Справа№751/4018/25
Провадження №3/751/1537/25
16 липня 2025 року місто Чернігів
Овсієнко Ю.К.
за участю особи, відносно якої складено протокол ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП,
20.04.2025 року відносно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №306664 за ч. 1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що під час спілкування з працівниками поліції повідомив, що вживав алкоголь продовж дня в малих дозах та задовго до того, як сів за кермо, а саме понад 8 годин до моменту керування, і сам проявив ініціативу та запропонував провести тест на стан сп'яніння. На момент перевірки перебував у післяопераційному періоді після встановлення дентального імпланту і приймав антибіотики, останній прийом яких відбувся 20.04.2025 о 20 год. 00 хв. Також для профілактики побічних ефектів вживав кисломолочні продукти, що може вплинути на результат тесту. Зазначив, що відчув психологічний тиск з боку працівників поліції, через що вимушено відмовився від проходження огляду в медичному закладі. Вважає, що підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності немає, а тому на підставі ст. 22 КУпАП просив закрити провадження у справі у зв'язку з малозначністю правопорушення.
Вислухавши пояснення особи, відносно якої складено протокол, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Відповідно до вимог пункту 2.9А ПДР, затверджених постановою КМУ за № 1306 від 10.10.2001 року, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно п.6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров'я.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, відсутня, з огляду на наступне.
Пункт 2.9А ПДР забороняє водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№306664 від 20.04.2025, ОСОБА_1 , 20.04.2025 року о 20 год. 44 хв. в м. Чернігів по вул. Івана Мазепи, буд. 79, керував т/з Citroen C4 Picasso, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Зі згоди водія огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою спеціального технічного приладу Alcotest Drager ARHE-0221, тест номер 2963, проба позитивна -0,30 ‰ проміле. З результатом згоден. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9А ПДР, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 3).
З Акту огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів убачається, що огляд водія ОСОБА_1 проводився у зв'язку з виявленими ознаками такого стану, як запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому порядку за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер», показчик тесту становив - 0,3 проміле.
Як убачається із переглянутого відеозапису з нагрудної камери поліцейського, працівники поліції зупинили транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування поліцейський звернувся до водія із запитанням, чи має він посвідчення водія; та перевіривши його документи, не оголошуючи ознаки алкогольного сп'яніння, запитав, чи вживав останній алкогольні напої, водій відповів «Сьогодні вранці вживав, по чарочці випили, а зараз все нормально». ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, останній погодився пройти на місці за допомогою приладу «Драгер»; результат огляду - 0,3 проміле. На запитання поліцейського «Ви погоджуєтесь з результатом?» водій спочатку погодився, потім сказав, що даний апарат не бачив раніше і тому є сумніви в результатах, після чого йому було запропоновано проїхати до лікарні для проходження огляду, а що той погодився, однак після того, як інспектори повідомили, що в лікарні такий же прилад, ОСОБА_1 відмовився. Крім того, працівники поліції не роз'яснили ОСОБА_1 відповідальність за наслідки його згоди із результатами огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, а також не роз'яснили наслідки відмови від огляду на стан сп'яніння в лікарні.
Пунктом 7 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС, МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 встановлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Згідно з технічними характеристиками приладу «Драгер», границі допустимої похибки під час експлуатування приладу можуть складати +/ - 0,06 проміле - у діапазоні від 0 до 0,8 проміле.
Статтею 8 пунктом 5 Венської Конвенції про дорожній рух від 08.11.1968, яка ратифікована Українською СРСР 25.04.1974, визначено, що в національному законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, які стосуються керування під впливом алкоголю, а також допустимий законом рівень алкоголю в крові, а у відповідних випадках - у повітрі, що видихається, перевищення якого є несумісним з керуванням транспортним засобом. У всіх випадках максимальний рівень алкоголю в крові у відповідності до національного законодавства не повинен перевищувати 0,50 грама чистого алкоголю на літр крові або 0,25 мг. на літр повітря, що видихається.
Таким чином, мінімальна межа вмісту алкоголю для визначення стану алкогольного сп'яніння, згідно норм міжнародного права повинна становити 0,25 мг. на літр повітря, що видихається, і, у перерахунку одиниць виміру алкоголю в крові і повітрі, що видихається, становить 0,5 проміле.
З переглянутого відеозапису, доданого до матеріалів справи, у водія ОСОБА_1 не вбачається зовнішніх ознак алкогольного сп'яніння. Більш того, при перевищенні покажчика приладу на 0,1 від норми, з урахуванням допустимої норми похибки в робочих умовах у покажчиках приладу, присутність запаху алкоголю малоймовірна.
Отже, з урахуванням допустимої похибки під час експлуатації технічного приладу, вміст алкоголю у повітрі, що видихав водій ОСОБА_1 , не перевищував гранично допустиму норму, передбачену нормами міжнародного права.
За таких обставин, коли зовнішніх ознак алкогольного сп'яніння у водія не було, застосування технічного приладу показало наявність алкоголю в незначній кількості більше від норми, що з урахуванням допустимої похибки в роботі технічного приладу, свідчить про його тверезий стан та виключає відповідальність за порушення п. 2.9А ПДР.
У відповідності до ст.7 КУпАП, ст.62 Конституції України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку встановлених законом, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Недоведеність вини особи, відповідно до ст.9 КУпАП, свідчить про відсутність складу правопорушення.
Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням викладених обставин, в діянні особи яка притягується до адміністративної відповідальності, відсутня об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, а відтак і склад самого адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 9, ч. 1 ст. 130, 247, 251, 252, 256 , 283, 284, 287-289 КУпАП, суд, -
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити, в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Новозаводський районний суд міста Чернігова протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Ю. К. Овсієнко