
06 серпня 2025 р. Справа № 120/16188/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду та заяву представника позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду з позовом звернувся ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою від 31 січня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд її здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
12 лютого 2025 року представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, у якому, окрім іншого, йшлося про недотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду, що, на думку представника відповідача, є підставою для залишення позову без розгляду.
Ухвалою суду від 10 липня 2025 року, що постановлена після відкриття провадження в адміністративній справі, позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачеві у 5-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог, що стосуються виплати окремих сум грошового забезпечення, починаючи з 19 липня 2022 року.
16 липня 2025 року на виконання вимог ухвали від 10 липня 2025 року представником позивача подано до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду. У такій заяві представник позивача вказав на те, що його довіритель проходив службу у ІНФОРМАЦІЯ_2 та на підставі наказу начальника № 15-РС його звільнено зі служби з 12 серпня 2024 року. Під час проходження служби ОСОБА_1 грошове забезпечення виплачувалося не в повному обсязі, про що позивач дізнався після звільнення його з військової служби від своїх колег по службі. В подальшому ОСОБА_1 звернувся до фахівця у галузі права за консультацією щодо порядку отримання належних йому виплат і лише після отримання такої консультації йому стало відомо про порушення його прав та інтересів.
Відтак, на думку представника позивача, пропущення ОСОБА_1 строку звернення до суду обумовлене відсутністю інформації про порушення його прав, що виникло через неналежне виконання своїх обов'язків ІНФОРМАЦІЯ_3 .
За таких обставин представник Васютинського В.М. просить поновити строк звернення до суду з цією позовною заявою.
Розглянувши заяву представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, а також заяву представника позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду, суд зважає на таке.
Підстави та порядок залишення позовної заяви без розгляду визначені статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Водночас частинами 3, 4 статті 123 КАС України передбачено, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Зі змісту наведених норм слідує, що у разі виявлення факту пропуску позивачем строку звернення до суду після відкриття провадження в адміністративній справі позивачу слід надати можливість подати заяву про поновлення строку звернення до суду та обґрунтувати причини пропуску такого строку.
Такі висновки узгоджуються з приписами частини 13 статті 171 КАС України, згідно з якими суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
При цьому частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Водночас особливості строку звернення до адміністративного суду врегульовані статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), частиною 1 якої передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відтак за загальним правилом, строк звернення до адміністративного суду становить шість місяців, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В силу положень частини 3 статті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, в разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Тобто, у редакції КЗпП України, що була чинною до 19 липня 2022 року, у разі порушення законодавства про оплату праці в частині її виплати, працівник мав право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати (грошового забезпечення) без обмеження будь-яким строком.
Водночас 19 липня 2022 року набув чинності Закон України від 01 липня 2022 року № 2352-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", яким внесені зміни до законодавства про працю.
Так, пунктом 18 частини 1 розділу І Закону № 2352-IX назву та частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
"Стаття 233. Строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів.
Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".
Отже, Законом № 2352-IX внесено зміни до статті 233 КЗпП України, а відтак змінено нормативне регулювання правовідносин, які виникли з питань щодо стягнення (виплати) заробітної плати (її складових).
Відтак, починаючи з 19 липня 2022 року, у КЗпП України відсутня норма, яка б передбачала право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці без обмеження будь-яким строком.
Водночас після внесення Законом № 2352-IX відповідних змін частиною другою статті 233 КЗпП України установлено строк звернення до суду у справах про звільнення (місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення) та у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні (тримісячний строк з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні).
При цьому варто звернути увагу на те, що питання щодо застосування строку звернення до суду з позовними вимогами, які стосуються перерахунку грошового забезпечення військовослужбовця, за період з 01 лютого 2020 року по 30 березня 2023 року було предметом дослідження судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в постанові від 21 березня 2025 року у справі № 460/21394/23.
У вказаній справі судова палата, вирішуючи питання щодо застосування статті 233 КЗпП України в частині строку звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати, дійшла таких висновків (дослівно):
"Якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин").
З урахуванням пункту 1 глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651, відлік тримісячного строку звернення до суду зі спорами, визначеними статтею 233 КЗпП України, почався 01 липня 2023 року."
Отже, Верховний Суд в постанові від 21 березня 2025 року у справі № 460/21394/23 виснував, що до вимог щодо виплати грошового забезпечення після 19 липня 2022 року застосовні норми вже нині чинної редакції статті 233 КЗпП України, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня одержання особою письмового повідомлення про суми, що нараховані та виплачені при звільненні.
