Справа № 740/4447/25
Провадження № 1-кс/740/650/25
07 серпня 2025 року м. Ніжин
Слідчий суддя Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області ОСОБА_1 , із секретарем судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання слідчого СВ Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Ніжинської окружної прокуратури ОСОБА_4 , заявлене у межах кримінального провадження, зареєстрованого 03.06.2025 у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12025270380000429 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 129, ч. 1 ст. 299, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України,
про примусове відібрання біологічних зразків,
До суду 05.08.2025 надійшло клопотання слідчого СВ Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні, про дозвіл на примусове відібрання зразків букального епітелію у підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для проведення молекулярно-генетичної експертизи.
В обґрунтування клопотання зазначено, що у провадженні СВ Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області перебувають матеріали кримінального провадження за №12025270380000429 від 03.06.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 129, ч. 1 ст. 299, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 31.05.2025 близько 00 год. 30 хв., ОСОБА_5 , перебуваючи в приміщенні кімнати за місцем проживання ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, протиправно, з метою вбити, тобто умисно позбавити життя кота по кличці «Носатик», який віднесений до хребетних, господарем якого являється ОСОБА_6 , усвідомлюючи злочинний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, грубо порушуючи суспільні відносини, що забезпечують загальноприйняті моральні принципи щодо поводження з тваринами, в порушення вимог ст. 8 «Правил тримання собак, котів і хижих тварин у населених пунктах України» від 17.06.1980 року, якою заборонено жорстоко поводитись із собаками, котами, і хижими тваринами, безцільно знищувати їх, та п. 6 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», яким передбачено, що при поводженні з тваринами не допускаються дії, що суперечать принципам захисту тварин від жорстокого поводження, реалізуючи свій умисел щодо жорстокого поводження з твариною, нехтуючи правилами суспільної моралі, з метою заподіяння травм, не сумісних з життям, умисно, використовуючи в якості знаряддя вчинення злочину невстановлений досудовим розслідуванням предмет, схожий на пістолет чорного кольору, здійснив один постріл в ділянку голови кота по кличці «Носатик», у результаті чого тварина загинула.
31.05.2025 близько 00 год. 30 хв., точний час досудовим розслідуванням невстановлено, ОСОБА_5 , перебуваючи в кімнаті будинку за місцем проживання ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 , з мотивів раптово виниклих особистих неприязних відносин із ОСОБА_6 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою залякування ОСОБА_6 , взяв до рук невстановлений досудовим розслідуванням предмет, схожий на пістолет чорного кольору,вистрілив з нього у голову кота по кличці «Носатик», який належить ОСОБА_6 , після чого висловив ОСОБА_6 усну погрозу вбивством із застосуванням вищевказаного предмета, схожого на пістолет, яку ОСОБА_6 сприйняв як реальну та дійсну.Внаслідок вказаних активних дій ОСОБА_5 , що виразилися у погрозі вбивством, у ОСОБА_6 були реальні підстави побоюватися за власне життя та вважати, що ОСОБА_5 може застосувати до нього предмет, схожий на пістолет чорного кольору, шляхом здійснення пострілу в ОСОБА_6 .
У невстановлений досудовим розслідуванням день, час, місці та спосіб ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, у порушення вимог Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 за № 622, Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 за №576, без передбаченого законом дозволу, незаконно придбав корпус оборонної осколкової ручної гранати РГО,який споряджений вибуховою речовиною А-1X-1 (флегматизований гексоген) масою 90г., ударно-дистанційний запал УДЗ, що в конструктивному поєднанні являється оборонною осколковою ручною гранатою РГО, яка є вибуховим пристроєм промислового виготовлення та відноситься до категорії боєприпасів, в подальшому переніс її до невстановленого досудовим розслідуванням місця, де почав зберігати дану гранату без передбаченого законом дозволу.
31.05.2025, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, але не пізніше 07 год. 00 хв., ОСОБА_5 , діючи умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень громадянам, з мотиву явної неповаги до суспільства, переніс вищевказану оборонну осколкову ручну гранату РГО, яка є вибуховим пристроєм промислового виготовлення та відноситься до категорії боєприпасів, до подвір'я за місцем проживання ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 , звільнив з повідка до будки собаку по кличці «Барсик» (яка належить ОСОБА_6 ), використовуючи дві будівельні стяжки, почепив на одягнений на шию собаки нашийник вищевказану оборонну осколкову ручну гранату РГО, яка могла вибухнути.
31.05.2025, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, але не пізніше 07 год. 00 хв., ОСОБА_5 , діючи умисно, грубо порушуючи громадський порядок, з метою заподіяння тілесних ушкоджень громадянам, з мотиву явної неповаги до суспільства, демонструючи зневажливе ставлення до існуючих норм поведінки і моральності у суспільному житті, правил співжиття та взаємної поваги, виражаючи елементи вседозволеності та зверхності, бажаючи протиставити себе встановленим в суспільстві нормам, самоутвердитися за рахунок цього та прагнучи показати свою зневагу до інших людей, що супроводжувалось особливою зухвалістю та вийнятковим цинізмом, із застосуванням предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень - оборонної осколкової ручної гранати РГО, яка є вибуховим пристроєм промислового виготовлення та відноситься до категорії боєприпасів, прийшов до подвір'я за місцем проживання ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 , порушуючи спокій громадян,діючи загальнонебезпечним способом,звільнив з повідка до будки собаку по кличці «Барсик» (яка належить ОСОБА_7 ), використовуючи дві будівельні стяжки, почепив на одягнений на шию собаки нашийник вищевказану оборонну осколкову ручну гранату РГО, таким чином надав можливість вільного пересування собаці із вказаним боєприпасам по с. Терешківка Ніжинського району, зокрема по подвір'ю господарства за адресою: АДРЕСА_1 , подвір'ю господарства за адресою: АДРЕСА_1 , який міг вибухнути, таким чином ОСОБА_5 створив реальну загрозу для життя та здоров'я громадян.
10.07.2025 ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні злочинів передбачених ч. 1 ст. 129, ч. 1 ст. 299, ч. 1 ст. 263 КК України.
Статтею 5 Закону України «Про державну реєстрацію геномної інформації людини» №2391-IX від 09.07.2022 встановлено, що обов'язковій державній реєстрації підлягає геномна інформація: осіб, яким повідомлено про підозру у вчиненні умисних тяжких чи особливо тяжких злочинів проти основ національної безпеки України, життя, здоров'я, волі, честі, гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, власності, громадської безпеки, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, або стосовно яких обвинувальний акт у кримінальних провадженнях зазначеної категорії злочинів передано до суду.
10.07.2025 слідчим СВ Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_8 винесено постанову про відібрання зразків букального епітілею для проведення експертизи у підозрюваного ОСОБА_5 .
Того ж дня ОСОБА_5 під час ознайомлення з постановою про відібрання зразків букального епітелію відмовився від надання вказаного зразку, оскільки вважає це недоцільним.
28.07.2025 ОСОБА_5 було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні злочинів передбачених ч. 1 ст. 129, ч. 1 ст. 299, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України.
У судове засідання слідчий, ОСОБА_5 , не з'явилися, а тому згідно ч. 4 ст.107 КПК України фіксування під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалося.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про відмову в його задоволенні з наступних підстав.
10.07.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів передбачених ч. 1 ст. 129, ч. 1 ст. 299, ч. 1 ст. 263 КК України.
10.07.2025 слідчим СВ Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_8 винесено постанову про відібрання зразків букального епітілею для проведення експертизи у підозрюваного ОСОБА_5 .
28.07.2025 ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 129, ч. 1 ст. 299, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Приписами частини першої статті ст. 8 КПК України визначено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до вимог ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Згідно до вимог ч. 2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 245 КПК України у разі необхідності отримання зразків для проведення експертизи вони відбираються стороною кримінального провадження, яка звернулася за проведенням експертизи або за клопотанням якої експертиза призначена слідчим суддею. У випадку, якщо проведення експертизи доручено судом, відібрання зразків для її проведення здійснюється судом або за його дорученням залученим спеціалістом. Порядок відібрання зразків з речей і документів встановлюється згідно з положеннями про тимчасовий доступ до речей і документів (статті 160 - 166 цього Кодексу).
Відбирання біологічних зразків у особи здійснюється за правилами, передбаченими статтею 241 цього Кодексу. У разі відмови особи добровільно надати біологічні зразки слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, що розглядається в порядку, передбаченому статтями 160 - 166 цього Кодексу, має право дозволити слідчому, прокурору (або зобов'язати їх, якщо клопотання було подано стороною захисту) здійснити відбирання біологічних зразків примусово.
Згідно з ст. 241 КПК України дізнавач, слідчий, прокурор здійснює освідування підозрюваного, свідка чи потерпілого для виявлення на його тілі, одязі, в якому він перебуває, слідів кримінального правопорушення та їх вилучення або виявлення особливих прикмет, якщо для цього не потрібно проводити судово-медичну експертизу. Перед початком освідування особі пропонується добровільно пройти освідування на підставі постанови дізнавача, слідчого, прокурора, а в разі її відмови освідування здійснюється примусово виключно на підставі постанови прокурора. У разі необхідності освідування здійснюється за участю судово-медичного експерта, лікаря або спеціаліста. Освідування, яке супроводжується оголенням освідуваної особи, здійснюється особами тієї ж статі, за винятком здійснення освідування лікарем. Дізнавач, слідчий, прокурор не вправі бути присутнім при освідуванні особи іншої статі, якщо це пов'язано з необхідністю оголювати особу, яка підлягає освідуванню. При освідуванні не допускаються дії, які принижують честь і гідність особи або є небезпечними для її здоров'я. Застосування примусу допускається лише у межах, необхідних для досягнення мети освідування. За необхідності здійснюється фіксування наявності чи відсутності на тілі особи, яка підлягає освідуванню, одязі, в якому вона перебуває, слідів кримінального правопорушення або особливих прикмет шляхом фотографування, відеозапису чи застосування інших технічних засобів. Зображення, демонстрація яких може розглядатися як образлива для освідуваної особи, зберігаються в опечатаному вигляді і можуть надаватися лише суду під час судового розгляду. Про проведення освідування складається протокол згідно з вимогами цього Кодексу, копія якого надається особі, освідування якої здійснювалося.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 КПК України сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу. Слідчий має право звернутися із зазначеним клопотанням за погодженням з прокурором.
