Справа № 954/1208/25
Номер провадження 2-о/954/47/25
06 серпня 2025 рокус-ще Нововоронцовка
Нововоронцовський районний суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Гончаренка О.В.
за участю секретаря Боєнкової А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Нововоронцовка цивільну справу за заявою представника заявниці ОСОБА_1 , в інтересах ОСОБА_2 , заінтересована особа: Нововоронцовський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бериславському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України, -
Представник заявниці ОСОБА_1 , в інтересах ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою, в якій просить встановити факт народження дитини заявника ІНФОРМАЦІЯ_1 на тимчасово окупованій території України у м. Алчевськ, Перевальського району Луганської області та записати наступне прізвище, ім'я та по батькові дитини: ОСОБА_3 .
Ухвалою суду провадження у справі відкрито.
Учасники справи до судового засідання не з'явились, повідомлялись належним чином.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Як встановлено у судовому засіданні, заявник ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянкою України, що підтверджується копією паспорта громадянина України, ID картка НОМЕР_1 .
На підтвердження викладених в заяві вимог суду також надано:
- довідку про народження №Р-00763 від 02.04.2025, видану ОСОБА_2 , з якої вбачається, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 народила дитину чоловічої статі - ОСОБА_3 .
- Свідоцтво про народження, серії НОМЕР_2 , видане 02.04.2025 року 99400022 Перевальським районним відділом записів актів цивільного стану департаменту записів актів цивільного стану Міністерства юстиції Луганської Народної Республіки, з якого вбачається, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , запис акту про народження №110259940002200029005 від 02.04.2025. Батьками вказані: громадяни Російської Федерації ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .
Відповідно до ст. ст. 3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
На підставі п. 7 ч.1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.
Суд керується також положеннями ч. 1 ст. 317 ЦПК України, якою визначено, що заява про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана батьками або одним з них, їхніми представниками, членами сім'ї, опікуном, піклувальником, особою, яка утримує та виховує дитину, або іншими законними представниками дитини до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я документи, що підтверджують факт народження. За відсутності документа закладу охорони здоров'я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.
Надані заявником медичні документи, видані медичним закладом, що підпорядкований російській окупаційній владі, на яку, як на державу окупанта відповідно до норм і принципів міжнародного права покладено відповідальність порушення визначених Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина на тимчасово окупованій території, що передбачено ст.5 ч.3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».
Частиною 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.
Відповідно до листа-роз'яснення Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду на адресу голів апеляційних судів (вх.№312/0/207-21 від 16.04.2021 року) встановлено, що для встановлення фактів народження та смерті вимога місцевих судів про необхідність отримання громадянами письмової відмови в органах державної реєстрації актів цивільного стану не ґрунтується на положеннях чинного законодавства. Отже, заявнику не потрібно звертатися до органів державної реєстрації актів цивільного стану для отримання відмови у проведенні реєстрації народження, а звертатися одразу безпосередньо до відповідного суду для встановлення фактів народження.
Під час вирішення питання щодо оцінки доказів у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України судом береться до уваги практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватись судами при розгляді справ як джерело права.
У справі «Кіпр проти Туреччини» ЄСПЛ зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), висновок ЄСПЛ слід розуміти у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території.
Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей, шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території.
Відповідно до Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованою постановою Верховної ради України № 789-ХІІ від 27.02.1991 року, дитина має бути зареєстрована одразу ж після народження і з моменту народження має право на ім'я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування. Держави-учасниці забезпечують здійснення цих прав згідно з їх національним законодавством та виконання їх зобов'язань за відповідними міжнародними документами у цій галузі, зокрема, у випадку, коли б інакше дитина не мала громадянства.
Згідно з ч. 1 ст. 144 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про громадянство України», особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України. Особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народження.
Оскільки заявницею по справі отримано свідоцтво про народження дитини на тимчасово окупованій території України, то підставою для державної реєстрації народження дитини може бути рішення суду про встановлення факту народження дитини в певний час.
Відповідно до ч. 2 ст. 319 ЦПК України, рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
Також, згідно позиції ВС КЦС висловленої у постанові від 10 липня 2024 року по справі № 761/32986/23 «у рішенні про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, зокрема, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків.»
Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд немає підстав ставити під сумнів надані письмові докази повідомлені заявником, а тому з метою захисту прав і свобод заявниці та її дитини, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню.
Судові витрати віднести за рахунок держави відповідно ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 141, 293, 315, 317, 319 ЦПК України, суд -
Заяву представника заявниці ОСОБА_1 , в інтересах ОСОБА_2 , заінтересована особа: Нововоронцовський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бериславському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України - задовольнити.
Встановити факт, який має юридичне значення, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Алчевськ, Перевальського району Луганської області, Україна, народився ОСОБА_3 , батьками якої є: батько - на підставі ч. 1 ст. 135 СК України за вказівкою матері; мати - громадянка України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Вказане рішення є підставою для здійснення державної реєстрації факту народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .
Допустити негайне виконання рішення суду.
Рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути оскаржено в загальному порядку.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
СуддяО.В. Гончаренко