07 серпня 2025 р. м. Вінниця Справа № 120/6683/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Могилів - Подільської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся з адміністративним позовом ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Могилів -Подільської міської ради (далі -Могилів -Подільська міськрада), в якому просив:
- визнати протиправними дії, що виявились у ненаданні Положення про преміювання працівників апарату Могилів - Подільської міської ради, виконкому та виконавчих органів міської ради, яке є дійсним на момент надання відповіді;
- зобов'язати із дня набрання чинності рішення Вінницького окружного адміністративного суду надати Положення про преміювання працівників апарату Могилів - Подільської міської ради, виконкому та виконавчих органів міської ради, яке є дійсним на момент надання відповіді.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не надав запитуваної інформації на запит позивача.
Ухвалою від 19.05.2025 р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні). Установлено строк для подання відзиву.
03.06.2025 р., 04.06.2025 р. відповідач надав відзиви, в яких вказав, що в умовах воєнного стану з метою недопущення запобігання можливих ризиків було прийнято рішення надати інформацію в формі та спосіб зазначений у відповіді. Зазначив, що із запитуваної позивачем інформації не можливо встановити чи є надання такої необхідним в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Окрім того, зазначив й про те, що інформація є публічною, якщо заздалегідь сформована.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, суд встановив наступне.
24.01.2025 р. ОСОБА_1 звернувся до Могилів -Подільської міськради із запитом, в якому просив надати Положення про преміювання працівників апарату Могилів - Подільської міської ради, виконкому та виконавчих органів міської ради, яке є дійсним на момент надання відповіді.
За наслідком розгляду цього запиту, виконавчим комітетом ради надано відповідь від 30.01.2025 р. за вих.№11-13/13-із, в якій вказано, що інформація висвітлена на офіційному сайті.
Не погоджуючись із такою відповіддю, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд керується та виходить з наступного.
Відповідно до ст. 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Закон України "Про звернення громадян" (далі - Закон № 393/96-ВР), регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
Громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. (ч. 1 ст. 1 Закону України "Про звернення громадян").
Згідно із ст. 3 Закону України "Про звернення громадян", визначені основні терміни, що вживаються в цьому Законі.
Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.
Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Відповідно до ст. 4 Закону, до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких:
порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян);
створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод;
незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.
Згідно з нормами ст. 15 Закону України "Про звернення громадян", органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Приписами ст. 18 Закону № 393/96-ВР, встановлено, що громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право, серед іншого, одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.
Відповідно до положень ст. 19 Закону № 393/96-ВР, органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги.
Так, згідно ст. 20 Закону України "Про звернення громадян", звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та інформації, що становить суспільний інтерес, визначено Законом України "Про доступ до публічної інформації" (далі - Закон № 2939-VI).
Відповідно до ст. 19 Закону № 2939-VI, запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону № 2939-VI, розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Згідно із ч. 3 ст. 20 Закону № 2939-VI, у разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
В силу положень ч. 6 ст 22 Закону № 2939-VI передбачено відтермінування в задоволенні запиту на інформацію, яке дозволене в разі, якщо запитувана інформація не може бути надана для ознайомлення в передбачені цим Законом строки у разі настання обставин непереборної сили. Зокрема, відстрочка в задоволенні запиту на інформацію допускається в разі, якщо запитувана інформація не може бути надана для ознайомлення в передбачені цим Законом строки у разі настання обставин непереборної сили. Рішення про відстрочку доводиться до відома запитувача у письмовій формі з роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Суд відхиляє доводи відповідача стосовно того, що заявник не обгрунтував можливого завдання шкоди інтересам національної безпеки, оборони, економічному добробуту та правам людини, оскільки таке обгрунтування не є обов'язковим для отримання інформації на публічний запит.
За змістом статті 22 Закону України № 2939-VI відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.
При цьому, під визначенням «загальнодоступні джерела інформації», зокрема розуміються: довідники, адресні книги, реєстри, списки, друковані засоби масової інформації, засоби телерадіомовлення та інші подібні джерела інформації, в тому числі з використанням мережі Інтернету.
Слід зазначити, що Закон України № 2939-VI забезпечує два шляхи доступу до інформації: шляхом систематичного та оперативного оприлюднення інформації і надання інформації за запитами на інформацію. Тому оприлюднення інформації розпорядником не звільняє його від обов'язку надати публічну інформацію на запит.
Таким чином відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із мережі Інтернету на сторінці розпорядника інформації як із загальнодоступного джерела, є неправомірною відмовою.
Відтак, відповідач протиправно не надав позивачу запитуваної у звернені інформації.
При цьому, суд керуючись ст. 245 КАС України обирає інший спосіб захисту та вважає за необхідне визнати неправомірною відмову у наданні інформації на запит позивача датований 24.01.2025 р., а не, як просить позивач, протиправними дії.
Як наслідок, порушене право позивача підлягає захисту у спосіб зобов'язання відповідача повторно розглянути запит від 24.01.2025 р. та надати відповідь щодо запитуваної в ньому інформації.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовній вимоги підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.
Разом з тим, відповідно до статті 5 Закону України “Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, відтак, такий не сплачувався, а отже не підлягає відшкодуванню.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати неправомірною відмову Могилів -Подільської міської ради у наданні ОСОБА_1 інформації на запит датований 24.01.2025 р.
Зобов'язати Могилів -Подільську міську раду повторно розглянути запит ОСОБА_1 датований 24.01.2025 р. та надати відповідь щодо запитуваної в ньому інформації.
В іншій частині вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ін НОМЕР_1 )
Відповідач: Могилів-Подільська міська рада Вінницької області (площа Шевченка, 6/16, м. Могилів - Подільський, Вінницька область, код ЄДРПОУ 26340549)
Повний текст рішення сформовано 7.08.25 р.
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна