Справа № 740/2711/25
Провадження № 2/740/1394/25
іменем України
07 серпня 2025 року м.Ніжин Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
судді Олійника В.П., при секретарі судового засідання Пучка М.С.,
розглянувши у судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
У травні 2025 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення 20100 грн заборгованості за кредитним договором №05520-07/2023 від 28 липня 2023 року, з яких 4000 грн заборгованості за тілом кредиту, 16100 грн заборгованості за відсотками. Позов обґрунтований тим, що 28 липня 2023 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем укладений електронний договір про надання фінансового кредиту №05520-07/2023, предметом якого є 4000 грн, строк кредитування 360 днів, дата погашення кредиту-21 липня 2024 року, вказані грошові кошти перераховані на платіжну картку відповідача, процентна ставка - 2,50% в день. 29 січня 2024 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторину №29012024-1, згідно якого ТОВ «Стар Файненс Груп» відступило право грошової вимоги, зокрема, і по вищезазначеному договору із відповідачем ОСОБА_1 .. Умови кредитного договору відповідачем не виконуються, внаслідок чого станом на час відступлення права вимоги заборгованість склала 20100 грн, яка обрахована ТОВ «Стар Файненс Груп». Представник позивача Усенко М.І. позов підтримує, просить розглянути справу за відсутності та стягнути з відповідача 2422,40 грн судового збору та 7000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно з ст.ст.19, 274 ЦПК України дана справа, яка є малозначною, підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, про що їх заперечення відсутні.
Відповідно до відзиву від 16 червня 2025 року відповідач ОСОБА_1 просить залишити позовну заяву без задоволення та відмовити у задоволенні вимог щодо відшкодування витрат на правову допомогу у повному обсязі, зазначає, що не погоджується з розрахунком заборгованості, наданим позивачем, сума нарахованих відсотків є завищеною та не відповідає умовам договору та чинному законодавству, вказує, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором не є належним підтвердженням її волевиявлення на укладення договору, оскільки не забезпечує належну ідентифікацію особи; вимога щодо відшкодування витрат на правову допомогу є завищеною та не відповідає критеріям розумності та співмірності.
У відповіді на відзив від 23 червня 2025 року представник позивача ОСОБА_2 підтримує позовні вимоги, зазначає, що аргументи у відзиві на позовну заяву відповідача є безпідставними та такими, що спрямовані на уникнення відповідальності за невиконане зобов'язання за кредитним договором.
Інші заяви, клопотання сторін станом на час розгляду відсутні.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснюється.
Фактичні обставини та мотиви, з яких виходить суд, із застосованими нормами права.
Положеннями ст.627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ст.ст.526, 599, 629, 1046, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, договір є обов'язковим для виконання сторонами, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За змістом ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).
За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст.639 ЦК України).
Абзац 2 ч.2 ст.639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», відповідно до ч.3 ст.11 якого електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною; електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205, 207 ЦК України). Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У судовому засіданні встановлено, що 28 липня 2023 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та відповідачем ОСОБА_1 , як фізичною особою, було укладено електронний договір про надання фінансового кредиту №05520-07/2023, який підписаний шляхом використання електронного підпису відповідача із використанням одноразового ідентифікатора W127, предметом якого є 4000 грн, строк кредитування 360 днів, дата погашення кредиту-21 липня 2024 року, вказані грошові кошти перераховані на платіжну картку відповідача, що підтверджується повідомленням АТ «Універсал Банк» від 16 червня 2025 року щодо належності ОСОБА_1 банківської картки № НОМЕР_1 та зарахування 28 липня 2023 року 4000 грн.
29 січня 2024 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №29012024-1, у відповідності до умов якого ТОВ «Стар Файненс Груп» відступило право грошової вимоги, зокрема і по кредитному договору №05520-07/2023 від 28 липня 2023 року, позичальником по якому є відповідач ОСОБА_1 , що підтверджується також і випискою з Реєстру боржників до Договору факторингу від 29 січня 2024 року.