У зв'язку із цим зроблено висновок про те, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову (у частині вимог за період з 19 липня 2022 року) слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що у цій справі відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні).
Виходячи з цього, судова палата Касаційного адміністративного суду зауважила, що саме дата вручення позивачу зазначеного документа є подією, з якою пов'язаний початок перебігу строку звернення до суду.
Як свідчить зміст позовної заяви, предметом оскарження у ній визначено зокрема протиправні дії відповідача щодо обчислення грошового забезпечення позивача зокрема й за період починаючи з 19 липня 2022 року шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року.
Водночас наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) від 13 серпня 2024 року № 232 підтверджується те, що ОСОБА_1 з 13 серпня 2024 року виключено зі списків особового складу відділу та всіх видів забезпечення.
Того ж дня ОСОБА_1 вручено грошовий атестат, який представником відповідача долучено до відзиву на позовну заяву.
Отже, позивач при виключенні зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) та отримання грошового атестату мав би бути обізнаним про всі суми, що йому були нараховані та виплачені, а тому саме з цього часу слід здійснювати обчислення тримісячного строку звернення до суду, який закінчився 14 листопада 2024 року.
Натомість, до суду з даним позовом позивач звернувся 04 грудня 2024 року, тобто із пропуском строку, передбаченого статтею 233 КЗпП України в частині позовних вимог, що стосуються перерахунку грошового забезпечення, починаючи з 19 липня 2022 року.
Як на підставу для поновлення строку звернення до адміністративного суду представник ОСОБА_1 вказав на те, що позивач про порушення своїх прав та інтересів в частині невірного обрахунку грошового забезпечення дізнався після звільнення з військової служби від своїх колег по службі, а також після отримання правової консультації.
Тобто, сам представник позивача у поданій заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду вказує на те, що про порушення прав та інтересів ОСОБА_1 стало відомо після звільнення з військової служби і такою датою є 13 серпня 2024 року.
При цьому суд зауважує, що посилання представника позивача на той факт, що ОСОБА_1 про порушення своїх прав та інтересів в частині невірного обрахунку грошового забезпечення дізнався після звільнення з військової служби від своїх колег по службі, а також після отримання юридичної консультації не змінюють момент, з якого позивач дізнався або мав дізнатися про порушення своїх прав, а свідчать лише про час, з якого ОСОБА_1 почав вчиняти дії щодо захисту порушеного права.
За таких обставин слід дійти висновку, що ОСОБА_1 пропущено тримісячний строк звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог, що стосуються нарахування та виплати грошового забезпечення, починаючи з 19 липня 2022 року, адже звільнення позивача зі служби мало місце 13 серпня 2024 року, натомість до суду з даним позовом представниця позивача звернулася лише 04 грудня 2024 року.
При цьому жодних поважних причин, які б перешкодили ОСОБА_1 вчасно звернутися до суду із цим позовом представником позивача не наведено, а ті, що наведені, не є такими, що дійсно перешкодили позивачу звернутися до суду в межах тримісячного строку звернення.
Відтак слід дійти висновку, що позивачем пропущено тримісячний строк звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог, що стосуються нарахування та виплати грошового забезпечення з 19 липня 2022 року, а ті аргументи, що наведені у заяві про поновлення такого строку, не свідчать про поважність причин пропуску строку звернення до суду, а тому заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду задоволенню не підлягає.
За таких обставин суд доходить висновку, що заява представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду є обґрунтованою в частині позовних вимог, що стосуються нарахування та виплати грошового забезпечення з 19 липня 2022 року та в цій частині підлягає задоволенню, а тому у задоволенні заяви представника позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду в цій частині позовних вимог слід відмовити.
Згідно з частиною третьою статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу (частина 3 статті 240 КАС України).
Таким чином, оскільки факт пропуску позивачем строку звернення до суду з позовною заявою виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі, а доводи представника позивача, що наведені у поданій заяві, визнані судом неповажними, тому суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог, що стосуються виплати окремих сум грошового забезпечення, починаючи з 19 липня 2022 року.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 171, 240, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,
Заяву представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду задовольнити частково.
Заяву представника позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду залишити без задоволення.
Позовну заяву ОСОБА_1 в частині позовних вимог, що стосуються виплати окремих сум грошового забезпечення, починаючи з 19 липня 2022 року, залишити без розгляду.
Продовжити розгляд справи в частині вимог щодо нарахування та виплати окремих сум грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 18 липня 2022 року та індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 12 червня 2018 року.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович