Справа № 465/7567/23 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/611/25 Доповідач: ОСОБА_2
06 серпня 2025 року у м.Львові.
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Львівського апеляційного суду
під головуванням судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вирок Франківського районного суду м.Львова від 02 травня 2025 року щодо обвинуваченої ОСОБА_7 ,
з участю: прокурора ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченої ОСОБА_7 ,
встановила:
Вироком Франківського районного суду м.Львова від 02 травня 2025 року ОСОБА_7 визнано винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2, 3 ст.307 КК України, та призначено їй покарання: за ч.2 ст.307 КК України із застосуванням ст.69 КК України - у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна; за ч.3 ст.307 КК України із застосуванням ст.69 КК України - у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією майна.
На підставі положень ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначено ОСОБА_7 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років з конфіскацією майна.
Строк відбуття покарання ОСОБА_7 ухвалено рахувати з часу приведення вироку до виконання.
На підставі ч.5 ст.72 КК України зараховано ОСОБА_7 у строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення з 26.06.2023 до 29.06.2023 з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Запобіжний захід, раніше обраний ОСОБА_7 у виді домашнього арешту в нічний час доби до вступу вироку в законну силу залишено без змін.
Вирішено питання про речові докази, процесуальні витрати та арешт майна.
Згідно вироку суду ОСОБА_7 , маючи умисел на незаконне придбання, зберігання наркотичних речовин з метою збуту, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, усвідомлюючи протиправність своїх дій, в порушення вимог чинного законодавства України, яке регулює обіг наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці, при невстановлених слідством обставинах та способі, але не пізніше 26.06.2023, придбала з метою збуту наступні наркотичні засоби та психотропні речовини:
- дванадцять таблеток червоного кольору, що містяться в трьох фрагментах фольгово-полімерного блістера з надписом “Tramadol 200 mg comprimidos…», які містять трамадол, котрий віднесений до наркотичних засобів, обіг яких обмежено, загальною масою 2,4 грами; - плодові тіла грибів сіро-жовто-коричневого кольору, які містять псилоцин, що віднесений до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, в перерахунку на висушену речовину загальною масою 9,07 грами;
- плодові тіла грибів сіро-жовто-коричневого кольору, які містять псилоцин, що віднесений до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, в перерахунку на висушену речовину загальною масою 4,49 грами;
- одинадцять таблеток яскраво-рожевого кольору, які містять 2С-В (4-бромо-2,5-диметоксифенетиламін), що віднесений до психотропних речовин, обіг яких обмежено, загальною масою 0,0810 грами;
- дванадцять таблеток сірого кольору та одну таблетку фіолетового кольору, які містять МДМА (3,4-метилендіоксиметамфетамін), що віднесений до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, загальною масою 2,2584 грами;
- три таблетки фіолетового кольору та три таблетки сірого кольору, які містять МДМА (3,4-метилендіоксиметамфетамін ), що віднесений до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, загальною масою 1,0893 грами;
- десять таблеток фіолетового кольору та десять таблеток сірого кольору, які містять МДМА (3,4-метилендіоксиметамфетамін), що віднесений до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, загальною масою 3,5263 грами;
- вісім таблеток фіолетового кольору та дванадцять таблеток сірого кольору, які містять МДМА (3,4-метилендіоксиметамфетамін), що віднесений до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, загальною масою 3,5368 грами;
- кристалічну речовину білого кольору, яка містить кетамін, що віднесений до психотропних речовин, обіг яких обмежено, загальною масою 0,2914 грами;
- одну таблетку, яка знаходиться у фрагменті блістера із надписом “Tramadol Retard 200 mg …» та містить трамадол, що віднесений до наркотичних засобів, обіг яких обмежено, загальною масою 0,2 грами;
- одну таблетку сірого кольору, на якій присутній малюнок, схожий на зірку, та напис “POPSMOKE 300MG», яка містить МДМА (3,4-метилендіоксиметамфетамін), що віднесений до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, загальною масою 0,1792 грами;
- фрагмент паперу “марка», який місить лізергід (ЛСД, ЛСД-25), що віднесений до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, загальною масою 0,00029 грами;
- п'ять таблеток білого кольору, які знаходяться у фрагменті фольгово-полімерного блістера із написом “Rivotril 2 mg clonazepam…», що містить клоназепам, який відноситься до психотропних речовин, обіг яких обмежено, і стосовно яких допускаються виключення деяких заходів контролю, загальною масою 0,010 грама;
- п'ять таблеток білого кольору, які знаходяться у фрагменті полімерно-фольгового блістера із написами-маркуваннями “Rivotril…», який містить клоназепам, що відноситься до психотропних речовин, обіг яких обмежено, і стосовно яких допускаються виключення деяких заходів контролю, загальною масою 0,01 грама;
- кристалічну речовину білого кольору, яка містить кетамін, що віднесений до психотропних речовин, обіг яких обмежено, загальною масою 0,4185 грами;
- одну таблетку неправильної геометричної форми фіолетового кольору, яка містить МДМА (3,4-метилендіоксиметамфетамін), що віднесений до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, загальною масою 0,1755 грами;
- сорок таблеток білого кольору, які знаходяться у 8 фрагментах полімерно-фольгових блістерах із написами-маркуваннями “Rivotril…», що містять клоназепам, який відноситься до психотропних речовин, обіг яких обмежено, і стосовно яких допускаються виключення деяких заходів контролю, загальною масою 0,08 грама;
- десять таблеток білого кольору, які знаходяться у 2 фрагментах полімерно-фольгових блістерах із написами-маркуваннями “Rivotril…», що містять клоназепам, який відноситься до психотропних речовин, обіг яких обмежено, і стосовно яких допускаються виключення деяких заходів контролю, загальною масою 0,02 грами;
- десять таблеток овальної форми синього кольору, які знаходяться у 2 фрагментах полімерно-фольгових блістерів із написами-маркуваннями “HALCION…», що містять тріазолам, який відноситься до психотропних речовин, обіг яких обмежено, і стосовно яких допускаються виключення деяких заходів контролю, загальною масою 0,0025 грами;
- кристалічну речовину білого кольору, яка містить кетамін, що віднесений до психотропних речовин, обіг яких обмежено, загальною масою 0,8558 грами;
- фрагмент паперу, який містить лізергід (ЛСД, ЛСД-25), що віднесений до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, загальною масою 0,00003 грами.
В подальшому 26.06.2023 року близько 11 год. 55 хв. ОСОБА_7 , зберігаючи при собі вищевказані наркотичні і психотропні засоби, попередньо запакувавши їх у картонні коробки з метою їх подальшого збуту, в м. Львові на площі Кропивницького, поблизу будинку № 12, була затримана працівниками поліції та в ході особистого обшуку в останньої було вилучено вищевказані засоби.
Також ОСОБА_7 , керуючись корисливими мотивами, порушуючи вимоги чинного законодавства України, яке регулює обіг наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, усвідомлюючи значення своїх дій та розуміючи їх наслідки, маючи умисел на незаконне придбання та зберігання з метою збуту наркотичних засобів та психотропних речовин, за невстановлених в ході проведення досудового розслідування обставин, але не пізніше 26.06.2023 року, незаконно придбала та зберігала з метою збуту за місцем свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , наркотичні засоби та психотропні речовини.