Положеннями ст.ст.1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно з ст.1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Частинами 1, 2 ст.1082 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
Докази на підтвердження недійсності кредитного договору від 28 липня 2023 року та договору факторингу до нього від 29 січня 2024 року,- станом на час розгляду справи відсутні.
За таких обставин позивач відповідно до ст.514 ЦК України набув прав кредитора по вищезазначеному договору від 28 липня 2023 року.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку відповідач ОСОБА_1 має заборгованість за даним кредитним договором станом на час набуття права вимоги по ньому 29 січня 2024 року,-20100 грн, з яких 4000 грн- заборгованість за тілом кредиту, 16000 грн - заборгованість за відсотками.
Доказів на спростування наведеного відповідачем не надано, зокрема і щодо посилань на відсутність у позивача доказів на підтвердження підписання договору, при цьому ч.3 ст.12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом, тобто сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них, в іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони, тобто доказування є юридичним обов'язком сторін, зокрема і відповідача.
За поданими суду доказами попередній кредитор виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного договору, а відповідач свої зобов'язання за договором належно не виконала ні первинному кредитору, ні позивачу, внаслідок чого утворилась заборгованість за договором, яка згідно з наданим позивачем розрахунком становить 20100 грн.
За даних обставин у судовому засіданні встановлені підстави для застосування до спірних правовідносин сторін правил згідно з ст.1049 ЦК України щодо зобов'язання відповідача повернути грошові кошти відповідно до умов кредитного договору.
За приписами ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст.611 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Також судом при розгляді справи враховано, що сторонами, із врахуванням свободи визначення умов договору відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України, погоджені умови сплати відповідачем процентів - 2,50% в день та застосовується у межах строку договору, що станом на час розгляду справи у встановленому порядку не спростовано, при цьому відповідач, як позичальник, отримала грошові кошти, власником яких вона не була, і отримала можливість певний час правомірно не повертати надані їй грошові кошти, натомість у неї виникло зобов'язання повернути грошові кошти у встановлений строк та сплатити визначені договором проценти та комісію за користування кредитом.
За таких обставин позов підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Із врахуванням задоволення позову повністю та сплати позивачем 2422 грн 40 коп судового збору відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», вказана сума судового збору підлягає стягненню із відповідача на користь позивача.
Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом за умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, зокрема у справах №923/560/17, №329/766/18, № 178/1522/18.
ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір-обґрунтованим.
Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Представництво ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» здійснюється адвокатським об'єднанням «Апологет» на підставі договору про надання правової (правничої) допомоги від 01 березня 2024 року.
Згідно з детальним описом наданих послуг за договором адвокатським об'єднанням «Апологет» надані послуги щодо проведення усної консультації, щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором, ознайомлення з матеріалами кредитної справи, складення позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта, подання заяви до суду (вартість 7000 грн).
Виходячи з критеріїв реальності та розумності, а також враховуючи малозначність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, суд дійшов висновку про неспівмірність розміру заявленого до стягнення розміру судових витрат на правничу допомогу у сумі 7000 грн, який є завищеним, в даному випадку розумним та співмірним розміром є 3000 грн витрат на правничу допомогу.
При розгляді справи суд виходить виключно із тих доказів, що надані сторонами під час судового розгляду із врахуванням змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 247, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
ухвалив:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути із ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження-79018, Львівська область, м.Львів, вул.Смаль-Стоцького, 1, корп.28, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України-35234236, 20100 (двадцять тисяч сто) грн заборгованості за договором про надання фінансового кредиту №05520-07/2023 від 28 липня 2023 року.
Стягнути із ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження-79018, Львівська область, м.Львів, вул.Смаль-Стоцького, 1, корп.28, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України-35234236, 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп судового збору,3000 (три тисячі) грн витрат на правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі до Чернігівського апеляційного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В.Олійник.