Віньковецький районний суд Хмельницької області
Єдиний унікальний номер № 670/292/25
Провадження № 1-кп/670/48/25
07 серпня 2025 року селище Віньківці
Віньковецький районний суд Хмельницької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
потерпілої - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025243000001037 від 03.04.2025, відносно обвинуваченого ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Майдан-Олександрівський, Віньковецького (на даний час Хмельницького) району, Хмельницької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, військовозобов'язаного, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 виданий Віньковецьким РВ УМВС України в Хмельницькій області 02 листопада 2004 року, раніше судимого 21.12.2022 Віньковецьким районним судом Хмельницької області, за ч. 4 ст.185 КК України, у вигляді позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст. 75 КК України, звільнено від відбування покарання з випробувальним терміном на 3 роки, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,
ОСОБА_4 перебуває на обліку осіб в категорії «Кривдник» (особа, яка вчинила домашнє насильство), у СПД №1 ВнП №3 Хмельницькому РУП ГУНП в Хмельницькій області, в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству» №2229-VlII від 07.12.2017, умисно, систематично вчиняв психологічне насильство відносно своєї мачухи ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , яке виразилось у систематичних словесних образах нецензурними словами, що призвело до психологічних страждань, а також погіршення якості життя потерпілої особи, за наступних фактичних обставин.
Так, 02 травня 2024 року біля 17 год 00 хв громадянин ОСОБА_4 будучи в нетверезому стані перебуваючи адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї мачухи ОСОБА_6 , а саме ображав нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої, за що постановою Віньковецького районного суду Хмельницької області від 27 травня 2024 року ОСОБА_4 , за вказаним фактом визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Крім того, 06 травня 2024 року о 15 год 40 хв громадянин ОСОБА_4 за місцем проживання мачухи ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив відносно неї домашнє насильство психологічного характеру, а саме ображав нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, внаслідок чого була заподіяна шкода психологічному здоров'ю потерпілої, за що постановою Віньковецького районного суду Хмельницької області від 27 травня 2024 року ОСОБА_4 , за вказаним фактом визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Також 07 лютого 2025 року о 19 год 20 хв громадянин ОСОБА_4 , будучи в нетверезому стані, за адресою: АДРЕСА_2 , повторно протягом року вчинив відносно мачухи ОСОБА_6 домашнє насильство, а саме умисні дії психологічного характеру, які полягали в образах нецензурною лайкою, принижуванні, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої, за що постановою Віньковецького районного суду Хмельницької області від 27 лютого 2025 року ОСОБА_4 , за вказаним фактом визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Незважаючи на те, що ОСОБА_4 вже неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства стосовно потерпілої ОСОБА_6 останній продовжив свої умисні систематичні дії, направленні на вчинення домашнього насильства психологічного характеру.
Так, 03 квітня 2025 року, близько 11 год 00 хв ОСОБА_4 прийшовши за місцем проживання потерпілої ОСОБА_6 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 , продовжуючи свої умисні злочинні дії, спрямовані на вчинення систематичного домашнього насильства, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у виді заподіяння психологічних страждань, а саме: у висловлюванні нецензурної лайки що призвело психологічних страждань потерпілої та погіршення якості життя.
Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи № 281, внаслідок систематичного вчинення ОСОБА_4 домашнього насильства відносно потерпілої ОСОБА_6 (мачухи) ситуації, які склались 02.05.2024, 06.05.2024, 07.02.2025 та 03.04.2025 були психотравмувальними для потерпілої, останній спричинено психологічні страждання у вигляді ситуативно зниженому настрої, внутрішній напруженості, дратівливій слабкості, емоційній лабільності, вразливості, застрягаємості на емоційно-негативних сімейних переживаннях, почуття приниження та образи.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні домашнього насильства, тобто умисному систематичному вчиненні психологічного насильства, щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого cт. 126-1 КК України.
07.08.2025 у вказаному кримінальному провадженні між потерпілою ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участі захисника ОСОБА_5 укладена угода про примирення відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 468 КПК України.
