Справа №583/1460/25 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-сс/816/309/25 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - зміну запобіжного заходу
29 липня 2025 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Суми матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 06 червня 2025 року, якою відмовлено в задоволенні слідчого про зміну запобіжного з домашнього арешту на тримання під вартою відносно ОСОБА_7 ,-
Ухвалою слідчого судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 06 червня 2025 року, в задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Охтирського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу з домашнього арешту на тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , відмовлено.
Не погодившись зі вказаним рішенням слідчого судді, прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_6 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 06 червня 2025 року та постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого СВ Охтирського РВП ГУНП в Сумській області про зміну запобіжного заходу з домашнього арешту на тримання під вартою, відносно підозрюваного ОСОБА_7 задовольнити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, прокурор посилається на те, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у скоєнні 60 кримінальних правопорушень, з яких 59 відносяться до категорії тяжких злочинів та відносно нього 30 червня 2020 року направлено до суду обвинувальний акт у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, який знаходиться на розгляді в суді, ніде не працює, не має власної родини, а тому існує ризик, що залишаючись на волі, підозрюваний може ухилитися від слідства та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Таким чином, доцільним та здатним запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, є зміна стосовно підозрюваного запобіжного заходу лише на тримання під вартою.
Окремо апелянт зауважує про те, що під час розгляду слідчим суддею клопотання про тримання під вартою 11 квітня 2025 року, орган досудового розслідування не володів достатніми доказами для повідомлення ОСОБА_7 про підозру у додаткових 58 кримінальних правопорушеннях ( 1 епізод ч. 2 ст. 307 КК України та 57 епізодів ч. 1, ч. 2 ст. 308 КК України), а також інформацією про те, що вказані кримінальні правопорушення у вчиненні яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_7 вчинені після спрямовання стосовно нього обвинувального акту до суду.
Враховуючи виникнення нових фактичних обставин про які раніше відомо не було, наявність ризиків, які не зникли та не зменшилися, а збільшилися, та те, що продовжується досудове розслідування, виникла необхідність у зміні підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу із домашнього арешту на тримання під вартою, у межах продовженого строку досудового розслідування.
До суду апеляційної інстанції учасники судового провадження, будучи належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду, не з'явились.
Прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_9 відповідно поданої заяви, просить апеляційний розгляд проводити у її відсутність.
Захисник підозрюваного ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_10 до початку судового засідання, був проінформований про наявність заяви прокурора та розгляду поданої апеляційної скарги у відсутність останньої, відповідно захисник не заперечував проти слухання справи в письмовому провадження, а тому апеляційний розгляд проведено в порядку ст. 406 КПК України.
Заслухавши доповідь головуючого - судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно до вимог ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
За ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби і може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
З положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 200 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому ст. 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання. У клопотанні про зміну запобіжного заходу обов'язково зазначаються обставини, які: 1) виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу; 2) існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.
Таким чином, підставою для зміни запобіжного заходу за ініціативою прокурора, слідчого є істотні для вирішення питання про його вид та/або обсяг обставини, які виникли після прийняття рішення про застосування первісного запобіжного заходу, або існували на той час, втім не були відомі стороні обвинувачення.
Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що СВ Охтирського РВП ГУНП в Сумській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12025200460000351 від 01 квітня 2025 року, в якому ОСОБА_7 10 квітня 2025 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 307 КК України.
29 квітня 2025 року ОСОБА_7 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1, ч. 2 ст. 308 КК України.
27 травня 2025 року ОСОБА_7 повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
11 квітня 2025 року ухвалою слідчого судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді домашнього арешту, терміном до 07 червня 2026 року, з покладенням ряду обов'язків, зокрема: заборона залишати місце постійного проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , в період час з 21 год. до 06 год.; прибувати до слідчого, прокурора або суду за викликом; не відлучатися із м. Охтирка без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон; утримуватися від спілкування зі свідками по даному кримінальному провадженню, а саме ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 .
Колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді про те, що збільшення об'єму підозри, а саме вручення ОСОБА_7 нових підозр у вчиненні кримінальних правопорушень, не можуть слугувати підставою для зміни підозрюваному запобіжного заходу на тримання під вартою.
Причини неявки підозрюваного за викликом до слідчого, пояснюються його психофізичним станом, який перебуває на щоденній замісній терапії. Окрім цього, матеріали справи не містять підтверджень порушень підозрюваним покладених на нього ухвалою слідчого судді обов'язків, зокрема відсутність його вдома з 21 год. 00 хв. до 06 год., чи спілкування останнього зі свідками в кримінальному провадженні, зміна місця проживання.
При вирішенні порушеного питання колегія суддів зважає також на усталену практику ЄСПЛ, зокрема у його рішеннях від 25 березня 1999 року у справі «Ніколова проти Болгарії» та від 12 січня 2012 року у справі «Тодоров проти України», тяжкість обвинувачення та суворість можливого покарання як такі не можуть бути підставою для застосування більш суворого запобіжного заходу.
Відсутність в підозрюваного стійких соціальних зв'язків, офіційної роботи, не можуть оцінюватися судом як законні підстави для обрання останньому найсуворішого виду запобіжного заходу. Відповідно, переконливих доводів, які б стали підставою для заміни підозрюваному більш суворого запобіжного заходу прокурором не вказано та в ході апеляційного розгляду справи не встановлено.
З урахуванням вищевказаних обставин кримінального провадження, положень кримінального процесуального закону, колегія суддів не знаходить підстав для скасування ухвали слідчого судді з мотивів, наведених прокурором в апеляційній скарзі, у зв'язку з чим вимоги апеляційної скарги слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді без змін.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 06 червня 2025 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання слідчого про зміну запобіжного заходу з домашнього арешту на тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на цю ухвалу, без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4