Так, 27.06.2023 року в ході проведення обшуку по місцю проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі ухвали слідчого судді Франківського районного суду міста Львова від 26.06.2023 року в останньої виявлено та вилучено:
- сто шістдесят вісім таблеток, які знаходиться в блістерах із надписом “Tramadol retard NORMON 200 mg …» та містять трамадол, що віднесений до наркотичних засобів, обіг яких обмежено, загальною масою 33,5328 грами;
- двадцять п'ять таблеток з покриттям блідо-рожевого кольору, які містять трамадол, що віднесений до наркотичних засобів, обіг яких обмежено, загальною масою 5,0175 грами;
- кристалоподібну речовину білого кольору, яка містить кетамін, що віднесений до психотропних речовин, обіг яких обмежено, загальною масою 36,1466 грами;
- плодові тіла грибів світло-коричневого кольору, які містять псилоцин, що віднесений до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, в перерахунку на висушену речовину загальною масою 17,34 грами;
- рідину синього кольору, яка знаходиться в трьох скляних флаконах з написом на етикетці “Rivotril 2,5 mg/ml…», яка містить клоназепам, що віднесений до психотропних речовин, обіг яких обмежено, і стосовно нього допускаються виключення деяких заходів контролю, загальною масою 0,0750 грами;
- вісімдесят сім таблеток рожевого кольору, які містять 2С-В, що відноситься до психотропних речовин, обіг яких обмежено, загальною масою 0,2543 грами;
- шість фрагментів таблеток рожевого кольору, які містять 2С-В, що відноситься до психотропних речовин, обіг яких обмежено, загальною масою 0,0076 грами;
- сто п'ять таблеток білого кольору, які містять клоназепам, який віднесений до психотропних речовин, обіг яких обмежено, і стосовно яких допускаються виключення деяких видів контролю, загальною масою 0,2100 грами;
- сто десять таблеток, що знаходяться в 11 полімерно-фольгових блістерах із написом “HALCION® 250 microgramma compresse triazolam…», які містять тріазолам, що віднесений до психотропних речовин, обіг яких обмежено, і стосовно яких допускаються виключення деяких заходів контролю, загальною масою 0,0275 грами;
- фрагмент паперу, який містить лізергід (ЛСД, ЛСД-25), що віднесений до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, загальною масою 0,0025 грами;
- фрагмент паперу, який містить лізергід (ЛСД, ЛСД-25), що віднесений до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, загальною масою 0,0021 грами;
- сто п'ятдесят три таблетки білого кольору, які знаходяться у чотирнадцяти полімерно-фольгових блістерах та двох фрагментах полімерно-фольгових блістерів з написами “Rivotril 2mg compresse Clonazepam…», які містять клоназепам, що відноситься до психотропних речовин, обіг яких обмежено, і стосовно якого допускаються виключення деяких видів контролю, загальною масою 0,306 грами;
- сімдесят дві таблетки сірого кольору, які містять МДМА (3,4-метилендіоксиметамфетамін), що віднесений до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, загальною масою 11,7864 грами;
- сімдесят вісім таблеток фіолетового кольору та 2 фрагменти таблеток фіолетового кольору, які містять МДМА (3,4-метилендіоксиметамфетамін), що віднесений до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, загальною масою 13,4221 грами;
- кристалоподібну речовину білого кольору, яка містить кетамін, що віднесений до психотропних речовин, обіг яких обмежено, загальною масою 11,6510 грами.
Таким чином, ОСОБА_7 скоїла незаконне придбання, зберігання з метою збуту наркотичних засобів та психотропних речовин: придбання та зберігання з метою збуту психотропних речовин у великих розмірах та особливо небезпечних психотропних речовин, незаконне придбання, зберігання з метою збуту психотропних речовин, придбання та зберігання з метою збуту наркотичних засобів у великих розмірах, психотропних речовин у великих розмірах та особливо небезпечних психотропних речовин, придбання та зберігання з метою збуту особливо небезпечних психотропних речовин в особливо великих розмірах, тобто вчинила кримінальні правопорушення, передбачені ч.ч.2, 3 ст.307 КК України.
На цей вирок суду захисник ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, у якій просить змінити такий у частині призначеного покарання та призначити ОСОБА_7 покарання: за ч.2 ст.307 КК України із застосуванням ст.69 КК України - у виді 4 років позбавлення волі; за ч.3 ст.307 КК України із застосуванням ст.69 КК України - у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі положень ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_7 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років та на підставі ст. 75 КК України звільнити її від відбування покарання з випробуванням.
На підтримку своїх апеляційних вимог покликається на невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої через суворість.
Звертає увагу, що з часу затримання та першого допиту ОСОБА_7 , ще на стадії досудового розслідування, остання повністю визнала свою винуватість у вчиненому, і її позиція щодо повного і беззаперечного визнання вини, щирого каяття, активного сприяння розкриттю злочину, викриття іншої особи причетної до незаконного обігу наркотичних засобів, була незмінною протягом досудового розслідування та судового розгляду справи, які за згодою учасників було проведено у порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України.
Вказує на наявність достатніх законних підстав для призначення ОСОБА_7 остаточного покарання із застосуванням ст.69 КК України, у виді позбавлення волі на строк 5 років та звільнення її від кримінальної відповідальності з іспитовим строком на підставі ст.75 КК України.
Зазначає, що судом встановлено відсутність обтяжуючих покарання обставин, наявність пом'якшуючих обставини, а саме щире каяття обвинуваченої та активне сприяння обвинуваченою у розкритті кримінального правопорушення, особу ОСОБА_7 , яка раніше не судима, вперше притягається до кримінальної відповідальності, на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, негативних характеристик не має, з 22.09.2023 року офіційно працевлаштована у ТОВ «Тотучанов» на посаді старшого офіціанта, які повністю підтверджуються дослідженими в суді доказами та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень.
Також в ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_7 під час допиту в якості підозрюваної надала показання про можливу причетність до незаконного збуту наркотичних і психотропних речовин іншої особи, відносно якої на даний час судом розглядається кримінальне провадження розглядається судом.
Окрім цього, в ході розгляду справи судом, обвинувачена ОСОБА_7 ініціювала звернення усієї застави в сумі 107 360 грн. в дохід держави на потреби ЗС України, що у час повномасштабної військової агресії, відповідно до ч.2 ст.66 КК України може визнаватись судом, як пом'якшуючою обставиною.
Наголошує, що судом не враховано молодий вік обвинуваченої ОСОБА_7 , а саме той факт, що на час вчинення інкримінованих злочинів останній виповнилось 20 років, збіг тяжких сімейних обставин, та скрутне матеріальне становище, оскільки обвинувачена проживала окремо від батьків у м. Львові, без фінансової допомоги, не мала постійного заробітку, та мала боргові зобов'язання по мікрозаймах.
При апеляційному розгляді справи обвинувачена та захисник підтримали подану апеляційну скаргу у повному обсязі та просили таку задоволити.
Прокурор заперечив апеляційні вимоги та доводи сторони захисту, з огляду на безпідставність та необґрунтованість таких, та просив залишити без змін оскаржуваний вирок.
Заслухавши доповідача, пояснення присутніх учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданої апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.
Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.3 ст.307 КК України, за встановлених судом першої інстанції обставин, та кваліфікація її дій в апеляційному порядку не оспорюється, а тому судом апеляційної інстанції вирок суду у цій частині не переглядається.
В апеляційній скарзі сторона захисту покликається, що ОСОБА_7 слід призначити покарання із застосуванням ст.69 КК України, однак у меншому розмірі ніж визначив суд першої інстанції, та застосувати до обвинуваченої положення ст.75 КК України, звільнивши її від відбування покарання з випробуванням.
Перевіривши апеляційні доводи сторони захисту щодо призначеного обвинуваченій ОСОБА_9 покарання, колегія суддів враховує таке.
Відповідно до положень ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає у передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Згідно ст.65 КК України суд призначає покарання відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Призначаючи покарання у кримінальному провадженні, залежно від конкретних обставин справи, особи засудженого, дій, за які його засуджено, наслідків протиправної діяльності суд вправі призначити такий вид та розмір покарання, який у конкретному випадку буде необхідним, достатнім, справедливим, слугуватиме перевихованню засудженої особи та відповідатиме кінцевій меті покарання у цілому.
Санкцією ч.2 ст.307 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна.
Санкцією ч.3 ст.307 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна.
Відповідно до ч.1 ст.69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429, 437-439, 442, 442-1 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.
Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.
Згідно матеріалів справи, призначаючи ОСОБА_7 покарання місцевий суд врахував тяжкість вчинених нею злочинів, які класифікуються як тяжкий та особливо тяжкий, ступінь суспільної небезпеки кримінальних правопорушень, а саме розповсюдження наркотичних засобів і психотропних речовин, корисливу мету, дані про особу ОСОБА_7 , яка раніше не судима, вперше притягається до кримінальної відповідальності, на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, негативних характеристик не має, з 22.09.2023 офіційно працевлаштована у ТОВ «Тотучанов» на посаді старшого офіціанта, наявність обставини, які пом'якшують покарання, - щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, яке проявилось у наданні ОСОБА_7 ще під час досудового розслідування показань про можливу причетність до незаконного збуту наркотичних і психотропних речовин іншої особи, кримінальне провадження щодо якої на даний час розглядається судом, відсутність обставин, які обтяжують покарання.
