Справа № 686/12221/25
Провадження № 2/686/4684/25
(заочне)
07.08.2025 м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
в складі: головуючого судді - Стефанишина С.Л.,
при секретарі судового засідання - Дмітрієвій Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницький цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
У травні 2025 року позивач ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, в обґрунтування якого вказав, що 30.07.2023 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №6302781, згідно з умовами якого відповідач отримав 7000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів, процентів та комісії у визначений договором строк відповідачем внесено не було.
ТОВ «Мілоан» умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит на потрібну суму. Відповідач зі свого боку не виконав умов Кредитного договору.
Внаслідок цього, у ОСОБА_1 перед позикодавцем утворилась заборгованість у розмірі 18241,40 грн., що складається із заборгованості за тілом кредиту - 4970,00 грн., простроченої заборгованості за відсотками - 13271,40 грн.
28.05.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений Договір відступлення прав вимоги №106-МЛ. Відповідно до умов даного Договору відбулося відступлення права вимоги і за Кредитним договором №6302781 від 30.07.2023 року, що укладеним між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .
Таким чином, позивач набув права вимоги до відповідача на загальну суму 18241,40 грн.
З метою досудового врегулювання спору, позивачем ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідачу було надіслано письмову Досудову вимогу про погашення кредитної заборгованості вих. № 23607100/2418 від 06.03.2025 року, яка залишена останньою без відповіді.
З огляду на зазначене, позивач змушений звертатися до суду з вимогою про стягнення з відповідача на його користь заборгованості за кредитним договором №6302781 від 30.07.2023 року та понесених судових витрат.
Ухвалою суду від 16.05.2025 року відкрито провадження та справу призначено у спрощеному провадженні до судового розгляду.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, не заперечив щодо заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки до суду не повідомив, відзив на позов не надіслав.
За таких обставин в порядку ст. 280 ЦПК України, оскільки проти цього не заперечував представник позивача, судом прийнято рішення про заочний розгляд справи.
Суд, дослідивши матеріали справи встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 30.07.2023 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №6302781.
Згідно умов вказаного Договору відповідач отримав грошові кошти у сумі 7000 грн. (п. 1.2. Договору) шляхом нарахування безготівково на банківську карту (п. 2.1. Договору) строком на 105 днів до 12.11.2023 року (п.п. 1.3., 1.4. Договору) із сплатою процентів у загальному розмірі 10,50 грн., які нараховуються за ставкою 0,01% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду (п. 1.5.2. Договору) та процентів у розмірі 18900,00 грн., які нараховуються за ставкою 3,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом поточного періоду (п. 1.5.3. Договору).
Відповідно до п. 7.1. Кредитного договору №6302781 від 30.07.2023 року Договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов'язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок Позичальника і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань.
Вказаний Договір підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора L20069. Факт ідентифікації позичальника із присвоєнням йому одноразового ідентифікатора L20069 підтверджується Довідкою про ідентифікацію ОСОБА_1 ТОВ «Мілоан».
Після чого, укладений кредитний договір було розміщено в особистому кабінеті відповідача, якому в свою чергу були перераховані кошти, відповідно до умов п. 2.1 Кредитного договору шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти позичальника, що підтверджується платіжним дорученням на користь відповідача від ТОВ «Мілоан» № 106467423 від 30.07.2023 року.
Підтвердженням добровільного укладення відповідачем даного Договору слугує і Анкета-заява на кредит №6302781 позичальника від 30.07.2023 року, що заповнена відповідачем із зазначенням його персональних даних та деталізацією умов кредитування.
28.05.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений Договір відступлення прав вимоги № 106-МЛ. Відповідно до умов даного Договору відбулося відступлення права вимоги і за Кредитним договором №6302781 від 30.07.2023 року, що укладеним між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 . Факт укладення Договір відступлення прав вимоги № 106-МЛ від 28.05.2024 року та передання права вимоги за Кредитним договором №6302781 від 30.07.2023 року підтверджується платіжною інструкцією №2258 від 28.05.2024 року, Актом приймання-передачі Реєстру боржників від 28.05.2024 року до Договору відступлення прав вимоги № 106-МЛ від 28.05.2024 року та Витягом із вказаного Реєстру стосовно заборгованості ОСОБА_1 .
Таким чином, позивач ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набув права вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №6302781 від 30.07.2023 року.
При цьому, у зв'язку із невиконанням відповідачем умов Кредитного договору №6302781 від 30.07.2023 року перед первісним кредитодавцем, так і перед набувачем права вимоги за Договором відступлення прав вимоги № 106-МЛ від 28.05.2024 року, у останнього перед позивачем утворилась заборгованість, що відповідно до виписки з особового рахунку за Кредитним договором №6302781 від 30.07.2023 складає 18241,40 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту становить 4970,00 грн., заборгованість за відсотками становить 13271,40 грн.
З метою досудового врегулювання спору позивачем відповідачу листом за вих. № 23607100/2418 від 06.03.2025 року надіслано Досудову вимогу про зобов'язання погасити заборгованість за кредитним договором, яка, була залишена ОСОБА_1 без реагування.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. (ч. ч.1, 3 ст. 509 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно положень ч. 2 ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
У п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію»).
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті (ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч. ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням. (ч. 1 ст. 516 ЦК України).
Відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Згідно ст. 518 ЦК України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.
Наслідками не повідомлення боржника є відповідальність нового кредитора за ризик настання несприятливих для нього наслідків і визнання виконання боржником зобов'язання первинному кредитору належним.
Неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов'язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язань.
Аналогічні висновки містяться у постановах Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 361/2105/16-ц, від 06 лютого 2018 року у справі за № 278/1679/13-ц.
З матеріалів справи вбачається, що зобов'язання за кредитним договором №6302781 від 30.07.2023 року перед ОСОБА_1 виконано у повному обсязі та надано відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених Договором. Водночас, в порушення вимог Договору та чинного законодавства, відповідач в односторонньому порядку відмовився від виконання договірних зобов'язань, в установлені строки заборговані суми не повернув.
Доказами згідно зі ст. 76 ЦПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).
Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, а також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони пов'язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості. В свою чергу, ОСОБА_1 не надав доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов'язань або ж спростовували суму заборгованості перед позивачем та позовні вимоги взагалі.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, права позивача порушені, оскільки відповідач не виконує взяті на себе зобов'язання та вони підлягають судовому захисту шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованості у загальному розмірі 18241,40 грн.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню судові витрати за сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Таким чином, на підставі викладеного, керуючись ст. ст. 509, 512, 514, 516-518, 526, 530, 549, 611, 612, 625, 629, 639, 1040, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 178, 247, 261, 263-265, 280 ЦПК України, -
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ: 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-стоцького, 1, корп. 28) заборгованість за Кредитним договором №6302781 від 30.07.2023 року в сумі 18241,40 грн., а також судовий збір у сумі 2422,40 грн, а всього стягнути - 20663,80 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Сергій Стефанишин