Справа № 2-3197/11 Головуючий у 1 інстанції: Ванівський Ю. М.
Провадження № 22-ц/811/3656/24 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С. М.
07 серпня 2025 року м. Львів
Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Бойко С.М.,
суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В.,
секретаря - Гаврилюк Я.Ю.,
з участю: представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою акціонерного товариства «Сенс Банк» на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 18 листопада 2024 року у справі за заявою акціонерного товариства «Сенс Банк», боржник - ОСОБА_1 , про заміну сторони у виконавчому листі,
встановив:
28.09.2023 року заявник акціонерне товариство (далі - АТ) «Сенс Банк» звернувся до суду із заявою, в якій просив замінити сторону стягувача у виконавчому листі, виданому 23.04.2012 року Франківським районним судом м. Львова у справі №2/1326/970/2012, на АТ «Сенс Банк».
Свої вимоги заявник обґрунтовував тим, що 28.02.2012 року Франківським районним судом м. Львова ухвалено рішення у справі за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на заставне майно.
Вказаним судовим рішенням стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість по кредитному договорі №602/25-184 від 25.12.2005 року в загальній сумі еквівалентно в національній валюті України за офіційним курсом НБУ станом на дату розрахунку 244248 грн. 09 коп. та заборгованість по договору №600/07-081 від 11.05.2007 року в загальній сумі еквівалентно в національній валюті України за офіційним курсом НБУ станом на дату розрахунку 1964033 грн. 18 коп. Звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечними договорами №6421 та №1765, предметом якої є нерухоме майно - квартира по АДРЕСА_1 , загальною площею 56,7 кв.м., та комору в підвалі 2,4 кв.м. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» судові витрати: 1700 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На виконання рішення суду, 23.04.2012 року Франківським районним судом м. Львова видано виконавчий лист №2/1326/970/2012.
Рішенням єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк» від 15.10.2019 року за №5/2019, а також рішенням загальних зборів акціонерів АТ «Альфа-Банк» (протокол №4/2019 від 15.10.2019 року) затверджено передавальний акт. Правонаступником усього майна, майнових прав та обов'язків за цим актом є АТ «Альфа-Банк» з дати затвердження передавального акту загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» та рішенням єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк», а саме: з 15.10.2019 року.
01.12.2022 року змінено найменування Банку: з АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк».
Виконавче провадження з виконання вказаного вище виконавчого листа було завершено 17.12.2015 року, відповідно до постанови про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.9 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з наявною встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.
23.09.2021 року втратив чинність Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».
Заявник вважає, що з урахуванням положень ч.5 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження», строк пред'явлення виконавчого листа, виданого 23.04.2012 року Франківським районним судом м. Львова у справі №2/1326/970/2012, до виконання, після повернення його у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, встановлюється з дня закінчення строку дії відповідної заборони, тобто з 23.09.2021 року, та спливає 23.09.2024 року.
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 18 листопада 2024 року у задоволенні заяви АТ «Сенс Банк» про заміну сторони у виконавчому листі відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні заяви АТ «Сенс Банк» про заміну сторони у виконавчому листі, суд першої інстанції виходив із того, що заява подана після спливу строку пред'явлення виконавчого документа до виконання і заяви про поновлення цього строку заявник не подавав.
Ухвалу суду оскаржив заявник АТ «Сенс Банк», просить її скасувати з підстав порушення норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення, яким заяву задовольнити.
Апелянт не погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що строк пред'явлення виконавчого листа до виконання становить один рік і сплив 23.09.2022 року.
Вважає, що строк пред'явлення виконавчого листа до виконання становить три роки і не пропущений заявником, оскільки Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» втратив чинність з 23.09.2021 року.
Окрім того, наголошує, що відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року, який неодноразово продовжувався і триває на теперішній час.
Відповідно до п.10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», в редакції Закону України від 15.03.2022 року №2129-ІХ, який набрав чинності 26.03.2022 року, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
За позицією заявника, з урахуванням викладеного, строк пред'явлення виконавчого листа до виконання не пропущений, як станом на дату звернення АТ «Сенс Банк» із заявою про заміну сторони у виконавчому листі, так і на дату постановлення оскаржуваної ухвали.