У клопотанні, серед іншого, зазначаються: значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні; можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, у випадку подання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю; обґрунтування необхідності вилучення речей і оригіналів або копій документів, якщо відповідне питання порушується стороною кримінального провадження (п. 5, 6, 7 ч.2 ст. 160 КПК України).
За правилами ч. 5 ст. 163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: 1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; 3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Аналіз наведених вимог кримінального процесуального законодавства свідчить, що передумовою для звернення до слідчого судді із клопотанням про примусове відібрання біологічних зразків у підозрюваного є постанова слідчого/прокурора про призначення у кримінальному провадженні відповідної експертизи. Водночас, слідчим у обґрунтування клопотання не надано доказів того, що у кримінальному провадженні призначено відповідну експертизу відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
Також при вирішенні клопотання слідчим суддею враховується, що відповідно до ч.4 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію геномної інформації людини» в Україні проводяться обов'язкова та добровільна державна реєстрація геномної інформації.
Обов'язковій державній реєстрації підлягає геномна інформація: осіб, яким повідомлено про підозру у вчиненні умисних тяжких чи особливо тяжких злочинів проти основ національної безпеки України, життя, здоров'я, волі, честі, гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, власності, громадської безпеки, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, або стосовно яких обвинувальний акт у кримінальних провадженнях зазначеної категорії злочинів передано до суду (п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію геномної інформації людини»).
Відповідно до ч. 4 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію геномної інформації людини» порядок проведення обов'язкової державної реєстрації геномної інформації людини затверджується Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2023 № 978 затверджено Порядок проведення обов'язкової державної реєстрації геномної інформації людини.
Пунктом 4 Порядку проведення обов'язкової державної реєстрації геномної інформації встановлено, що відбір та направлення на проведення молекулярно-генетичної експертизи (дослідження) біологічного матеріалу осіб, яким повідомлено про підозру у вчиненні умисних тяжких чи особливо тяжких злочинів проти основ національної безпеки України, життя, здоров'я, волі, честі, гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, власності, громадської безпеки, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, у разі, коли результати експертизи (дослідження) можуть бути використані для забезпечення завдань кримінального провадження, здійснюється згідно із статтею 242 Кримінального процесуального кодексу України.
У пункті 5 указаного Порядку визначено, що у разі коли особу, якій повідомлено про підозру у вчиненні умисних тяжких чи особливо тяжких злочинів проти основ національної безпеки України, життя, здоров'я, волі, честі, гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, власності, громадської безпеки, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, затримано або до неї застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, відбір та направлення на проведення молекулярно-генетичної експертизи (дослідження) біологічного матеріалу осіб здійснюється під час прибуття таких осіб до ізолятора тимчасового тримання або слідчого ізолятора уповноваженими особами цих установ.
Отже, у кримінальному провадженні примусове відібрання зразків передбачене лише у разі, коли зразки можуть бути використані для забезпечення завдань саме кримінального провадження.
Вирішення ж питання про примусове відібрання біологічних зразків у особи для обов'язкової державної реєстрації геномної інформації, для цілей формування електронного реєстру геномної інформації людини, а не для досягнення завдань кримінального провадження, перебуває поза сферою кримінальних процесуальних правовідносин.
Відповідно до рішення ЄСПЛ «Драган Петрович проти Сербії» від 14.04.2020, скарга №75229/10, відсутність передбачуваності законодавства, яке встановлює процедуру відібрання зразків для ДНК-аналізу під час розслідування, порушує ст. 8 Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод.
Клопотання слідчого про надання дозволу на примусове відібрання біологічних зразків у підозрюваного ОСОБА_5 мотивовано виключно потребою проведення молекулярно-генетичної експертизи для встановлення геномної інформації підозрюваного для формування електронного реєстру геномної інформації людини, і усупереч п. 5, 6 ч. 2 ст.160 КПК України у клопотанні не вказано значення біологічних зразків підозрюваного і його геномної інформації для встановлення обставин у кримінальному провадженні, можливість використання як доказу його геномної інформації у кримінальному провадженні.
Із урахуванням вищевикладеного, слідчий суддя доходить висновку, що такий ступінь втручання у права, свободи та інтереси підозрюваного не виправдовує потреб досудового розслідування та фактично буде застосований із іншою метою, яка є відмінною від досягнення завдань кримінального провадження, а тому клопотання слідчого не ґрунтується на нормах КПК України і задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.110, 163, 164, 241, 245, 376 КПК України
У задоволенні клопотання відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1