Справа № 2/2218/223/11
Провадження № 4-с/686/4/25
07 серпня 2025 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
в складі: головуючого - судді Стефанишина С.Л.,
при секретарі судового засідання - Дмітрієвій Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хмельницького матеріали скарги боржника ОСОБА_1 на постанову державного виконавця Другого відділу ДВС у м. Хмельницькому ЦМУ МЮ (м. Київ) шляхом визнання незаконною та скасування постанови,
встановив:
В провадженні Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області перебуває вищевказана цивільна справа.
В судові засідання, які відбулися 15.07.2025 року та 07.08.2025 року скаржник не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, про що свідчать дані довідок про доставку SMS від 26.05.2025 року та від 15.07.2025 року, а конверт із судовою повісткою повернувся до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Скаржник причини неявки до суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не подав.
Інші учасники справи у судове засідання також не з'явилися, про час та місце слухання справи повідомлялися у встановленому законом порядку.
Суд, дослідивши матеріали справи, зазначає наступне.
Згідно із ч. 1 ст. 450 ЦПК України скарга розглядається у двадцятиденний строк з дня прийняття її до розгляду у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.
Відповідно до положень ст.43 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися визначеними законом процесуальними правами та виконувати процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Як вбачається з матеріалів справи, судом належним чином повідомлено скаржника про дату, час та місце судового розгляду, останній отримував SMS-повідомлення про судові засідання, однак повторно на судове засідання не з'явився, тобто фактично усунувся від виконання процесуальних обов'язків.
Згідно з ч.3 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Оскільки положення розділу VIІ ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень» не містить положень щодо дій суду у разі подання заяви про залишення без розгляду скарги, суд вважає за необхідне застосувати аналогію закону.
Відповідно до ч.5 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно із ч.1 п.3 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Пунктом 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року №11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» вказано на те, що строки, встановлені ЦПК України, є обов'язковими для судів та учасників судових процесів.
В пункті 3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року №11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» судам дано роз'яснення на те, що з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків у цивільних справах є, в т.ч. і правова та фактична складність справи; поведінка заявника, характер процесу та його значення для заявника.
Статтею 6 Конвенції встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з нормами ст.17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
Разом з тим, відповідно до §23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява №3572/03 у справі «Цихановський проти України» національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.
В постанові Верховного суду від 06.06.2024 року (Справа № 756/7038/15-ц, Провадження № 61-748св24) Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду звернув увагу на те, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права чи інтересу, згідно з принципами відповідного виду судочинства має бути активним учасником судового провадження безпосередньо чи опосередковано (через представника). Правила статті 223 ЦПК України спрямовані на те, щоб унеможливити свавільне обмеження права особи на судовий розгляд її справи. Зокрема вони встановлюють наслідки, які можуть настати для особи, яка не дотримує правил судового провадження. Так, частина п'ята статті 223 ЦПК України дає суду можливість повернути позовну заяву без розгляду, тобто застосувати до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідну форму відповідальності за дії, пов'язані з неявкою на засідання суду (близькі за змістом висновки див. у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 9901/949/18, від 27 травня 2020 року у справі № 9901/11/19, від 16 листопада 2023 року у справі № 9901/221/21 та від 8 лютого 2024 року у справі № 990/89/23).
Правом на залишення позовної заяви без розгляду суд наділений лише за сукупності певних установлених законом умов: належного повідомлення позивача про час і місце судового засідання; повторної поспіль неявки позивача на судове засідання; ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності; нез'явлення позивача перешкоджає розгляду справи (див. постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 вересня 2021 року у справі № 465/205/17 та Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2022 року у справі № 607/2015/17).
Як зазначено вище, скаржник до суду повторно не з'явився, будь-яких доказів, які б підтверджували поважність причин неявки в судове засідання суду не подавав. Також відсутні в справі заяви/клопотання про розгляд даної справи за відсутності скаржника.
Враховуючи викладене та розумність строків розгляду справи, суд приходить до висновку, що скаргу боржника ОСОБА_1 на постанову державного виконавця Другого відділу ДВС у м. Хмельницькому ЦМУ МЮ (м. Київ) шляхом визнання незаконною та скасування постанови, слід залишити без розгляду.
Також, слід роз'яснити позивачу положення ч. 2 ст. 257 ЦПК України, відповідно до яких особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись ст.ст. 247, 257, ч. 2, 260, 353 ЦПК України, суд
постановив:
Скаргу боржника ОСОБА_1 на постанову державного виконавця Другого відділу ДВС у м. Хмельницькому ЦМУ МЮ (м. Київ) шляхом визнання незаконною та скасування постанови - залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Сергій Стефанишин