Також наголошує, що на підтвердження правонаступництва заявником подано усі необхідні та належні докази, зокрема, передавальний акт, затверджений згідно з рішенням єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк» від 15.10.2019 року за №5/2019, відповідно до якого, з 15.10.2019 року правонаступником майна, прав та обов'язків АТ «Укрсоцбанк» є АТ «Альфа-Банк».
Додає, що відповідно до внесеного запису від 03.12.2019 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, АТ «Укрсоцбанк» припинено, правонаступником є АТ «Альфа-Банк», який змінив свою назву, і 30.11.2022 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстровано зміну назви банку АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк».
14.01.2025 року ОСОБА_1 подала відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує доводи та вимоги апелянта.
Наголошує, що для пред'явлення вказаного виконавчого листа до виконання встановлювався річний строк, який заявником пропущено, тому суд першої інстанції правильно відмовив у задоволенні заяви АТ «Сенс Банк» про заміну сторони у виконавчому листі.
Вважає безпідставними покликання заявника на пункт 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», в редакції Закону України від 15.03.2022 року №2129-ІХ, оскільки вказані зміни стосуються виконання рішень, стягувачами за якими є російська федерація або особи, пов'язані з державою-агресором (див. пояснювальну записку до проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження»).
В судове засідання апеляційного суду 29.07.2025 року заявник АТ «Сенс Банк» не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило, тому, відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України, справу розглянуто у його відсутності, за участі представника боржника.
Ухвалення та проголошення судового рішення відкладено на 07.08.2025 року о 12:50.
Заслухавши пояснення сторони боржника в заперечення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення відповідно до вимог статті 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок правонаступництва.
Відповідно до ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною першою статті 442 ЦПК України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець (ч.2 ст.442 ЦПК).
Згідно з ч.5 ст.442 ЦПК України, положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Отже, наявність відкритого виконавчого провадження не має вирішального значення для заміни сторони стягувача чи боржника правонаступником.
Судом встановлено, що рішенням Франківського районного суду м. Львова від 28.02.2012 року у справі №2/1326/970/2012 стягнуто з ОСОБА_1 в користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість по кредитному договорі №602/25-184 від 25.12.2005 року в загальній сумі еквівалентно в національній валюті України за офіційним курсом НБУ станом на дату розрахунку 244248 грн. 09 коп. та заборгованість по договору №600/07-081 від 11.05.2007 року в загальній сумі еквівалентно в національній валюті України за офіційним курсом НБУ станом на дату розрахунку 1964033 грн. 18 коп. Звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечними договорами №6421 та №1765, предметом якої є нерухоме майно - квартира по АДРЕСА_1 , загальною площею 56,7 кв.м., та комору в підвалі 2,4 кв.м. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» судові витрати: 1700 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення набрало законної сили 12.03.2012 року.
За цим рішенням суду, 23.04.2012 року Франківським районним судом м. Львова видано виконавчий лист №2/1326/970/2012, який знаходився на примусовому виконанні у Франківському відділі державної виконавчої служби Львівського міського управління (ВП №47301339).
Згідно з пп.1 п.1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», який набрав чинності 07.06.2014 року, не могло бути примусово звернено стягнення (відчужене без згоди власника) на майно, що віднесене до об'єктів житлового фонду (нерухоме житлове майно), об'єкт незавершеного житлового будівництва, майнові права на нього, що є предметом іпотеки згідно із ст.5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно/об'єкт незавершеного житлового будівництва/майнові права виступають як забезпечення виконання зобов'язань фізичної особи (позичальника або майнового поручителя) за кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного житлового будівництва, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності немає іншого нерухомого житлового майна; або; таке нерухоме житлове майно придбавалося за кредитні кошти і при цьому умовами кредитного договору передбачена заборона реєстрації місця проживання позичальника або майнового поручителя за адресою знаходження нерухомого житлового майна, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності немає іншого нерухомого житлового майна; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного житлового будівництва) не перевищує 140 квадратних метрів для квартири та 250 квадратних метрів для житлового будинку.