В угоді про примирення потерпіла та обвинувачений виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ст. 126-1 КК України, які ніким не оспорюються, узгоджене покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік, та згода сторін на його призначення, наслідки укладення та затвердження угоди, наслідки невиконання угоди.
Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні просить затвердити угоду про примирення, вказавши, що угода укладена за її ініціативою та добровільно, наслідки укладення угоди та наслідки її невиконання їй зрозумілі.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, визнав повністю та підтвердив, що правопорушення вчинив за обставин, викладених в обвинувальному акті та угоді про примирення, угода укладена ним добровільно і не порушує його прав та інтересів, а тому просить суд затвердити угоду про примирення та призначити йому узгоджену міру покарання, наслідки укладення угоди та наслідки її невиконання йому зрозумілі.
Прокурор у судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні угоди про примирення дотримані вимоги Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України, угода є добровільною, відповідає інтересам суспільства і не порушує права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, просить затвердити угоду про примирення і призначити обвинуваченій узгоджену міру покарання.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні зазначив, що угода відповідає вимогам законодавства, тому просив затвердити угоду про примирення, визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, та призначити йому узгоджене покарання згідно умов угоди.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження та розглядаючи питання про затвердження угоди, дійшов такого висновку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 469 КПК України угода про примирення у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, пов'язаних з домашнім насильством, може бути укладена лише за ініціативою потерпілого, його представника або законного представника.
Згідно з ч. 3, 5 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Укладення угоди про примирення може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Кримінальне правопорушення, передбачене ст. 126-1 КК України, з огляду на положення ст. 12 КК України, віднесені до нетяжких злочинів.
Відповідно до положень частини 3 статті 474 КПК України, якщо угоду досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.
Судом установлено, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє положення ч. 3 ст. 394, ч. 3 ст. 424 та ч. 4 ст. 474 КПК України, а потерпіла ОСОБА_6 цілком розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України. Також обвинуваченому роз'яснено наслідки невиконання угоди, передбачені положеннями статті 476 КПК України.
Судом установлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Судом також установлено, що умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, зокрема вимогам ст. 471 КПК України, підстави для відмови у затвердженні угоди про примирення, передбачені положеннями ч. 7 ст. 474 КПК України, відсутні.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 є щире каяття.
Обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_4 є вчинення правопорушення є вчинення злочину щодо особи похилого віку.
Суд зазначає, що узгоджена міра покарання за вчинення нетяжкого злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України, у виді пробаційного нагляду строком на один рік передбачена санкцією даної статті та відповідає вимогам закону, а отже ОСОБА_4 слід призначити визначене сторонами угоди покарання. Таке покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним ст. 65-67 КК України, ступеню тяжкості кримінальних правопорушень та особистості обвинуваченого з врахуванням обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого. Очевидної неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань судом не установлено.
Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про примирення між потерпілою та обвинуваченим.
Також, під час призначення покарання обвинуваченому суд враховує, що вироком Віньковецького районного суду Хмельницької області від 21 грудня 2022 року ОСОБА_4 був засуджений за ч. 4 ст.185 КК України та йому призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років, на підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбуття призначеного за цим вироком покарання у вигляді позбавлення волі строком п'ять років, з іспитовим терміном три роки та зобов'язано останнього періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Положеннями ч. 3 ст. 78 КК встановлено, що у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину, суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в ст. 71, 72 КК.
Відповідно до ст. 71 КК України, яка містить імперативну вимогу про призначення покарання за сукупністю вироків виключно судом, у випадку коли підозрюваний чи обвинувачений у період відбування покарання за вчинене кримінальне правопорушення вчинив інше кримінальне правопорушення, у провадженні якого у подальшому укладено угоду, суд, переконавшись, що угода може бути затверджена, ухвалює вирок, яким затверджує угоду, призначає узгоджену сторонами міру покарання, а остаточне покарання визначає самостійно, керуючись правилами статей 71, 72 КК України (п. 20 ППВССУ № 13 від 11.12.2015 року «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод»).
