Справа № 677/1388/25
Провадження № 1-кп/677/227/25
іменем України
07.08.2025 року Красилівський районний суд Хмельницької області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
захисника: ОСОБА_4 ,
обвинуваченого: ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Красилова кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 317 КК України, -
В провадженні Красилівського районного суду Хмельницької області перебуває кримінальне провадження, за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 317 КК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив, що справа підсудна Красилівському районному суду Хмельницької області, підстав для повернення обвинувального акту не має, а тому є підставі для призначення справи до судового розгляду. Заявив клопотання про виклик свідків, згідно переліку та які були допитані під час досудового розслідування.
Крім того, прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_5 , в обґрунтування якого посилається на те, що в ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 , а саме: ризику переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а саме, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , з метою здійснення на них тиску, зміни їх показів, вчинити інший злочин.
Враховуючи зазначені обставини застосування до обвинуваченого більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, не може бути достатнім для забезпечення реалізації покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання зазначеним ризикам.
На підставі викладеного, прокурор просить ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжити на строк 60 днів.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_4 не заперечував проти призначення справи до судового розгляду та виклику заявлених прокурором свідків. Проти клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував, вказав наведені прокурором ризики наразі відпали, всі допитані, експертизи проведені, тому обвинувачений не може вже на них здійснити якийсь вплив. Також зазначив про те, що його підзахисний має постійне місце проживання, батьків, стан здоров'я його погіршився, тому просив суд змінити йому запобіжний захід на домашній арешт.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 підтримав думку свого захисника.
Заслухавши сторони, суд приходить до висновку, що справа підсудна Красилівському районному суду Хмельницької області.
Підстав для прийняття рішень передбачених п.п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, немає.
Обвинувальний акт в суд надійшов відповідно закону - ст. 291 КПК України.
Стосовно клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_5 суд приходить до наступного.
Ухвалою слідчого судді Красилівського районного суду Хмельницької області від 13.06.2025 року ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто по 09.08.2025 року включно.
Санкція ч. 1 ст. 307 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 4 до 8 років, тобто даний злочин є тяжким.
Санкція ч. 2 ст. 307 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років, тобто даний злочин є тяжким.
Санкція ч. 1 ст. 317 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 5 років, тобто даний злочин є тяжким.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігати ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідків; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою, відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України не може перевищувати шістдесяти днів.
Згідно ст. 331 ч. 3 КПК України, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини "Тейс проти Румунії", автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України.
У справі «Сергій Волосюк проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що зі спливом певного часу тяжкість злочину, в якому особа підозрюється чи обвинувачується, як єдина підстава тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може бути достатньою.
Продовження тримання під вартою може бути виправданим тільки за наявності певного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до особистої недоторканності (рішення ЄСПЛ «Харченко проти України», «Лабіта проти Італії»).
Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
При розгляді клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у судовому засіданні, суд також враховує вимоги п.п. 3,4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення ЄСПЛ від 09 жовтня 2014 року у справі «Чанєв проти України», згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою, не допускається тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого без судового рішення, що виключає можливість, в тому числі, і «автоматичного» продовження застосування такого запобіжного заходу.
Зокрема при продовженні строку тримання під вартою суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин справи.
Також, зважаючи на практику Європейського суду, суд враховує, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч. 1 ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність продовження тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Отже, вирішуючи клопотання про продовження тримання під вартою, суд враховує конкретні обставини даної справи та обставини, які були раніше встановлені під час розгляду клопотання про обрання міри запобіжного заходу, зокрема, що дії обвинуваченого не перекваліфіковані на більш м'які, обвинувачений офіційно не працюючий, утриманців не має.
Крім того, суд зазначає про те, що наявність у ОСОБА_5 постійного місця проживання, відсутність судимостей, не є беззаперечними підставами, відповідно до вимог КПК України, для зміни обраного раніше запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки такі враховуються в сукупності з іншими обставинами у кримінальному провадженні, визначеними ст. 178 КПК України, а також ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України.
Також суд враховує тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 за ч. 1, 2 ст. 307, ч. 1 ст. 317 КК України, у разі визнання його винним, що свідчить про те, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України є доведеними, вони не зменшилися, та не зникли, що виправдовує подальше тримання обвинуваченого під вартою.
Враховуючи той факт, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 було вже обрано раніше, та враховуючи положення ст. 331 КПК України суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, а саме в частині продовження запобіжного заходу ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою на строк до 60 діб.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, отже, розмір застави, з врахуванням положень ч. ч. 4, 5 ст. 182 КПК України, слід визначити у розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 07.08.2025 р. становить 90840 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 177,178, 183,197,314-316,369,372 КПК України, суд, -
Призначити справу за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 317 КК України до судового розгляду у складі суду одноособово у відкритому судовому засіданні в приміщенні цього суду на 14 год. 10 хв. 12 серпня 2025 року.
Клопотання про виклик свідків - задовольнити.
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 317 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто по 05 жовтня 2025 року включно.
Визначити розмір застави у розмірі тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 90840 гривень.
Обвинувачений/заставодавець має право внести заставу у вказаному розмірі у будь-який момент протягом строку дії цієї ухвали.
4. Обвинувачений у разі внесення застави у вказаному розмірі зобов'язується:
- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора, слідчого судді, суду у зазначеному кримінальному провадженні;
- не відлучатися з НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ: м. Красилів, вул. Грушевського, 132, кв. 15 Хмельницького району Хмельницької області, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
- утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну місця проживання/роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ці зобов'язання у разі внесення застави застосовуються до обвинуваченого до 05.10.2025 р.
Роз'яснити обвинуваченому/заставодавцю, що разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала підлягає негайному виконанню органом досудового розслідування і діє до 05.10.2025 р. та може бути оскаржена протягом семи днів з моменту її оголошення до Хмельницького апеляційного суду.
Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому, прокурору, захиснику та направити до відповідного слідчого ізолятора для виконання.
У судове засідання викликати сторони кримінального провадження та свідків ОСОБА_20 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 ..
Суддя: ОСОБА_1