Постановою державного виконавця Франківського ВДВС Львівського МУЮ від 17.12.2015 року вказаний вище виконавчий лист повернуто стягувачу на підставі п.9 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до п.9 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» у редакції, чинній на момент винесення державним виконавцем постанови про повернення виконавчого листа стягувачу, виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.
Пунктом 2 частини першої статті 22 Закону України «Про виконавче провадження», у чинній на момент видачі виконавчого листа редакції, було встановлено річний строк для пред'явлення до виконання виданого судом виконавчого листа.
Вказаний строк встановлювався з наступного дня після набрання рішенням законної сили (п.1 ч.2 ст.22 Закону).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 23 цього Закону, строки пред'явлення виконавчого документа до виконання переривались пред'явленням виконавчого документа до виконання.
Частиною другою цієї статті Закону було передбачено, що після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлювався. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховувався.
Згідно з ч.3 ст.23 Закону України «Про виконавче провадження» у редакції, чинній на момент винесення державним виконавцем постанови про повернення виконавчого листа стягувачу, у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого листа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.
Згідно з ч.5 ст.47 цього Закону, повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.
02.06.2016 року прийнято новий Закон України «Про виконавче провадження», який набрав чинності 05.10.2016 року і статтею 12 якого встановлено трирічний строк для пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання.
Пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року передбачено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
23.09.2021 року втратив чинність Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», власне, з дією якого державний виконавець обґрунтовував своє рішення про повернення виконавчого листа стягувачу.
Втрата чинності Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» відбулася вже за дії Закону України від 02.06.2016 року «Про виконавче провадження», який набрав чинності 05.10.2016 року, відповідно до пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень якого, виконавчий лист №2/1326/970/2012, виданий Франківським районним судом м. Львова 23.04.2012 року (виданий до набрання чинності цим Законом), пред'являвся до виконання у строки, встановлені цим Законом, а саме: протягом трьох років.
Згідно з ч.5 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» у редакції, чинній станом на 23.09.2021 року (на момент закінчення дії відповідної заборони), передбачено, що в разі повернення виконавчого листа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня закінчення дії відповідної заборони.
Таким чином, з огляду на вказані вище положення Закону, трирічний строк пред'явлення виконавчого листа №2/1326/970/2012 до виконання необхідно обраховувати з дня втрати чинності Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» - з 23.09.2021 року, а тому заява АТ «Сенс Банк» від 28.09.2023 року (дата поштового відправлення) про заміну стягувача у виконавчому листі була подана до суду в межах трирічного строку пред'явлення виконавчого листа до виконання, який закінчувався 23.09.2024 року.
Суд першої інстанції наведених вище норм закону не врахував, що призвело до помилкового висновку суду про подання заявником заяви про заміну сторони у виконавчому листі після спливу строку пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Враховуючи наведене й те, що факт правонаступництва від ПАТ «Укрсоцбанк» до заявника підтверджено належними доказами, а саме: рішенням єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк» №5/2019 від 15.10.2019 року та рішенням загальних зборів акціонерів АТ «Альфа-Банк» (протокол №4/2019 від 15.10.2019 року), якими затверджено передавальний акт, згідно з яким, правонаступником усього майна, майнових прав та обов'язків АТ «Укрсоцбанк» є АТ «Альфа-Банк», який 01.12.2022 року змінив найменування на АТ «Сенс Банк», останній є правонаступником стягувача за виконавчим листом №2/1326/970/2012.
Таким чином, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права призвело до помилкових висновків суду по суті вирішення заявлених заявником вимог, тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з ухваленням апеляційним судом нового судового рішення про задоволення заяви АТ «Сенс Банк».
Керуючись ст.ст.367, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.4, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, суд
ухвалив:
апеляційну скаргу акціонерного товариства «Сенс Банк» задовольнити.
Ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 18 листопада 2024 року скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким заяву акціонерного товариства «Сенс Банк» про заміну сторони у виконавчому листі задовольнити.
Замінити сторону стягувача у виконавчому листі, виданому 23.04.2012 року Франківським районним судом м. Львова у справі №2/1326/970/2012, з публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на його правонаступника - акціонерне товариство «Сенс Банк».
Постанова набирає законної сили з дня її ухваленняя, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складений 07 серпня 2025 року.
Головуючий С.М. Бойко
Судді: С.М. Копняк
А.В. Ніткевич