Крім цього, місцевий суд дійшов до правильного висновку про можливість призначення обвинуваченій покарання за ч.2 ст.307 КК України та за ч.3 ст.307 КК України із застосування ст.69 КК України.
Проте, колегія суддів вважає, що у даному випадку обставини та дані про особу ОСОБА_7 , на які місцевий суд покликався при призначенні обвинуваченій покарання із застосуванням ст.69 КК України, суд належним чином не взяв до уваги.
У мотивах призначення ОСОБА_7 покарання нижче від найнижчої межі, встановленої у санкціях інкримінованих їй статей, місцевий суд покликався на позитивну характеристику обвинуваченої, її молодий вік, несудимість та факт притягнення до кримінальної відповідальності вперше, наявність обставин, які пом'якшують покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання, повне визнання обвинуваченою вини, офіційне працевлаштування та її стійкій намір повернутися до нормального законослухняного способу життя, співпраця з органом досудового розслідування у проведенні повного досудового розслідування та викриття іншої особи, причетної до вчинення злочину, а також ініціювання звернення усієї суми застави, внесеної за неї у розмірі 107360 грн. на потреби Збройних Сил України.
При цьому, фактично вирішальним для висновку місцевого суду про відсутність підстав для призначення обвинуваченій покарання у виді позбавлення волі на рівні, яке б давало можливість застосувати до неї інститут звільнення від відбування покарання з випробуванням стало значний обсяг наркотичних і психотропних засобів, вилучених в обвинуваченої, спрямованість її дій на розповсюдження таких засобів, що становить велику суспільну небезпеку і сприяє втягненню людей у залежність від них, а також дані досудової доповіді органу пробації, згідно якої ризик вчинення ОСОБА_7 нових кримінальних правопорушень та ризик небезпеки для суспільства оцінено як середній, і виправлення обвинуваченої без позбавлення або обмеження волі може становити небезпеку для суспільства.
Як вже зазначалось, згідно положень ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Згідно врахованої судом досудової доповіді органу пробації дійсно ризик вчинення ОСОБА_7 нових кримінальних правопорушень та ризик небезпеки для суспільства оцінено як середній, і виправлення обвинуваченої без позбавлення або обмеження волі може становити небезпеку для суспільства.
Разом з тим, згідно цієї ж досудової доповіді орган пробації зазначає, що виправлення особи можливо без ізоляції від суспільства. На думку органу пробації виконання покарання у громаді можливо лише у винятковому порядку за умови здійснення з боку органу пробації інтенсивного нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень. У випадку звільнення від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним, крім передбачених ч.1 ст.76 КК України, покласти на особу додаткові обов'язки, передбачені ч.3 ст.76 КК України, зокрема виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою (т.1 а.с.46-49).
У своїх поясненнях в суді апеляційної інстанції обвинувачена ОСОБА_7 також покликалась на повне визнання нею своєї вини та висловила щире каяття у вчиненому, запевнивши, що у майбутньому не повторить подібного, має бажання продовжити працювати та вести законослухняний спосіб життя.
Виключно позитивна посткримінальна поведінка обвинуваченої, на думку колегії суддів, засвідчує її каяття, характеризує суб'єктивне ставлення до вчинених злочинів, яке виявляється в тому, що вона критично оцінила свої дії, спрямовані на збагачення в такий спосіб, шкодує з приводу вчиненого та бажає виправити ситуацію подальшою правомірною поведінкою і не допускати подібного в майбутньому, а тому колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_7 без будь-яких істотних обмежень усвідомила протизаконність вчинених нею злочинних дій.
За встановлених обставин, колегія суддів приходить до переконання, що у даному конкретному випадку встановлені судом пом'якшуючи обставини та дані про особу винної, зокрема її виключно позитивну посткримінальну поведінку, несудимість та факт притягнення до кримінальної відповідальності вперше, її молодий вік, офіційне працевлаштування, як намір змінити свій спосіб життя, відсутність обставин, які обтяжують покарання, повне визнання нею вини та реальну співпрацю з органом досудового розслідування та викриття іншої особи, причетної до вчинення злочину, ініціювання звернення усієї суми застави, внесеної за неї у розмірі 107360 грн. на потреби Збройних Сил України, дані досудової доповіді, у своїй сукупності дають підстав для призначення ОСОБА_7 за ч.2 ст.307, ч.3 ст.307 КК України більш м'якого покарання, а ніж визначив місцевий суд, та звільнення останньої від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком та покладенням на неї відповідних обов'язків, оскільки значення заходу примусу для досягнення його мети визначається не лише його суворістю. При цьому каральна функція не є домінуючою, а обраний захід примусу має найбільше сприяти досягненню справедливого балансу між правами і свободами особи та захистом інтересів держави й суспільства і така домірність є необхідним проявом справедливості кримінальної відповідальності.
При звільненні ОСОБА_7 від призначеного покарання із випробуванням в порядку ст.75 КК України апеляційний суд враховує те, що ОСОБА_7 є раніше не судимою особою та має виключно позитивну посткримінальну поведінку, яка виразилась у тому, що після вчинення злочину на протязі двох років обвинувачена не вчинила жодного правопорушення (ні кримінального, ні адміністративного), офіційно працевлаштувалась та веде здоровий спосіб життя, що, на думку колегії суддів, безумовно свідчить про її щире розкаяння у вчиненому і бажання довести своє виправлення, та дають апеляційному суду підстави дійти до обґрунтованого висновку про те, що виправлення ОСОБА_7 можливе без ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення контролю за її поведінкою впродовж трьохрічного іспитового строку, що передбачено законом.
З урахуванням викладених вище обставин, даних про особу винної, яка на даний час не представляє підвищеної суспільної небезпеки, колегія суддів дійшла висновку про можливість виправлення обвинуваченої ОСОБА_7 без відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі й звільнення її на підставі ст.75 КК України від його відбування з випробуванням з іспитовим строком та з покладенням на обвинувачену обов'язків, визначених ст.76 КК України.
При цьому, колегія суддів враховує роз'яснення, які містяться у п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003, згідно яких якщо додаткове покарання у виді конфіскації майна за санкцією статті (санкцією частини статті) є обов'язковим, то у разі прийняття рішення про звільнення особи від відбування покарання з випробуванням воно не застосовується, оскільки статтею 77 КК України передбачено вичерпний перелік додаткових покарань, що можуть бути призначені у такому випадку, серед яких конфіскація майна відсутня. При прийнятті такого рішення у вироку мають бути наведені відповідні мотиви; посилатися на статтю 69 КК України непотрібно.
Згідно санкцій статей, які інкримінуються ОСОБА_7 додаткове покарання у виді конфіскації майна є обов'язковим і в переліку ст.77 КК України таке не міститься, а тому з врахуванням даних про особу обвинувачено ОСОБА_7 та застосування ст.ст.69, 75 КК України при призначенні покарання, останній не може бути призначене додаткове покарання у виді конфіскації майна.
Апеляційний суд вважає, що обвинуваченій ОСОБА_7 слід призначити покарання за ч.2 ст.307 КК України із застосуванням ст.69 КК України у виді 4 років позбавлення волі, за ч.3 ст.307 КК України із застосуванням ст.69 КК України у виді 5 років позбавлення волі. Остаточне покарання обвинуваченій слід визначити на підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання у виді 5 років позбавлення волі та на підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 3 роки, поклавши на неї обов'язки, передбачені п.п.1, 2 ч.1, п.4 ч.3 ст.76 КК України.
Колегія суддів переконана, що у даному випадку таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження нових кримінальних правопорушень, а відтак буде досягнуто, передбачену ст.50 КК України, мету покарання.
Керуючись ст.ст.376, 405, 407, 409, 419 КПК, колегія суддів
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 задоволити.
Вирок Франківського районного суду м. Львова від 02 травня 2025 року щодо ОСОБА_7 в частині призначеного покарання змінити.
Вважати ОСОБА_7 засудженою за:
- ч.2 ст.307 КК України до покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;
-ч.3 ст.307 КК України до покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_7 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки.
На підставі п.п.1, 2 ч.1, п.4 ч.3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_7 обов'язки на протязі іспитового строку:
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
-виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
В решті вирок суду першої інстанції залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий:
Судді: