Справа № 686/17312/25
Провадження № 2/686/5870/25
06 серпня 2025 року
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
в складі : головуючого судді - Заворотної О.Л.,
секретаря судового засідання - Сікори Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницький в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
до
ОСОБА_2
про розірвання шлюбу
встановив:
В червні 2025 року позивач звернулася із заявою до суду, в якій вказала, що з відповідачем з 2003 року перебуває у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають неповнолітню дитину. Подружні стосунки не склалися і спільного господарства не ведуть, просить розірвати шлюб.
Представник позивачки подав клопотання про слухання справи без участі позивачки та її представника, позов підтримує, проти заочного розгляду не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, повідомлений про час та місце судового розгляду у встановленому законом порядку, відзив на позов не подав.
За таких обставин, суд із письмової згоди представника позивача ухвалив заочний розгляд справи відповідно до ст.ст. 280, 281 ЦПК України.
Суд, перевіривши матеріали справи доказами, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони уклали шлюб 11 жовтня 2003 року, який зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Хмельницькому Центрального міжрегіонального управлення Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 1775. Від шлюбу мають сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до ст.ст. 3, 21, 24 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Отже, зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу.
Частинами 3 та 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до частини третьої статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
У відповідності із ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
За приписами статті 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.
Аналізуючи норми чинного законодавства, слід дійти висновку, що суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов'язків особистого характеру тощо.
У позовній заяві позивач зазначила, що спільне життя з відповідачем не склалося через втрату розуміння, поваги, спільно не проживають з січня 2022 року, також вказала, що примирення та збереження шлюбу між сторонами неможливе.
Шлюб - це добровільний союз чоловіка та жінки. Суду не надано будь-яких заперечень щодо розірвання шлюбу, не спростовано доводи позивача про фактичне припинення шлюбних відносин та ведення спільного господарства.
Незгода будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання такого шлюбу.
Такий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 08 листопада 2018 року у справі № 569/458/18.
За таких обставин сім'ю неможливо зберегти без доброї на те волі сторін, а подальше сумісне життя подружжя та збереження їх шлюбу суперечило б інтересам як позивача, так і відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 76, 81, 141, 142, 247, 258, 259, 263-265, 280, 281 ЦПК України, ст.ст. 3, 21, 24, 105, 110, 112 Сімейного кодексу України, суд -
ухвалив:
Позов задовольнити.
Шлюб, укладений ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 11 жовтня 2003 року, відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Хмельницькому Центрального міжрегіонального управлення Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 1775, розірвати.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 .
Дата складення повного тексту рішення 06.08.2025.
Суддя: