Справа № 944/2454/25 Головуючий у 1 інстанції: Білецька М. О.
Провадження № 33/811/968/25 Доповідач: Маліновська-Микич О. В.
06 серпня 2025 року суддя Львівського апеляційного суду Маліновська-Микич О.В., з участю представника особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Швеця Дмитра Юрійовича, розглянувши апеляційну скаргу адвоката Швеця Д.Ю. на постанову Яворівського районного суду Львівської області від 09 червня 2025 року,
встановив:
постановою Яворівського районного суду Львівської області від 09 червня 2025 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.Стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Відповідно до постанови, 07 травня 2025 року о 22 год. 05 хв. ОСОБА_1 в м.Новояворівську Яворівського району Львівської області по вул. Степана Бандери, керував транспортним засобом марки "Рено Сценік", номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю із порожнини рота, тремтіння пальців рук, почервоніння шкіри обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу чи в медичному закладі категорично відмовився під відеозапис нагрудної камери поліцейського.
Не погоджуючись із оскаржуваною постановою адвокат Швець Д.Ю. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Яворівського районного суду Львівської області від 09 червня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП та закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю в діях особи, що притягується до адміністративної відповідальності складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що оскаржувана постанова є незаконною та підлягає скасуванню.
Наголошує, що всупереч вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння та перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 р. № 1452/735 (далі Інструкція), ОСОБА_1 не пропонували пройти огляд на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я і не роз'яснили йому порядок та процедуру проходження такого огляд.
Стверджує, що із відео фіксації не вбачається, що поліцейські пропонували огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціального технічного приладу «Драгер», та у протоколі відсутні відомості щодо спеціального технічного засобу, за допомогою якого ОСОБА_1 пропонувалось пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Також зазначає, що наявні у матеріалах справи докази не доводять наявності у діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тому, на думку адвоката, провадження у даній справі необхідно закрити.
Заслухавши пояснення адвоката Швеця Д.Ю. на підтримку апеляційних вимог, дослідивши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Згідно вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався всіх вказаних вимог закону, оскільки встановив обставини, які мають значення для об'єктивного та всебічного розгляду справи.
Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апелянтом в його апеляційній скарзі не наведено об'єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Так, винуватість ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується даними, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №323366 від 07.05.2025, в якому викладені обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленні на огляд транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 07.05.2025, відповідно до яких ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров'я відмовився.
Апеляційним судом було перевірено доводи апелянта щодо порушення працівниками поліції вимог Інструкції та встановлено, що жодних підстав вважати, що працівники поліції здійснювали дії, що виходять за межі передбачених законом повноважень, зокрема під час виявлення у водія ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння не підтверджене доказами та не вбачається і на досліджених матеріалах справи.
Крім того, із оглянутого апеляційним судом відеозапису події встановлено, що водій ОСОБА_1 виїхав із паркомісця, зупинився і вийшов із транспортного засобу і на місце водія сіла його дружина (22:28 час відеозапису). Також факт вживання алкогольних напої - а саме пляшки пива не заперечує і на дослідженому відеозаписі сам ОСОБА_1 , який від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров'я відмовився.
Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32).
Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення щодо наявності у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та його винуватості, а тому посилання апелянта на незаконність та необґрунтованість судової постанови є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.
З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
постановив:
апеляційну скаргу представника особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Швеця Дмитра Юрійовича - залишити без задоволення.
Постанову Яворівського районного суду Львівської області від 09 червня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя О.МАЛІНОВСЬКА - МИКИЧ