Відтак, остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_4 повинно бути призначене судом за сукупністю вироків за правилами ст. 71, 72 КК України.
При цьому факт вчинення особою під час іспитового строку нового кримінального правопорушення (нетяжкого злочину за ст. 126-1 КК) вказує на те, що засудженим не було дотримано умов для прийняття рішення про його звільнення судом від призначеного покарання після закінчення іспитового строку на підставі ч. 1 ст. 78 КК.
Разом з тим, положення ч. 3 ст. 78 КК не ставлять можливість застосування положень ст. 71, 72 КК у залежність ані від виду кримінального правопорушення (злочин чи кримінальний проступок), ані від форми вини (вчиненого умисно чи з необережності). Ці положення носять імперативний характер і не ставлять вирішення цього питання на розсуд суду (не є сферою дискреційних повноважень суду).
Водночас до ч. 1 ст. 71 КК, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Положення вказаної норми, як уже було зазначено, є імперативними, тобто обов'язковими для застосування.
Згідно з приписами ч. 4 ст. 71 КК остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Відповідно до пп. а1 п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з такого їх співвідношення: одному дню позбавлення волі відповідають два дні пробаційного нагляду.
Таким чином, приєднання невідбутої частини покарання, призначеного за попереднім вироком, є обов'язком суду, який призначає покарання за сукупністю вироків.
У разі ж вчинення нового злочину у період іспитового строку при звільненні від відбування покарання з випробуванням невідбутою частиною покарання є раніше призначене покарання в його повному обсязі, за винятком строку попереднього ув'язнення.
Тому, враховуючи наведені обставини в їх сукупності, суд вважає за необхідне затвердити угоду про примирення між потерпілою та обвинуваченим, призначити узгоджене покарання ОСОБА_4 в межах санкції ст. 126-1 КК України у виді пробаційного нагляду строком на один рік. Із застосуванням положень ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків у виді сукупності невідбутої частини покарання за попереднім вироком (п'ять років позбавлення волі) та покарання за новим (пробаційний нагляд на строк один рік), призначити остаточне покарання шляхом частково приєднання ОСОБА_4 у виді 5 (п'ять) років 1 (один) місяць позбавлення волі.
Цивільний позов по даному кримінальному провадженню не заявлявся.
В даному кримінальному провадженню відсутні процесуальні витрати.
Питання про долю речових доказів суд вважає за необхідне вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, та керуючись Кримінальним кодексом України, статтями 100, 373, 374, 376, 394, 424, 468, 469, 474, 475, 532, 615 КПК України, суд
Затвердити угоду про примирення, укладену 07.08.2025 між потерпілою ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участі захисника ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12025243000001037 від 03.04.2025, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України.
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового складання за правилами ч. 1 ст. 72 КК України, до призначеного покарання приєднати невідбуте покарання, призначене вироком Віньковецького районного суду Хмельницької області від 21 грудня 2022 року, перевівши менш суворий вид покарання в більш суворий вид, виходячи з такого їх співвідношення - одному дню позбавлення волі відповідає два дні пробаційного нагляду, та призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 1 (один) місяць позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Речовий доказ у кримінальному провадженні: лазерний диск формату DVD-R, з відеозаписом залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Вирок суду на підставі угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути оскаржений до Хмельницького апеляційного суду лише з підстав, передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України, протягом 30 днів з моменту його проголошення через Віньковецький районний суд Хмельницької області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Роз'яснити учасникам провадження, що згідно ст. 476 КПК України, у разі невиконання угоди, потерпілий має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення цього кримінального правопорушення. Роз'яснити, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності за ст. 389-1 КК України.
Копію вироку, після його проголошення, вручити учасникам судового провадження.
Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Проголошено резолютивну частину вироку на підставі ч. 15 ст. 615 КПК України, прилюдно 07 серпня 2025 року, негайно після виходу суду з нарадчої кімнати з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
Суддя ОСОБА_1